Газета «Новости медицины и фармации» 16 (290) 2009

 В конференції взяли участь дитячі психіатри, психіатри, психологи, педіатри, неврологи, медичні сестри-реабілітологи, педагоги, юристи — представники Києва, Львова, Житомира, Хмельницького, Він­ниці та Вінницької області. Конференцію відкрили заступник головного лікаря з медичної частини ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка Л.А. Ковальська, завідуюча кафедрою психіатрії ВНМУ, д.м.н. С.В. Римша та головний дитячий психіатр області к.м.н. О.П. Мостова. Конференція традиційно проходить 2 дні. 1-й день – присвячений клінічним підходам, 2-й – психологічним і психотерапевтичним.

Клінічна частина конференції почалась з доповіді обласного дитячого психіатра Вінницької області О.П. Мостової на тему «Лікування когнітивних розладів», де було зазначено, що вроджені та набуті пошкодження головного мозку у дітей є ризиком розвитку деменції в дорослому віці. Стратегією профілактики деменції є лікування апоптозу (процесу раннього завмирання нервових клітин) амінопептидами: церебролізин, кортексин, цереброкурин. При цьому важливо серйозно сприймати синдром хронічної втоми, енцефалопатій різного походження — вони можуть бути передумовою розвитку деменції в дорослому віці. Профілактика цих явищ має значно більшу актуальність, ніж безпосереднє лікування деменції.

Ця профілактика починається з якісного лікування пошкоджень мозку у дітей. Це всі види травм, інфекційних уражень і, що дуже актуально, отруєння наркотичними речовинами, навіть такими «легкими», як «екстазі» і маріхуана. У дорослих профілактика проводиться на етапі синдрому хронічної втоми, тому що невідомо, чи не закінчиться він деменцією. Перевага надається немедикаментозним методикам. Тому важливим є застосування таких засобів, як дієта, фізичне навантаження, препаратів гінкго білоба, зокрема Білобілу (КРКА).

Доцент Н.І. Долішня (м. Львів) представила доповідь на тему «Дефіцити, негативні психопатологічні симптоми і хронічність», в якій було проголошено важливість лікування в шизофренії саме симптомів психічного дефіциту порівнянно з позитивними психопатологічними розладами. Якщо тривалий час психіатри в першу чергу реагували на «продуктивні» симптоми: галюцинації, маячіння тощо, — це спонукало призначати нейролептики з відповідною дією, то зараз тактика лікування — вплив на негативні симтоми: апатію, афективне зниження, гіпобулію. Мета — зберегти діючий потенціал людини. Це завдання дозволяють вирішити атипові антипсихотики. До цього висновку дійшли 68 % американських психіатрів та 92 % європейських психіатрів.

Головний дитячий психіатр м. Києва Л.Б. Литвин висвітлила особливості клінічної картини депресивного синдрому в дітей. Це атиповість симптоматики, поліморфність структури синдрому, астенічна забарвленість депресивних розладів, невротичний рівень їх проявів, рудиментарність власне афективного компоненту. Було наведено дослідження в лікуванні депресії у дітей препаратом Ламотриджин (Епілептал) у дозі 1–3 мг/кг/добу, що поряд з протисудомною дією має вплив на емоційну сферу, поведінку, когнітивну сферу.

Д.м.н. О.О. Хаустова (м. Київ) виступила з доповіддю «Інтегральний підхід до терапії гіпертонічної хвороби», у якій розповідала про план курації пацієнтів з артеріальною гіпертензією та афективними розладами. Було приділено увагу питанням дисомнічних порушень та принципам лікування снодійними препаратами, зокрема препаратом Залеплон (Анданте), який посилює продукцію мелатоніну, що є регулятором циркадних ритмів в організмі.

В ході проведення конференції регіональний менеджер фармацевтичної компанії «Тева» Д.М. Місюра представив фармацевтичні препарати компанії.

Виступ к.м.н. Я.Б. Бікшаєвої на тему аутизму у дітей був присвячений діагностичним скринінговим методикам, психометричним тестам для об’єктивної оцінки пацієнтів з аутизмом та сучасному лікуванню даного захворювання препаратом Рисполепт.

Професор А.П. Чуприков (м. Київ) ознайомив учасників із застосуванням амінопептидного препарату Цереброкурин у лікуванні психічних розладів у дітей.

