Газета «Новости медицины и фармации» 9 (364) 2011

Президент призначив міністром охорони здоров’я Олександра Аніщенка

Відповідний указ президент підписав у вівторок, 24 травня.

Під час зустрічі з Олександром Аніщенком президент України наголосив, що реформування медичної галузі є найважливішим пріоритетом влади.

«Я маю велику надію, що ви як відповідальна людина візьметеся за цю справу і будете впевнено її вести. Такий шанс я вам даю. І буду постійно тримати це питання на контролі», — наголосив глава держави.

Віктор Янукович зауважив, що Міністерство охорони здоров’я України має очолювати фахівець, який компетентно запроваджуватиме реформи у медичній сфері.

«На цій посаді потрібна, по-перше, досвідчена людина. По-друге, людина, яка розуміє, в якому стані зараз знаходиться українська медицина, людина, здатна згуртувати навколо себе команду й ефективно реформувати систему охорони здоров’я», — сказав президент, звертаючись до О. Аніщенка.

У свою чергу Олександр Аніщенко наголосив, що розуміє всю складність завдань, поставлених перед ним президентом. Він запевнив, що докладе всіх зусиль для негайного покращення ситуації у сфері охорони здоров’я.

Віктор Янукович зауважив, що сьогодні вже є певні напрацювання в напрямку реформування української медицини. Він нагадав, що реформи в українській медицині розпочалися з пілотних проектів у чотирьох областях України. «Зараз дуже важливо, щоб цей експеримент, який розпочався у чотирьох регіонах, логічно завершився, щоб ми довели цю справу до кінця», — підкреслив глава держави.

Держлікінспекція закликала підприємців запропонувати шляхи спрощення ведення бізнесу

Керівництво Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України провело зустріч з членами Громадської Ради Держлікінспекції.

На зустрічі представники фармацевтичного бізнесу обговорили можливість вироблення спільних з державою шляхів розв’язання нагальних проблем фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я.

Найбільше питань виникло у членів асоціацій, що представляють інтереси роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Представники аптечного бізнесу мають намір надіслати свої пропозиції щодо лібералізації умов його ведення на адресу Держлікінспекції МОЗ.

Представники фармацевтичного сектору, які опікуються ввозом лікарських засобів в Україну, привітали дії Кабінету Міністрів України, який виділив кошти на переоснащення трьох регіональних лабораторій з контролю якості лікарських засобів. Це значно прискорить терміни проходження лабораторного контролю лікарських засобів при ввозі в Україну, що, у свою чергу, сприятиме прискоренню потрапляння на вітчизняний ринок імпортних лікарських засобів.

Представники Держлікінспенкції МОЗ запевнили, що в подальшому, як і раніше, готові проводити регулярні зустрічі з представниками професійних громадських об’єднань аби допомогти в рамках чинного законодавства спрощенню ведення бізнесу в фармацевтичному секторі галузі охорони здоров’я. Однак фахівці регуляторного органу нагадали, що на першому місці для держави мають бути інтереси та права пацієнта, адже аптечний бізнес, як ніякий інший, є соціально орієнтованим. В цьому питанні представників Держлікінспекції МОЗ підтримали члени асоціацій, що захищають права пацієнтів.

Прес-служба МОЗ України за матеріалами Держлікінспекції

Міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко закликав громадськість до спільної роботи

Реформи в системі охорони здоров’я впроваджуються заради людини. На цьому наголосив міністр охорони здоров’я України Олександр Аніщенко під час засідання Громадської Ради при МОЗ України, на якому розглядалися питання щодо реформування, проблем і перспектив розвитку системи охорони здоров’я України.

«В Комітеті з економічних реформ при Президентові України є чітко прописана програма реформування медичної галузі. Міністерство охорони здоров’я України намагається остаточно виконувати цю програму. Ми створили робочу групу з розробки законодавчих актів. Насправді, це тяжка робота, але сьогодні ми вийшли на фінішну пряму і в нас 4 законопроекти, вже відправлені до Кабінету Міністрів України. Два з них вже схвалені Урядом. Під час напрацювання цих законопроектів ми радилися з нашими колегами з регіонів. Вони вносили свої пропозиції і свої зауваження. Напрацьовані документи — це квінтесенція, узагальнення всіх інтересів», — зазначив очільник Міністерства.

