Газета «Новости медицины и фармации» Неврология (388) 2011 (тематический номер)

1. Початкові порушення  мозкового кровообігу

А. Тимчасова непрацездатність

Працездатність, як правило, збережена. За необхідності нового працевлаштування слід ураховувати те, що у хворого можуть бути періоди зниження розумової працездатності, уваги, психічної активності. Лікарняний листок видається при необхідності стаціонарного або амбулаторного обстеження і лікування.

Б. Протипоказання в праці

Праця, пов’язана з великими нервово-психічними напруженнями, з впливом нейротоксичних речовин, радіації.

2. Дисциркуляторна  енцефалопатія (ДЕ)

А. Тимчасова непрацездатність

Лікарняний листок видається за необхідності амбулаторного або стаціонарного лікування при декомпенсації дисциркуляторної енцефалопатії, її прогресуванні, після МПМК, ГПМК.

Б. Протипоказання в праці

Робота в гарячих цехах, кесоні, при впливі токсичних речовин, у нічні зміни, при значних нервово-психічних напруженнях. Частіше це стосується хворих на ДЕ І ст. Робота, пов’язана з точними координованими рухами, великими фізичними і нервово-психічними напруженнями. Частіше це стосується хворих з ДЕ ІІ ст.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) протипоказання або інша праця, якою зайнятий хворий;

2) швидке прогресування ДЕ;

3) повторні МПМК, ГПМК, деменція.

Г. Інвалідність

ІІІ група надається при помірних порушеннях життєдіяльності.

ІІ група надається при значних порушеннях життєдіяльності, які виникли через прогресування ДЕ, МПМК, ГПМК.

І група надається при швидкому прогресуванні ДЕ з вираженими порушеннями розумових функцій, вираженими порушеннями функції рухів, коли хворий не може себе обслуговувати.

3. Минущі порушення  мозкового кровообігу (МПМК)

А. Тимчасова непрацездатність

При гіпертонічних кризах лікарняний листок надається на 3–7 днів (легкі кризи), на 10–15 днів (середньої тяжкості кризи), на 1 місяць (тяжкі кризи). При гострій гіпертонічній енцефалопатії лікарняний листок надається на 1,5 місяця.

При МПМК за типом транзиторних ішемічних атак лікарняний листок надається на строк від 2–3 тижнів до 1,5–2 місяців (залежно від тяжкості хвороби).

Б. Протипоказання в праці

Робота, пов’язана з великими нервово-психічними навантаженнями. Велике значення для встановлення протипоказань має наявність тієї чи іншої неврологічної симптоматики, повторення МПМК.

В. Показання для направлення на МСЕК

Такі самі, як і при ДЕ.

Г. Інвалідність

ІІІ група надається при частих повторних МПМК. Хворий також може бути переведений на іншу роботу.

ІІ група надається при частих тяжких і середньої тяжкості кризах і транзиторних ішемічних атаках на фоні прогресування ДЕ.

4. Інсульти

А. Тимчасова непрацездатність

Усі хворі, які перенесли інсульт, є непрацездатними. Строки непраце­здатності залежать від тяжкості інсульту, динаміки відновлення порушених функцій. Орієнтовно строки непраце­здатності становлять від 2,5 до 4 місяців.

Б. Показання для направлення на МСЕК:

1) тяжкий інсульт;

2) повільне відновлення порушених функцій або відсутність цього відновлення;

3) повторні МПМК або інсульти;

4) після нейрохірургічних втручань (при необхідності);

5) неможливість повернутися до своєї праці.

В. Інвалідність

І група надається при різко виражених порушеннях життєдіяльності (різко виражені паралічі, неможливість самообслуговування, різко виражене зниження інтелектуально-мнестичних функцій).

ІІ група надається при виражених порушеннях вказаних функцій.

ІІІ група надається при помірно або легко виражених вказаних функціях. При необхідності хворому надаються нові умови праці.

5. Минущі порушення  спінального кровообігу (МПСК), ішемічний  спінальний інсульт (ІСІ), геморагічний спінальний інсульт (ГСІ)

А. Тимчасова непрацездатність

Усі хворі непрацездатні. Строки непрацездатності різні (до 4 місяців при необхідності). Більшість хворих після ІСІ та ГСІ направляють на МСЕК, після радикуломієлоішемії у 70 % хворих працездатність відновлюється різною мірою.

Після нейрохірургічних втручань лікарняний листок видається на строк від 2 до 6–8 місяців.

Б. Протипоказання в праці:

1) фізичні напруження, підіймання і перенесення вантажу;

2) несприятливі погодні умови;

3) при порушеннях функцій тазових органів протипоказана робота, що потребує постійного перебування на робочому місці.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) стійкі та виражені порушення функції спинного мозку;

2) повільне або погане відновлення функції спинного мозку;

3) повторні транзиторні мієлоішемії, прогресуюча спінальна мієлоішемія;

4) неможливість повернутися до своєї праці при наявності медичних факторів, що заважають цьому поверненню.

Г. Інвалідність

ІІІ група надається при легких або помірних порушеннях функції рухів, чутливих порушеннях, порушеннях функції тазових органів, при помірно вираженому больовому синдромі.

ІІ група надається при виражених вказаних порушеннях, при прогредієнтному перебігу захворювання.

І група надається при виражених тетрапарезах, нижній параплегії, плегії однієї і різко вираженому парезі іншої кінцівки, при значно виражених атаксіях, значно виражених порушеннях тазових органів, стійкими трофічними порушеннями, контрактурами м’язів, при виражених порушеннях життєдіяльності.

6. Дисциркуляторна ішемічна мієлопатія (ДІМ)

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) хворим на початку захворювання рекомендується стаціонарне лікування протягом 1–2 місяців. При декомпенсації лікування бажано лікуватися в стаціонарі протягом 1–2 місяців;

2) при поступово прогресуючій дисциркуляторній ішемічній мієлопатії з поступовим розвитком інфаркту тимчасова непрацездатність триває не менше 3 місяців;

3) після операції з приводу цервікальної ішемічній мієлопатії тимчасова непрацездатність триває від 3 до 6–8 місяців.

Б. Протипоказання в праці

У зв’язку з тим, що нерідко у хворого виникає ураження шийного відділу і можуть страждати тонкі рухи пальців рук, хворий звичайно не може працювати там, де потребуються рухи пальців рук (оператори на комп’ютерах, слюсарі, швачки та ін.)

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) виражені стійкі порушення функцій спинного мозку;

2) втрата непрацездатності більше 4 місяців;

3) несприятливий прогноз;

4) прогресуючий перебіг захворювання;

5) початкові ознаки захворювання при наявності протипоказань у трудовій діяльності.

Г. Інвалідність

ІІІ група надається при помірних порушеннях працездатності (рухові порушення, порушеннях функції тазових органів).