В перший день конференції за традицією була представлена одна доповідь психолога, психотерапевта Центру О.І. Котлярової, яка виступила з докладом на тему: «Якість прив’язаності в дитячому віці як фактор стійкості до психічної травми в житті». Психолог представила особисті висновки про взаємодію сформованого типу прив’язаності зі структурами, які забезпечують стійкість психіки в психотравмуючій ситуації. Якщо близькі люди сприяли формуванню надійного типу прив’язаності, а саме: були поряд, коли дитина відчувала тривогу і страх, допомагали їй в тривожній ситуації, підтримували фізично і вербально, — то вже в довербальному періоді розвитку дитина демонструє надійну внутрішню робочу модель – веде себе спокійно, має високий рівень довіри до оточуючих, може спокійно досліджувати світ. Така дитина, досягнувши дорослого віку, буде більш спокійно вести себе в ситуації психотравми: демонструвати протягом короткого часу лише вторинні симптоми посттравматичного стресового розладу.

Другий день конференції відкрила дитячий психіатр Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка, заввідділенням №16 Т.В. Гарлінська із доповіддю на тему «Гіперактивний розлад з дефіцитом уваги у дітей. Принципи діагностики, лікування і соціальної адаптації». ГРДУ – це етіологічно-поліморфний розлад, причиною якого є 2 фактори: генетичний або органічне ураження ЦНС.

Лікування ГРДУ проводиться психо­стимуляторами метилфенідатом (концерта) та атомоксетином (стратера) при поєднанні з психотерапевтичною роботою: сімейним консультуванням, поведінковою психотерапією.

Психолог медичного центру «Пульс» А.В. Катрук виступила з проблемою шкільного цькування (булінгу). Булінг являє собою тривале фізичне або психічне насилля з боку індивіда або групи стосовно до індивіда, котрий не здатен захистити себе в даній ситуації. Булінг є серйозною проблемою в шкільних колективах. Ці акції несуть серйозну загрозу здоров’ю і життю. Необхідне створення спеціальних програм для профілактики шкільного цькування в школах.

Програми з профілактики агресивної поведінки дітей у дитячих закладах створюються за замовленням міського відділу освіти (нач. управління В.В. Буняк), за підтримки обласного психотерапевтичного товариства. Було представлено на обговорення анкети, розроблені під керівництвом обласного дитячого психіатра О.П. Мостової для вивчення ситуації булінгу в школах.

Професор А.П. Чуприков запропонував відвідувачам конференції відеофільм «Дельфінотерапія в дитячій психоневрології», створений на базі практичної діяльності з допомоги дітям, що ведеться в одеському і харківському дельфінаріях. У даний час метод дельфинотерапії (Dolphin Assisted Therapy) є медико-психологічним комплексом, що складається з діагностичного і коректувального блоків. В основу методу дельфінотерапії покладена «сонофоретична модель», коли дельфін виступає як природний ультразвуковий сонар, в результаті чого і відбувається позитивна стимуляція ЦНС і інших органів пацієнта. Дельфінотерапія показала гарні результати при комплексному лікуванні різноманітної органічної патології ЦНС, аутизму, синдрому Дауна, ДЦП, невросенсорної приглухуватості тяжкого ступеня. Висока ефективність досягалася при лікуванні пацієнтів з психотравмами, постраждалими від катастроф, критичних інцидентів. Проте максимальна ефективність методу дельфінотерапії виявляється при лікуванні захворювань, пов’язаних із функціональними розладами різних систем організму, порушеннями обміну речовин, психосоматичними розладами, що робить метод дельфінотерапії виключно придатним для проведення реабілітаційних заходів.

Психолог Вінницького обласного Центру сімейного психологічного консультування та психологічної корекції У.В. Романова виступила з доповіддю на тему: «В гостях у клієнта. Досвід сімейної консультації у дитини вдома». У матеріалі зазначалися особливості роботи психолога в подібних умовах.

Дитячий психіатр Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка А.М. Свинарчук представила доповідь на тему «Нервова анорексія. Діагностика. Сучасні принципи лікування». Автор розмежувала поняття анорексії нервової та психічної. Нервова анорексія (anorexia nervosa) — це розлад, який характеризується навмисним зниженням ваги, що викликається і підтримується самим пацієнтом, тобто це свідома відмова від їжі з метою схуднення. Анорексія психічна (anorexia psychica) — втрата відчуття голоду чи відмова від прийому їжі у зв’язку з психічним станом: депресія, маячні ідеї отруєння, кататонічний ступор, посттравматичний стресовий розлад.

