Газета «Новости медицины и фармации» 9(213) 2007

Вступ

З кожним роком сучасний спорт супроводжується підвищенням травматизму, що, за даними В.М. Платонова (2006), «...представляє загрозу стану здоров'я спортсменів, ефективності їх тренувальної та загальної діяльності». Так, наприклад, у Росії з 1990 по 2000 рік серед дітей до 14 років випадки пошкоджень та захворювань опорно-рухової системи зросли в 1,3 раза.

За даними МОЗ України, рівень спортивного травматизму серед дорослих і підлітків у 1997 році дорівнював 2,6 випадку на 10 тис. населення, а в 2002 році він становив вже 3,7 на 10 тис. населення, тобто зберігається тенденція постійного підвищення травматизму серед дорослих. Аналогічна тенденція зберігається і серед дітей [3].

У 2000 році Всесвітня організація охорони здоров'я визначила початок декади The Bone and Joint Decade 2000–2010, присвяченої головним напрямкам, з якими пов'язані медико-соціальні проблеми у світі, зокрема травмам опорно-рухової системи. Висвітлена проблема має за мету покращення рівня якості життя осіб, які страждають на травми і захворювання органів опори та руху. У цьому сенсі роботи, що присвячені пошуку нових засобів профілактики і лікуванню травм у спортсменів, є актуальними.

Відомо, що в останні роки навантаження спортсменів, особливо професіоналів, збільшились у 4–5 разів [7]. Постійне підвищення об'ємів і інтенсивності навантаження в період тренувального процесу, виступи у комерційних змаганнях, інколи в умовах середньогір'я та високогір'я, де, як відомо, на людину впливають високі і низькі температури, зниження парціального тиску кисню можуть призвести до виникнення травм опорно-рухової системи [2, 6].

Кожна травма супроводжується реактивним запаленням, для якого характерними є підвищення місцевої температури, набряку і зниження як відносної, так і абсолютної кількості лімфоцитів. Крім того, травма з великим масивом пошкодження м'язів знижує рівень γ-глобулінів у крові, що викликає венозний стаз і збільшує тромбоцитопенію. Зупинити запалення неможливо, але зменшити дію можна звичайними та відомими засобами: іммобілізацією пошкодженої кінцівки, впливом холоду, застосуванням протинабрякового та протизапального розчину на підставі ДМСО [4].

Поряд із цим у випадках травми м'язів є загроза тромбоутворення у дрібних судинах, особливо венозних, і погіршення кровообігу та кровопостачання пошкоджених тканин. Останнє підтримує запальний процес і може призвести до ускладнень, а тому головною метою, навіть при реактивному запаленні, залишається задача зменшення набряку, болю і тромбоутворення в судинах [1].

Мета дослідження

Вивчити ізольований вплив препарату Венітан форте в комплексі лікування післяопераційних та післятравматичних набряків кінцівок у спортсменів.

Матеріали та методи дослідження

У Центрі спортивної травматології Національного університету фізичного виховання і спорту України обстежено 57 спортсменів, які лікувались протягом 2003–2006 років стаціонарно після оперативного втручання на колінному суглобі з приводу відновлення цілості хрестоподібної та великогомілкової бічної зв'язок [22], 25 спортсменів лікувались амбулаторно з приводу синдрому перевантаження та 10 склали контрольну групу, у якій венотонізуючі засоби не застосовувались.

До І групи дослідження увійшли 13 спортсменів, яким була відновлена хрестоподібна зв'язка, та 9 спортсменів з відновленою великогомілкової бічною зв'язкою. Після операції найчастіше в пацієнтів відзначались такі симптоми: набряк колінного суглоба, гомілки, особливо у верхній третині, почервоніння і біль різної інтенсивності, важкість у гомілках. До II групи були включені 25 спортсменів, які лікувались амбулаторно. У спортсменів II групи був поставлений діагноз синдром перевантаження гомілки, стопи, гомілковостопного, колінного суглобів. Симптоми були однотипні: набряк, больовий синдром різного ступеня, обмеження рухів, неможливість виконувати професійні обов'язки. До III групи (порівняльно-контрольної) увійшли 10 спортсменів, яких оперували в період з 2002 по 2003 рік з приводу пошкодження хрестоподібної зв'язки і в яких венотонізуючі засоби не використовувались, а призначався розчин на основі ДМСО як протинабряковий та протизапальний. Симптоми були аналогічні ознакам першої групи.