ІІ група надається при виражених рухових порушеннях, виражених порушеннях функції тазових органів, сенситивній атаксії, вираженій прогредієнтності перебігу захворювання, повторних загостреннях, несприятливому прогнозі хвороби, супутній соматичній патології, наслідках церебрального ГПМК або вираженій дисциркуляторній енцефалопатії з ГПМК.

І група надається при нижній параплегії або різко вираженому парапарезі, або тетрапарезі, особливо за наявності сенситивної атаксії, порушеннях функції тазових органів, вираженій церебральній патології.

7. Менінгіти

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) при гнійних менінгітах тимчасова втрата непрацездатності триває зазвичай 3–6 місяців (із них стаціонарне лікування триває близько 5 тижнів). Після виходу на роботу МСЕК може обмежити працездатність (наприклад, звільнити від нічних змін);

2) при первинних серозних менінгітах стаціонарне лікування зазвичай триває 2–3 тижні, але може бути продовжене при рецидивах. Зазвичай тривалість тимчасової втрати працездатності становить до 3 місяців.

Б. Протипоказання в праці

Пов’язані з характером психоневрологічного дефекту:

1) праця, пов’язана з вираженим психічним або психічним напруженням, впливом токсичних речовин, несприятливих мікрокліматичних факторів;

2) індивідуальні протипоказання, пов’язані з основним патологічним синдромом (наявність рухових, інтелектуальність дефектів, нейросенсорної туговухості, епілептичних нападів та ін.)

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) стійкі і виражені порушення функцій, що суттєво обмежують життєдіяльність хворого;

2) при повільному відновлюванні порушених функцій, рецидивуючому та хронічному перебігу захворювання, за наявності соматичних ускладнень;

3) за наявності наслідків захворювання, що не дозволяють повернутися до роботи з основної спеціальності.

Г. Інвалідність

ІІІ група надається хворим (після 16-річного віку) з помірними руховими порушеннями, гідроцефалією, вегето-судинною дистонією, двосторонньою нейросенсорною глухотою, епілептичними припадками, інтелектуальними невираженими порушеннями, що заважають працювати або вчитися за спеціальністю.

ІІ група надається хворим при значних порушеннях рухових функцій, частими епілептичними припадками, органічними змінами психічних функцій, що заважають роботі в звичайних умовах, при рецидивуючому або хронічному перебігу захворювання, порушеннях функцій при своєму самообслуговуванні, контролю за своєю поведінкою.

І група надається хворим з вираженими порушеннями життєдіяльності (значне зниження інтелекту, при сліпоті та ін.).

8. Енцефаліти

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) при кліщовому енцефаліті тривалість стаціонарного лікування зазвичай становить 13–20 днів, а мінімальна тривалість тимчасової непрацездатності становить 27–30 днів (іноді — до 40 днів при значній вираженості астенічного синдрому).

При менінгеальній формі стаціонарне лікування триває 23–25 днів, а строки тимчасової непрацездатності — 25–40 днів (при вираженому астенічному стані — до 4 місяців і більше);

2) хворі, які перенесли стерту та менінгеальну форму кліщового енцефаліту, за рішенням МСЕК звільняються від робіт, пов’язаних із нічними змінами, від відряджень, робіт, що пов’язані з великими фізичними та нервово-психічними навантаженнями;

3) при осередкових формах строки тимчасової непрацездатності залежать від характеру і тяжкості ураження нервової системи, перебігу захворювання. Ці строки становлять від 3 місяців до 2 років (у цьому випадку хворого після 4 місяців перебування на лікарняному листку треба направити на МСЕК);

4) хворі, які перенесли кліщовий бореліоз, зазвичай непрацездатні протягом 3–4 місяців (залежно від характеру, форми захворювання).

Б. Протипоказання в праці:

1) загальні протипоказання: значні фізичні та нервово-психічні напруження, стресові ситуації, вплив несприятливих мікрокліматичних факторів, токсичних речовин, вібрації та ін.);

2) індивідуальні протипоказання: залежність від тяжкості, форми перенесеного захворювання, наявності залишкових явищ (парези, паралічі, епілептичні напади, астенічний синдром, інтелектуально-мнестичні порушення та ін.).

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) виражені, стійкі порушення функцій, що обмежують життєдіяльність хворого, приводять до втрати професії та ін.;

2) повільне відновлення функції після гострого періоду кліщового енцефаліту;

3) хронічна форма кліщового енцефаліту;

4) прогресування перебігу захворювання.

Г. Інвалідність

ІІІ група надається хворим із вираженими руховими порушеннями (паралічі кінцівок, локальні гіперкінези), з рідкими епілептичними приступами, при повільно прогресуючому перебігу захворювання (хворі з кліщовим енцефалітом).

ІІ група надається хворим із вираженими млявими парапарезами, спастичними геміпарезами, з вираженими гіперкінезами, з епілептичними приступами, з вираженими органічними змінами психічних функцій, тяжким стійким нічним станом, зі швидко прогресуючим кліщовим енцефалітом (його хронічною формою), прогредієнтним його перебігом, порушенням функцій із самообслуговування, порушенням контролю за своєю поведінкою.

І група надається хворим із тяжкими руховими порушеннями, частими приступами кожевніковської епілепсії, поширеними гіперкінезами, деменцією, вираженим погіршенням у своєму самообслуговуванні та контролі за своєю поведінкою.

Деякі інші форми енцефалітів

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) при герпетичному енцефаліті ліжковий режим упродовж 3–4 тижнів, 2–2,5 місяця, загальний строк непрацездатності — до 3–4 місяців;

2) при японському енцефаліті ліжковий режим протягом 1 місяця, стаціонарне лікування — 2–4 місяця, строки тимчасової непрацездатності — не менше 4 місяців;

3) при енцефаліті після антирабічної вакцинації — 2–4 місяці;

4) при грипозному енцефаліті стаціонарне лікування — до 20 днів, тимчасова непрацездатність триває від 1 до 4 місяців.

Б. Протипоказання в праці

Такі самі, як у хворих, які перенесли кліщовий енцефаліт.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) виражені порушення функцій, несприятливий прогноз;

2) прогресуючий перебіг захворювання (при герпетичному, грипозному енцефалітах, недостатньому ефекті від лікування);

4) втрата або значне зниження кваліфікації на роботі (при визначенні ІІІ групи інвалідності).

Г. Інвалідність

ІІІ група надається хворим при помірних або невеликих вегетативних, вестибулярних, екстрапірамідних порушеннях, геміпарезах, рідких епілептичних приступах, двосторонній глухоті, стійкому астенічному стані.

ІІ група надається при виражених рухових дефектах, гіперкінезах, вираженому паркінсонізмі, вираженій афазії, вестибулопатії, значному зниженні гостроти зору, виражених психічних порушеннях, ремітуючому перебігу, відсутності ефекту від лікування, обмеженості самообслуговування і конт­ролю за своєю поведінкою.

І група призначається хворим із тяжкими парезами, вираженими гіперкінезами, частими епілептичними приступами, вираженому зниженні гостроти зору, вираженому зниженні психічних функцій (недоумство), вираженому обмеженні функцій самообслуговування.

