Газета «Новости медицины и фармации» 8(212) 2007

Неодноразово зарікався писати про здоровий спосіб життя або про шкоду, що наносять людському організму так звані (gрошу вибачення за тавтологію) шкідливі звички, через марність цієї справи, але нічого не вийшло — знову роблю чергову спробу достукатися до свідомості наших громадян, бо надивився під час новорічних свят на демонстрацію (чи ілюстрацію) великої шкоди своєму здоров'ю і молодих, і похилого віку громадян. Це виражалося в майже загальному ненормованому поглинанні ними алкоголю (хоча про яку норму можна говорити щодо нейротоксічної отрути?).

Попередньо, тижні за два до Нового року, усі засоби масової інформації (крім хіба що урядових) проінструктували громадян щодо методів виходу з похмільного синдрому, а одна пані, яка назвалася наркологом, на одному із центральних телеканалів переконувала телеглядачів (мабуть, використовуючи свій досвід?), що капустяний сік у цій справі набагато ефективніший за огірковий розсіл. І не було жодної (!) публікації про те, що, може, потрібно було б організувати проводи старого й зустріч нового року й Різдва тверезо? І це при тім, що вже давно в багатьох державах влада робить усе від неї залежне, щоб святкові заходи обходилися без алкоголю.

Чому так строго в них? Так все просто — люди турбуються про своє й своїх громадян (якщо мова йде про владу) здоров'я, використовуючи світовий досвід пошуку його збереження, досягнень науки в цьому питанні.

Навіть не дуже освічена людина в нас могла б чути (ну хоча б у школі), що за час існування на планеті Земля біологічних суб'єктів (або, точніше, видів) багато з них, пройшовши пік свого розвитку, зникли назавжди. Основною причиною цього найчастіше були зміни умов існування живої природи. За деякими даними, кількість видів живої природи на нашій планеті з кожним роком досить швидко зменшується. Чи стане людина виключенням із цієї сумної закономірності — невідомо. Адже якщо взяти до уваги тільки її біологічну сутність, то вона, звичайно ж, давно потрапила б до списку тих, кого вже не існує. Однак людина не випадково — sapiens, істота соціальна, і в принципі вона може не допустити такого розвитку подій. Але людина нині занадто «налягає» на свою біологічну сутність (в основному — на чуттєву сферу, що поглинає розум). На жаль, доки свою соціальну активність люди в масі своїй проявляють найчастіше так, що тільки сприяють цим своєму знищенню, влаштовуючи «екологічні катастрофи», «озонові діри», «рукотворну метеорологію», «хвороби цивілізації» і т.д. Але чому все це трапляється із сучасною людиною?

Українські вчені (зокрема д.м.н., професор Г.Л. Апанасенко) розглядають еволюцію всього живого через призму двох енергетичних принципів: екстенсивного й інтенсивного розвитку життя. Перший пов'язаний із продукцією енергії біосистемами, другий — із його витратою. У ході еволюції живого головну роль, на їхню думку, стала відігравати якість використання енергії. Вони ж вважають, що прогрес в еволюції живого світу в першу чергу пов'язаний із посиленням інтенсивності так званого дихання або энергоутворення організмів: чим могутніше внутрішньоклітинне энергоутворення, тим пластичніші пристосувальні реакції організму до змін зовнішнього середовища. Основний же зміст прогресивної еволюції — в усе більшому віддаленні енергетичних процесів від стану того первинного середовища, у якому виникли перші живі істоти. Учені визначили закономірність: чим могутніший апарат мітохондрій клітки, тим більшу широту зовнішніх впливів вона може витримати і тим швидше відновить свою структуру при ушкодженні. Від аеробного ж энергоутворення залежить стійкість живих організмів або життєздатність їх при гіпоксії, кровотечах, інтоксикації, впливах радіації тощо. Це те, на що людина — вінець Природи, що володіє таким подарунком Божим, як свідомість, може реально в будь-який час вплинути, зміцнивши волю й поборовшись із такою природною в повсякденні категорією людського функціонування, як лінь.

Життєздатність — суть фізичного здоров'я людини. Під керівництвом Г.Л. Апанасенка без використання складного устаткування розроблено методику, що дозволяє визначати так звані рівні фізичного здоров'я людини (РФЗ). Використовуючи методику, учені довели: чим нижче РФЗ, тим частіше виникають фактори ризику хронічних захворювань людини, тим вище смертність від них. Напроти, існує й так званий «безпечний» РФЗ, при якому практично відсутній ризик розвитку тих чи інших хвороб. Такий рівень — це вищий резерв энергоутворення, якого тільки можна досягти в процесі еволюції. Але для того, щоб його досягти, треба додержуватися певних правил: від чогось відмовитись (алкоголь у цьому списку в лідерах), дотримуватися здорового способу життя. Якщо всього цього не буде, людина неодмінно почне деградувати і тоді відразу з'являться порушення в діяльності біосистем з усіма наслідками, що випливуть звідси.

Трагічним для нашої країни є те, що нині лише мала кількість людей дотримується згаданих вище правил, що за останні 20 років кількість громадян, які перебувають у зоні «безпечного рівня» здоров'я, знизилася з 8 до 0,8 %. Підсумок — деградація популяції. І, як вважають учені, ніяка медицина не в змозі буде ні продовжити життя її представникам, ні повернути їм здоров'я. Де вихід? У цій справі всім нам треба починати з нуля. Із чого саме? Див. вище — правила.

Приблизно така ж ситуація спостерігалася в США близько 40 років тому. Тоді вони лідирували за показниками смертності від серцево-судинних захворювань. Однак там ціною великих зусиль (у першу чергу уряду) вдалося кардинально змінити суспільну думку, дати громадянам чіткі уявлення про їхні можливості в справі збереження й покращення здоров'я. Переважне число американців стало активно займатися фізкультурою й спортом, звертати увагу на дихання, загартовуватися, раціонально харчуватися (у тому числі — рахуючи калорії), оголосивши війну алкоголю й курінню. У результаті до 2002 року смертність від інфаркту міокарда знизилася майже вдвічі, від інсульту — втричі! Усе просто і ясно — ніяких екстрасенсів, чаклунів, чудо-приладів, медпрепаратів, біодобавок і спалювачів жиру. Майже за таким же сценарієм розвивалися події в Японії та деяких інших країнах, де законодавці не тягали один одного за чуби в парламентах, а спокійно виділяли на фізкультуру, спорт, пропаганду здорового способу життя не крихти фінансів, а скільки треба.

Я ж особисто переконаний, що починати зміцнення здоров'я українців потрібно з представників влади. Але не з демонстрації їхнього кумедного катання на ковзанах, одноразових матчів із міні-футболу або волейболу (що більше шкідливо, ніж корисно) чиновників, які, до речі, майже поголовно мають надлишкову масу тіла й проблеми зі здоров'ям, а з виконання все тих же вищеназваних правил. Нетверезий, нездоровий політик — основне гальмо на шляху до прогресу в питанні зміцнення здоров'я нації! І абсолютно необхідною є вимога громадськості забезпечити на законодавчому рівні заборону реклами алкоголю й тютюну (про це я та тверезомислячі журналісти й політики писали багато разів, та «віз і нині там»). Ну і якщо вже я згадав тут про журналістів, то їм у цій, по-справжньому святій справі, відводиться особлива місія — бути провідниками ідеї необхідності термінового зміцнення здоров'я населення країни, прибічниками тих, хто жадає перемог над людськими вадами, закоренілістю мислення й банальною людською лінню.

Що ж, як говориться, — з Богом на шляху до здоров'я!