Международный неврологический журнал 6 (36) 2010

Вступ

Остеохондроз хребта (ОХ) є однією із найбільш поширених патологій, а питома вага неврологічних проявів дегенеративно-дистрофічних уражень хребта становить значну частку усіх захворювань периферичної нервової системи [15, 17].

Основний контингент хворих (75–90 %) належить до вікової групи 30–50 років, тобто працездатного віку [10]. При цьому кількість хворих з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта (НПОПВХ) має тенденцію до зростання [2, 4, 5].

Консервативний метод є основним у лікуванні більшості хворих з НПОПВХ [8]. У даний час застосовується комплексна терапія, що включає цілий ряд лікувальних заходів, але ефективність її все ще є недостатньою [1, 16]. Лише 75–80 % хворих після закінчення лікування почувають себе здоровими. У решти залишається больовий синдром, порушення опорної і рухової функції сегментів хребта. Більше того, потенціальна можливість повного відновлення працездатності зменшується у міру збільшення тривалості захворювання. Протягом року після консервативного лікування лише у 30 % хворих не виникають загострення, а у кожного третього пацієнта спостерігається рецидив з тимчасовою втратою працездатності [6, 7, 9]. Хоча тепер відома велика кількість методик і способів консервативної терапії, арсенал яких щороку збільшується, суттєве підвищення ефективності може бути забезпечене удосконаленням програми патогенетичної терапії [12, 13, 16].

З урахуванням широкого спектра дії жиророзчинних вітамінів та мікроелементів (МЕ) на антиоксидантний захист, процеси росту та регенерації, діяльність серцево-судинної системи та м’язів, нервової та сполучної тканини нами зроблено припущення про можливість покращення лікування НПОПВХ шляхом застосування вітамінно-мінерального комплексу.

Мета дослідження: удосконалити діагностичні та лікувальні програми у пацієнтів з НПОПВХ, базуючись на уточненні патогенетичних механізмів їх розвитку, шляхом проведення комплексного багатофакторного клініко-параклінічного дослідження з визначенням клінічних, рентгенологічних, нейровізуальних (МРТ та КТ), лабораторних характеристик.

Об’єкт і методи дослідження

Для виконання поставлених завдань нами було обстежено 110 хворих з НПОПВХ віком від 22 до 73 років (середній вік становив 43,5 ± 1,03 року). Серед обстежених було 56 жінок та 54 чоловіки. Контрольну групу становили 22 здорові особи, репрезентативні за віком і статтю. Ураження поперекового відділу хребта було підтверджено рентгенологічно, магнітно-резонансною томографією (МРТ) і/або комп’ютерною томографією.

Для об’єктивної оцінки больового синдрому застосовано візуальну аналогову шкалу (ВАШ) та питальник Мак-Гілла з визначенням рангового індексу болю (РІБ) та кількості дескрипторів (Д) болю [8]. Характер больового синдрому за питальником Мак-Гілла визначався у спині (РІБс, Дс) та нозі (РІБн, Дн).

Симптом Ласега оцінювався за п’ятибальною шкалою [7]. Також визначався ступінь напруженості паравертебральних м’язів (НПМ).
Визначення жиророзчинних вітамінів А та E у сироватці крові проводили методом високоефективної рідинної хроматографії на апараті «Міліхром-4» [11].

З метою визначення рівня мікроелементів зразки попередньо мінералізували методом сухого озолення. Після кислотної екстракції у підготовлених зразках проводили визначення мікроелементів методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на приладі «С-115 ПК» [14].
Для порівняння рівнів досліджуваних ознак для чотирьох груп хворих використано однофакторний дисперсійний аналіз. Суть методу полягає в порівнянні двох оцінок дисперсії, одна з яких отримана у припущенні, що всі значення в групі, які характеризують вплив спонукального чинника, статистично не відрізняються одне від одного (виконується нульова гіпотеза) [3].

Залежно від проведеного консервативного лікування хворі були розподілені на дві групи, репрезентативні за віком, статтю і вираженістю клініко-лабораторних проявів патологічного процесу.

1-ша група (89 хворих) отримувала тільки базисну терапію.

У 2-й групі (21 хворий) було застосовано додатково до базисного лікування препарат вітирон сускапс (vitiron suscaps, Mepha, Швейцарія) по 1 капсулі 1 раз на добу протягом 30 днів. Серед інших складників препарат містить вітамін А — 3333 МО, вітамін Е — 2 мг; залізо (Fe) — 30 мг, мідь (Cu) — 0,45 мг, Mn — 0,5 мг, Zn — 0,5 мг.

Результати дослідження та їх обговорення

Результати оцінки болю за даними ВАШ та питальника Мак-Гілла у хворих з НПОПВХ при госпіталізації подані в табл. 1.