Із обстежених 57 спортсменів чоловіків було 51, жінок — 6. Середній вік — 24,5 ± 2,5 року.

Перед лікуванням усіх спортсменів обстежували за допомогою клініко-ортопедичних, лабораторних (кількість лімфоцитів), біохімічних методів (білки крові, білкові фракції, лужна фосфатаза, коагулограма), протягом останніх 2 років виконували ультрасонографічне обстеження стану судин у 7 спортсменів II групи. Крім того, вимірювали окружність колінного суглоба на відстані 30 мм вище верхнього полюса надколінка і окружність гомілки на відстані 100 мм нижче надколінка. Усім спортсменам із синдромом перевантаження проводили зіставлення до лікування та після за виключенням УЗД, що було проведене після лікування.

Усі спортсмени на фоні виключення фізичного навантаження отримували базисну терапію, що включала нестероїдні протизапальні препарати, АТФ, вітамін В, фізіотерапевтичні методи (магнітотерапія, лазерне опромінювання найбільш болючих ділянок, фонофорез), іммобілізацію, деяким спортсменам рекомендували ходіння на милицях.

До лікувального комплексу, крім відзначеної терапії, включали використання венотонізуючого засобу Венітан форте фірми «LEK» (Словенія).

Венітан форте: 1 г гелю містить 10 мг β-есцину та 100 МО гепарину натрію. Крім діючих речових до складу препарату входять декспантенол, алантоїн та інші інгредієнти.

Венітан форте є комбінованим ангіопротекторним препаратом, у якому есцин має протизапальну та антиексудативну дію, а гепарин — антикоагулянт прямої дії — блокує синтез тромбіну, зменшує утворення фібрину з фібриногену, за рахунок чого сприяє антитромботичній та антиексудативній дії [8, 9]. Допоміжні складові: декспантенол (аналог вітаміну В), що посилює ріст грануляції і підвищує епітелізацію тканин, а алантоїн підтримує протизапальну дію.

Тонкий шар гелю наносили на місце з вираженим набряком 1–5 разів на добу і легко втирали протягом 5–12 діб залежно від вираженості набряку.

Результати дослідження та їх обговорення

Аналіз наукової літератури свідчить, що спортсмени все частіше потерпають від травм опорно-рухової системи. У спортивній травматології нерідко виникає необхідність зменшити післятравматичне реактивне запалення, і для цього спортивний лікар повинен попередити набряк, що може дати ускладнення у вигляді тромбоутворення венозних судин та погіршення кровопостачання пошкоджених тканин. Останнє підтримує запальний процес і може призвести до більш серйозних ускладнень, одним із яких є інфікування. Тому однією з головних задач лікування є зменшення післятравматичного або післяопераційного набряку, болю, запалення і попередження тромбоутворення судин в зоні пошкодження.

Багатьма дослідженнями доведено, що довготривала і статична робота, надмірні навантаження та підйом великої ваги є провокуючими факторами у виникненні підвищеного венозного тиску, а це, у свою чергу, порушує прохідність глибоких вен. Спортсмени часто скаржаться на біль, судому в м'язах гомілки, швидку втому, відчуття дискомфорту в нижніх кінцівках, що іноді призводять до розвитку хронічної венозної недостатності (ХВН) з трофічними розладами, пігментацією, дерматитом, а пізніше і трофічними виразками, які погано піддаються лікуванню.

Лікування, як правило, повинно бути комплексним, і для цього пропонується використання консервативних та фізіотерапевтичних методів, серед яких незалежно від ступеня ураження важливе місце посідає терапія препаратами для місцевого застосування. Цілком виправданим є використання сучасних ефективних та безпечних препаратів. Таким препаратом, на наш погляд, є Венітан форте — гель для зовнішнього застосування.

Після проведення лікування Венітаном форте на 3–5-й день значно покращився стан спортсменів. Після оперативного відновлення хрестоподібної та медіальної колатеральної великогомілкової зв'язок вимірювання окружності колінного суглоба проводили на рівні 30 мм вище верхнього полюса надколінка. Як свідчать дані рис. 1, в контрольній групі повне зникнення набряку виявляється лише на 7–8-й день, а в групі, яка обстежувалась, — на 3-тю — 4-ту добу.

Крім того, у спортсменів основної групи «цвітіння» гематоми почалося з 2-ї доби і закінчилось на 7–8-му добу, а в контрольній групі тривало 14–15 діб.

