Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» 1 (01) 2011

Migliore A., Giovannangeli F., Granata M., Lagana B. Clinical Medicine Insights: Arthritis and Musculoskeletal Disorders, 2010

Hylan G-F 20: Review of its Safety and Efficacy in the Management of Joint Pain in Osteoarthritis

У даній статті італійські вчені А. Migliore, F. Giovannangeli, M. Granata, B. Lagana проводять аналіз ефективності та безпечності лікування остеоартрозу із застосуванням препарату Hylan G-F 20 та світових досягнень у використанні нової методики — viscosupplementation. Що ж означає це поняття?

Viscosupplementation — відомий метод у лікуванні патології колінного суглоба — введення гелеподібних речовин (hyaluronates) внутрішньосуглобово. Він включений у професійні рекомендації (professional guidelines) з лікування пошкоджень даного суглоба; потенційно важлива альтернатива лікування болю в суглобі при остеоартрозах. У деяких літературних джерелах з’явились дані щодо можливості застосування даного методу в лікуванні остеоартрозу суглобів інших локалізацій.

Hylan G-F 20 (Synvisc® Genzyme Corporation, Cambridge MA U.S.A.) — препарат, дозволений для застосування в Канаді з 1992 року та в США з 1997 року, похідне гіалуронової кислоти. Має високу молекулярну масу й складається з 2 Hylan-полімерів, один із яких є розчинною великою молекулою МВТ 6 000 000 Da (80 %), а інший — нерозчинним гелем (20 %). Вводять 1 раз на тиждень. Курс — 3 ін’єкції. Протипоказання до введення: алергія на продукти з птиці, оскільки препарат містить полімери з курячих гребенів. Не вивчено застосування в дітей і вагітних. Існує 5 ін’єкційних форм, дозволених FDA в США для лікування остеоартрозу, до складу яких входить гіалуронова кислота: Hyalgan®; Supartz®; Orthovisc®; Synvisc®; Euflexxa®. Рекомендовані дози та курси введення цих препаратів наведені в табл. 1.

Відмінності між цими препаратами: за походженням, методами виробництва, молекулярною масою, кратністю дозування, біологічними особливостями, ефективністю лікування.

У численних дослідженнях проводилась оцінка лікування ОА колінних суглобів Hylan G-F 20 порівняно з плацебо [D. Scale, 1994 (n = 80); M. Wobig, 1998 (n = 110); D. Cubukcu, 2005 (n = 30); X. Chevalier, 2010 (n = 253); G. Karisson, 2002 (n = 210); N. Kotevoglu, 2006 (n = 59)]. У пацієнтів усіх груп зменшення інтенсивності больового синдрому вже після першої ін’єкції. Значне покращення наставало після 3-ї ін’єкції на користь Hylan G-F 20 і тривало протягом 3 місяців.

Дані щодо порівняння Hylan G-F 20 з іншими препаратами гіалуронової кислоти суперечливі. Р. Juni et al. (2007) оцінили ефективність та безпечність застосування Hylan G-F 20, Orthovisc та Ostenil (660 пацієнтів отримали курс з 3 ін’єкцій). Відмінностей у застосуванні не виявлено. Keratosun et аl. (2005) порівняли ці препарати за тривалістю дії у пацієнтів із тяжкою формою остеоартрозу колінних суглобів і не знайшли жодних відмінностей. Проте R. Raman (2008) et аl. продемонстрували значну перевагу Hylan G-F 20 та Hyalgan. Hylan G-F 20 діяв швидше і його ефект був більш тривалим.

Проводилась порівняльна оцінка препарату Hylan G-F 20 з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП). Дане дослідження виконали М.Е. Adams (1995) (n = 102) та N. Kahan (2002) (n = 506). За ефективністю цей препарат аналогічний безперервному прийому НПЗП протягом 12 тижнів, але спостерігалась значно краща терапевтична дія порівняно з прийомом НПЗП протягом 26 тижнів (р < 0,05). Результати даного дослідження показали, що комплексне лікування Hylan G-F 20 та НПЗП значно полегшує симптоми у хворих з остеоартрозом, зокрема зменшує біль та покращує функціональні можливості суглоба.

