Газета «Новости медицины и фармации» Аллергология и пульмонология (380) 2011 (тематический номер)
Вернуться к номеру
Ведення пацієнтів-атопіків із клінічними проявами демодекозу
Авторы: А. Бандрівська Обласна лікарня, м. Львів
Версия для печати
До лікаря-алерголога часто звертаються пацієнти з різними шкірними проблемами, локалізованими на обличчі, шиї, в основному це жінки. Зневірені в лікуванні в дерматологів, перепробувавши різноманітні косметологічні, у тому числі гомеопатичні, фітотерапевтичні методики, лікування кортикостероїдними кремами, мазями, вони часто звертаються до алерголога з останньою надією на видужання.
Пацієнти з підтвердженим у дерматолога діагнозом розацеа на ґрунті патології шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразка шлунка та ін.), ендокринопатії, кліщів Demodex folliculorum, деяких змін імунного статусу на консультативному прийомі в алерголога часто акцентують свої скарги на харчовій алергії, контактну алергію від косметичних засобів чи від інших побутових алергенів. Часто саме дерматологи просять провести алергологічне дослідження в пацієнтів, які тяжко піддаються лікуванню загальноприйнятими схемами.
За останні декілька років накопичився позитивний досвід ведення таких пацієнтів, часто паритетно з дерматологами.
Наводжу дані власного спостереження та лікування пацієнтів із рецидивуючим перебігом розацеа на ґрунті діагностованого кліща Demodex folliculorum.
Під спостереженням протягом 2006–2010 рр. було 23 жінки віком 20–50 років. У всіх був підтверджений діагноз розацеа, етіологічний фактор — Demodex folliculorum.
Всі хворі пройшли повноцінне лабораторне та клінічне обстеження: загальний аналіз крові, сечі, біохімічні показники крові, імунологічні дослідження, у тому числі на паразити; УЗД щитоподібної залози та внутрішніх органів; консультації за потреби, крім дерматолога-ендокринолога, імунолога, гастроентеролога.
У трьох додатково виявлено Helicobacter pylori: у 5 — автоімунний тиреоїдит; у 7 — гастрит; в інших — якої-небудь значущої патології зі сторони інших систем чи органів виявлено не було.
До незначних проявів алергічних хвороб належали: алергічний риніт, алергічний кон’юнктивіт, атопічний дерматит.
Всім було проведено алергологічне тестування: загальний IgE, шкірні алерготести на побутові, епідермальні та харчові алергени. Тільки у трьох із них шкірні алерготести були негативними; у всіх інших була виявлена гіперергічна реакція на різновиди кліщів домашнього пилу (Dermatophagoides pteronissimus, Dermatophagoides farinaс, Dermatophagoides acarus siro), позитивні реакції на деякі харчові алергени; у всіх були реакції на харчові алергени червоного кольору.
Пацієнти були розділені на 2 групи.
І група (10 осіб) отримувала лікування згідно з дерматологічними стандартами + специфічна алерговакцинація алергенами різновидів кліщів домашнього пилу (САВ).
ІІ групу (контрольну, 13 осіб) становили хворі, які отримували лікування згідно з дерматологічними стандартами.
Обидві групи додатково отримували лікування антигістамінними препаратами ІІ, ІІІ покоління.
Всі пацієнти від початку лікування знаходились під спостереженням 3 роки, контрольні огляди проводились 1 раз на місяць і полягали в клінічному огляді, за потреби — консультація дерматолога чи додаткові лабораторні обстеження; проводилась корекція лікування виявлених чи вже наявних хвороб. Під час лікування САВ 3 пацієнти припинили лікування у зв’язку з появою хвороб, що були протипоказанням для проведення САВ.
Лікування пацієнток обох груп включало:
1) гіпоалергенну дієту + виключення гарячих, гострих страв та алкоголю;
2) корекцію патології травного тракту;
3) метронідазол, трихопол (3–6 місяців) із повторними курсами за показаннями;
4) тетрациклін (доксоциклін) у пустульозній стадії — 1 хвора, 2 курси;
5) вітаміни групи А, В, С, Е, препарати кальцію;
6) зовнішньо: метрагіл (гель), трихополова мазь, крем демалан, метронідазол (крем, гель), в еритематозній стадії дирозеаль, ружер, дифюз;
7) антипаразитарну терапію, гепатопротектори, про- і пребіотики, лікування ендокринної патології.
Результати лікування оцінювались за такими критеріями:
1 — зникнення гіперемії обличчя;
2 — зникнення свербіння шкіри;
3 — зникнення елементів фолікуліту;
4 — зменшення реакції на зовнішні подразники;
5 — зменшення частоти рецидивів розацеа;
6 — зниження алергічних проявів;
7 — видужання.
Дане дослідження згідно з клінічними результатами дає можливість зробити такі висновки:
1. Захворювання розацеа з підтвердженим етіологічним фактором Demodex folliculorum у сукупності з різноманітними алергічними проявами та низкою супутніх хвороб є дуже поширеною проблемою суспільства, що значною мірою знижує якість життя людини.
2. Лікування даного захворювання тільки дерматологом є малоефективним, оскільки має рецидивуючий характер; потребує всесторонніх підходів, включаючи алергологічні методи.
3. Тривале лікування специфічною алерговакцинацією алергенами з кліщів домашнього пилу (3–5 років), гіпоалергенна дієта, лікування супутньої патології та місцеве лікування згідно з дерматологічними схемами може набагато ефективніше і з більш тривалою ремісією допомогти цьому контингенту хворих.