Усі пацієнти незалежно від діагнозу скаржились на біль у колінному суглобі після операції відновлення зв'язок та на біль у гомілці та інших суглобах при синдромі перевантаження. Біль ми оцінювали за загальноприйнятою візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) у день після операції та на 3, 5, 7-й дні після операції.

Спортсмени І групи відзначили, що біль у перший день після операції коливався від 2,6 до 3,5 бала за шкалою ВАШ і в середньому становив 3,5 ± 1,85 бала. Через 4–5 днів після операції середній бал був на рівні 1,1 ± 0,5 бала.

Проведені дослідження засвідчили, що есцин зменшує запалення і агрегацію нейтрофілів, а ці механізми підтримують венозну недостатність і сприяють роботі клапанів і розширенню вен та нормалізують її [8].

Ми провели порівняльний аналіз кількості лімфоцитів до операції та через 7 днів після операції у спортсменів І групи і до початку лікування та через 7 днів після у спортсменів II групи.

Дані дослідження дають підстави стверджувати, що результати в обох групах майже однакові. Так, у спортсменів І групи кількість лімфоцитів була значно знижена і складала приблизно 7–9 % від нормальної кількості. Через 10–12 днів після операції кількість лімфоцитів дорівнювала 28–32 %. На початку консервативного лікування в II групі кількість лімфоцитів склала близько 12–15 % від норми, а через 10 днів після початку лікування підвищилась до 27 %.

Прикладом можуть бути дані аналізів бігуна на довгі дистанції А., 27 років, який лікувався в Центрі з діагнозом синдром перевантаження лівої гомілки, передній компартмент у II стадії, у якого до початку лікування кількість лімфоцитів складала 7 %, а після 7 днів лікування Венітаном форте становила 25 %.

Проведені дослідження лужної фосфатази засвідчили достовірне підвищення у чоловіків II групи до 2500–2700 нмоль/с.л. Виконані повторні дослідження лужної фосфатази через 10 днів після початку лікування Венітаном форте відзначились значним зниженням до 900–1100 нмоль/с.л., що свідчить про певну протизапальну дію препарату.

Ультрасонографічне дослідження переднього компартмента гомілки виконано у 7 спортсменів — бігунів на довгі дистанції, у яких клінічно був встановлений діагноз синдром перевантаження. Під час дослідження вен гомілки в горизонтальному положенні передні великогомілкові та малогомілкові вени не візуалізуються. У проекції задніх великогомілкових вен позаду медіальної кісточки у режимі ЦДК реєструвався спонтанний кровотік зі швидкістю 0,5 см/с.

У вертикальному положенні кровотік у передніх, задніх великогомілкових і малогомілкових глибоких венах реєструвався в режимі ЦДК при дистальній компресії гомілки. Ознак недостатності клапана не визначено.

Підшкірно-жирова клітковина в проекції нижньої і середньої третини гомілки неоднорідної структури за рахунок лінійних анехогенних структур товщиною до 0,8 мм, що є ознаками набряку.

При динамічному нагляді через 7–10 днів відзначали, що після проведеного лікування Венітаном форте нормалізувався кровотік по глибоких венах гомілки і швидкість кровотока по передніх та задніх великогомілкових венах досягла 10 см/с, ознаки недостатності клапанів не виявлялись. Ультрасонографічні ознаки набряку підшкірної клітковини відсутні.

Проведені клініко-інструментальні дослідження при динамічному обстеженні 57 спортсменів відзначили ефективність Венітану форте в комплексному лікуванні спортивних травм, при синдромі перевантаження та в післяопераційний період після реконструктивних відновлювальних операцій на суглобах. При застосуванні Венітану форте:

— зменшується набряк у післяопераційному періоді, а також у процесі лікування спортсменів з синдромом перевантаження;

— значно зменшується відчуття болю на 3–4-й день після травми при оцінці за загальноприйнятою візуальною аналоговою шкалою;

— нормалізується кількість лімфоцитів у післяопераційному періоді і випадках синдрому перевантаження, що збільшується до 27–29 %;

— протягом 8–10 днів значно зменшується кількість лужної фосфатази;

— нормалізується циркуляція крові у венозному руслі та прискорюється венозний кровотік, що доведено ультрасонографічними дослідженнями.

Отже, Венітан форте є ефективним засобом, що має протинабрякову, антитромботичну, протизапальну та протибольову дію і може рекомендуватися до застосування в спортивній травматології.