У дослідженні D. Caborn (2004) (n = 218) та S.S. Leopold (2003) (n = 100) проаналізовано ефективність та безпечність внутрішньосуглобових ін’єкцій Hylan G-F 20 та глюкокортикостероїдів.

У першому дослідженні [Caborn D., 2004] було виконано три щотижневі ін’єкції Hylan G-F 20 та одну ін’єкцію тріамцинолону.

Лікування Hylan G-F 20 показало довготривалість ефекту порівняно з тріамцинолоном. У дослідженні S.S. Leopold (2003) порівняв 3 щотижневі ін’єкції Hylan G-F 20 та одну ін’єкцію бетаметазону, в яких не було виявлено жодних відмінностей щодо зменшення рівня больового синдрому та покращення функції протягом 6 місяців спостереження.

Клінічні дані щодо застосування Hylan G-F 20 при ОА кульшових суглобів:

1) Т. Conrozier et al. (n = 138) — протягом 90 днів у 50 % пацієнтів спостерігалась позитивна динаміка;

2) Н. Caglar-Yagci (n = 142) — зменшення болю, позитивна динаміка, побічна дія не спостерігалась;

3) V.B. Vad et al. (n = 22) — призначена додаткова терапія (НПЗП) та спеціально розроблений комплекс вправ.

Результат: значне зменшення больового синдрому та покращення функціональних можливостей суглобів вже після першої ін’єкції. Відповідно до американських рекомендацій необхідно застосовувати ультра­звукове дослідження під час введення Hylan G-F 20, щоб запобігти побічним реакціям ін’єкцій спеціально для кульшових суглобів. Прямий доказ розміщення голки та прямий доказ розміщення терапевтичної рідини в просторі гарантують ефективність і безпечність лікування.

Проаналізувавши результати досліджень багатьох зарубіжних вчених, автори статті дійшли висновку, що Hylan G-F 20 — ефективний та безпечний препарат, що зменшує біль та покращує функцію суглобів при лікуванні пацієнтів з остеоартрозом колінних суглобів. Нові дані свідчать про безпечність та ефективність застосування цього препарату для лікування інших суглобів, зокрема кульшових, плечових, гомілково-ступневих. Порівнюючи застосування Hylan G-F 20 та НПЗП і глюкокортикостероїдів, можна виділити такі переваги: довготривалість дії Hylan G-F 20; повторне введення безпечніше, ніж застосування глюкокортикостероїдів у хворих із супутньою патологією, особливо при наявності протипоказань до застосування ГКС; значне зменшення потреби у використанні НПЗП після введення Hylan G-F 20; зниження економічних затрат у зв’язку з меншою потребою в НПЗП.

Подальші дослідження необхідні, щоб продемонструвати роль Hylan G-F 20 у розвитку гранулематозного запалення. На сьогоднішній день цей низький рівень побічних реакцій та безпечність дозволяють застосовувати його для лікування пацієнтів літнього віку.

Tanamas S.K., Teichtahl A.J., Wluka A.E., Wang Y., Tuck M.D., Urquhart D.M. and Cicuttini F.M., Australia BMC Musculoskeletal Disorders, 2010

The associations between indices of patellofemoral geometry and knee pain and patella cartilage volume: a cross-sectional study

