Газета «Новости медицины и фармации» Инфекционные болезни, гепатология (281) 2009 (тематический номер)

Артеріальна гіпертензія (АГ) є найбільш поширеним неінфекційним захворюванням на Землі, з яким пов’язані виникнення ускладнень та інвалідизація дорослого населення. Контроль артеріального тиску (АТ) у хворих з артеріальною гіпертензією є найпростішим способом профілактики виникнення таких несприятливих подій, як інфаркт міокарда, інсульт, хронічна ниркова та серцева недостатність, захворювання периферичних артеріальних судин та смерть [2, 4, 5, 9, 11]. Це твердження є загальновідомим та записане у всіх керівництвах з лікування хворих з АГ. Проте, на жаль, незважаючи на рекомендації та успіхи медицини у створенні нових антигіпертензивних препаратів, частка пацієнтів з АГ та рівнем АТ < 140/90 мм рт.ст. (цільовий рівень АТ) у світі є дуже малою. Так, у США, за даними 1999–2000 років, знають про АГ 70 % хворих на АГ, лікується з них 59 % та 34 % досягають цільового АТ [11]. В Україні, за даними епідеміологічних досліджень, поширеність АГ становить 29,3 % серед міського населення та 36,8 % серед сільського населення [1–3]. Лікуються відповідно 48,6 та 37,4 %, а контролюють АТ відповідно 18,7 та 8,0 %. При цьому чоловіки значно гірше контролюють АТ — лише 9 та 2,7 % пацієнтів у міській та сільській популяції. За даними італійських дослідників, тільки 33,4 % пацієнтів контролюють АТ, причому контроль систолічного АТ (САТ) значно гірший за контроль діастолічного АТ (ДАТ) [6, 10]. Тому пошуки причин недостатньо ефективного лікування та його оптимізації є актуальною проблемою сучасної кардіології.

Дана стаття присвячена оцінці результатів залежно від регіону України тримісячного лікування пацієнтів з АГ практичними лікарями.

Матеріали та методи

Клінічна характеристика хворих. У дослідження МЕКАТ («Можливості ефективного контролю артеріального тиску за допомогою кардіологічних препаратів національної компанії Фармак^®») було включено 10 158 пацієнтів (середній вік — 59,90 ± 0,15 року), які мешкали у 62 містах України (додаток 2). Жінки становили більшість — 6248 осіб (61,5 %). У 3066 (30,2 %) пацієнтів АГ була вторинною. В 8870 (87,3 %) пацієнтів АГ існувала в середньому 112,30 ± 0,93 місяця. Середня маса тіла становила 81,20 ± 0,24 кг, середній зріст — 168,70 ± 0,22 см. У 1288 (12,7 %) хворих АГ була виявлена вперше. 2312 (26,1 %) пацієнтів із тих, хто знав про наявність в них АГ, не приймали жодних ліків для контролю АТ. Регулярно приймали ліки лише 1587 (17,9 %) пацієнтів. 6810 (67 %) осіб мали досвід прийому інгібіторів АПФ. Інсульт перенесли 1645 (16,2 %) пацієнтів. Діагноз ішемічної хвороби серця (ІХС) був виставлений 5261 (51,8 %) пацієнту. Інфаркт міо­карда перенесли 978 (9,6 %) пацієнтів. Стенокардію напруження 1­го функціонального класу мали 3367 (33,2 %) хворих, 2­го функціонального класу — 2522 (24,8 %), 3­го функціонального класу — 839 (8,3 %). Серцева недостатність 3­го функціонального класу (NYHA) була діагностована у 42 (0,4 %) пацієнтів, 2­го функціонального класу (NYHA) — у 649 (6,4 %), 1­го функціонального класу (NYHA) — у 3379 (33,3 %). Від цукрового діабету страждали 1208 (11,9 %) хворих, включених у дослідження. Захворювання нирок діагностувалося у 1898 (18,7 %) хворих. При цьому рівень креатиніну сироватки крові був підвищеним у 531 (5,2 %) пацієнта. Ретинопатія діагностувалася у 5952 (58,6 %) хворих, підвищений рівень загального холестерину сироватки (> 5 ммоль/л) — у 5244 (51,6 %). Спадковий анамнез щодо наявності АГ у близьких родичів мали 6100 (60,1 %) пацієнтів.

У дослідження МЕКАТ включено пацієнтів віком від 18 років із рівнем АТ 140/90 мм рт.ст. і більше, які були спроможні регулярно відвідувати лікаря. Було виключено вагітних жінок або які збиралися завагітніти, хворих на декомпенсовані хронічні захворювання, що могли б зашкодити оцінці результатів лікування, пацієнтів з онкологічними захворюваннями, із психоневрологічними розладами, не спроможних відвідувати лікаря регулярно.

Залежно від регіону, у якому мешкали пацієнти та проводилось дослідження, пацієнти були розподілені на 7 груп. У першу групу увійшло 1784 хворі, які мешкали в Донецькій та Луганській областях, у другу — 569 мешканців міста Києва, у третю — 2895 осіб, які проживали в західних областях України (Івано­Франківська, Львівська, Чернівецька, Тернопільська, Волинська, Закарпатська), у четверту — 280 мешканців Чернігівської та Житомирської областей, у п’яту — 657 жителів Полтавської та Вінницької областей, у шосту — 954 хворі із Запорізької та Дніпропетровської областей, у сьому — 796 пацієнтів Херсонської, Миколаївської, Одеської областей та міст Сімферополь і Севастополь. Отже, у даній статті проаналізовано результати обстеження і лікування 7935 пацієнтів з АГ.