«У нас серйозні плани щодо майбутніх перетворень, і я вас закликаю до спільної роботи, до якої я відкритий. Все відразу змінити нам не вдасться, але крок за кроком ми впровадимо зміни в систему охорони здоров’я», — підкреслив міністр.

Прес-служба МОЗ України

В Україні активно впроваджують телемедицину в систему охорони здоров’я

Операція під керівництвом лікаря, який перебуває в іншому куточку планети, сьогодні реальність, що нікого не дивує, всіх приваблює, але доступна лише тим, хто активно впроваджує телемедицину в систему охорони здоров’я.

Україна останнім часом вирішила не відставати від розвинених країн світу. В українській телемедицині надійно прописалися такі інновації, як телемедичний скринінг, телеасистування тощо. Більше того, вітчизняні наукові досягнення в цій царині відомі і визнані на світовому рівні, активно підтримуються зарубіжними колегами і головне — дають практичні результати.

Так, помітними стали результати перших років роботи унікальної української розробки — телекардіологічного комплексу UNET, призначеного передусім для служб швидкої медичної допомоги. Цифровий бездротовий комплекс дозволяє здійснити практично миттєву телемедичну інтерпретацію ЕКГ в будь-якому місці перебування бригади швидкої допомоги і пацієнта. Це надзвичайно важливо, оскільки нині дедалі більша кількість бригад «швидкої» комплектується не лікарями, а фельдшерами — UNET дає їм можливість оперативно зв’язатися з віддаленими експертами (вузькими спеціалістами). Проект, в якому ця система задіяна в неонатології (для новонароджених із вродженою патологією, недоношених дітей тощо), номінований у 2010 році на престижну європейську премію IT Health Awards.

Надсучасний інструмент телемедицини пройшов успішну апробацію в Донецькому національно-дослідному інституті травматології та ортопедії. За словами Антона Владзимирського, завідувача відділу інформатики та телемедицини НДІТО, кандидата медичних наук, канадська компанія надала українським лікарям унікальну розробку — прилад, призначений для телеасистування (віддаленого здійснення діагностичних і лікувальних маніпуляцій, а також хірургічних операцій). Подібні технології поки що використовуються тільки в умовах Міжнародної космічної станції і під час екстремальних експедицій (антарктичних, підйомів на Еверест тощо). У Канаді прилад також застосовується у дистанційному керуванні процесом ультразвукового обстеження. Вперше у світі українські лікарі застосували цю телемедичну технологію для проведення ендоскопічних операцій на великих суглобах.

Прес-служба МОЗ України

В Одесі відбулась V Всеукраїнська (ІV Міжнародна) науково-практична конференція з медичного права

В Одесі відбулась V Всеукраїнська (ІV Міжнародна) науково-практична конференція з медичного права.

За результатами роботи конференції було прийнято резолюцію, в якій учасники одностайно домовились, зокрема, проводити щорічні науково-практичні конференції, конгреси, міжнародні міждисциплінарні семінари, симпозіуми, круглі столи, обміни досвідом, стажування, дебати з метою обговорення і розв’язання проблем медичного права та біоетики; формувати державницьку, професійну й громадську думки в ключі прав людинни, з фокусом у діяльності на захист прав людини і її блага; активізувати співпрацю об’єднань громадян з органами влади, зокрема Міністерством охорони здоров’я України та Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, щодо утвердження і розвитку медичного права в Україні; сприяти акумулюванню і поширенню позитивного національного досвіду та імплементації зарубіжних надбань у сфері паліативної допомоги та медико-соціального обслуговування. Крім того, учасники дійшли висновку, що необхідно розширити міжнародну співпрацю у царині медичного права шляхом укладення меморандумів, договорів про співпрацю, реалізації спільних проектів, проведення науково-просвітніх заходів з окресленої проблематики, а також стажування, обміну досвідом та інше.

Прес-служба МОЗ України

Олександр Аніщенко пообіцяв урятувати українців від фальсифікату

Прем’єр-міністр України Микола Азаров представив апарату Міністерства охорони здоров’я України нового очільника відомства — Олександра Аніщенка.