9. Поліомієліт

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) у дорослих при спінальній формі тимчасова непрацездатність становить від 2 до 4 місяців (при необхідності хворого потім направляють на МСЕК);

2) тимчасово непрацездатні хворі при декомпенсації, рухових дефектах, необхідності ортопедичного лікування;

3) при потребі в стаціонарному обстеженні та лікуванні (при постполіомієлітичному синдромі).

Б. Протипоказання в праці:

1) довге фізичне навантаження, велике статичне навантаження на м’язи рук і ніг;

2) при парезі рук обмеження у виконанні праці, пов’язаної з ручною роботою;

3) робота у несприятливих мікрокліматичних умовах, за наявності вібрації, при впливі токсичних речовин.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) стійкі, виражені порушення рухових функцій, що обмежують життєдіяльність хворого;

2) неможливість повернутися до звичної роботи через наявність рухових дефектів;

3) зрив компенсації рухових дефектів, наростання парезу, при постполіомієлітичному синдромі).

Г. Інвалідність

ІІІ група надається при помірних обмеженнях життєдіяльності, виражених парезах рук або ніг, прогресуючому перебігу захворювання.

ІІ група надається при виражених поширених парезах кінцівок, особливо при поєднанні з вираженими трофічними порушеннями, контрактурах, вираженій прогредієнтності захворювання.

І група призначається хворим при виражених рухових дефектах (порушення можливості ходьби, глибокий поширений верхній парапарез).

10. Нейросифіліс

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) при сифілітичному менінгіті — стаціонарне лікування протягом 2–4 тижнів, тривалість тимчасової непрацездатності — 1–2 місяці;

2) при менінговаскулярному сифілісі тимчасова непрацездатність триває 3–4 місяця;

3) при спинній сухотці хворі тимчасово непрацездатні в період прогресування, декомпенсації (особливо в ранні стадії);

4) при гумі головного або спинного мозку тимчасова непрацездатність виникає на період обстеження, операції.

Б. Протипоказання в праці:

1) виникають через наявність того чи іншого дефекту (зниження гостроти зору, слуху, порушення руху, сенситивна атаксія, психічні порушення);

2) хворі не повинні відчувати значні фізичні та психічні навантаження, вплив нейротропних речовин.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) стійкі та виражені порушення у хворих з менінговаскулярним сифілісом;

2) наслідки сифілітичного менінгіту, що обмежують життєдіяльність хворих;

3) зростання неврологічних і психічних порушень у хворих із прогресивним паралічем.

Г. Інвалідність:

1) ІІІ група надається хворим із сифілітичним менінгітом при стійкому порушенні зору, вестибулопатії, епілептичних приступах; ІІ група надається рідко при виражених вказаних порушеннях;

2) при менінговаскулярному сифілісі ІІІ група надається при помірних психічних порушеннях, наслідках ГПМК; ІІ група надається при виражених порушеннях психічних функцій, тяжких наслідках ГПМК, прогресуючому перебігу захворювання;

3) при спинній сухотці ІІІ група надається при помірній атаксії; ІІ група надається при виражених порушеннях ходьби, рухів; І група надається дуже рідко (при неможливості самообслуговування внаслідок вираженої атаксії, сліпоти);

4) при прогресивному паралічі ІІІ група надається при помірних психічних порушеннях; ІІ та І групи надаються при прогресуючому перебігу, неможливості професіональної праці або тим, хто потребує постійного догляду;

5) при гумах головного або спинного мозку ІІІ група надається при помірному обмеженні життєдіяльності в зв’язку з руховими та іншими порушеннями, урахуванні особливостей праці; ІІ група надається при виражених вказаних порушеннях.

11. Туберкульозний менінгіт

А. Тимчасова непрацездатність

У гострому періоді тимчасова непрацездатність триває не менше 6–10 місяців із подальшим направленням на МСЕК.

Б. Показання для направлення на МСЕК:

1) закінчення періоду тимчасової непрацездатності;

2) несприятливий прогноз;

3) виражені порушення життєдіяльності;

4) при хронічному перебігу захворювання;

5) при стійких та виражених порушеннях функцій;

6) при наявності наслідків захворювання, що заважають хворому повернутися до своєї професії за спеціальністю.

В. Інвалідність:

1) хворим зазвичай надається ІІ група (іноді І група); при подальших оглядах група інвалідності може бути переглянута (залежно від особливостей перебігу захворювання).

2) при двосторонній глухоті з дитинства надається безстроково ІІІ група.

12. Повільні вірусні інфекції

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) при обстеженні та перших ознаках захворювання хворі тимчасово непрацездатні;

2) при виражених порушеннях функцій хворі можуть бути (за необхідності) направлені на МСЕК;

3) при ВІЛ-інфікуванні за наявності гострого менінгоенцефаліту хворі тимчасово непрацездатні протягом 1,5–2 місяців.

Б. Показання для направлення на МСЕК:

1) прогресивний характер перебігу захворювання;

2) при наявності факторів у праці, що протипоказані хворому, за необхідності зменшити обсяг робіт.

В. Інвалідність

І група надається хворим із вираженими порушеннями функцій, що значно обмежують життєдіяльність.

ІІ група надається хворим із вираженими порушеннями рухових та інших функцій.

ІІІ група надається у випадках повільного прогресування хвороби, неясності діагнозу, при задовільному результаті лікування поліневропатії, після гострого менінгоенцефаліту у ВІЛ-інфікованих хворих.

13. Розсіяний склероз

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) при перших проявах захворювання тимчасова непрацездатність виникає на 3–4 тижні;

2) при ремітуючому перебігу в період загострення тимчасова непрацездатність виникає на 1,5–3 місяці;

3) при хронічному прогресуючому перебігу виникає необхідність направлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності.

Б. Протипоказання в праці:

1) обмеження значних та помірних фізичних напружень;

2) вплив токсичних речовин, загальної вібрації, несприятливих метеорологічних факторів;

3) хворі не повинні довго перебувати в положенні стоячи, підіймати вантажі, додержуватися суворого ритму в роботі, напружувати зір.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) стійкі, виражені порушення функції, що значно обмежують життєдіяльність хворого;

2) прогресуючий перебіг захворювання;

3) тимчасова непрацездатність (не менше 4 місяців);

4) втрата професії або необхідність значного зменшення обсягу роботи.

Г. Інвалідність

ІІІ група надається при захворюванні ІІ ступеня тяжкості, прогресуючому перебігу, якщо через захворювання виникає значне зниження кваліфікації, обсягу роботи.

ІІ група надається при швидко прогресуючому перебігу захворювання, виражених обмеженнях життєдіяльності, захворюванні ІІІ ступеня тяжкості.

І група надається при захворюванні ІV ступеня тяжкості, за необхідності постійної сторонньої допомоги та догляду.

14. Боковий аміотрофічний склероз

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) тимчасова непрацездатність виникає на період установлення діагнозу і лікування (до 1,5–2 місяців);

2) при попереково-крижовій формі захворювання через погіршення стану виникає тимчасова непраце-здатність.

