Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» 2 (02) 2011

...Красота донской природы в необъятных степях. Чем больше всматриваешься в неброскую красоту родных пейзажей, тем больше впитываешь в себя ощущение невиданного простора и шири. И краски, и цвета в природе здесь какие-то особенные. Широко в приволье зеленых степей течет Дон. Зеркальной лентой блестящего серебра извивается он среди полей по широкому степному раздолью. И медленно, и плавно его течение. Кажется, что Дон спит. Недаром и прозвали его Тихим...

М. Шолохов

Национальной науки нет, как нет национальной таблицы умножения.

А.П. Чехов (народився у Ростовській області, м. Таганрог)

Історія російського міста Ростов-на-Дону, названого на честь святого Дмитрія Ростовського, бере свій початок із 1749 року. Місто декілька разів змінювало свою назву, удосконалювало архітектуру та збільшувало кордони. На сьогодні Ростов-на-Дону належить до одного з найбільш прогресивних і сучасних міст Росії, тому не випадково саме тут була організована XVII науково-практична медична конференція з міжнародною участю, присвячена больо­вим синдромам.

Важлива наукова подія відбулася 2–4 червня 2011 року в мальовничому місті Ростов-на-Дону (Росія), що розташоване на березі всім відомої з літературних описів і кінофільмів ріки Дон. На базі Ростовського державного медичного університету було проведено XVII Російську нау­ково-практичну конференцію з міжнародною участю: «Больові синдроми в медичній практиці». Тематика, яку обрали організатори цього заходу, на сьогодні є надзвичайно актуальною, адже вона об’єднує лікарів різного фаху та залишається інтегрованою проблемою сучасної внутрішньої медицини. Здійснити обмін досвідом та збагатити свій науковий потенціал мали можливість і члени української делегації на чолі з доктором медичних наук, заслуженим діячем науки та техніки України, професором В.В. Поворознюком, які протягом багатьох років у своїй науковій та практичній діяльності вирішують проблему болю на базі ДУ «Інституту геронтології НАМН України» у відділенні клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату. Серед представників делегації були молоді вчені, які брали участь у конференції, присвяченій пам’яті професора Є.П. Подрушняка, що відбулась 17–18 грудня 2010 року в ДУ «Інститут геронтології НАМН України»: Вас.В. Поворознюк, Р.Т. Машталер, Г.С. Дубецька, О.З. Стефюк.

Дана конференція, в якій взяли участь науковці та лікарі з різних країн, стала надзвичайно важливою та відповідальною подією для Ростовського державного медичного університету. Видатні професори, доктори та кандидати медичних наук, які протягом багатьох років активно займаються проблемою болю в медичній практиці, мали можливість поділитися своїми напрацюваннями. Адже в місті Ростові понад 20 років лікарі практикують методи лікування больових синдромів. З важливою подією керівництво закладу та гостей привітала міністр охорони здоров’я Ростовської області Т.Ю. Биковська, яка висловила думку про те, що дана конференція дасть можливість поділитися досвідом та в подальшому покращити якість надання медичної допомоги як у Росії, так і за її межами. На церемонії відкриття конференції виступили також віце-президент Російського товариства з вивчення болю академік М.М. Яхно та завідуючий кафедрою нервових хвороб і нейрохірургії медичного університету професор В.О. Балязін, який відомий у Ростові своїм безцінним досвідом у сфері лікування больових синдромів і має неабиякі шану та авторитет серед колег.

Програма конференції була надзвичайно насиченою. Протягом трьох днів, з 2 по 4 червня, лікарі різних спеціальностей мали можливість прослухати лекції провідних неврологів, ревматологів, ортопедів і нейрохірургів, присвячені больовим синдромам. Російські науковці зацікавили слухачів своїми лекціями про патофізіологію порушень тонусу м’язів у пацієнтів із болем у спині (А.Н. Баринов), патофізіологічні й терапевтичні аспекти хронічних больових синдромів попереково-крижової локалізації (О.В. Подчуфарова), про біль у нижній частині спини та вибір його раціональної терапії (П.Р. Камчатнов), про можливості прийому в неврологічних пацієнтів нових лікарських форм препаратів (М.Н. Дадашева). Надзвичайно цікавою та пізнавальною для науковців та практичних лікарів була лекція українського професора В.В. Поворознюка, який висвітлив питання вертебрального больового синдрому та якості життя жінок у постменопаузальному періоді з остеопоротичними деформаціями тіл хребців, базуючись на багаторічних дослідженнях у цій сфері. Дана лекція викликала великий інтерес у слухачів, про що засвідчила велика кількість запитань та наявність у залі цікавої дискусії. Україна ще раз на чолі з професором В.В. Поворознюком підтвердила свою прогресивність та кваліфікованість щодо вивчення проблеми остеопорозу, яка залишається в світових масштабах однією з найактуальніших.

