Международный неврологический журнал 7 (37) 2010

Вступ

В останні десятиріччя поняття «якість життя» (ЯЖ) стало невід’ємною частиною системи охорони здоров’я, щільно ввійшло в клінічні та медико-соціальні дослідження. Поступова зміна біомедичної моделі здоров’я та хвороби моделлю біопсихосоціальною призвела до необхідності врахування суб’єктивної думки людини про своє благополуччя. Розробка критерію якості життя зробила це можливим [2, 4].

Методологія дослідження ЯЖ грунтується на принципах доказової медицини, що особливо важливо при оцінці суб’єктивної думки людини. Результати, отримані при використанні міжнародних стандартів, можна вважати відповідними до сучасних вимог [8].

Дослідження якості життя в клінічній медицині — унікальний підхід, який змінив традиційний погляд на проблему хворого та хвороби. Загальноприйняті діагностичні підходи в педіатрії, які включають фізикальні, лабораторні та інструментальні методи обстеження, не дозволяють отримати повного уявлення про зміни у фізичному, психологічному та соціальному функціонуванні дитини, викликані хворобою та асоційовані з лікуванням.

У зарубіжній педіатрії показник ЯЖ активно використовується в популяційних дослідженнях для розробки нормативів за віком та статтю, проводиться моніторинг різноманітних контингентів дітей, оцінка ефективності профілактичних заходів, визначення комплексного впливу хронічних захворювань на дітей [5, 11].

У клінічній медицині показник ЯЖ входить у стандарти обстеження і лікування хворих, за його допомогою проводять індивідуальний моніторинг у процесі лікування хворого, оцінюють ефективність терапії та прогноз лікування [6, 7, 10, 12]. Критерій ЯЖ є невід’ємною частиною рандомізованих і фармакоекономічних розрахунків [4]. ЯЖ дітей може бути завершальним етапом в оцінці ефективності медичних утручань у сфері профілактики, лікування та реабілітації [2].

Методики оцінки параметрів якості життя дитини використовуються в різноманітних галузях медицини: при проведенні популяційних досліджень, при розробці стандартів лікування, при індивідуальному моніторингу стану дитини під час лікування, при оцінці ефективності нових методів лікування, профілактичних програм [1, 2].

У цей же час в Україні проблема дослідження якості життя залишається недостатньо вивченою. Основною проблемою вітчизняних досліджень є відсутність єдиних методологічних підходів, нерідко порушення принципів виміру ЯЖ в педіатрії, що робить результати недостатньо вірогідними і непорівнянними між собою. Арсенал інструментів оцінки ЯЖ обмежений. Відсутність системного, комплексного, науково обґрунтованого підходу до вимірювання ЯЖ перешкоджає широкому впровадженню даної методології в теоретичну та практичну педіатрію. Усе вище перераховане зробило актуальним проведення даного дослідження.

Якість життя дитини — це інтегральна характеристика функціонального, фізичного та психологічного функціонування здорової або хворої дитини, що грунтується на його суб’єктивному сприйнятті і/або суб’єктивному сприйнятті її батьків або інших осіб з її найближчого оточення [3].

Дослідження якості життя дитини має деякі принципові особливості порівняно з використанням цього методу в дорослих.

1. В оцінці якості життя дитини бере участь сама дитина, як правило, при досягненні нею п’ятирічного віку — self-report і/або її батьки — proxy-report. Батьки беруть участь в оцінці якості життя дитини за таких умов:

— вік дитини менше п’яти років;

— наявність когнітивних порушень у дитини;

— тяжкий фізичний стан дитини.

2. Параметри якості життя дитини мають вікову детермінованість. Питома вага кожного з них змінюється залежно від віку дитини.

У сучасній педіатрії використовують стандартизовані питальники оцінки якості життя дитини. У цілому стандартизованими є питальники, апробовані в клінічних дослідженнях і клінічній практиці і відзначаються вірогідними психометричними властивостями (надійність, валідність, чутливість). За рекомендаціями ВООЗ, питальники, які використовуються в педіатрії, повинні мати такі характеристики:

— відповідати віку дитини;

— мати орієнтацію на дитину, а не на її оточення;

— включати як позитивні, так і негативні аспекти функціонування дитини;

— бути простими та зрозумілими для читання та розуміння дітьми;

— бути практичними, тобто зручними для поширення, заповнення, статистичної обробки та інтерпретації результатів (Новик, Винярская).

