Журнал «» 2(16) 2011
Вернуться к номеру
Концепція Державної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні на 2011–2020 роки
Шановні читачі!
Нижче ви знайдете проект нової Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії, підготовлений групою експертів Української асоціації кардіологів, Всеукраїнського громадського об’єднання проти гіпертензії та ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска НАМН України» протягом 2010 року. Він написаний у відповідній канцелярській формі, яку вимагають від подібних документів в органах державної влади. Якби цей проект схвалили та взяли за основу в МОЗ України, то згідно з порядком його було б оприлюднено на сайті МОЗ для громадського обговорення. Оскільки лише один раз деякі положення цього проекту обговорювалися публічно (конференція «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні», травень 2010 року), ми вирішили оприлюднити його для вашого ознайомлення, обговорення, а можливо, і підштовхування владних структур до прийняття цього документа. Ви побачите, що нічого особливого від органів державної влади не вимагається: тільки визнання, що артеріальна гіпертензія — це найпоширеніший фактор ризику і боротьба з ним є справою держави.
1. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
В Україні зберігається несприятлива демографічна ситуація: за даними офіційної статистики, смертність від усіх причин становить 16,3 на 1000 населення, в той час як у країнах Євросоюзу майже втричі менше — 6,7. Очікувана тривалість життя в нашій країні становить 68,1 року, а здорового життя — 59,2 року; в країнах Євросоюзу ці показники відповідно становлять 74,0 та 67,0 року. В Україні реєструється негативний приріст населення (–5,7 на 1000 мешканців), а в країнах Євросоюзу — позитивний (+4,1).
В умовах реформування системи охорони здоров’я України особливого значення набуває запровадження якісно нових заходів щодо профілактики захворювань та діяльності з формування здорового способу життя.
Артеріальна гіпертензія (АГ) — одне з найпоширеніших захворювань в Україні. Так, у 2009 році зареєстровано майже 12 млн осіб, хворих на АГ, що становить 31 % дорослого населення України. Щорічно при звернення людей уперше до лікувально-профілактичних закладів виявляється понад 1 млн хворих на АГ.
АГ є одним із основних чинників серцево-судинних захворювань. В осіб із високим артеріальним тиском у 3–4 рази частіше розвивається ішемічна хвороба серця (ІХС) і в 7 разів частіше — порушення мозкового кровообігу.
Аналіз загальної смертності населення України свідчить, що 65 % становить смертність від хвороб системи кровообігу. Цей показник зумовлений в основному двома причинами — ІХС і цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ), питома вага яких у структурі смертності від хвороб системи кровообігу становить відповідно 67 та 22 %.
Значних економічних збитків для держави завдають витрати, пов’язані з лікуванням і реабілітацією зазначеної категорії хворих (медикаменти, обладнання, медичний персонал, амортизація основних фондів тощо).
2. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом
Несприятлива епідеміологічна ситуація, що склалася в Україні стосовно АГ і спричинених нею ускладнень, може бути суттєво виправлена, якщо взяти до уваги той факт, що високий артеріальний тиск (АТ) успішно коригується. Однак населення недостатньо інформоване про АГ та можливість запобігання тяжким її ускладненням. Серед осіб із підвищеним артеріальним тиском знають про наявність цього захворювання 63 % хворих, з них лікуються лише 38 %, причому ефективно тільки 14 %.
Незадовільним залишається рівень медичних послуг щодо лікувально-профілактичних заходів попередження серцево-судиних ускладнень в осіб з підвищеним артеріальним тиском. В Україні недостатньо виробляється сучасних, ефективних та доступних широкому колу хворих антигіпертензивних лікарських засобів, не встановлені пільги для їх придбання.
Виникнення і перебіг захворювання на АГ тісно пов’язані з наявністю факторів ризику: спадковість, психоемоційні навантаження, паління, незбалансоване харчування (надмірне вживання солі, насичених жирів), зловживання алкоголем, надлишкова маса тіла та малорухливий спосіб життя. Але все ще не відпрацьовані механізми, що стимулюють громадян до збереження і зміцнення власного здоров’я. На неналежному рівні проводиться державна політика щодо пропаганди здорового способу життя.