Методи лікування. Дослідження МЕКАТ проводилося в 62 містах України (Додаток 2) за модерації національної фармацевтичної компанії Фармак^® (Україна). Загалом був залучений 531 лікар (Додаток 1), які на свій розсуд призначали хворим з АГ антигіпертензивні препарати переважно компанії Фармак^® (Україна): Бісопрол^®, Еналозид­25®, Еналозид­12,5^®, Еналозид­Моно^® Амлодипін­Фармак, Фармадипін^® — у дозах, які вони вважали за потрібне призначити. Лікарі мали можливість проводити як монотерапію, так і комбіновану терапію, застосовувати антигіпертензивні препарати інших виробників, якщо вони вважали це необхідним, вибирати дози препаратів згідно із своїм баченням тактики ведення хворого. Проте обов’язковим було намагання лікарів досягнути цільового АТ. При цьому лікарі, безумовно, знали, що наприкінці дослідження МЕКАТ буде проводитися оцінка ефективності процесу лікування.

Методи дослідження. Загалом пацієнт, включений у дослідження МЕКАТ, здійснював 4 візити. Протокол дослідження МЕКАТ наведено в табл. 1. Збір анамнезу проводили згідно зі свідченнями пацієнтів та медичною документацією.

Офісний АТ вимірювався в положенні сидячи зранку між восьмою та десятою годинами. Реєстрацію систолічного та діастолічного АТ проводили на одній і тій же руці три рази з інтервалом у дві хвилини, якщо величини АТ не різнилися більше як на 5 мм рт.ст. При виявленні більшої різниці між отриманими величинами проводили четверте вимірювання та обчислювали середнє значення з трьох послідовних вимірювань. Частоту серцевих скорочень (ЧСС) визначали після другого вимірювання.

Реєстрацію електрокардіограми (ЕКГ) у 12 стандартних відведеннях проводили на початку лікування. Визначали наявність загальноприйнятих ознак гіпертрофії лівого шлуночка (індекс Соколова: SV1 + RV5/RV6 > 35 мм), вольтажний індекс Корнелла (R aVL + S V3 > 28 мм у чоловіків та > 20 мм — у жінок), порушення серцевого ритму, динаміку ЕКГ (наявність патологічного зубця Q, зміни сегмента ST, зміни хвилі Т).

Визначення серцево­судинного ризику проводили на початку та в кінці дослідження згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів та Європейського товариства артеріальної гіпертензії (2007) [5].

На етапах лікування проводилася оцінка свого стану самим пацієнтом, який мав вибрати відповідь на питання: «Як змінився його стан від моменту початку лікування: не змінився, погіршився, покращився».

Під час кожного візиту проводили реєстрацію побічних явищ та визначали необхідність зміни антигіпертензивної терапії. Окрім того, у випадку, коли пацієнт припиняв участь у дослідженні, проводили визначення причини: призначення іншого лікаря, наявність побічного ефекту, неефективність терапії, порада родичів або друзів, економічний фактор, інша.

На початку дослідження МЕКАТ усім пацієнтам було запропоновано відповісти на запитання анкети: «Чи палите ви? Якщо палите, то скільки цигарок? Скільки років палите? Чи вживаєте алкоголь регулярно? Скільки порцій на тиждень? Якому алкогольному напою ви надаєте перевагу? Яку освіту ви маєте? Чи працюєте ви зараз? Чи займаєтесь ви фізичною активністю? Якщо так, то скільки часу ви приділяєте виконанню фізичних навантажень? Чи вживаєте ви солону їжу? Чи вживаєте ви свіжі овочі? як часто ви вживаєте свіжі овочі?»

Прихильність до антигіпертензивної терапії визначалася за допомогою спеціальної анкети на основі бальної системи [7, 8]. Пацієнт мав відповісти на 6 запитань. Якщо пацієнт ствердно відповідав на 3 і більше запитань, вважалося, що прихильність такого пацієнта дуже низька (менше ніж 50 % призначених ліків приймається). Якщо він набирав 1–2 бали, прихильність визначалась як помірна (50–79 % призначених ліків приймається), і якщо жодного бала, то прихильність дуже висока (80 % і більше призначених ліків приймаються).

Методи статистичної обробки. Статистичну обробку результатів проводили після створення баз даних у системах Microsoft Excel. Середні показники обстежених пацієнтів визначали за допомогою пакету аналізу у системі Microsoft Excel. Усі інші статистичні розрахунки проводили за допомогою програми SPSS 13.0. Достовірність різниці середніх між групами визначалася методом незалежного t­тесту для середніх за допомогою програми SPSS 13.0. Порівняння динаміки показників в одній і тій же групі на етапах лікування проводили за допомогою парного двовідбіркового t­тесту для середніх. Порівняння достовірності різниці між групами з непараметричним розподілом (відсоткові показники) проводили за Mann — Whitney тестом.

Результати дослідження МЕКАТ та їх обговорення

У дослідження МЕКАТ початково було включено 10 158 пацієнтів із різним ступенем підвищення АТ. Проте повністю дані щодо рівня і САТ, і ДАТ були внесені у картки лише 9857 пацієнтів. На початку дослідження МЕКАТ рівні САТ/ДАТ були значно підвищеними — 166,50 ± 0,23/96,70 ± 0,11 мм рт.ст. Більшість становили пацієнти з помірною АГ — 47,6 % (рис. 1), що дещо відрізняється від даних популяційного дослідження МЕКАТ, проведеного в Україні, у якому 50 % становили пацієнти з м’якою АГ [1]. Окрім того, у дослідження МЕКАТ було включено 137 пацієнтів, у яких рівень АТ був меншим за 140/90 мм рт.ст. Це були пацієнти, у яких рівень цільового АТ мав бути нижчим, ніж 140/90 мм рт.ст. (пацієнти високого ризику виникнення ускладнень).