Другий день конференції не випадково зібрав у залі велику кількість лікарів та науковців, адже більшість лекцій були присвячені надзвичайно поширеній та актуальній патології сьогодення — мігрені, яка через виражений біль призводить до втрати працездатності в молодому віці. Зокрема, нікого з присутніх не могли залишити байдужими такі лекції, як «Можливості сучасної нейровізуалізації в дослідженні мігрені» (М.І. Корешкіна), «Генетика мігрені» (Ю.Є. Азімова), «Рідкісні форми болю голови» (К.В. Скоробогатих), «Прийом ботулотоксину типу А (ксеоміну) при лікуванні хронічної мігрені» (І.Б. Куцемелов). Враховуючи актуальність даної патології в сучасній медицині, хотілося б розповісти деякі цікаві факти про дане захворювання, отримані під час конференції.

Мігрень — хронічне захворювання нервової системи, що проявляється приступами вираженого болю голови. За даними масштабного дослідження, яке було проведене Всесвітньою організацією охорони здоров’я та Європейською радою з вивчення захворювань мозку (European Brain Council) у 25 країнах Євросоюзу, Ірландії, Норвегії і Швейцарії у 2003 році, одним із найпоширеніших захворювань у Європі вважається мігрень (41 млн зареєстрованих випадків). При цьому за рівнем дезадаптації мігрень займає 19-те місце серед усіх захворювань мозку. Хоча мігрень у цілому характеризується персистуючим перебігом, для більшості пацієнтів вона є прогностично сприятливим станом із високою ймовірністю повного регресу або покращенням основних симптомів захворювання з віком. Сучасні уявлення про патофізіологічні механізми формування приступів мігрені лягли в основу розробки принципів і способів її лікування. Результати численних клінічних досліджень дозволили суттєво розширити існуючі та започаткувати нові напрямки профілактичної терапії й симптоматичного лікування приступів мігрені. Тому лікарі повинні розуміти, що дана патологія є комплексною проблемою, а не просто проявом болю голови.

У своїй лекції «М’язова дисфункція та її корекція при розвитку первинного болю голови» В.В. Осипова, доводячи актуальність проблеми, навела дані клініко-епідеміологічного аналізу поширеності болю голови в дорослого населення, проведеного в місті Ростов-на-Дону (n = 2753), відмітивши, що вона становить 56,3 %, розповіла про європейські принципи ведення пацієнтів із найбільш поширеними формами болю голови в загальній практиці та основні етапи огляду пацієнтів із даною патологією. Ю.Е. Азімова в лекції «Генетика мігрені» навела дані про спадкові форми даного захворювання та перечислила гени, що необхідно вивчати при цій нозології. Вона відмітила, що успадковується мігрень за автосомно-домінантним типом та чималу роль у її розвитку відіграють естрогенні рецептори, гени гемохроматозу, ендотеліальна NO-синтетаза, лімфотоксин, триптофангідроксилаза та інші.

Під час конференції виникла дискусія науковців та лікарів щодо діагностичних критеріїв і принципів лікування мігрені та болю голови, що ще раз підтвердило багатогранність даної патології та необхідність її подальшого вивчення.

Повертаючись із конференції в Україну, делегація відвідала місто Таганрог (Ростовська область), у якому народився відомий російський письменник Антон Павлович Чехов. Тут збереглося більше двадцяти пам’ятних місць, пов’язаних із його іменем. Зокрема, будинок батьків А.П. Чехова, у якому минули його дитячі та юнацькі роки, пам’ятник А.П. Чехову, гімназія, у якій навчався письменник, перейменована з 1935 року на літературно-меморіальний музей та інші. У своїй сукупності вони являють собою унікальне надбання міста. У цьому меморіальному комплексі представлений весь життєвий і творчий шлях письменника. Відвідувачі Таганрога та його архітектурних пам’яток наче переносяться в епоху, коли жив А.П. Чехов, та можуть відчути, як він любив свою Батьківщину та рідне місто. Про це свідчать його неодноразові звернення: «Пожалуйста, делайте из меня и со мной все, что только для Таганрога из меня можно сделать», «Я счастлив, что могу хотя бы чем-нибудь быть полезен родному городу, которому я многим обязан и к которому продолжаю питать теплые чувства». Ці слова можуть послужити для кожного з нас взірцем, як потрібно любити і цінувати свою Батьківщину та працювати для покращення її добробуту.

 Відвідавши ростовську конференцію, представники української делегації не лише збагатили рівень знань та медичний досвід, а й відкрили для себе нові простори Донського краю, насолодившись величчю архітектури, старовинністю церков, мальовничими краєвидами та сповнені сил і енергії повернулись на Батьківщину, щоб поділитись набутим досвідом зі своїми колегами та вдосконалити лікування пацієнтів з больовим синдромом у ревматологічній, неврологічній та ортопедичній медичній практиці.

Підготувала Г.С. Дубецька,
молодший науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату
ДУ «Інститут геронтології НАМН України», м. Київ