Газета «Новости медицины и фармации» 8 (362) 2011

Уряд схвалив проект Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я»

На засіданні Кабінету Міністрів України було схвалено проект Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я», що має стати законодавчим підґрунтям для реформування вітчизняної системи охорони здоров’я та підвищення якості й доступності медичної допомоги для населення.

Робоча група із залученням провідних фахівців медичної галузі, Національної академії медичних наук, місцевих органів виконавчої влади та представників громадських організацій доопрацювала проект Закону та врахувала зауваження і пропозиції, що були висловлені на нараді з питань реформування системи охорони здоров’я 26 квітня 2011 року.

Зокрема, за результатами проведеної роботи доопрацьовано норму щодо права громадян на безоплатне отримання в державних та комунальних закладах охорони здоров’я медичної допомоги, а також статті, що розкривають зміст цієї допомоги.

У проекті Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я» медична допомога структурована за видами і поділяється на первинну, вторинну, третинну, екстрену та паліативну. Окрім того, відповідно до функціональних ознак визначені типи закладів охорони здоров‘я, що можуть надавати зазначені види медичної допомоги.

Такий підхід є першим кроком для створення чіткої системи медичного обслуговування населення, впорядкування медичного маршруту пацієнтів та підвищення доступності всіх видів медичної допомоги.

У законопроекті закладено основи договірних відносин у сфері охорони здоров‘я, зокрема, запровадження договорів про медичне обслуговування населення.

Проектом встановлюються вимоги до керівників закладів охорони здоров’я, а також окреслюється роль лікарів, які здійснюють господарську діяльність із медичної практики як фізичні особи — підприємці.

Одночасно визначається зміст та структура системи стандартів у сфері охорони здоров’я, що надасть можливість забезпечити ефективний контроль за якістю медичної допомоги.

Інформація щодо проведення процедур закупівель імунобіологічних препаратів у 2011 році

Міністерство охорони здоров’я вживає всі можливі заходи для прискорення закупівлі імунобіологічних препаратів.

У квітні 2011 року Міністерством було оголошено про проведення процедури відкритих торгів на закупівлю 12 вакцин та у травні — на закупівлю ще одного препарату. Всі торги проводяться за скороченою процедурою. За результатами 11 розкриттів, що пройшли 27 квітня 2011 року, жодних торгів не відбулося у зв’язку з тим, що для участі в 5 з них було подано менше двох пропозицій, а в 6 — до оцінки пропозицій було допущено менше двох учасників. За результатами розкриття, що пройшло 16 травня 2011 року, торги відбулися — до оцінки допущено пропозиції всіх учасників, які брали участь у торгах. Наразі проходить оцінка пропозицій у Робочій групі, і в строки відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» відбудеться акцепт пропозиції конкурсних торгів, що буде визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки та укладення відповідного договору.

З метою недопущення зриву виконання завдання вакцинації населення міністерством терміново було оголошено нові відкриті торги на закупівлю тих імунобіологічних препаратів, торги по яких не відбулися.

Голова Держсанепідслужби України: «Експерименти над дітьми неприпустимі»

Сьогодні головні державні санітарні лікарі мають всі умови для попередження епідемічних ускладнень. Мета у нас єдина — це здорові та щасливі діти. Про це голова Державної санітарно-епідеміологічної служби України Сергій Риженко повідомив під час селекторної наради з головними державними санітарними лікарями регіонів.

«Прошу вас, контролюйте наявність, достатність та стан холодильного обладнання на об’єктах торгівлі та харчоблоках. Обов’язково зверніть увагу на об’єкти поблизу шкіл та оздоровчих закладів, що реалізують швидкопсувні продукти без відповідних умов. Необхідно виключити усі імовірні джерела виникнення епідемічних ускладнень. Працюйте згідно з чинним законодавством», — звернувся Сергій Риженко до колег.

Голова Держсанепідслужби України вкотре під час наради акцентував увагу на питанні оздоровлення дітей: «Ми повинні проконтролювати, щоб діти перебували у гідних умовах. Хтось хоче відпочивати у наметах — будь-ласка, з батьками. Тоді це справа сімейна. Експерименти над дітьми неприпустимі».

Держлікслужба посилить контроль за якістю імпортних ліків

Державна служба України з лікарських засобів розглядає можливість внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 902 від 14.09.2005 р., що дозволять забороняти реєстрацію лікарських засобів, вироблених не в умовах Належної виробничої практики.