Б. Показання для направлення на МСЕК:

1) при несприятливому прогнозі у зв’язку з прогресуючим перебігом захворювання;

2) при попереково-крижовій формі, за необхідності зменшення обсягу роботи, наявності несприятливих факторів у професійній діяльності.

В. Інвалідність:

І група надається при швидкому прогресуванні захворювання (при виражених рухових порушеннх).

ІІ група надається при початкових бульбарних порушеннях, виражених рухових порушеннях.

ІІІ група надається при попереково-крижовій формі на початковій стадії захворювання, відсутності бульбарних порушень, легких парезах, повільно прогресуючому перебігу при шийно-грудній формі; у хворих із неточним діагнозом, але за необхідності систематичного нагляду, зміни характеру й умов праці.

15. Травми нервової системи

15а. Черепно-мозкові травми

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) при струсі головного мозку тимчасова непрацездатність зазвичай триває до 2–6 тижнів (іноді при поганому самопочутті — до 2–3 місяців);

2) при ударі головного мозку І ступеня тимчасова непрацездатність триває 1,5–2 місяця;

3) при ударі головного мозку ІІ ступеня тимчасова непрацездатність триває 2,5–4 місяці (іноді за рішенням МСЕК — до 6 місяців і більше);

4) при ударі головного мозку ІІІ ступеня тимчасова непрацездатність триває до 3–4 місяців;

5) при відкритій ЧМТ після операції строки тимчасової непрацездатності тривають до 4 місяців і більше (за рішенням МСЕК);

6) у найближчому та віддаленому періодах строки тимчасової непраце- здатності залежать від строків декомпенсації у перебігу травматичної хвороби, утворених ускладнень.

Б. Протипоказання в праці:

1) значні фізичні та психічні напруження, виражені коливання атмосферного тиску, вплив токсичних речовин та ін.;

2) залежно від наявності основного посттравматичного патологічного синдрому може бути обмежена працездатність у різних видах праці.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) несприятливий і клінічний прогноз в зв’язку з вираженими порушеннями функцій і обмеженістю життєдіяльності у хворих із посттравматичними патологічними станами;

2) ремітуючий або прогресуючий перебіг травматичної хвороби, наявність церебрального арахноїдиту, судинних захворювань;

3) неможливість повернутися до професійної діяльності, наявність протипоказань до того чи іншого виду праці.

Г. Інвалідність

І група надається при виражених, стійких порушеннях неврологічних та психічних функцій, вираженому обмеженні життєдіяльності, порушенні функцій самообслуговування.

ІІ група надається при значних обмеженнях життєдіяльності, обмеженні самообслуговування, орієнтації, конт-ролю за своєю поведінкою.

ІІІ група надається при помірних нервово-психічних порушеннях, що виникли внаслідок ЧМТ.

Враховуються вік, професія, можливість поповнення порушених функцій, освіта та ін.

15б. Травма спинного мозку

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) при струсі або легкому ударі спинного мозку тимчасова непрацездатність становить 1–1,5 місяця;

2) при ударі спинного мозку тимчасова непрацездатність становить 3–4 місяці;

3) при тяжкому ударі спинного мозку, якщо тимчасова непрацездатність становить більше 3 місяців, хворого зазвичай направляють на МСЕК;

4) при травмі кінського хвоста тривалість тимчасової непрацездатності зазвичай становить не менше 2–3 місяців;

5) при відкритій спинномозковій травмі тимчасова непрацездатність становить не менше 2–3 місяців;

6) при декомпенсації в пізньому періоді травми спинного мозку тимчасова непрацездатність триває 1–2 місяці.

Б. Протипоказання в праці:

1) хворі не повинні в роботі мати статичне навантаження, не повинні робити різкі рухи хребтом, руками, займати вимушене положення тулуба;

2) обмеження фізичного напруження;

3) при порушеннях функції тазових органів хворий не повинен постійно перебувати на робочому місці;

4) уникати впливу токсичних речовин, несприятливих метеорологічних факторів.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) несприятливий прогноз (клінічний і трудовий) у зв’язку зі значними порушеннями функцій, повільним відновленням їх, незважаючи на активне лікування;

2) неможливість повернутися до праці за спеціальністю у зв’язку з порушенням неврологічних функцій;

3) прогресуючий перебіг травматичної хвороби спинного мозку, виражений стійкий больовий синдром, порушення функції тазових органів.

Г. Інвалідність.

І група надається хворим, які не можуть самостійно рухатися, з вираженими порушеннями функції рук; при різко виражених обмеженнях життєдіяльності.

ІІ група надається при вираженому верхньому або нижньому пара-, гемі-, три- або тетрапарезі, значних порушеннях функції тазових органів, стійкому больовому синдромі, прогресуючому перебігу захворювання, розвитку тяжкої мієлопатії, складних переломах хребців, неясному прогнозі захворювання, при тяжкій поєднаній травмі.

ІІІ група надається хворим з руховими порушеннями, що частково обмежують пересування хворого, з помірним моно-, пара- та тетрапарезами, помірним больовим синдромом та порушенням функції тазових органів, якщо це заважає роботі за основною професією, при зменшенні обсягу професійної діяльності.

15в. Травма периферичних нервів

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) в оперованих у зв’язку з травмою периферичних нервів тимчасова непрацездатність може тривати до 3–4 місяців;

2) при струсі мозку тимчасова непрацездатність триває 1–2 тижні, у людей фізичної праці — до 1–1,5 місяця;

3) при ударі нерва (або його анатомічному перериву) строки тимчасової непрацездатності тривають до 2–3–4 місяців.

Б. Протипоказання в праці:

1) хворі, які перенесли струс, удар нерва, тракцію нерва з повним поновленням функції або з легким руховим дефектом, зазвичай працездатні повністю;

2) хворі з наслідками удару нерва, часткового або повного перериву нерва можуть бути частково працездатні, в ряді випадків їм може надаватися ІІІ група інвалідності на період реабілітації та раціонального працевлаштування.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) виражені рухові порушення, виражений біль, виражені трофічні порушення;

2) сполучена, комбінована або множинна травма нервів з вираженим порушенням функції кінцівки;

3) повільне поновлення функції після операції.

Г. Інвалідність

ІІІ група непрацездатності надається хворому при помірному обмеженні життєдіяльності у зв’язку з руховими порушеннями кінцівки, стійким больовим синдромом через недостатню ефективність консервативного лікування, неможливість провести оперативне лікування, зниження кваліфікації або обсягу роботи.

ІІ група інвалідності надається хворим при виражено обмеженій праце-здатності внаслідок комбінованого або сполученого ураження кінцівки, ураження нервів обох кінцівок, тяжкого ураження нервів обох кінцівок, тяжкого ураження плечового або поперекового сплетіння, трофічних виразках, що довго не гояться, стійкому больовому синдромі.

