Газета «Новости медицины и фармации» Аллергология и пульмонология (380) 2011 (тематический номер)

Незважаючи на бажання лікарів та пацієнтів подолати прояви сезонної алергії, з огляду на арсенал лікарських засобів та профілактичних методів, які для цього використовуються, кількість людей у світі, чутливих до пилку рослин, неухильно зростає. Так, за прогнозами ВООЗ, до 2020 року майже 100 % жителів 20 найбільших міст світу будуть уражені сезонною алергією. Адже саме цивілізація є тригером алергенності пилку: оболонка пилкових зерен вітрозапильних дерев та трав, які ростуть у містах, пошкоджується мікрочастками, пилом, утвореним, зокрема, викидами транспорту, дрібними частинками автомобільних шин. Такі агенти провокують зміни структури оболонки пилкового зерна, а також допомагають іншим, хімічним, речовинам проникати у пилок, змінюючи його білковий, а відтак і антигенний та алергенний склад.

З іншого боку, саме надбання цивілізації все активніше використовуються у розвинених країнах для організації системи оповіщення про можливість появи того чи іншого виду пилку у повітрі. Таке оповіщення є важливим не тільки для хворих на поліноз пацієнтів, але й для лікарів, які опікуються ними.

Зокрема, у місті Вінниці, де аеромоніторинг в цілому ведеться п’ятий сезон, вже розроблене підґрунтя для створення алергопрогнозів на постійній основі. Безкоштовний соціальний сервіс з поширення таких прогнозів для схильних до сезонної алергії людей розпочинає свою роботу у Вінниці з весни 2011 року. Це — унікальний для України проект, що став реальним завдяки зусиллям аеробіологічної групи (вивчає вміст біологічних часток у атмосфері) Вінницького національного медичного університету та Вінницького міського алергологічного кабінету № 1.

Третій рік поспіль у Вінниці працює уловлювач пилку і спор «Буркхард» (Burkhard trap), що дозволяє точно виявляти вміст пилку алергенних рослин та спор грибів у повітрі. Тому хворі на поліноз пацієнти, а разом із ними і лікарі можуть точніше діагностувати та лікувати недугу, адже точно знатимуть, які пилок та спори грибів знаходяться у повітрі саме тоді, коли в пацієнта виникли симптоми хвороби.

Щоб інформація про поширення пилку швидше та ефективніше доходила до пацієнтів, алергопрогноз з огляду на сучасні інформаційні технології розміщується у засобах масової інформації, на сайті Європейської аероалергенної мережі (Europeam Aeroallergen Network, EAN) www.polleninfo.org, передається охочим по електронній пошті.

Складати алергопрогноз вінницьким спеціалістам допомагали та допомагають самі пацієнти. Другий рік поспіль у нашому місті проводиться програма «Персональний пилковий щоденник». Її ідея була розроблена у Австрії. Автор щоденника — адміністратор ЛОР-відділення Центральної клініки Відня Уве Бергер. На створення щоденника його спонукали суперечки між спеціалістами з приводу того, яку концентрацію пилку у повітрі потрібно вважати низькою, середньою або високою.

Саме австрійські вчені ще декілька років тому висунули ідею про те, що концентрація у повітрі одного й того ж пилку, що починає викликати симптоми, є різною для різних регіонів. Наприклад, мешканці Фінляндії набагато менше чутливі до пилку берези, ніж люди, що живуть у південній частині Європи. Жителі деяких фінських місцин починають відчувати симптоми алергії, коли концентрація пилку берези у повітрі становить 1600 (!) зерен на кубометр.

Подібний ефект у Вінниці, як видно, спостерігається щодо пилку вільхи та ліщини. Адже ще 12–13 років тому (1999–2000 роки), коли у Вінниці були проведені перші аеропалінологічні спостереження, пилкові зерна і вільхи, і ліщини реєструвались у значно менших кількостях, ніж вони спостерігаються зараз. Тоді вільха посідала 4–5-ту позицію за масивністю палінації, зараз — другу. А ліщина піднялася на 12-ту сходинку аеропалінологічного спектра при тому, що при попередніх спостереженнях у повітрі реєструвалися лише одиничні зерна цієї рослини.

При цьому інтенсивне пилкування вільхи і у 2010, і у 2011 роках розпочалося майже на місяць раніше, ніж воно спостерігалося 12–13 років тому, а самі піки у 2010 році були вищими за такі у берези, що залишається лідируючим алергеном за масивністю пилкування у Вінниці. Однак, як показали результати програми «Персональний пилковий щоденник», пацієнти, чутливі до пилку дерев, набагато гостріше реагували на відносно «новий» для них пилок вільхи, ніж на пилок берези, хоча й на цей алерген реакція була досить вираженою.

Тому, будучи «новим» для вінничан алергеном, реакцію викликали й пилкові зерна ліщини, хоча вони й реєструються в останні роки у повітрі у відносно невисоких концентраціях, які у європейській практиці вважаються середніми для дерев.

Цікавою була й віднайдена за допомогою пилкового щоденника тенденція до того, що симптоми пацієнтів, особливо чутливих до пилку берези, починалися на один день раніше реєстрації піку пилкування уловлювачем пилку. Ця обставина, зафіксована у 2010 році й європейськими вченими, також повинна враховуватися при алергопрогнозуванні у Вінниці.

Позаяк на пилкування рослин впливають і температура, і опади та вологість повітря, при розробці алергопрогнозів ми зважаємо не тільки на режим пилкування рослин за весь період спостережень, але й на метеорологічні умови у кожен відповідний період часу, для якого розробляється конкретна щотижнева оцінка алергологічної ситуації: алергопрогнозування є комплексною процедурою.

Для впровадження прогнозу долучається й головний позаштатний алерголог м. Вінниці Борис Стремедловський: саме поради лікаря дозволяють пацієнтам зрозуміти, як поводитися при перших ознаках полінозу. Рекомендації є важливими й для того, щоб зняти стрес від очікування хворих людей на можливі прояви у них сезонної алергії.

Вінниця є одним із двох українських міст, представлених (разом із Запоріжжям) у Європейській аероалергенній мережі (www.polleninfo.org). Ресурс був розроблений і підтримується австрійськими аеробіологами Зігфридом Ягером та Уве Бергером з медичного університету Відня, які запросили вінничан до участі у мережі.

Позаяк у цілому в Вінниці спостереження за пилком у повітрі ведуться з 1999 року? Вінниця залишається найстарішим з існуючих та провідним аеробіологічним центром України. Саме тому в цьому місті 2011 року шляхом легалізації заснована Всеукраїнська громадська організація «Асоціація аеробіологів України».

Розвитку аеробіологічних досліджень, що фінансуються на даний час виключно з кишень науковців, сприятиме й проведення у Вінниці 11-го Європейського курсу з основ аеробіології. Він відбудеться у липні 2012 року та збере не менше 25 учнів і 15 викладачів із країн Західної та Східної Європи. Така школа буде проведена в Україні вперше.

Комплексний підхід до розвитку аеробіологічного напрямку в нашому місті, який ми можемо розширити на всю Україну, неодмінно сприятиме поліпшенню діагностики і лікування полінозів, а також покращить саму систему алергопро­гнозування в Україні.