На початку дослідження МЕКАТ групи достовірно не відрізнялися між собою за рівнем офісного САТ і ДАТ (табл. 2). У четвертій групі на початку лікування відмічалася достовірно найменша ЧСС. Під впливом призначеного лікарями лікування спостерігалося достовірне зменшення рівня САТ, ДАТ та ЧСС в усіх групах спостереження. У середньому по групах рівень досягнутого АТ був меншим за цільовий. Проте частота досягнення цільового АТ (табл. 3) становила у першій групі 55,3 %, у другій — 67,2 %, у третій — 58,8 %, у четвертій — 61,1 %, у п’ятій — 67,4 %, у шостій — 70 %, у сьомій — 52,5 %. Тобто існувала достовірна різниця між регіонами у частоті досягнутого цільового АТ. Найрідше цільовий АТ досягався в Донецькій/Луганській та південних областях України. Найбільша доля пацієнтів із досягнутим цільовим АТ була в Запорізькій/Дніпропетровській областях, м. Києві та Полтавській/Вінницькій областях. Надалі для встановлення можливих причин недостатнього контролю АТ ми спробували виявити основні показники, за якими достовірно відрізнялися групи обстежених пацієнтів. Ці дані наведено в табл. 4.

Як видно з табл. 4, лише п’ята група характеризувалася достовірно меншим середнім віком пацієнтів. Усі інші групи достовірно не відрізнялися за віком. Частота наявності ренопаренхімної АГ була найвищою у пацієнтів 4­ї групи, а найнижчою — у 2­й групі. Інсульт в анамнезі найчастіше зустрічався у пацієнтів 6­ї групи, тобто у групі з найвищою частотою досягнення цільового АТ. У цій же групі була найбільш виражена (за даними ЕКГ) гіпертрофія лівого шлуночка (найбільший індекс Соколова). ІХС та серцева недостатність, навпаки, частіше супроводжували АГ у пацієнтів груп, у яких частка пацієнтів з досягнутим цільовим АТ була найнижчою. Таким чином, не можна сказати, що пацієнти з регіонів з гіршим контролем АТ характеризувалися тяжчим контингентом хворих. Проте відомо, що після інсульту частіше спостерігається зниження АТ за рахунок порушення регуляції тиску, що, можливо, частково, і мало місце у пацієнтів 6­ї групи з найкращим контролем АТ.

При порівнянні кількості препаратів, що призначалися, спостерігалася тенденція до меншої кількості призначених препаратів у групах з кращим контролем АТ (2­га, 5­та, 6­та групи) та більшої кількості у групах з гіршим контролем АТ (1­ша, 7­ма, 4­та групи). Серед препаратів національної фармацевтичної компанії Фармак^® частіше призначалися Бісопрол^® (6­та група), Еналозид­25^®, Еналозид­12,5^®, Амлодипін­Фармак (5­та група) саме в регіонах, у яких частота досягнення цільового АТ була найвищою. У групах із гіршим контролем АТ частіше, ніж в інших групах, призначали Еналозид Моно^® (1­ша, 4­та, 7­ма групи). Середні добові дози вказаних препаратів дещо відрізнялися між групами. Так, Бісопрол^® у 6­й групі призначався в середній дозі 7,30 ± 0,17 мг, що було достовірно вищим, ніж у 1–3, 5 та 7­й групах. У групах із кращим контролем АТ добова доза гідрохлоротіазиду, що входив до складу препаратів Еналозид­25^® та Еналозид­12,5^®, була вищою, ніж в інших групах, що означає більшу кількість призначених таблеток даного препарату. Добова доза амлодипіну також була вищою у 2, 6 та 5­й групах, ніж в інших, за виключенням 3­ї групи, у якій середня доза амлодипіну була 11,1 мг, але амлодипін призначався в цій групі найменшій кількості пацієнтів.

Найчастіше побічні реакції зустрічалися у 6­й групі, що можна пояснити більш агресивним лікуванням у цій групі.

Таким чином, можна зробити висновок, що групи з кращим контролем АТ характеризувалися більш агресивним лікуванням АГ — вищими дозами препарату Еналозид^® та більш частим застосуванням фіксованої комбінації еналаприлу малеату + гідрохлоротіазид.

У групі пацієнтів із найбільшою частотою досягнення цільового АТ достовірно частіше пацієнти отримували письмову Пам’ятку пацієнта з АГ, що могло сприяти більшій прихильності хворих до лікування. Для виявлення можливого впливу прихильності хворих до лікування на контроль АТ нами було порівняно групи за розподілом пацієнтів із високою, помірною та низькою прихильністю. Ці дані наведено в табл. 5. Як видно з табл. 5, на початку дослідження найбільша частка пацієнтів із високою прихильністю була у 5­й групі, тобто у групі із достатньо високою частотою досягнення цільового АТ (67,4 %). Інші групи (2­га та 6­та) з кращим контролем АТ значно не відрізнялися між собою та від інших груп за виключенням 4­ї та 7­ї груп, у яких частка пацієнтів з високою прихильністю була найменшою. Низька прихильність до лікування на початку дослідження частіше спостерігалася в пацієнтів 4­ї групи, що, можливо, і впливало на гірший контроль АТ у даній групі.

Під впливом лікування спостерігалося збільшення прихильності до лікування в усіх групах. Найбільший приріст частки пацієнтів із високою прихильністю та зниження частки пацієнтів з низькою були в 4­й групі. Проте порівняно з іншими групами частка пацієнтів із низькою прихильністю в цій групі залишалася високою в кінці дослідження МЕКАТ, що могло вплинути на результати лікування. У 7­й групі під впливом лікування майже не змінилася частка пацієнтів з високою прихильністю і в кінці дослідження вона була найменшою серед інших груп. В інших групах спостерігалися майже однакові ступінь і направленість змін частки пацієнтів із низькою та високою прихильністю.