Таким чином, фактично відомство пропонує відійти від посерійного контролю якості лікарських засобів, які ввозять до України з-за кордону.

Як нагадав голова Державної служби з лікарських питань Олексій Соловйов, з 2009 р. європейські вимоги GMP стали обов’язковими до виконання для вітчизняних виробників. Голова Держлікслужби проінформував, що регуляторний орган доволі оперативно, протягом двох-трьох місяців, реагує на публікації змін до вимог GMP, що виходять на території Європейського Союзу, вносячи відповідні зміни до Ліцензійних вимог. Він звернув увагу на те, що стосовно українських виробників ситуація зрозуміла: є певні вимоги й достатньо жорсткий конт­роль. З іншого боку, іноземні виробники мають на сьогодні дещо привілейоване становище на українському ринку, адже вони проходять лише посерійний контроль.

Проте, з точки зору європейських підходів, усі, в тому числі іноземні виробники, мають пройти інспектування на відповідність вимогам GMP. Це стосується в першу чергу близько 30 % лікарських засобів, що потрапляють на український фармацевтичний ринок, здебільшого тих, які виробляють у країнах із нежорсткою регуляторною системою. «У цьому плані нам дійсно тяжко гарантувати нашому населенню, що імпортні лікарські засоби відповідають вимогам», — зауважив пан Соловйов.

У зв’язку з цим відомство ініціювало внесення змін до постанови КМУ № 376, яка визначає порядок реєстрації і вимогу — внести пункт, що стосується надання при реєстрації доказів, що даний лікарський засіб насправді виробляється відповідно до вимог GMP. При цьому, як запевнив голова Держлікслужби, якщо виробника вже перевіряли інспектори з країни — члена PIC/S, українська сторона не проводитиме повторну інспекцію і буде достатньо лише перевірки інспекційних звітів, доступи до яких вона має як член PIC/S. «Що стосується країн із нежорсткою регуляторною системою, то є необхідність виїжджати в ці країни для проведення інспекційної перевірки», — зауважив керівник.

www.kmu.gov.ua

Уряд заманює фармацевтів і медиків до села

Кабінет Міністрів України встановив одноразову виплату в розмірі п’яти мінімальних зарплат для випускників медичних і фармацевтичних закладів, які після закінчення ВНЗ укладуть договори про роботу в сільській місцевості мінімум на три роки, з 1 липня.

Про це віце-прем’єр-міністр України — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко — заявив на брифінгу після засідання Кабінету Міністрів.

«Встановлюється з 1 липня така норма, яка надасть нові можливості випускникам ВНЗ за спеціальностями медичного та фармацевтичного профілю, які їдуть працювати в сільську місцевість. П’ять мінімальних заробітних плат ці люди одержуватимуть одноразово, якщо вони підписали договір мінімум на три роки», — сказав він. Наразі це становить близько п’яти тисяч гривень.

Окрім того, уряд встановив медичним і фармацевтичним працівникам, які перебувають в установах післядипломної освіти або на курсах підвищення кваліфікації, збереження заробітної плати за сумісництвом з 1 липня.

За словами Сергія Тігіпка, з 1 січня 2012 року медичні та фармацевтичні працівники державних та комунальних закладів отримуватимуть допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки. Соціальним працівникам з 1 вересня нинішнього року виплачуватимуть надбавки за вислугу років від 10 до 30 % окладу.

«Ці заходи дозволять підвищити престижність цих дуже важливих для держави професій та стимулюватимуть приплив молодих спеціалістів у медичну та соціальну галузі», — зазначив Сергій Тігіпко.

www.kmu.gov.ua

В Україні назріла об’єктивна необхідність розроблення та затвердження Концепції розвитку медичного права

Недоліки правового регулювання медичної діяльності негативно впливають на якість та доступність медичного обслуговування населення, суттєво знижують ефективність заходів, спрямованих на забезпечення захисту прав пацієнтів. На цьому наголосив директор Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України Геннадій Слабкий під час V Всеукраїнської (ІV Міжнародної) науково-практичної конференції з медичного права, що проходила в Одесі.