І група інвалідності надається хворим дуже рідко, коли виникає довготриваючий, що не піддається лікуванню, казуалгічний синдром, при стійкому вираженому порушенні рухів кінцівки та неефективності від проведеного лікування протягом 5 років і більше.

16. Арахноїдит головного мозку

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) виникає при первинній діагностиці і лікуванні на 1–3-му місяці (може за необхідності бути продовжена ще на 1–2 місяці);

2) при загостренні тимчасова непрацездатність виникає на 3–4-му тижні (в ряді випадків і більше);

3) при тяжких кризах тимчасова непрацездатність триває 3–4 дні;

4) після операційного лікування тимчасова непрацездатність виникає на строки не менше 3–4 місяців із подальшим направленням на МСЕК.

Б. Протипоказання в праці:

1) загальні (значні фізичні та психонервові напруження, вплив несприятливих факторів (вібрація, шум, контакт з токсичними речовинами, метеорологічні несприятливі фактори);

2) індивідуальні (залежно від провідного патологічного синдрому й особ- ливостей праці).

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) стійкі порушення функцій, що зберігаються, незважаючи на проведене лікування (внутрішньочерепна гіпертензія, епілептичні приступи, дефекти зору);

2) прогресуючий перебіг захворювання, зниження кваліфікації, обсягу роботи.

Г. Інвалідність

ІІІ група інвалідності надається хворим з епілептичними приступами, гіпертензивним внутрішньочерепним синдромом, порушенням зору, що викликає зміни характеру роботи, обмеження її обсягу.

ІІ група інвалідності надається хворим з прогресуючим перебігом захворювання, частими загостреннями, вираженим порушенням зору (зниження гостроти зору від 0,04 до 0,08 на оці, яке краще бачить, звуження поля зору до 15–20 %, частими ліквородинамічними кризами, частими епілептичними нападами, вираженими мозочковими, вестибулярними порушеннями.

І група інвалідності надається хворим рідко (зазвичай при оптикохіазмальному арахноїдиті (повна сліпота, значне звуження поля зору до 10 % і менше за всіма меридіанами).

17. Пухлини головного мозку

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) у період обстеження надається на 1–2 місяці;

2) якщо операція не проводиться, тимчасова непрацездатність надається на 2–3-му місяці. Після чого хворий направляється на МСЕК;

3) при повному видаленні доброякісної пухлини, помірних неврологічних порушеннях, астенічному синдромі тимчасова непрацездатність триває 4–6 місяців (при необхідності МСЕК може її продовжити);

4) при значних неврологічних порушеннях тимчасова непрацездатність може тривати до 4 місяців. Після чого хворий направляється на МСЕК;

5) при злоякісних пухлинах через 2–3 місяці тимчасової непрацездатності, поганому прогнозі хворого направляють на МСЕК;

6) після операції у зв’язку з пухлиною головного мозку, при рецидиві пухлини тимчасова непрацездатність триває 3–4 місяці. Хворого потім направляють на МСЕК.

Б. Протипоказання в праці:

1) фізичне перенапруження;

2) робота в несприятливих метеорологічних умовах;

3) робота з промисловими отрутами;

4) нервово-психічні перенапруження.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) несприятливий прогноз у неоперованих хворих;

2) оперовані хворі з наявністю помірного або вираженого неврологічного дефекту, при обмеженій працездатності;

3) при продовженому рості пухлини, рецидивах її, післяопераційних ускладненнях, ускладненнях після променевої терапії, хіміотерапії.

Г. Інвалідність

І група надається хворим, у яких є стійкі і прогресуючі порушення функцій самообслуговування, спілкування, орієнтації, виражені органічні рухові дефекти, їх поєднання.

ІІ група надається хворим: а) яким проводилася операція у зв’язку з доброякісною пухлиною при онкологічних дефектах; б) після операцій у зв’язку зі злоякісною пухлиною при помірно обмеженій життєдіяльності, несприятливому прогнозі.

ІІІ група надається хворим зі стійкою незначною обмеженістю церебральних функцій (обмежена орієнтація, обмежене спілкування, зниження працездатності або їх поєднання).

18. Пухлини спинного мозку

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) у період обстеження — на 1–2-му місяці;

2) якщо операція не проводиться — на 2–3-му місяці з подальшим направленням на МСЕК;

3) після операції — на 2–4-му місяці. При несприятливому прогнозі хворий направляється на МСЕК;

4) при рецидивах або продовженому рості пухлини (після операції), ускладненнях після операції — на 2–3-му місяці і більше. За необхідності через 3–4 місяці хворого направляють на МСЕК.

Б. Протипоказання в праці:

1) фізичне перенапруження;

2) статичне навантаження; довге стояння, довга ходьба;

3) робота в несприятливих метеорологічних умовах;

4) постійне перебування на робочому місці (за наявності тазових порушень).

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) несприятливий прогноз у зв’язку зі значним порушенням функцій спинного мозку;

2) неоперовані хворі з доброякісними пухлинами при незначному або помірному обмеженні життєдіяльності під час багаторічної ремісії;

3) рецидив, продовження росту пухлини, ускладнення після операції;

4) метастатичні пухлини хребта;

5) неможливість повернутися до своєї праці у зв’язку з появою захворювання або через післяопераційні ускладнення.

Г. Інвалідність

І група надається хворим зі стійким порушенням функцій спинного мозку, з прогресуванням цих порушень, що значно обмежують їх життєдіяльність.

ІІ група надається хворим, які прооперовані, але в яких є несприятливий прогноз щодо праці, рухової діяль- ності.

ІІІ група надається хворим із незначним або помірним обмеженням їх життєдіяльності, з обмеженням рухової діяльності, неоперованим хворим із доброякісними пухлинами.

19. Сирингомієлія

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) при первинній діагностиці, первинному та повторних курсах амбулаторного та стаціонарного лікування тимчасова непрацездатність дорівнює  1–2 місяцям;

2) при погіршенні стану здоров’я внаслідок декомпенсації вона коливається в різній кількості днів тимчасової непрацездатності (до 4 місяців);

3) після операції (залежно від характеру операції, стану здоров’я хворого) тимчасова непрацездатність зазвичай триває до 3–4 місяців.

Б. Протипоказання в праці:

1) фізичне перенапруження, робота з вібраційними пристроями, з нейротропними отрутами, хімічними речовинами, з перебуванням у несприятливих температурних умовах;

2) за наявності парезів рук, артропатіях виникає потреба у виключенні навіть помірного фізичного навантаження на руки;

3) у роботі треба уникати опіків (у тому числі хімічних), мікротравм, роботи в гарячих цехах, хімічних лабораторіях, перебування на роботі в осінньо-зимовий період поза приміщень, роботи, що пов’язана зі значним нервово-психічним напруженням.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) прогресуючий перебіг, стійкі та виражені порушення функцій, що обмежують життєдіяльність;

2) несприятливі умови та характер праці, при якій захворювання може прогресувати або виникати його декомпенсація.