Таким чином, можна сказати, що прихильність хворих до лікування могла вплинути на результати антигіпертензивного лікування лише в окремих групах (4, 5, 7­й). Інші групи суттєво не відрізнялися між собою за початковою прихильністю та її динамікою на фоні лікування.

Відомо, що на ефективність антигіпертензивного лікування впливають не лише правильне призначення ліків та прихильність хворого до терапії, але й модифікація способу життя. У табл. 4 подано основні показники, що характеризують спосіб життя пацієнтів, включених у дослідження МЕКАТ, за якими групи відрізнялися. Як видно з табл. 4, групи з гіршим контролем АТ (1­ша, 4­та, 7­ма) мали найбільшу частку пацієнтів, які палили, на відміну від груп з кращим контролем АТ (2­га, 5­та, 6­та). За соціальним статусом ми не спостерігали жодних тенденцій щодо різниці між групами з кращим та гіршим контролем АТ за виключенням меншої частки пацієнтів, які знаходяться на соціальному утриманні, у 2, 5 та 6­й групах. У 2­й групі переважали пацієнти, які працювали, а у 6­й — хворі на пенсії. У 1­й та 4­й групах переважали пацієнти, які працювали. Найбільша частка пацієнтів, які вживали солону їжу у великій кількості, була в групах з гіршим контролем АТ (1­ша та 7­ма), за виключенням 4­ї групи, у якій частка цих пацієнтів не відрізнялася від інших груп. Найбільша частка пацієнтів, які вживали свіжі овочі щонайменше один раз на добу, була в 1­й (82,4 %) та 4­й (83,3 %) групах, тобто у групах із гіршим контролем АТ, але частка пацієнтів, які вживали свіжі овочі більше ніж один раз на день, була найбільшою у 6­й групі.

Таким чином, можна зробити висновок, що цільового АТ можна досягнути в більшості пацієнтів з АГ за допомогою кардіологічних препаратів національної компанії Фармак^®. Проте в різних регіонах України частота досягнення цільового офісного АТ була різною — найбільшою у таких регіонах, як м. Київ, Полтавська/Вінницька області, Запорізька/Дніпропетровська області; найменшою — у Донецькій/Луганській областях, Західних областях, Чернігівській області та південних областях (Херсонській, Миколаївській, Одеській) і містах Сімферополь та Севастополь. Причини недостатнього контролю АТ у вказаних регіонах були різними для кожного регіону. Так, пацієнти Донецької/Луганської областей характеризувалися низькою прихильністю до лікування, недостатньою динамікою збільшення прихильності на фоні терапії, рідшим застосуванням у них комбінованої антигіпертензивної терапії та призначенням більшої кількості антигіпертензивних препаратів, що могло впливати на прихильність хворих до лікування; більша частка пацієнтів вживали солону їжу та палили. Позитивним у цій групі було те, що частка хворих, які регулярно займаються фізичною активністю, була найвищою. У м. Києві було відмічено дуже низьку кількість пацієнтів, які регулярно займаються фізичною активністю. Збільшення фізичної активності могло би сприяти надалі збільшенню контролю АТ. Позитивними в цій групі були менша частка пацієнтів із низькою прихильністю до лікування, більш часте призначення фіксованої комбінації еналаприлу малеату + гідрохлоротіазид, застосування вищих доз антигіпертензивних препаратів. У західних регіонах прихильність до лікування та її динаміка були достатньо високими. Проте лікування характеризувалося низькою частотою застосування дигідропіридинових антагоністів кальцію (амлодипіну). У Чернігівській області пацієнти характеризувалися низькою прихильністю до лікування; більша частка пацієнтів палили. Проте в цій групі спостерігалося чи не найбільше підвищення прихильності до лікування на фоні терапії, що, можливо, при більших строках спостереження сприяло б покращенню контролю АТ. У Полтавській/Вінницькій областях переважали хворі молодшого віку з високою прихильністю до лікування, лікування було достатньо агресивним (частіше призначали амлодипін та вищі дози препаратів Еналозид­25® та Еналозид­12,5®). Проте в цій групі спостерігалася найнижча кількість пацієнтів, які регулярно займалися фізичною активністю > 5–6 разів на тиждень. Пацієнти Запорізької/Дніпропетровської областей характеризувалися високою початковою прихильністю до лікування (можливо, це було пов’язано із тим, що в цій групі переважали пенсіонери), яка на фоні лікування значно збільшувалася, що, можливо, було пов’язано з тим, що в цій групі частіше пацієнти отримували Пам’ятку пацієнта з АГ. Окрім того, терапія у цій групі була достатньо агресивною — частіше та у вищих дозах призначалися Бісопрол® та комбіновані препарати Еналозид­25®, Еналозид­12,5®. У цій групі спостерігалася достатньо висока частка пацієнтів, які вживали овочі частіше ніж один раз на добу. Група хворих, які проживали в південних регіонах України, характеризувалася дуже низькою початковою прихильністю до лікування, що не дуже змінилася на фоні лікування, незважаючи на те, що достатньо високий відсоток пацієнтів отримав Пам’ятку хворого з АГ. Тобто видача Пам’ятки — це не єдиний захід щодо підвищення ефективності лікування. Пацієнти цієї групи потребували більш значних заходів щодо модифікації способу життя (велика кількість пацієнтів, які вживали надмірно солену їжу, палили).