За словами глави уряду, завдання перед міністерством стоять глобальні, а надто — на етапі реформування системи охорони здоров’я. «Олександр Володимирович — людина не нова в системі охорони здоров’я, він працював з вами як перший заступник протягом майже півроку. Перед міністром стоять надскладні завдання, і безумовно, уряд країни допомагатиме йому. Сьогодні ж ситуація в медичній галузі поліпшується, і вже з 1 липня планується збільшення розміру посадового окладу медикам», — повідомив прем’єр-міністр.

Саме на цьому етапі було ухвалено рішення призначити людину, яка пройшла всі етапи від простого лікаря до керівника управління охорони здоров’я і знає всі складові медицини.

«Президент України Віктор Янукович поставив перед Міністерством охорони здоров’я та перед галуззю конкретні і ясні цілі. Ми повинні розвивати не тільки систему охорони здоров’я, але й вітчизняну фармацевтичну галузь. Ми маємо проаналізувати всі позитивні моменти і напрацювання і звести їх у нову концепцію реформування системи охорони здоров’я. Існує необхідність зробити цю систему більш ефективною та сконцентрувати сили і засоби на цьому. У нас є три основні проблеми: дефіцит кадрів, недостатнє фінансування та недостатньо розвинена діагностична база. Відштовхуючись від цього, ми чітко накреслимо конкретні шляхи, конкретні механізми реалізації поставлених перед нами завдань, і найближчим часом уже буде ухвалено низку рішень», — сказав міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко.

Новопризначений міністр також пообіцяв, що зосередить увагу на тому, щоб не допустити надходження на митну територію України контрафактних медичних препаратів, а також — на розробці державної програми імпортозаміщення та розвитку власного виробництва медикаментів. Також МОЗ має намір відійти від практики просто закупки медикаментів до розробки державного замовлення на виробництво лікарських препаратів.

Ілля Ємець подякував колективу за сумісну роботу та зазначив, що за п’ять місяців роботи на посаді міністра здобув колосальний досвід, який стане в пригоді у його подальшій роботі.

В Україні потрібно створити лабораторію з визначення біодоступності препаратів

Без лабораторії з визначення біо­доступності лікарських препаратів неможливо встановити якість вітчизняної й імпортної фармпродукції.

«Перш за все в Україні потрібно створити лабораторію з визначення біодо­ступності препаратів. Ця лабораторія дозволить встановити, наскільки діюча речовина в конкретному медпрепараті, наприклад у таблетках, сприймається організмом людини. А без цього неможливо сказати, які медикаменти більш якісні й більш дієві: індійські або українські аналоги», — повідомив голова громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я України, віце-президент Всесвітньої федерації українських лікарських товариств, президент Українського лікарського товариства Олег Мусій.

За його словами, відсутність такої лабораторії — одна з основних проблем українського фармвиробництва.

«На Заході поняття «біодоступність» введено на етапі реєстрації ліків. А в Україні немає можливості визначити біо­доступність, оскільки питання про створення лабораторії поки не реалізоване, хоча поставило вже неодноразово. А без цього науково визначати, що Україна виробляє медикаменти не гірші, ніж за кордоном, — неможливо», — пояснив Олег Мусій.

У двох препаратах, що містять однакову кількість діючої речовини, біодоступність може бути різною, тому й лікувальні властивості будуть різними.

«Наприклад, біодоступність препарату «Юнідокс» становить 96 % діючої речовини, тобто він практично повністю засвоюється організмом. А його індійський аналог має біодоступність близько 15 %, хоча кількість діючої речовини в них однакова», — пояснив Олег Мусій.

«Як будуть виробляти медпрепарати в Україні — це велике питання. За класичною схемою — від сировини до кінцевого продукту — у нас вробляється тільки 5 % ліків, у решті випадків — імпортна сировина. Виходить, діло залишається тільки за розфасовкою. Але, на мою думку, це не можна назвати повноцінним виробництвом», — вважає президент Українського лікарського товариства. У той же час він вагався із відповіддю, які препарати українського виробництва вже добре себе зарекомендували і які можна сміливо порадити як гідну альтернативу дорогим імпортним аналогам.

Нагадаємо, що Міністерство охорони здоров’я розробило й запропонувало до обговорення відповідний проект концепції Державної цільової програми з розвитку імпортзамісних виробництв в Україні у 2011–2021 рр.