Газета «Новости медицины и фармации» Аллергология и пульмонология (380) 2011 (тематический номер)

У 30–50 % дітей, які страждають від атопічного дерматиту (АД), харчова сенсибілізація відіграє ключову роль [1, 2]. Але дані, отримані в інших країнах, не можуть бути екстрапольовані на Україну з огляду на наші генетичні особливості, відмінність харчового стереотипу. Так, наприклад, алергія до арахісу, що має провідне значення для мешканців Америки, або до морепродуктів — крабів, креветок, устриць та ін., що відзначається у Північній Європі, Америці, Австралії [3], для України не характерна. З іншого боку, ряд продуктів, що раніше вважались низькоалергенними, сьогодні втратили таке своє значення у зв’язку з їх широким застосуванням, сенсибілізація до них зросла (наприклад, соя) [4].

Метою роботи стало вивчення підвищення якості медичної допомоги дітям із харчовою алергією в Харківському регіоні шляхом встановлення релевантних харчових алергенів.

Завдання:

1. З’ясувати особливості харчової сенсибілізації в дітей раннього віку та старшого шкільного віку, мешканців Харківського регіону, які страждають від АД.

2. Розподілити продукти за ступенем алергенності для дітей різного віку з метою розробки рекомендацій щодо емпіричної гіпоалергенної дієти.

Об’єкт і методи дослідження

Дослідження проведене на базі Обласного дитячого алергологічного центру при КЗОЗ ОДКЛ № 1 м. Харкова. Під спостереженням знаходилося 67 дітей, які страждають від атопічного дерматиту, віком від 6 міс. до 3 років (28 дітей — 1-ша група) та 12–18 років (39 пацієнтів — 2-га група). При верифікації діагнозу застосовували діагностичні критерії J.M. Hanifin, G. Rajka (1980) з доповненням J.M. Hanifin, K.D. Cooper (1986). Усі діти були обстежені в періоді ремісії. Визначення виду та ступеня харчової сенсибілізації дітям першої групи проводилось шляхом визначення специфічних IgE, другої групи — прик-тестом. Алергенспецифічні IgE визначались методом неконкурентного непрямого твердофазного імуноферментного аналізу з використанням тест-системи виробництва ФГУП «НПО Микроген» МОЗ РФ (Москва, Росія). Облік реакції проводили на спектрофотометрі при довжині хвилі 492 нм. При оптичній щільності вище 1,603 рівень антитіл оцінювали як дуже високий; при щільності від 1,150 до 1,603 — як високий; від 0,775 до 1,150 — помірний; від 0,317 до 0,775 — низький; нижче 0,317 — негативний. Прик-тест ротаційний проводився згідно з методикою, що була розроблена Б.М. Пухликом, з використанням пластикових ланцетів [5]. Використовували алергени виробництва ТОВ «Імунолог» (м. Вінниця). Математична обробка результатів проводилась методами варіаційної статистики з використанням програми Microsoft Excel 7.0.

Результати та їх обговорення

При статистичній обробці результатів дослідження значуща сенсибілізація (високі та дуже високі рівні антитіл) була виявлена у 26 (92,9 %) дітей раннього віку. При цьому лише у 2 (7,1 %) пацієнтів відмічена моновалентна сенсибілізація (до алергену кукурудзи та свинини), в інших дітей встановлено полівалентну сенсибілізацію. Розподіл дітей залежно від кількості виявлених специфічних IgE поданий на рис. 1.

Було проаналізовано показники сенсибілізації до окремих харчових алергенів — результати подані в табл. 1.

Статистичний аналіз дозволив встановити продукти з високими алергенними властивостями: кукурудза, білок курячого яйця, хек, житня крупа, куряче яйце, овес, молоко коров’яче, жовток курячого яйця, рис, мандарин, лимон, апельсин (ранжування за зниженням алергенності). Незвичною є виявлена досить низька сенсибілізація до білків коров’ячого молока, які, згідно з літературними джерелами [1], є головними причинними антигенами у дітей раннього віку. Окремо проаналізовано рівні специфічного IgE до антигенів білків молока коров’ячого у дітей грудного віку (7 пацієнтів). Встановлено негативний результат у 3, низький — у 3, помірний — в 1 хворого. Таким чином, не виявлено високої IgE-залежної алергії до білків коров’ячого молока у дітей грудного віку. З іншого боку, відмічено зростання частки дітей, які мають сенсибілізацію до антигенів кукурудзи та рису, що традиційно належали до продуктів із середньою алергенністю.

При аналізі результатів прик-тестів із харчовими алергенами у дітей старшого шкільного віку встановлена харчова сенсибілізація у 28 (71,8 %) дітей, але лише у 6 (21,4 %) з них виявлені «виражено позитивні» або «гіперергічні» реакції, що свідчить про формування харчової толерантності до більшості харчових речовин. У 2 дітей мала місце моновалентна алергія (на шоколад), у 4 пацієнтів відмічені позитивні проби на 2 алергени, в інших — полівалентна сенсибілізація. Результати ротаційного прик-тесту з харчовими алергенами у дітей старшого шкільного віку подані в табл. 2.

Визначено продукти з високими (> 20 % позитивних результатів), середніми (від 10 до 20 % ) та низькими (< 10 %) алергенними властивостями. При дослідженні формування харчової толерантності у дітей старшого шкільного віку відмічено зниження у 8 разів кількості пацієнтів, які сенсибілізовані до кукурудзи (з 42,3 до 5,4 %), у 4 рази — до жита (з 28,6 до 7,9 %), у 3 рази — до молока коров’ячого (з 23,1 до 7,9 %), у 2 рази — до вівсяної муки (з 25 до 10,3 %) та рису (з 21,4 до 10,5 %), білка курячого яйця (з 39,3 до 20,5 %), мандарина (з 21,4 до 10,5 %).

Слід відмітити, що при дослідженні сенсибілізації до алергену арахісу із 24 проб не було відмічено жодного (!) позитивного результату, що збігається з даними анамнезу.

Висновки

1. У пацієнтів, які страждають від атопічного дерматиту, харчова сенсибілізація має місце у 92,9 % дітей ранньо­го віку та у 71,8 % дітей старшого шкільного віку.

2. У дітей раннього віку, що мешкають у Харківському регіоні, найчастіше харчову сенсибілізацію викликають кукурудза, білок курячого яйця, хек, житня крупа, овес, молоко коров’яче.

3. У дітей старшого шкільного віку відмічена висока сенсибілізація до шоколаду, помідора, груші, моркви, картоплі.

4. Встановлені закономірності повинні враховуватися при призначенні емпіричної гіпоалергенної дієти дітям Харківського регіону.