Як свідчать дані табл. 1, суттєвої різниці між показниками ВАШ та питальника Мак-Гілла до початку лікування у хворих різних груп виявлено не було.

З метою пошуку та класифікації факторів, що впливають на хворих з НПОПВХ, з виявленням причинно-наслідкових зв’язків, які впливають на зміну конкретних показників пацієнта, було використано факторний аналіз.

Факторний аналіз показників за віком хворих, статтю, тривалістю хвороби, вмістом вітамінів та МЕ в сироватці крові та клінічними показниками дав підстави виділити шість латентних факторів, що пояснюють близько 72 % сукупної дисперсії даних (табл. 2). Власні значення кореляційної матриці подано в табл. 2.

Ротація факторів методом максимізації дисперсій (варимакс нормалізований) дає таку матрицю факторних навантажень (табл. 3).

Отже, як виходить з даних табл. 3, фактор 1, що впливає на обстежених пацієнтів, відображає переважно клінічні характеристики хворих з НПОПВХ, а саме: приналежність до певної групи за патогенетичним варіантом неврологічних порушень, показники болю у спині за питальником Мак-Гілла та ВАШ, а також пов’язаний з рентгенологічною стадією захворювання. Також тут відіграють роль коефіцієнти симптому Ласега та напруженість паравертебральних м’язів до лікування. Фактором 1 може бути описано понад 29 % загальної дисперсії даних обстежених хворих.

Фактор 2 тісно пов’язаний з умістом МЕ у крові хворих з НПОПВХ, у першу чергу Fe і меншою мірою Сu, Zn та Mn. Фактор зумовлює 8 % загальної дисперсії даних.

Фактор 3 включає показники болю за питальником Мак-Гілла у нозі як до, так і після лікування. Відокремлення показника болю у нозі від показника болю у спині визначає, що у патогенезі цих двох клінічних ознак відіграють роль різні патогенетичні механізми. Разом із попередніми факторами фактор 3 пояснює вже більше половини загальної дисперсії даних (52 %).

Фактор 4 відображає вікові характеристики хворих, а саме вік пацієнта та вік початку захворювання, і незначно пов’язаний з тривалістю хвороби. Разом з іншими факторами ним може бути описано 60 % загальної дисперсії даних.

Фактор 5 тісно пов’язаний з умістом вітамінів А та Е у крові хворих з НПОПВХ. Включення цього фактора до попередніх факторів дозволяє описати 67 % загальної дисперсії даних обстежених пацієнтів.

Фактор 6 відображає вміст Со у крові обстежених хворих та пов’язаний зі статтю. Разом шість визначених факторів описують 72 % загальної дисперсії показників досліджуваних пацієнтів.

Аналіз матриці факторних навантажень дає підстави стверджувати, що концентрація вітамінів А та Е та МЕ є практично незалежними факторами. Поряд із цим збільшення вмісту вітамінів у сироватці крові спостерігається у хворих з більшою тривалістю хвороби і зумовлює незначне зниження вмісту Со та Сu та незначне зростання вмісту Mn.

Порівняння за критерієм Стьюдента різниць клінічних показників до і після лікування для обох груп хворих, які характеризувались рефлекторними синдромами, наведено в табл. 4.

Дані табл. 4 свідчать, що зменшення показників РІБс, ВАШ, симптому Ласега та напруженості м’язів спини статистично істотніші в групі пацієнтів, які отримували вітамінно-мікроелементний комплекс. Інші показники в обох групах статистично не відрізняються.

При аналізі динаміки клінічних показників до та після консервативного лікування у групах з корінцевим синдромом (табл. 5) виявлено, що зменшення показників Дс, РІБн, ВАШ та напруженості м’язів спини статистично істотніше (р < 0,05) у групі пацієнтів, які отримували вітамінно-мікроелементний комплекс. Інші показники в обох групах статистично не відрізняються.

Отже, позитивні зміни у клінічній картині відзначалися у хворих з НПОПВХ в обох групах (з корінцевим та рефлекторним синдромами) на фоні застосування вітамінно-мікроелементного комплексу вітирон, що свідчить про ефективність використання даного препарату у хворих з цією патологією.

Висновки

1. На стан хворих з НПОПВХ мають вплив принаймні шість латентних факторів, що пояснюють понад 72 % сукупної дисперсії даних.

2. Cеред факторів, що мають найбільше значення, виділяють клінічні характеристики хворих з НПОПВХ (у першу чергу больовий синдром у спині) та вміст МЕ у сироватці крові.

3. Призначення вітамінно-мікроелементного комплексу позитивно впливає на больовий синдром при ОХ. Використання вітамінно-мінерального комплексу однаково ефективне у хворих з корінцевим та рефлекторним синдромами.