Висновки

1. За даними проведеного дослідження МЕКАТ, цільового АТ можна досягнути в більшості пацієнтів з АГ за допомогою доступних кардіологічних препаратів національного виробника європейських ліків — компанії Фармак^®: Бісопрол^®, Еналозид­25^®, Еналозид­12,5^®, Еналозид Моно^®, Амлодипін­Фармак, Фармадипін^®.

2. У різних регіонах України частота досягнення цільового офісного АТ була різною — найбільшою в таких регіонах, як м. Київ (67,2 %), Полтавська/Вінницька області (67,4 %), Запорізька/Дніпропетровська області (70 %); найменшою — у Донецькій/Луганській областях (55,3 %), західних областях (58,8 %), Чернігівській області (61,1 %) та південних областях (Херсонській, Миколаївській, Одеській) і містах Сімферополь та Севастополь (52,5 %).

3. Причини недостатнього контролю досягнення офісного АТ та шляхи його покращання є різними для різних регіонів України та потребують окремої уваги.

Додаток 1

Учасники Всеукраїнського багатоцентрового дослідження «Можливості ефективного контролю артеріального тиску за допомогою кардіологічних препаратів національної компанії Фармак^®» за сприяння Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМНУ (м. Київ) та ВАТ «Фармак»

Адамовська Ольга Григорівна, Алексанова Наталія Вікторівна, Ананевич Олександра Василівна, Андреєва Людмила Миколаївна, Андрєєва Світлана Віталіївна, Антонюк Наталя Олексіївна, Арцева Дар’я Валеріївна, Бабаєва Наталія Михайлівна, Бабахіна Євгенія Вадимівна, Бабенко Володимир Васильович, Баглай Руслана Михайлівна, Базалій Вікторія Володимирівна, Базилевич Оксана Богданівна, Бакіна Олена Анатоліївна, Баковська Леся Антонівна, Балтак Микола Іванович, Баранова Олександра Всеволодівна, Басараб Людмила Борисівна, Безкровна Надія Володимирівна, Бейгул Тетяна Рудольфівна, Бережна Тетяна Пилипівна, Беседіна Анна Сергіївна, Бескишкина Неллі Володимирівна, Беспала Галина Миколаївна, Беш Дмитро Ігорович, Білобратов Микола Пилипович, Бірючинська Лілія Миколаївна, Біскупська Ірина Йосипівна, Бляшинська Лілія Іванівна, Бова Любов Павлівна, Богданович Михайло Адамович, Богма Галина Михайлівна, Бодасюк Валентина Всеволодівна, Бодюк Ольга Володимирівна, Божок Марина Миколаївна, Бойко Людмила Леонiвна, Бойко Наталя Володимирівна, Бойко Тетяна Миколаївна, Болдирєва Елла Віталіївна, Бондаренко Антоніна Іванівна, Бондаренко Наталія Леонідівна, Бондаренко Світлана Володимирівна, Борисенко Наталія Петрівна, Бороздіна Анжела Петрівна, Борток Наталія Валентинівна, Бояр Лідія Петрівна, Брездень Наталія Сергіївна, Буждежан Лiлiя Вiкторiвна, Буренко Віталій Анатолійович, Бурченко Юрій Леонідович, Буря Світлана Володимирівна, Бусел Світлана Валентинівна, Бутусов Михайло Павлович, Вiнник Павло Леонтiйович, Валентюк Наталя Юріївна, Валіуліна Тетяна Яківна, Василенцева Марина Станіславівна, Ведмідь Олег Євгенович, Веселовська Ірина Павлівна, Вищіпан Олег Миколайович, Вілко Аліна Олександрівна, Вірковська Галина Степанівна, Власенко Олександр Борисович, Власюк Жанна Георгіївна, Вовк Володимир Володимирович, Вовк Наталя Михайлівна, Вовчок Тетяна Степанівна, Водолазський Анатолій Миколайович, Вознюк Світлана Василівна, Возьянова Валентина Іванівна, Войчишина Лідія Григорівна, Волинець Олена Володимирівна, Волошина Ольга Василівна, Вонс Людмила Зиновіївна, Вялкова Юлія Андріївна, Гавриловська Людмила Володимирівна, Гавриляк Леся Миколаївна, Гавриш Наталія Вікторівна, Гагаловська Ірина Петрівна, Гайда Людмила Петрівна, Гайдай Світлана Миколаївна, Ганас Ірина Михайлівна, Гарук Людмила Іванівна, Гаценко Людмила Павлівна, Герасименко Таїсія Олексіївна, Герасимець Вікторія Олексіївна, Годун Зоя Михайлівна, Гой Валентина Іллівна, Голенко Ольга Іванівна, Голишкіна Діана Дмитрівна, Голобородько Ольга Миколаївна, Головченко Таїсія Валентинівна, Голомб Андрій Михайлович, Голуб Олександр Миколайович, Гольцева Наталя Федорівна, Гончар Олександра Борисівна, Гончаренко Любов Василівна, Гончарова Олена Миколаївна, Гончарова Олена Олександрівна, Горбатовська Вікторія Омелянівна, Горбенко Галина Миколаївна, Горинь Ольга Михайлівна, Горовая Олена Олександрівна, Городецька Надія Іванівна, Городничий Геннадій Геннадійович, Гречихина Тетяна Володимирівна, Гречко Світлана