Таким чином, АГ є національною соціальною проблемою, для розв’язання якої необхідні державна підтримка, координація зусиль різних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Реалізація Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні (далі — Програма) сприятиме зниженню захворюваності на АГ, ІХС, судинні ураження мозку.
3. Мета та основні завдання програми
Метою Програми є зниження захворюваності населення на АГ, ІХС, судинні ураження мозку, смертності від ускладнень АГ, підвищення тривалості і якості життя хворих на серцево-судинні захворювання.
Завданнями Програми є:
— пропаганда здорового способу життя;
— зміцнення охорони здоров’я кадрами і ресурсами, необхідними для здійснення медико-санітарної освіти населення, виявлення хворих на АГ, її профілактики та боротьби з ускладненнями;
— забезпечення ефективної діагностичної, лікувальної, реабілітаційної допомоги хворим на АГ та її ускладнення; створення стандартної методики діагностики і лікування на основі наукових даних;
— забезпечення населення ефективними антигіпертензивними ліками.
4. Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Існуючий міжнародний досвід успішного контролю АГ та зниження середніх рівнів АТ у популяції демонструє їх значення для зменшення смертності населення. Так, у результаті широкомасштабної програми профілактики і контролю АГ у США протягом 30 років середній рівень систолічного артеріального тиску (САТ) знизився на 10 мм рт.ст., діастолічного артеріального тиску (ДАТ) — на 5 мм рт.ст., а кількість осіб, які досягли цільового рівня АТ, збільшилась від 10 до 31 % серед населення в цілому і до 38 % серед осіб молодших за 60 років. Це обумовило зниження смертності від мозкового інсульту на 70 % і від ІХС на 50 % (Rodriquez T., Malvezzi M., Chatenould L. et al. Trends in mortality from coronary heart and cerebrovascular disease in the Americans: 1970–2000 // Heart. — 2006. — Vol. 92. — P. 453-460).
У проекті «Північна Карелія» (Фінляндія) в результаті багатофакторної програми рівень САТ у популяції знизився на 5 %, а рівень ДАТ — на 8 %, що в сполученні з позитивною динамікою частоти і рівнів інших факторів ризику спричинило зниження на 82 % смертності від ІХС (Vartiainen E. A lot more be done to prevent cardiovascular disease // European Heart Journal. — 2003. — Vol. 25, № 6. — P. 457-458).
5. Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми
Реалізація Програми має забезпечуватися заходами, здійснюваними на державному, обласному та місцевому рівнях.
Здійснення заходів на державному рівні передбачає:
— створення постійно діючої інформаційно-освітньої системи формування здорового способу життя;
— розроблення і впровадження програми підвищення професійної кваліфікації медичних працівників;
— забезпечення хворих необхідними антигіпертензивними препаратами і тонометрами за доступними цінами;
— наукове та інформаційне забезпечення Програми.
Здійснення заходів на обласному рівні включає:
— організацію первинної медичної допомоги і розширення її функцій з метою реалізації профілактики і лікування АГ та її ускладнень;
— надання населенню висококваліфікованої допомоги у разі серцево-судинних захворювань у спеціалізованих медичних закладах (підрозділах) кардіологічного, неврологічного, реабілітаційного профілю;
— пропаганду здорового способу життя, профілактику АГ та її ускладнень шляхом залучення засобів масової інформації, працівників медичних, освітніх та дитячих закладів.
Здійснення заходів на місцевому рівні включає:
— створення мережі кабінетів медико-санітарної освіти населення, профілактики АГ, пунктів вимірювання артеріального тиску;
— організацію і забезпечення пропаганди медико-санітарних знань із збереження і зміцнення здоров’я.
Виконання Програми розраховано на 2011–2020 роки.
6. Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності
Виконання Програми сприятиме:
— підвищенню інформованості населення щодо проблеми АГ до 90 %;
— збільшенню кількості пацієнтів, які регулярно приймають антигіпертензивні препарати, до 70–75 %;
— зниженню рівня захворюваності на ЦВЗ унаслідок АГ на 20–30 %;
— зменшенню медико-соціальних втрат працездатності населення, спричинених тимчасовою та стійкою непрацездатністю і передчасною смертю.
З урахуванням поширення АГ та її ускладнень, ефективне проведення профілактичних і лікувальних заходів сприятиме збільшенню загальної тривалості життя населення.
7. Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання програми