Г. Інвалідність

ІІІ група надається хворим при легкому ступеню тяжкості захворювання, особливо у людей з низькою кваліфікацією при тяжкій фізичній праці, при необхідності зміни професії (або умов праці), коли вони провокують декомпенсацію або прогресування перебігу захворювання.

ІІ група надається хворим при виражених обмеженнях життєдіяльності (середній ступінь тяжкості захворювання, швидке прогресування захворювання, зростання неврологічних порушень, неефективність лікування, при протипоказанні праці в звичайних виробничих умовах).

І група надається хворим із вираженим обмеженням життєдіяльності (тяжкий ступінь тяжкості захворювання, швидке прогресування його, при відсутності можливості до самообслуговування).

20. Дитячий церебральний параліч

А. Тимчасова непрацездатність

Питання про тимчасову непраце-здатність вирішується у випадках, коли хворий із ДЦП працює і коли виникає декомпенсація в перебігу захворювання, виникає необхідність в амбулаторному чи стаціонарному лікуванні.

Б. Протипоказання в праці:

1) значні фізичні та нервово-психічні перевантаження, вплив токсичних речовин;

2) залежно від форми ДЦП, наявності фізичних, інтелектуальних дефектів, дефектів зору, слуху, мови питання про протипоказання в праці вирішуються індивідуально в кожному конкретному випадку.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) у випадках, коли хворому менше 16 років і є ознаки інвалідизації, що пов’язані з ДЦП;

2) після 16 років при стійких або помірних виражених порушеннях функцій, що суттєво порушують життєдіяльність хворого, заважають йому виконувати працю за спеціальністю або після навчання, або якщо хворий зовсім не може виконувати будь-яку працю;

3) у випадках, коли хворий (після 16 років) працює, але виникла декомпенсація захворювання, що заважає йому працювати, при тимчасовій непраце-здатності більше 4 місяців.

Г. Інвалідність

У хворих до 16 років при наявності ознак ДЦП питання про інвалідність вирішується індивідуально (залежно від виду дефекту) на строк до 2 років, до досягнення 16-річного віку.

У хворих після 16 років:

ІІІ група надається при обмеженні життєдіяльності хворих унаслідок помірних або легко виражених парезів, координаторних порушеннях, легких порушеннях зору, слуху (або при їх сполученні, при декомпенсації ДЦП на час більше 4 місяців, при переводі на роботу більш низької кваліфікації внаслідок декомпенсації ДЦП).

ІІ група надається хворим при значних обмеженнях життєдіяльності через виражені рухові дефекти, виражені гіперкінези, дебільність, імбецильність, звуження полів зору (до 15–20 %), слуху (туговухість ІІІ–ІV ступеня), при частих епілептичних приступах, через порушення можливості ходьби, рухів, орієнтації, спілкування, навчання.

І група надається хворим з імбецильністю, ідіотією, при виражених порушеннях рухів, мови, зорових та інших порушеннях, що ведуть до порушення самообслуговування, ходьби, спілкування.

21. Паркінсонізм

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) виникає при первинній діагностиці, лікуванні та може тривати до 1–1,5 місяця;

2) при декомпенсації захворювання, ускладненнях від проведеного лікування (наприклад, препаратами L-ДОПА) — до 1–2 місяців;

3) після операцій у зв’язку з паркінсонізмом— до 2–3 місяців (залежно від стану хворого після операції).

Б. Протипоказання в праці

Протипоказання в деяких видах праці можуть виникнути при тремтінні рук (наприклад, у креслярів, граверів), порушеннях мови (наприклад, у адвокатів, лекторів), порушеннях написання (у людей, яким доводиться багато писати), порушеннях рухів, що в процесі роботи мають важливе значення (наприклад, при роботі на конвеєрі, роботі водієм та ін.), у кожному конкретному випадку протипоказання до праці дуже індивідуальні. Поступово, у міру зростання вказаних порушень, число протипоказань може зростати.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) неможливість продовження роботи за спеціальністю (навіть у легких випадках паркінсонізму);

2) швидке прогресування захворювання, значне порушення функцій, що не дозволяє хворому працювати;

3) поглиблення клінічних проявів основної хвороби у хворих із вторинним паркінсонізмом);

4) резистентність до специфічного лікування від паркінсонізму або значні ускладнення від цього лікування.

Г. Інвалідність

І група надається хворим із вираженим ступенем тяжкості паркінсонізму і при значному обмеженні життєдіяльності, коли хворий не може себе обслуговувати, при неможливості руху, спілкування.

ІІ група надається хворим із помірним ступенем тяжкості паркінсонізму при суттєвому обмеженні життєдіяльності, з порушенням рухливості, спілкування, працездатності.

ІІІ група надається хворим із помірним обмеженням життєдіяльності при легкому ступені паркінсонізму.

22. Епілепсія

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) первинний або вторинний генералізований припадок, розгорнутий джексонівський припадок, руховий автоматизм: тимчасова непрацездатність встановлюється на 2–3 дні;

2) стани, при яких потребується госпіталізація (епілептичний статус, сутінкове порушення свідомості, дисфорія, психоз) — тимчасова непрацездатність при необхідності може бути встановлена до 1–2 місяців;

3) декомпенсація епілепсії (для обстеження, розробки схеми лікування) — тимчасова непрацездатність може тривати 2–3 тижні;

4) після хірургічних операцій тимчасова непрацездатність може тривати 1–2 місяці.

При простих парціальних приступах тимчасова непрацездатність не встановлюється.

Б. Протипоказання в праці:

1) робота, пов’язана з перебуванням на висоті, поблизу вогню, водоймищ, з механізмами, що рухаються, з електрострумом;

2) робота, пов’язана з відповідальністю за безпеку руху (наприклад, черговий по станції, стрілочник, диспетчер), оперуючий хірург та ін.;

3) робота, пов’язана з отрутами, іонізуючим опромінюванням, зброєю, цінностями, секретною документацією;

4) з деякими видами праці, при яких виникає можливість травматизму.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) види та умови праці, що протипоказані;

2) прогресуючий перебіг епілепсії;

3) резистентність до лікування;

4) психічні порушення, зміни особистості, пов’язані з епілепсією;

5) після недостатньо ефективного операційного втручання.

Г. Інвалідність

ІІІ група надається хворим із помірним порушенням життєдіяльності, при обмеженнях у праці, приступах середньої частоти, помірних змінах особливості. При необхідності перенавчання, раціональному працевлаштуванні у хворих із рідкими приступами, легкими порушеннями особистості може встановлюватися ІІІ група інвалідності.

ІІ група надається хворим із вираженим обмеженням життєдіяльності з частими приступами, вираженими змінами особистості, при відсутності ефекту від лікування і у зв’язку з цими обмеженнями до праці.

І група надається хворим із різко вираженими обмеженнями життєдіяльності з дуже частими епілептичними припадками на фоні виражених змін особистості, з повторними епілептичними статусами протягом 1 року при недоумстві.