Іванівна, Грибенко Олена Вікторівна, Гринь Людмила Петрівна, Грицкевич Оксана Михайлівна, Гришко Інна Анатоліївна, Грідчіна Діна Юріївна, Грущинська Ореста Богданівна, Гудима Iнна Миколаївна, Гузь Олена Дмитрівна, Гулей Наталя Романівна, Гусак Зинаїда Дмитрівна, Гутченко Iрина Миколаївна, Давиденко Лариса Миколаївна, Данилова Олена Петрівна, Данько Оксана Володимирівна, Дараган Світлана Анатоліївна, Даренська Вікторія Леонідівна, Дегтярьова Світлана Олександрівна, Демидченко Ольга Володимирівна, Денисенко Вікторія Миколаївна, Денисюк Наталія Василівна, Джалалова Неоніла Іллівна, Дикун Марія Юріївна, Діранова Любов Павлівна, Дмитерко Галина Володимирівна, Дмитраш Ірина Дмитрівна, Долгушина Людмила Олексіївна, Дорас Віра Едуардівна, Дорецька Наталія Федорівна, Дубинець Лариса Антонівна, Дубяга Володимир Володимирович, Дуда Уляна Ігорівна, Дудко Інна Володимирівна, Дупин Оксана Василівна, Дьомкіна Тетяна Іванівна, Єгоренкова Марина Федорівна, Ємельянова Зинаїда Миколаївна, Жало Тетяна Василівна, Жигалюк Ольга Миколаївна, Жовтобрюх Олександр Сергійович, Жолобак Оксана Іванівна, Жук Олександр Васильович, Жукова Наталія Анатоліївна, Журба Наталія Йосипівна, Журбенко Олена Іванівна, Забеліна Наталія Георгіївна, Завальнюк Аліна Іванівна, Загаревська Тетяна Михайлівна, Заславська Ольга Григорівна, Захарова Ольга Євгеніївна, Знов’єва Марія Василівна, Зіма Лілія Валентинівна, Зінченко Ольга Сергіївна, Зінчук Тетяна Володимирівна, Змій Оксана Любомирівна, Значко Юрій Михайлович, Зодова Тетяна Миколаївна, Зубрицька Ірина Володимирівна, Іванова Світлана Василівна, Івашкевич Ірина Борисівна, Ігнатова Ірина Геннадіївна, Ігнатова Олена Іванівна, Ількаєв Дмитро В’ячеславович, Казицина Ірина Михайлівна, Каніболоцька Лілія Анатоліївна, Карамишева Світлана Анатоліївна, Карачевцев Анатолій Анатолійович, Карачевцев Анатолій Дмитрович, Карпишин Олександра Миколаївна, Карташова Діана Петрівна, Касаткіна Інга Іванівна, Кастрицька Алла Григорівна, Катураєва Ніна Святославівна, Каунова Світлана Євгенівна, Керб Тетяна Володимирівна, Керечанин Зіна Іванівна, Кийло Галина Володимирівна, Кирилюк Оксана Михайлівна, Кириченко Світлана Іванівна, Кислейко Анастасія Федорівна, Кійко Олег Миколайович, Клекацюк Валентина Іванівна, Клєстов Олександр Олександрович, Клименко Лариса Петрівна, Климнюк Наталя Георгіївна, Коваль Світлана Юріївна, Ковальчук Людмила Віталіївна, Ковтун Ірина Іванівна, Коган Сергій Семенович, Козак Наталя Петрівна, Козлова Марина Павлівна, Кокош Наталія Олександрівна, Колесник Марина Іванівна, Колеснік Світлана Андріївна, Колодяжна Ольга Григорівна, Коляда Надія Петрівна, Комаха Ольга Іванівна, Копанєва Наталя Віталіївна, Коренєва Ольга Ігорівна, Коржан Галина Іванівна, Корнієнко Людмила Анатоліївна, Короткая Ірина Володимирівна, Коротун Тетяна Анатоліївна, Косенко Ольга Богданівна, Косик Валентина Миколаївна, Костенко Аліна Олексіївна, Котмальова Галина Василівна, Кочергін Андрій Олексійович, Кравченко Олена Олександрівна, Кравчук Надія Іванівна, Кравчук Світлана Євгенівна, Крамаренко Наталія Василівна, Краснюков Анатолій Анатолійович, Кривенок Ірина Ардалеонівна, Кривіна Людмила Миколаївна, Кривошеєва Лідія Олександрівна, Крижанівський Володимир Костянтинович, Криклива Таміла Василівна, Крівенко Тамара Григорівна, Кролівець Лариса Олександрівна, Крячко Світлана Миколаївна, Ктитарова Юлія Анатоліївна, Кувичко Наталя Миколаївна, Кузнєцова Олена Василівна, Кузьма Галина Василівна, Кузьм’як Оксана Борисівна, Куколь Ганна Володимирівна, Кукурудз Галина Миколаївна, Кулак Людмила Василівна, Кулакова Валентина Григорівна, Кулешова Альвiна Вікторівна, Кумченко Наталія Петрівна, Кучма Валентина Василівна, Кучминда Наталія Йосипівна, Кушнір Святослав Григорович, Лавренова Ірина Борисівна, Лавренюк Світлана Юріївна, Лакінська Олена Юріївна, Лаптєва Любов Андріївна, Лапчинський Анатолій Анатолійович, Ласкіна Ольга Олександрівна, Ластовець Оксана Петрівна, Латиш Валерія Андріївна, Левченко Ірина Володимирівна, Легета Руслана Володимирівна, Лесiв Наталiя Богданiвна, Лис Оксана Богданівна, Лисак Лариса Костянтинівна, Лисенко Ольга Олександрівна, Лисюк Оксана Юріївна, Лисюк Тетяна Францівна, Литвинюк Надія