Газета «Новости медицины и фармации» 6(210) 2007

Для усунення закладеності носа при ринітах традиційно використовують носові деконгестанти (судинозвужувальні краплі в ніс). Ринок судинозвужувальних крапель для носа насичений багатьма препаратами. Проте вважають, що застосування місцевих деконгестантів неконтрольоване й містить у собі кілька ризиків. По-перше, носові деконгестанти належать до препаратів, якими зловживають найбільше, наслідком чого є ризик розвитку медикаментозного риніту. По-друге, особливості дозувальних пристроїв більшості місцевих деконгестантів не дають можливості точного дозування препарату, тому існує ризик передозування з характерною системною побічною дією симпатоміметиків. Крім того, носові судинозвужувальні препарати тільки зменшують набряк носових раковин у носі, поліпшуючи носове дихання, причому не впливають на інші симптоми риніту. Наразі доступні комбіновані препарати, що містять пероральний деконгестант та інші компоненти (зазвичай блокатор Н1-гістамінових рецепторів). Вони ефективно зменшують набряк носових раковин та ліквідують інші симптоми риніту, такі як ринорею та чхання.

Виходячи з того, що на сьогоднішній день недостатньо досліджень, які порівнювали б комбіновані препарати пероральних деконгестантів з носовими деконгестантами, нашими фахівцями було проведено моноцентрове рандомізоване відкрите порівняльне дослідження з метою вивчення препарату Мілі-носік (комбінований препарат фенілефрину та хлорфеніраміну) порівняно з носовим деконгестантом оксиметазоліном для лікування гострого риніту в дітей.

Методи дослідження

Дизайн дослідження. Моноцентрове рандомізоване відкрите порівняльне дослідження проводили у Львівській обласній дитячій клінічній лікарні ОХМАТДИТ у період з 2 січня 2007 року по 25 лютого 2007 року. Дослідження проводили в амбулаторних пацієнтів.

Пацієнтів, які відповідали критеріям включення, рандомізовано розподілили на 2 групи лікування, одна група приймала Мілі-носік, друга — оксиметазолін у пластиковому флаконі з піпеткою. Дози препаратів призначали відповідно до інструкції виробників. Дизайн дослідження передбачав прийом інших препаратів, що традиційно використовують для лікування гострого риніту (жарознижувальні, комбіновані гомеопатичні, аскорбінова кислота, протикашльові та ін.). Це максимально наближувало дослідження до реальних умов і давало змогу оцінити ефект препаратів у повсякденній клінічній практиці.

Критерії включення. Діти віком від 2 до 11 років з ознаками гострого риніту (закладеність носа, ринорея, чхання), що тривали не більш як 7 днів, в поєднанні з риноскопічними ознаками гострого риніту (гіперемія слизової носа, набряк носових раковин, наявність секрету в носових ходах). Наявність ознак тубоотиту не була причиною відмови від включення в дослідження.

Критерії виключення . Відома алергія на досліджувані препарати, алергічний риніт, наявність синуситу та гострого середнього отиту, лікування деконгестантами (місцевими або пероральними) за останні 14 днів.

Оцінка результатів. Клінічну оцінку стану пацієнта проводили в 1-й день (при включенні в дослідження, огляд лікаря), у кінці прийому препарату (відсутність симптомів риніту, огляд лікаря) та через 7 днів після закінчення прийому препарату (оцінка ймовірних ускладнень риніту за телефоном). Батьки пацієнтів також оцінювали зручність прийому препарату за шкалою («дуже добре», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Клінічну ефективність препарату оцінювали за основними симптомами гострого риніту (закладеність носа, чхання та ринорея) за двома показниками — швидкість настання ефекту та тривалість дії, а також за сумарною оцінкою (поєднання швидкості та тривалості дії: «добре», «помірно» та «нема ефекту»). Швидкість настання ефекту на кожний окремий симптом оцінювали таким чином: (+++) — ефект до 1 години після прийому препарату, (++) — ефект через 1–4 години, (+) — ефект через 4–8 годин, (–) — більше 8 годин. Тривалість дії оцінювали таким чином: (+++) — ефект тривав 8–12 годин після прийому препарату, (++) — ефект тривав 4–8 годин, (+) — ефект тривав 1–4 години, (–) — ефект тривалістю менше 1 години. Переносність визначали як комбінацію побічних ефектів та зручності прийому препарату. Заключну оцінку визначали як комбінацію клінічного ефекту та переносності препарату.

Результати дослідження

У дослідженні взяли участь 60 дітей, які відповідали критеріям включення; в групу Мілі-носіка ввійшли 30 дітей, група оксиметазоліну становила 30 дітей. Групи учасників були подібними за віком та характеристиками досліджуваного захворювання. Усі учасники закінчили дослідження.

Обговорення результатів дослідження

Симпатоміметики належать до препаратів, що призначають при гострих ринітах, синуситах та при гострому середньому отиті. Метою їх призначення є звуження судин м'яких тканин носа, що призводить до зменшення їх об'єму та поліпшення прохідності носових ходів і носового дихання. Ще однією (не менш важливою) метою є відновлення дренування та вентиляції порожнин навколоносових пазух та середнього вуха. Симпатоміметики поліпшують носове дихання також і при алергічному чи неалергічному риніті, проте не зменшують свербіння в носі, чхання та ринореї (виділень з носа). Усі симпатоміметики поділяють на місцеві (носові) та пероральні (системні).