Критеріями виключення респондентів є психічні та розумові відхилення в дитини, які роблять неможливим адекватні відповіді на питання анкети, а також погане знання мови, якою складена анкета [1, 3].

З метою оптимізації діяльності з вивчення ЯЖ в 1995 році у Франції був створений MAPI Research Institute, який координує дослідження в цій галузі, затверджує розроблені питальники і рекомендує їх до використання, а також щорічно проводить конгреси Міжнародного товариства з дослідження якості життя (International Society of Quality of Life Research — ISOQOLR), представництво якого організовано і в Росії. На жаль, в Україні такого представництва поки що немає.

Інструменти оцінки якості життя в педіатрії

Залежно від галузі використання питальники ділять на групи: загальні питальники (використовуються як у здорових, так і у хворих дітей) та спеціальні питальники (специфічні для певного захворювання та патологічного стану).

У педіатричній практиці не застосовуються питальники для дорослих, існують лише деякі винятки (наприклад, у підлітків віком понад 14 років допускається використання питальника SF-36).

До найбільш поширених загальних питальників відносяться:

— Pediatric Quality of Life Inventory — PedsQLтм4.0 (Varni J. et al., USA).

— Child Health Questionnaire — CHQ (Landgraf J. et al., USA).

— TNO-AZL Child Quality of Life Questionnaire — TACQOL (Fekkes M., Verrips E.G., Vogels T. et al., Netherlands).

— TNO-AZL Preschool Children Quality of Life Questionnaire — TAPQOL (Brugman E., Fekkes M. et al., Netherlands).

— Qualite de vie du Nourisson — QUALIN (Manificat S., Dazord A., France).

— Child Health and Illness Profile — Adolescent Edition — CHIP-AE (Starfield B. et al., USA).

— Child Health and Illness Profile — Child Edition — CHIP-CE (Riley A. et al., USA).

— KINDL (German generic quality of life instrument for children) (Ravens-Sieberer U., Bullinger M., Germany).

Pediatric Quality of Life Inventory — PedsQLтм4.0 (Varni J. et al., USA, 2001) є одним з найбільш популярних питальників у світі, перекладений більше ніж 20 мовами. Даний інструмент пройшов випробування в мультицентрових дослідженнях декількох країн (США, Канада, Великобританія, Німеччина, Франція, Китай та інші) і зарекомендував себе як простий, надійний та чутливий метод вивчення якості життя здорових та хворих дітей різного віку (2–18 років).

Питальник має загальні шкали, які являють собою окрему версію, — PedsQLтм4.0 Generic Core Scales, у яких описується фізичне, емоційне, соціальне та рольове функціонування. Лінгвістична, культурна адаптація та валідація питальника була проведена Міжнаціональним центром дослідження якості життя (м. Москва, Росія).

Суттєвою перевагою даного питальника є наявність специфічних модулів для використання при різноманітних захворюваннях — PedsQLтм4.0 Disease Specific Modules. Це дозволяє проводити паралельне дослідження як загальної ЯЖ, так і специфічних порушень, які властиві окремій патології, у єдиній системі підрахунків балів ЯЖ [1, 3].

Серед чисельних специфічних модулів питальник PedsQLтм містить модуль Сerebral Palsy [10, 11].

Матеріали і методи

У зв’язку з тим, що при вивченні ЯЖ дітей з хронічними захворюваннями рекомендується паралельно використовувати загальний та специфічний питальники (або у випадку використання питальника PedsQL загальний і специфічний блоки), одним із завдань нашого дослідження стала розробка української версії питальника Pediatric Quality of Life Inventory — PedsQLтм Cerebral Palsy Module (Varni J. et al., США, 2001) для дітей віком 2–7 років, включаючи виконання лінгвістичної, культурної адаптації та валідації питальника. Паралельне використання загального та специфічного питальника забезпечує комплексний підхід до оцінки ЯЖ, оскільки дозволяє вивчити вплив хвороби як на загальні аспекти ЯЖ (фізичний, емоційний, соціальний, шкільний і т.д.), так і на специфічні проблеми, що виникають при конкретному захворюванні, а також в короткі строки оцінити динаміку ЯЖ на фоні лікування. Необхідно відмітити, що на відміну від загальних специфічні питальники не можна використовувати у здорових дітей, оскільки вони застосовуються лише для пацієнтів з визначеною патологією.