Михайлівна, Лісовська Ірина Ігорівна, Логоша Марина Олександрівна, Лось Раїса Львовна, Лукашенко Людмила Юріївна, Лукащук Євгенія Борисівна, Лук’яниця Василь Тимофійович, Лучинець Марія Михайлівна, Любима Віта Миколаївна, Любицький Ігор Миронович, Лянзберг Олексій Станіславович, Мiшина Олена Станiславiвна, Максименко Оксана Леонідівна, Максименко Світлана Семенівна, Максимчук Ганна Іванівна, Малих Ольга Олександрівна, Маляс Галина Iллiвна, Манжалій Еліна Георгіївна, Манкович Валерія Золтанівна, Маркітан Тетяна Анатоліївна, Масло Вадим Миколайович, Матійців Марія Миколаївна, Матюк Лариса Михайлівна, Мацепа Леся Любомирівна, Меленюк Тамара Павлівна, Мельник Олег Сергійович, Мельничук Лариса Олексіївна, Мельничук Оксана Іванівна, Мех Ольга Олексіївна, Мжачева Ольга Миколаївна, Миронюк Людмила Миколаївна, Мирошниченко Вікторія Вікторівна, Михайлова Ольга Олександрівна, Михальова Інеса Павлівна, Мілютенко Лариса Василівна, Мілявська Інеса Марківна, Мінаєва Олена Василівна, Мінова Людмила Андріївна, Міньковська Ніна Петрівна, Мірошнік Людмила Григорівна, Міщенко Сергій Кузьмич, Міщук Світлана Василівна, Моісеєва Таїса Олександрівна, Молчанова Катерина Костянтинівна, Монахов Андрій Миколайович, Мороз Володимир Миколайович, Мороз Ганна Анатоліївна, Мороз Ірина Іванівна, Мороз Марія Миколаївна, Морозенко Оксана Володимирівна, Мудрецька Вікторія Степанівна, Мусієнко Тетяна Володимирівна, Мусійчук Наталя Вікторівна, Мустафаєва Олена Леонідівна, М’ягка Ліна Дмитрівна, Набоченко Валентина Петрівна, Надоля Людмила Миколаївна, Назарук Роксолана Іванівна, Науменко Костянтин Володимирович, Небесник Таміла Миколаївна, Недоступ Наталія Іванівна, Несміянов Олександр Михайлович, Нікітіна Оксана Василівна, Ніколаєва Ніна Никифорівна, Ніколенко Анна Валентинівна, Новосад Ольга В’ячеславівна, Новохатна Галина Миколаївна, Огієвич Ірина Федорівна, Огнєвая Лілія Михайлівна, Олексiїва Надiя Олександрівна, Олександрова Людмила Феодосіївна, Олексієнко Вікторія Михайлівна, Олексюк Ліна Яківна, Оліпер Лідія Мусіївна, Ольховська Людмила Петрівна, Оніков Геннадій Іванович, Орел Любов Олександрівна, Орехівська Людмила Леонідівна, Орєшкіна Галина Миколаївна, Орленко Людмила Олександрівна, Осінський Віталій Романович, Остапишин Любов Михайлівна, Остапчук Наталія Феліксівна, Остап’юк Анатолій Дмитрович, Острягіна Наталія Василівна, Охотнік Олена Володимирівна, Павленко Ганна Михайлівна, Павлюк Рома Михайлівна, Паламарчук Галина Павлівна, Палій Олександра Броніславівна, Паранчак Оксана Ярославівна, Пасека Наталія Євгенівна, Переверзева Людмила Вікторівна, Перетятько Тетяна Дмитрівна, Петрова Романа Олександрівна, Петровська Анна Павлівна, Петросова Ганна Арнольдівна, Пецюх Зіновія Пантеліївна, Пєлєвін Микола Борисович, Пєрцева Вікторія Вікторівна, Писко Ірина Іванівна, Підставка Аннель Миколаївна, Пісклов Геннадій Миколайович, Піцишин Мар’яна Богданівна, Пічкар Наталя Василівна, Пічугова Тамара Федорівна, Площанська Лілія Володимирівна, Повар Ірина Михайлівна, Подгорний Іван Олександрович, Подкопаєв Олександр Васильович, Полинько Вiкторiя Геннадiївна, Помилуйко Артем Олександрович, Портус Любов Романівна, Поташник Наталя Михайлівна, Поторжанська Оксана Миколаївна, Почапський Євген Іларіонович, Прoдайвода Олена Володимирівна, Примак Валентина Степанівна, Прокопенко Ірина Ігорівна, Просимців Марина Миколаївна, Простякова Алла Леонідівна, Проценко Любов Василівна, Прощайло Ніна Пилипівна, Разумкова Зинаїда Петрівна, Рафальський Василь Олександрович, Рафальська Ольга Олександрівна, Реутова Любов Іванівна, Рець Вадим Вікторович, Рильська Ірина Миколаївна, Риляк Зореслава Василівна, Ринило Оксана Василівна, Рись Ліна Йосипівна, Рожко Лiлiя Леонідiвна, Романова Наталія Володимирівна, Романовська Інна Олександрівна, Романчак Лідія Любомирівна, Рудик Людмила Миколаївна, Рудь В’ячеслав Олександрович, Рудь Любов Андріївна, Румянцев Олександр Петрович, Сабуняк Світлана Павлівна, Савченко Олена Анатоліївна, Садова Ірина Володимирівна, Саєнко Анатолій Іванович, Салімова Світлана Володимирівна, Сапко Наталія Вікторівна, Сафронова Світлана Марківна, Седлецька Валерія Михайлівна, Семенова Зоряна Романівна, Сенчак Ірина Іванівна, Сидоран