Залишається невиконаним рішення Конституційного Суду України стосовно необхідності законодавчого врегулювання правової дефініції поняття «медична допомога», як зазначив Геннадій Слабкий. Також, за його словами, у законодавстві України відсутні визначення таких ключових для забезпечення належного правового регулювання медичної діяльності понять, як «медичне обслуговування», «заклад охорони здоров’я», «медична послуга», «стандарти медичної допомоги», «якість медичної допомоги», «доступність медичного обслуговування», «пацієнт», «медичний працівник» та інших.

«Таким чином, постає нагальна необхідність розробки та направлення на розгляд Верховної Ради України низки законопроектів, спрямованих на поліпшення законодавчого забезпечення сфери охорони здоров’я. Проте удосконалення нормативно-правової бази охорони здоров’я з урахуванням сучасних тенденцій розвитку системи права України — це складний та тривалий процес, здійснення якого потребує послідовної, чіткої й діяльної взаємодії всіх органів державної влади, які беруть участь у розробці актів законодавства з питань охорони здоров’я. Одним з основних засобів удосконалення правового регулювання в зазначеній сфері є систематизація законодавства про охорону здоров’я», — вважає директор Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України.

В Україні назріла об’єктивна необхідність розроблення та затвердження Концепції розвитку медичного права та доцільність створення ефективної системи підготовки фахівців із вищою медичною та юридичною освітою, спроможних гарантувати належний рівень правового забезпечення галузі та наукову обґрунтованість механізмів удосконалення правового регулювання медичної діяльності, вважає Геннадій Слабкий.

«Метою Концепції є створення правових, економічних і організаційних умов для удосконалення правового регулювання медичної діяльності шляхом виокремлення в системі права України нової комплексної галузі — медичне право України, систематизації медичного законодавства та приведення його у відповідність до європейського законодавства, підготовка та професійний розвиток кадрового ресурсу для належного правового забезпечення галузі, професіоналізація нормотворення та правозастосування в сфері охорони здоров’я», — сказав Геннадій Слабкий під час конференції.

Формування нормативної бази охорони здоров’я відповідно до принципів та перспективних напрямів, визначених концепцією розвитку галузі медичного права, сприятиме систематизації медичного права, усуненню фрагментарності правового регулювання, підвищить ефективність заходів, спрямованих на забезпечення захисту прав пацієнтів та медичних працівників, забезпечить зростання рівня задоволення населення якістю та доступністю медичного обслуговування.

МОЗ пообіцяло замінити іноземні ліки на вітчизняні

Незабаром частка вітчизняних лікарських засобів, біотехнологічних препаратів значно зросте. Міністерство охорони здоров’я розробило та запропонувало до обговорення відповідний проект концепції Державної цільової програми із розвитку імпортозамінних виробництв в Україні у 2011–2021 роках.

Реалізація програми дасть змогу вже до 2021 року задовольнити внутрішній попит та забезпечити потребу охорони здоров’я України в ліках вітчизняного виробництва не менше ніж на 50 % у грошовому еквіваленті та на 85 % — за номенклатурою лікарських препаратів. Програмою також передбачено налагодити виробництво в Україні тих препаратів, які закуповують державним коштом, що, за оцінками експертів, забезпечить значну економію у держбюджеті.

У МОЗ запевняють, що ліки не поступатимуться імпортним препаратам за ефективністю, безпечністю та якістю. За розрахунками, завдяки зниженню вартості вони будуть доступнішими для громадян.

Статистика свідчить, що останні десять років частка вітчизняних засобів на фармацевтичному ринку постійно скорочувалась (із 39 % у 2005 р. до 26,5 % у 2011 р.). Нині в Україні зареєстровано 14 308 лікарських засобів, із яких 11 527 торгових марок готових лікарських засобів, інші — субстанції та упаковки in bulk. За міжнародними непатентованими назвами (INN) — 1343 лікарських засобів. Із них усього 232 INN (17,3 %) — препарати вітчизняних виробників, 692 INN (51,5 %) — імпортні препарати, а 419 INN (31,2 %) мають торгові марки як імпортних, так і вітчизняних виробників одночасно.

Виконання програми розвитку імпортозамінних виробництв, на думку МОЗ, надасть можливість швидко забезпечити виготовлення великої кількості життєво важливих вітчизняних лікарських засобів та вивести на сучасний рівень вітчизняні наукові дослідження з розробки та створення оригінальних фармацевтичних субстанцій.