При лікуванні застосовують антидепресанти – ципралекс (есциталопрам), феварин, пароксетин, сертралін, а також нейролептики для пригнічення надцінних ідей щодо прийому їжі та для регулювання апетиту: кветіапін, рисперидон, амісульприд (соліан), зіпрекса (оланзапін), труксал, сульпірид. Особливу роль відіграє психотерапія: сімейна, раціонально-аналітична, когнітивна, поведінкова.

Психолог Вінницького обласного Центру сімейного психологічного консультування та психологічної корекції А.В. Вакановська досліджувала тему: «Мобільна залежність як різновид аддиктивної поведінки підлітків. Причини, наслідки, профілактика».

«Мобільна залежність» — це стан людини, для якої телефон стає предметом культу, людина несвідомо робить дзвінок заради самого дзвінка, не усвідомлюючи своїх дій або неспроможна пояснити їх причини.

У Західній Європі 97 % дітей віком від 7 до 14 років мають мобільний телефон і користуються ним не менше 10 годин на тиждень. Тому в 2006 році Управління досліджень Європарламенту опублікувало доповідь з рекомендаціями для країн — членів Євросоюзу: ввести заборону на користування мобільними телефонами дітьми, які не досягнули підліткового віку.

Вчені з Великобританії виділили три типи власників мобільних телефонів:

1) «кіборги» — вважають телефон невід’­ємною частиною себе, без якого не зможуть жити як без життєво важливого органа;

2) «протезовані» — жити без мобільного телефону можуть, але відчувають при цьому дискомфорт;

3) «незалежні» — для них телефон є засобом спілкування, коли необхідно.

В доповіді зазначалось також, що мобільний телефон чинить негативний вплив на нервову, імунну, статеву, ендокринну системи, нейрогуморальну реакцію, біополе людини.

Психолог Вінницького обласного Центру сімейного психологічного консультування та психологічної корекції Д.С. Порохняк досліджувала тему «Молодіжна субкультура: соціальний протест чи порушення особистості».

Молодіжна субкультура — це об’єднання молоді, яке має власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, норми і цінності. Дані соціологічних досліджень свідчать, що 10–13 % від загальної кількості молоді є активними учасниками неформальних груп. Для 6–9 % з них характерні асоціальні прояви.

Типи молодіжних субкультур:

— романтико-ескапістські (хіпі, толкієністи, байкери);

— гедоністично-розважальні (рейвери, репери, емо, готи);

— кримінальні (гопники, скінхеди);

— анархо-нігілістичні (панки, металісти, сатаністи).

Логопед Вінницького обласного Центру сімейного психологічного консультування та психологічної корекції В.Г. Годлевська приготувала доповідь на тему «Алалія. Діагностика, досвід логопедичної корекції».

Алалія — тяжке порушення мовлення, відсутність або недорозвиток мовлення, що виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Алалія — системний недорозвиток мовлення, при якому ушкоджені усі його сторони (фонетико-фонематична, лексико-граматична, синтаксична). При алалії мовлення зовсім не розвивається або розвивається з грубими відхиленнями. Залежно від того, які мовленнєві центри були уражені, розрізняють сенсорну і моторну алалію.

Оскільки алалія є системним недорозвитком мовлення, то логопедична робота має охоплювати усі сторони мовлення: розвиток слухової уваги, розуміння мовлення, звукової сторони мовлення, складової структури, просодики (темп, ритм, інтонація), граматичної будови, фразового мовлення, зв’язного мовлення, накопичення словникового запасу.

Після кожної доповіді розгорталася жвава дискусія. Особливий інтерес привернули теми аутизму, лікування психозів, застосування пептидних препаратів, субкультур.

Приємно відмітити, що, згідно з відгуками присутніх у залі, наукова конференція була цікавою, корисною та насиченою нововведеннями.

Наступну конференцію (Х ювілейну) «Мультидисциплінарний підхід в лікуванні психічних і поведінкових розладів» планується провести 21–22 квітня 2010 року в Вінниці. Запрошуємо всіх зацікавлених у проблемах дитячої психіатрії до співпраці.