Ростислав Іванович, Силюга Людмила Іванівна, Сиряна Світлана Василівна, Сікора Людмила Іванівна, Сікора Ярина Ярославівна, Сітько Лідія Дмитрівна, Слава Вікторія Юхимівна, Смирнова Інна Юріївна, Соколюк Валентина Борисівна, Соловйова Віра Сергіївна, Соловйова Наталія Дмитрівна, Солодовнік Мирослава Степанівна, Сорокіна Любов Олександрівна, Ставінчук Юлія Вікторівна, Станько Гелена Броніславівна, Старшинова Марія Феодосіївна, Стасюк Лідія Олександрівна, Стемпель Олександр Володимирович, Стерлядкiн Володимир Геннадійович, Стернюк Анд­рій Мар’янович, Стецишин Оксана Богданівна, Стєпаніщева Надія Віталіївна, Столярова Наталя Михайлівна, Струтинська Наталія Миколаївна, Супрун Наталія Анатоліївна, Супрунова Вікторія Давидівна, Сус Олена Степанiвна, Сушкіна Валентина Михайлівна, Тамарлі Юрій Миколайович, Таран Наталія Вікторівна, Телевяк Наталія Орестівна, Телішевська Тетяна Володимирівна, Терещенко Руслан Васильович, Тимо­шенко Володимир Михайлович, Тищенко Оксана Володимирівна, Тіщенко Тетяна Володимирівна, Ткаченко Борис Пантелійович, Ткаченко Валентина Іванівна, Томич Галина Євгенівна, Третяк Ніна Володимирівна, Тригуба Ірина Леонтіївна, Тупиця Маріанна Іржіївна, Тупиця Надія Іванівна, Тустановська Зоряна Ростиславівна, Тютюнник Олександр Анатолійович, Ульяницька Олена Олександрівна, Уманцева Алла Юріївна, Урин Ірина Степанівна, Факеєва Людмила Віталіївна, Федечко Мар’яна Йосипівна, Федорук Інна Вікторівна, Федоряк Любов Федорівна, Федчун Наталія Володимирівна, Федюніна Світлана Леонідівна, Фесенко Тетяна Олексіївна, Филиппенко Любов Михайлівна, Філіпська Тетяна Сергіївна, Філоненко Сергій Васильович, Фіргер Наталія Геннадіївна, Фішков Олександр Михайлович, Фокіна Оксана Петрівна, Фрідман Ірина Миколаївна, Хабовець Світлана Євгенівна, Халiлова Улляна Ремзiївна, Харченко Анна Михайлівна, Харченко Валентина Олексіївна, Харченко Наталя Володимирівна, Химко Наталія Романівна, Хом’як Дарія Львівна, Хохлюк Олена Павлівна, Храновська Ольга Василівна, Христенко Ірина Геннадіївна, Хропот Оксана Сергіївна, Царенко Ольга Миколаївна, Цибульська Леся Миколаївна, Цигак Оксана Михайлівна, Циганкова Галина Григорівна, Циганчук Олена Петрівна, Чаур Тетяна Анатоліївна, Челій Інна Леонідівна, Черкавська Марта Володимирівна, Черниш Галина Миколаївна, Чернишук Тетяна Никифорівна, Чернявська Вікторія Володимирівна, Чижиковська Юлія Олександрівна, Чіжикова Ірина Вікторівна, Чіпенко Неля Петрівна, Чорна Алла Іванівна, Чорна Ганна Іванівна, Чурюмова Тетяна Іванівна, Шамрай Ірина Валер’янівна, Шаповалов Сергій Анатолійович, Швець Віталій Олександрович, Швець Петро Петрович, Шевченко Олександр Сергійович, Шевчук Валентина Степанівна, Шеремет Ірина В’ячеславівна, Шеремет Наталія Анатоліївна, Шеремет Світлана Олександрівна, Шеремета Наталія Анатоліївна, Шершун Вікторія Юріївна, Шипигузова Олена Василівна, Шкляр Костянтин Анатолійович, Шкурська Лариса Анатоліївна, Штепа Олександра Андріївна, Штурмай Володимир Васильович, Штурмай Володимир Володимирович, Шуляк Олена Сергiївна, Шума Ірена Михайлівна, Шумило Ірина Миколаївна, Щербина Юлiя Володимирiвна, Щетініна Наталія Олександрівна, Юрак Марта Зіновіївна, Юркова Наталія Георгіївна, Юрчак Михайло Андрійович, Яворська Марія Іванівна, Якименко Анна Олексіївна, Яковлева Ольга Юріївна, Яковлєв Олександр Юрійович, Якуш Ганна Веналіївна, Яніцька Галина Зиновіївна, Ярошенко Сергій Михайлович, Ярцева Ольга Петрівна, Ящук Лариса Дмитрівна.

Додаток 2

Перелік міст України, у яких було залучено пацієнтів до участі в дослідженні МЕКАТ

Донецьк, Київ, Маріуполь, Суми, Тернопіль, Харків, Черкаси, Чернівці, Чернігів, Львів, Артемівськ, Васильків, Севастополь, Слов’янськ, Біла Церква, Житомир, Рівне, Вінниця, Луганськ, Запоріжжя, Полтава, Дніпропетровськ, Ужгород, Луцьк, Одеса, Авдіївка, Василівка, Волноваха, Вільнянськ, Глобіно, Гуменці, Дніпродзержинськ, Докучаївськ, Загвіздя, Івано­Франківськ, Кіровоград, Кобеляки, Комсомольськ, Костянтинівка, Краматорськ, Кременчук, Лисецьк, Макіївка, Мангуш, Миколаїв, Мукачево, Новоазовськ, Новомосковськ, Оріхов, Оброшино, Підгірне, Радча, Новотроїцьке, Селидове, Сімферополь, Щастенське, Урало­Кавказ, Херсон, Хмельницький, Янець, Ясинувата.