23. Вегетативна дистонія

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) при виражених проявах вегетативної дистонії, вперше виниклих вегетативних пароксизмах, на період стаціонарного лікування (2–3 тижні тимчасової непрацездатності) або на період амбулаторного лікування (2 тижні тимчасової непрацездатності);

2) при тяжких і середньої тяжкості вегетативних пароксизмах з урахуванням перебігу основного захворювання, професії хворого (3–5 днів тимчасової непрацездатності), повторних середньої тяжкості вегетативних пароксизмах тимчасова непрацездатність встановлюється на 1–2 дні.

Б. Протипоказання в праці:

1) робота, пов’язана зі значним або помірним нервово-психічним, фізичним перевантаженням;

2) робота, пов’язана з несприятливими метеорологічними факторами, токсичними речовинами, алергізуючими факторами.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) виражені прояви вегетативної дистонії з повторними тяжкими вегетативними пароксизмами при неефективності лікування, довгих строках тимчасової непрацездатності;

2) при помірних вегетативних порушеннях (незважаючи на лікування), коли хворий не може працювати далі за своєю спеціальністю, коли неможливо перевести хворого на іншу роботу.

Г. Інвалідність

ІІІ група надається хворим із помірно або легко вираженими вегетативними порушеннями при помірному обмеженні життєдіяльності у випадках, коли знижується кваліфікація, коли неможливо хворого перевести на іншу роботу (за наявністю протипоказань в умовах теперішньої праці).

ІІ група призначається хворим рідко. Надається хворим, коли значно обмежена життєдіяльність у зв’язку з вираженими проявами вегетативної дистонії з частими вегетативними пароксизмами, при неефективності лікування.

І група зазвичай хворим із вегетативною дистонією не надається.

24. Мігрень

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) надається при мігренозному приступі (якщо приступ середньої тяжкості) на 2–3 дні;

2) при приступі асоційованої мігрені — на 3–5 днів;

3) при мігренозному статусі — на 2–3 тижні;

4) при появі ГПМК, якщо ГПМК виникло у хворого на фоні мігрені, хворий потребує госпіталізації в стаціонар для проведення обстеження і лікування.

Б. Протипоказання в праці

Праця, що передбачає постійне перебування хворого без відриву на робочому місці. Це стосується хворих із тяжкими приступами асоційованої мігрені.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) хворі з асоційованою мігренню при частих приступах і недостатній ефективності лікування, неможливості змінити умови праці;

2) хворі з мігренозними статусами, мігренозними інфарктами.

Г. Інвалідність

Надається зазвичай ІІІ група інвалідності (коли хворий не може виконувати роботу за своєю спеціальністю), при необхідності зменшення обсягу роботи, значному обмеженні життєдіяльності у зв’язку з частими (або середньої частоти) приступами мігрені (мігренозні інфаркти, соматична обтяженість).

25. Остеохондроз хребта  з неврологічними  ускладненнями

А. Тимчасова непрацездатність

Шийний рівень:

1) цервікалгія — тимчасова непрацездатність виникає на строк до 7 днів;

2) корінцевий синдром — на 2–3 тижні;

3) плечолопатковий періартроз — на 3–4 місяці;

4) синдром «плече — кисть» — до 5–6 місяців (через 4 місяці хворий повинен бути направлений на МСЕК);

5) задній шийний симпатичний синдром — на 3–7 днів.

Грудний рівень:

1) корінцевий синдром (помірне загострення) — до 10 днів, при вираженому загостренні — до 2–2,5 тижня.

Поперековий рівень:

1) люмбаго, люмбалгія — до 7–10 днів;

2) люмбоішіалгія — на 16–18 днів;

3) корінцевий синдром (помірний) — на 2 тижні, виражений синдром — на 2–4 тижні (при необхідності змінюють потім умови праці).

Оперовані хворі:

— тимчасова непрацездатність може тривати від 25 днів до 3–4 місяців (при несприятливому прогнозі хворого потім направляють на МСЕК).

Б. Протипоказання в праці:

1) значні фізичні перенапруження, робота з вібраційними механізмами, вимушене положення голови, тулуба, кінцівок, вплив виробничих нейротропних отрут, несприятливі метеорологічні умови праці;

2) залежно від локалізації процесу і умов праці, професії можуть виникнути індивідуальні протипоказання в праці.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) часті і довгі загострення синдромів при недостатньо ефективному лікуванні;

2) повторні часті загострення, несприятливий перебіг його;

3) неможливість продовжити роботу за своєю спеціальністю у зв’язку з захворюванням;

4) хворі з синдромом «плече — кисть» при несприятливому перебігу захворювання;

5) хворі з заднім шийним симпатичним синдромом з вираженими цефалгіями, вестибулопатіями, при неможливості раціонального працевлаштування;

6) стійкий і виражений больовий синдром, порушення рухових функцій (незважаючи на активне проведене лікування).

Г. Інвалідність

ІІІ група надається хворим із помірним обмеженням життєдіяльності, що виникло через стійкий больовий синдром, порушення рухової, вестибулярної та інших функцій, повторними загостреннями, що не дають хворому працювати за його спеціальністю.

ІІ група надається хворим із вираженим обмеженням життєдіяльності (часті довгі загострення, неефективність лікування, несприятливий перебіг його, неможливість оперативного втручання).

І група надається рідко (зазвичай при глибокому нижньому парапарезі або параплегії, після компресії кінського хвоста).

26. Полінейропатії

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) залежно від форми захворювання, характеру перебігу його, преморбідного фону, індивідуальних особливостей хворого тимчасова непрацездатність триває до 1–2–3–4 місяців;

2) при залишкових явищах полінейропатії хворого направляють на МСЕК (іноді МСЕК продовжує тимчасову непраце-здатність, іноді надає групу інвалідності).

Б. Протипоказання в праці:

1) несприятливі метеорологічні умови, значні фізичні напруження, робота з нейротоксичними речовинами;

2) перевантаження в роботі рук і ніг, довга ходьба, робота на висоті, біля рухаючих механізмів (при наявності атаксії), робота з вібрацією.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) наявність парезів і паралічів рук і ніг, стійкий больовий синдром, сенситивна атаксія, виражені вегетотрофічні порушення, прогресуюча вегетативна недостатність, що значно обмежують життєдіяльність;

2) довга тимчасова непрацездатність (4 місяці) при поганому або сумнівному прогнозі для праці;

3) прогресуючий перебіг, наявність рецидивів захворювання;

4) неможливість продовжити роботу за спеціальністю (наявність неврологічних дефектів та/або протипоказання в праці).

Г. Інвалідність

ІІІ групу надають хворим із помірними руховими, атактичними, помірними або вираженими вегетосудинними, трофічними, чутливими порушеннями при стабільному або повільно прогресуючому перебігу, втраті професії, необхідності переходу до роботи нижчої кваліфікації.

ІІ групу надають хворим із вираженим обмеженням життєдіяльності у зв’язку з тяжкими руховими, атактичними, вегетативними, трофічними порушеннями, вираженим больовим синдромом при стабільному або рецидивуючому перебігу захворювання.