Англійська версія питальника PedsQLтм Cerebral Palsy Module була представлена Міжнародним інститутом з вивчення ЯЖ MAPI Research Institute (Франція).

Питальник призначений для оцінки якості життя дітей з церебральним паралічем (ДЦП) віком 2–18 років. Залежно від віку існують такі форми:

— для 2–4 років (форма лише для батьків);

— для 5–7 років (окремі форми для батьків та дітей);

— для 8–12 років (окремі форми для батьків та дітей);

— для 13–18 років (окремі форми для батьків та дітей).

Результати та їх обговорення

Під час дослідження відповідно до міжнародних вимог був виконаний переклад питальника PedsQLтм Cerebral Palsy Module (для дітей віком 2–7 років) українською мовою. На першому етапі проводився прямий переклад англійської версії українською мовою двома незалежними перекладачами з отриманням двох версій, які потім були скоординовані в одну. На другому етапі іншими перекладачами ця версія була перекладена на англійську мову і порівняна з оригіналом. З огляду на відсутність принципових змістовних різниць з оригінальною створену анкету вважають тест-версією. Лінгвістична та культурна адаптація тест-версії включала проведення індивідуального інтерв’ювання, під час якої була виконана корекція тест-версії, і пілотного дослідження, в яке були включені діти з церебральним паралічем (n = 20).

Під час пілотного дослідження були оцінені попередні психометричні властивості тест-версії питальника. Прийнятність питальника встановлена на основі низького відсотку пропущених відповідей — близько 2 %. Батькам на заповнення анкети було потрібно 10–15 хв, дітям віком 5–7 років, у яких відсутні когнітивні порушення, — 15–20 хв.

Величина α-коефіцієнта Кронбаха для тест-версії питальника становила вище 0,7, що підтверджує надійність інструмента.

На основі результатів пілотного дослідження був зроблений висновок про успішне завершення лінгвістичної та культурної адаптації та створення прийнятної української версії питальника PedsQLтм, Cerebral Palsy Module. Результати були представлені в MAPI RESEARCH INSTITUTE, після чого був отриманий офіційний дозвіл на його використання.

Для оцінки ЯЖ дітей з ДЦП віком 2–4 роки питальник містить 22 питання для батьківської форми, для дітей 5–7 років — 35 питань для батьківської та дитячої форм. Усі питання об’єднані в такі шкали: «щоденна активність», «шкільна діяльність», «рухова активність та рівновага», «біль», «втома», «вживання їжі», «мовлення та спілкування». Відповіді на питання представлені у вигляді шкал Лікерта. Респондент, відповідаючи на запитання, вибирає один з наведених варіантів відповідей: «ніколи», «майже ніколи», «інколи», «часто», «майже завжди». Після обробки результатів оцінку виражають у балах від 0 до 100 по кожній зі шкал питальника. Чим вищий бал, тим кращий показник якості. Проводячи опитування з визначеним інтервалом до і після лікування, ми маємо змогу вірогідно оцінити динаміку змін показників ЯЖ і ефективність медичних утручань.

Висновки

Таким чином, на підставі отриманих даних можна зробити такі висновки:

1. Розроблено українську версію питальника PedsQLтм Cerebral Palsy Module для оцінки ЯЖ дітей з церебральним паралічем (віком 2–7 років).

2. Під час лінгвістичної, культурної адаптації та валідації отримані задовільні показники психометричних властивостей питальника.

3. Українська версія питальника PedsQLтм Cerebral Palsy Module може бути використана в наукових та клінічних дослідженнях для оцінки ЯЖ дітей з церебральним паралічем.