Враховуючи найбільш часте звертання по медичну допомогу пацієнтів із болем у колінних суглобах, австралійські вчені S.K. Tanamas, A.J. Teichtahl et al. здійснили перехресне дослідження, метою якого було порівняти геометричні параметри надколінника, стегнової кістки, особливості хрящової тканини з болем у колінних суглобах. У дослідженні взяли участь 240 дорослих осіб віком від 25 до 60 років. Оцінку больового синдрому проводили за допомогою шкали WOMAC. З інструментальних методів застосовували магнітно-резонансну томографію. Результати досліджень показали залежність між геометричними параметрами надколінника, стегнової кістки та структури хряща та вираженістю больового синдрому. Так, збільшення бокового кута нахилу надколінника було пов’язано зі зменшенням інтенсивності болю за шкалою WOMAC (коефіцієнт регресії — 1,57; 95% довірчий інтервал –3,05–(–0,09)) і збільшенням медіальної частини надколінника (коефіцієнт регресії 51,38 мм3; 95% довірчий інтервал 1,68–101,08 мм3). Дані результати дозволяють запідозрити як симптоматичні, так і структурні переваги медіальної частини наколінника порівняно з латеральною частиною, а високі борозни надколінника можуть мати згубні наслідки для хряща надколінника.

Scott M.W. Haufe and Mork A.R. Int. J. Med. Sci., 2010

Endoscopic Facet Debridement for the treatment of facet arthritic pain — a novel new technique

У Сполучених Штатах Америки M.W. Scott et al. вивчали ефективність застосування нової та сучасної технології в хірургічній практиці — ендоскопічної хірургічної обробки суглобової поверхні (Facet Debridement) для лікування болю в суглобах. У дослідження, що проводилось з 2003 по 2007 рік на базі клініки, було включено 174 пацієнти, серед них 77 жінок, 97 чоловіків. Середній вік становив 64 роки. Оцінку больового синдрому здійснювали з використанням візуально-аналогової шкали (ВАШ). У даній роботі розподіл обстежених проведено з урахуванням локалізації болю в хребті, зокрема шийного відділу — 45 пацієнтів, грудного — 15, поперекового — 114. Результати досліджень показали покращення при ендоскопічному лікуванні в 77 % (шийний відділ), 73 % (грудний відділ) та 68 % (поперековий відділ) пацієнтів, біль в суглобах зменшився на 50 %. Середня крововтрата при маніпуляції становила 40 мл (діапазон 10–100), середній час виконання хірургічної обробки суглобової поверхні — 17 хвилин (діапазон 10–42).

Таким чином, автори статті доводять ефективність застосування ендоскопічної хірургічної обробки суглобової поверхні для зменшення болю в суглобах порівняно з іншими методами та консервативним лікуванням, і стверджують, що широкомасштабні, рандомізовані дослідження — гарантія подальшої оцінки ефективності цього методу.

Cottrell E., Roddy E. and Foster N.E. BMC Family Practice, 2010

The attitudes, beliefs and behaviours of GPs regarding exercise for chronic knee pain: a systematic review

Е. Cottrell, Е. Roddy and N.E. Foster здійснили систематичний огляд літератури відносно проблеми болю в колінних суглобах та особливостей вибору лікувальної тактики з використанням фізичних вправ; оцінили ефективність призначення в роботі лікаря загальної практики-сімейного лікаря лікувальної фізкультури для зменшення больового синдрому. На думку авторів статті, існують різні погляди щодо використання в комплексній терапії фізичних вправ при остеоартритах у різні періоди захворювання. Опрацьо­вано 2135 наукових робіт, з них лише 20 статей було відібрано для дослідження. Критерії включення: пацієнти віком від 45 років із хронічним болем у колінних суглобах, критерії виключення: пацієнти після ендопротезування. За результатами даного дослідження погляди лікарів розділились, проте більшість схиляється до думки про ефективність застосування фізичних вправ для зменшення больового синдрому в колінних суглобах (90 %), особливо на ранніх стадіях. Враховуючи те, що немає одностайної думки відносно цього питання, автори статті рекомендують подальші наукові дослідження в цій галузі.

Підготувала  Дубецька Г.С.
ДУ «Інститут геронтології НАМН України», Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Київ