Результатами проведеного дослідження доведено, що обидва препарати досить ефективно зменшували закладеність носа, але Мілі-носік — трохи краще за оксиметазолін (100 % порівняно з 90 % пацієнтів групи Мілі-носіка), хоча тривалість дії на закладеність носа була однаковою. До того ж Мілі-носік істотно краще впливав на інші симптоми гострого риніту, а саме: на чхання (100 % порівняно з 50 % пацієнтів групи оксиметазоліну) та ринорею (100 % порівняно з 57 % пацієнтів групи оксиметазоліну). Комбінований препарат Мілі-носік містить хлорфенірамін, що належить до блокаторів Н1-рецепторів, тому він істотно зменшував чхання та ринорею при риніті.

За швидкістю дії на закладеність носа «виграв» оксиметазолін, підтвердивши відому тезу про те, що місцеві деконгестанти діють швидше. Однак за тривалістю дії різниці між препаратами не було. І знову ж таки, оксиметазолін відчутно гірше впливав на інші симптоми гострого риніту (чхання та ринорею), а Мілі-носік ліквідовував ці ознаки в усіх пацієнтів.

Порівняно з оксиметазоліном Мілі-носік при гострому риніті давав ліпший клінічний ефект (одужання — 97 % порівняно з 90 % пацієнтів групи оксиметазоліну), а також краще переносився (добра переносність — 97 % порівняно з 80 % пацієнтів групи оксиметазоліну). Заключна клінічна оцінка «дуже добре» була в 97 % пацієнтів, яким призначався препарат Мілі-носік, та в 77 % пацієнтів групи оксиметазоліну.

Крім того, суттєвим показником стала менша тривалість лікування Мілі-носіком (4,3 дня порівняно з 6,5 дня в пацієнтів групи оксиметазоліну) — в 1,5 раза. Це додатково підтверджує ліпшу ефективність препарату Мілі-носік, а також істотну перевагу з фармакоекономічної точки зору, оскільки зменшує загальну тривалість лікування. Зменшення тривалості лікування відповідно знижує загальну вартість лікування, бо основну її частку не становлять прямі кошти (вартість препарату), а переважують непрямі (вартість пропущених днів школи та днів роботи батьками, які перебувають на лікарняному по догляду за дитиною).

Переносність зазначених препаратів у дослідженні була доброю. Виявлені легкі побічні ефекти, які не спричинили відміну лікування. Однак оцінка батьками зручності прийому препаратів суттєво відрізнялася між групами. Оцінку «дуже добре» поставили 97 % батьків дітей групи препарату Мілі-носік, таку ж оцінку виставили тільки 47 % батьків у групі оксиметазоліну, у цій же групі оцінку «незадовільно» виставили 7 % батьків. З коментарів батьків щодо препаратів заслуговує на увагу відзначеній приємний смак препарату Мілі-носік. У групі оксиметазоліну 13 % батьків зазначили небажання дитини приймати краплі в ніс. Одна мама повідомила про незручності в дозуванні препарату оксиметазоліну, у її дитини було легке ускладнення у вигляді збудження, що може бути наслідком передозування оксиметазоліну. Деякі автори не рекомендують застосовувати краплі для носа при лікуванні дітей з огляду на складність точного визначення дози призначеного препарату.

Цікавим спостереженням стала оцінка ймовірних ускладнень через 7 днів після лікування. У групі препарату Мілі-носік та в групі оксиметазоліну зафіксовано по одному випадку гострого середнього отиту, а в групі оксиметазоліну — 3 випадки синуситу. Останнє може свідчити про недостатній деконгестантний ефект препарату. Є повідомлення про те, що судинозвужувальні краплі діють тільки шляхом зменшення об'єму нижньої носової раковини, тобто в місці прямого контакту зі слизовою носа. Додатковою ймовірною шкодою для пацієнта є наявність у більшості судинозвужувальних крапель консерванту бензалконію хлориду, який може порушувати мукоциліарну активність слизової носа та збільшувати проникність носового епітелію, що може бути одним із факторів розвитку синуситу. Пероральні деконгестанти стимулюють всі альфа-адренорецептори порожнини носа та зменшують кровонаповнення носових раковин у всіх їх частинах, тим самим більш суттєво поліпшують дренування та вентиляцію навколоносових пазух, що може запобігати розвитку синуситу.

Загалом необхідно пам'ятати про ще одну важливу небезпеку застосування місцевих деконгестантів (судинозвужувальних крапель в ніс). Ці препарати належать до ліків, якими зловживають найбільше, про що вперше було сказано ще в 1946 році. Вони можуть викликати так званий медикаментозний риніт, тобто постійну залежність від крапель та необхідність довготривалого їх застосування. Вважають, що судинозвужувальні краплі без призначення лікаря можна використовувати не більш як 7 днів. Пероральні деконгестанти, до яких належить фенілефрин, не спричиняють медикаментозний риніт.

Отже, Мілі-носік є ефективним і безпечним препаратом для лікування гострих ринітів у дітей, а зручність його застосування та зменшення тривалості лікування суттєво підвищують комплайєнс лікування.

Висновки

Препарат Мілі-носік є ефективним і безпечним при лікуванні гострого риніту в дітей, а його ефективність вища, ніж від застосування оксиметазоліну. Зменшення загальної тривалості лікування при застосуванні препарату Мілі-носік та запобігання розвитку синуситів важливе з фармакоекономічної точки зору. Істотною перевагою препарату Мілі-носік є суттєвий і стовідсотковий вплив на інші (крім закладеності носа) симптоми риніту: чхання та ринорею. Препарат Мілі-носік є вагомою альтернативою судинозвужувальним краплям при лікуванні гострих ринітів у дітей, особливо у таких, які не переносять процедуру введення крапель у ніс.