І групу надають хворим із різким обмеженням життєдіяльності у хворих з тетрапарезом (або тетраплегією), з нижньою параплегією, з вираженою сенситивною атаксією, що веде до постійної сторонньої допомоги.

27. Компресійні (тунельні) синдроми

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) залежить від характеру, форми захворювання, умов праці хворого і становить у середньому 20–30  днів;

2) при різко вираженому больовому синдромі, при виражених симптомах випадіння тимчасова непрацездатність дорівнює 40–45 днів;

3) після оперативного втручання тимчасова непрацездатність триває 2–3 місяці;

4) при нейропатії лицевого нерва триває від 20–30 днів до 1,5–2 і більше місяців (залежно від тяжкості захворювання).

Б. Протипоказання в праці:

1) несприятливі метеорологічні умови праці, значне фізичне перенапруження, контакт з вібраційними механізмами, нейротоксичними речовинами;

2) робота на вітрі, з виробничим пилом (наприклад, при нейропатії V, VII черепних нервів), при постійно піднятих руках (у хворих із патологією шийного відділу хребта, нервів рук), робота, пов’язана з тривалою ходьбою, стоянням із вимушеними позами (у хворих при ураженні нервів тазового поясу, ніг).

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) частий, виражений больовий синдром, виражені вегетотрофічні порушення, парези кінцівок;

2) тривала тимчасова непрацездатність при поганому або сумнівному прогнозі в перебігу захворювання;

3) прогресуючий перебіг, рецидиви захворювання з урахуванням професії хворого, умов праці;

4) неможливість роботи за спеціальністю у зв’язку із захворюванням, наявність протипоказань в умовах праці через захворювання.

Г. Інвалідність

ІІІ група надається з помірними руховими, вегетотрофічними порушеннями, при рецидивах захворювання (у зв’язку з неможливістю переводу на іншу роботу).

ІІ група надається хворим із частими больовими пароксизмами при невралгії трійчастого нерва, при неефективності (або недостатній ефективності) лікування, у хворих зі значними руховими порушеннями, при множинних нефропатіях або уражень сплетінь з обмеженнями пересування, самообслуговування.

І група хворим із цими захворюваннями зазвичай не надається.

28. Нервово-м’язові спадкові захворювання

А. Тимчасова непрацездатність:

1) надається при стаціонарному обстеженні і лікуванні на строк до 1–1,5 місяця;

2) при декомпенсації захворювання (внаслідок соматичних, інфекційних захворювань) — на 2–3 тижні й більше — при необхідності.

Б. Протипоказання в праці:

1) фізична робота, що потребує інтенсивного напруження; робота з вимушеним положенням тіла; робота на конвеєрі та ін.; робота водієм;

2) робота, пов’язана з вібрацією, впливом токсичних, радіаційних речовин та ін.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) діти до 16 років з ознаками інвалідності;

2) помірні або виражені рухові функції, що обмежують можливість працювати, можливість самообслуговування;

3) неможливість продовжити роботу за спеціальністю у зв’язку з прогресуванням захворювання, стійкою декомпенсацією, тривалою тимчасовою непрацездатністю.

Г. Інвалідність

У дітей до 16 років інвалідність за рішенням МСЕК може бути надана на 5 років або на строк до досягнення 16-річного віку.

У віці після 16 років:

І група надається хворим із значно вираженими м’язовими атрофіями, множинними контрактурами, деформаціями у зв’язку з неможливістю здійснення самостійних рухів, повній неможливості самообслуговування.

ІІ група надається хворим із вираженими м’язовими атрофіями, вираженим порушенням рухів, швидкому прогресуванні захворювання при ранньому початку захворювання у зв’язку з обмеженістю до праці, самообслуговування.

ІІІ група надається хворим із помірними локальними м’язовими атрофіями, легкими і помірними руховими порушеннями, при повільному темпі прогресування, пізньому початку захворювання, при зниженні кваліфікації, необхідності переходу на іншу роботу, при обмеженні в пересуванні.

29. Міастенія

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) при декомпенсації захворювання на час лікування в стаціонарі — тимчасова непрацездатність триває до 1–2 місяців;

2) міастенічний або холінергічний криз — до 1,5–2 місяців;

3) після тимектомії — до 10 місяців (після проходження МСЕК).

Б. Протипоказання в праці:

1) робота з помірним або значним м’язовим напруженням протягом усього робочого дня; робота, пов’язана з точними і швидкими рухами; робота, пов’язана зі стоянням із піднятими руками або частою ходьбою по сходах;

2) при локальній очній формі — робота, що потребує напруження зору.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) швидко прогресуюча, генералізована форма міастенії з порушенням дихання і серцево-судинної діяльності;

2) прозеринрезистентні форми;

3) зазвичай після тимектомії;

4) при схильності до міастенічних і холінергічних кризів;

5) при наявності протипоказань у роботі, неможливості до перекваліфікації в роботі.

Г. Інвалідність

І група надається хворим з генералізованою міастенією зі швидко прогресуючим або злоякісним перебігом, при неефективності лікування, з вираженими бульбарними порушеннями, при неможливості до самообслуговування.

ІІ група надається хворим з генералізованою формою міастенії з повільним перебігом, швидко виникаючими бульбарними порушеннями (через 1–2 хвилини розмови виникає дисфонія), при швидко виникаючій слабкості в кінцівках (через 1–2 хвилини невеликого фізичного навантаження або через 30–60 хвилин звичайної ходьби), після недостатньої ефективності тимектомії, при повторних міастенічних кризах в останні 1–2 роки, у зв’язку з обмеженим самообслуговуванням, обмеженням щодо можливості працювати.

ІІІ група надається хворим із помірним обмеженням життєдіяльності при локальних нетяжких формах захворювання (очна форма, легка глоточно-лицева форма), повільних генералізованих формах без порушення дихання і легкому порушенні функції кінцівок після тривалого фізичного навантаження (може підняти тягар 1–2 кг 6–10 разів, присісти 6–10 разів), після доброго або задовільного результату тимектомії.

30. Вібраційна хвороба

А. Тимчасова  непрацездатність:

1) при первинній діагностиці в стаціонарі тимчасова непрацездатність триває 2–3 тижні;

2) при початкових проявах вібраційної хвороби для профілактики прогресування захворювання хворий може бути переведений на іншу роботу на 1–2 місяці;

3) хворим із вібраційною хворобою ІІ ст. не менше 2 разів на рік рекомендуються повторні курси лікування з подальшим полегшенням умов праці до 2 місяців на рік. При недостатньому ефекті від цього може бути рекомендоване раціональне працевлаштування. При необхідності (втрата заробітку, утруднення в раціональному працевлаштуванні) хворі направляються на МСЕК для вирішення питання втрати працездатності у відсотках або ІІІ групи інвалідності внаслідок професійного захворювання;

4) хворі з вібраційною хворобою ІІ та ІІІ ст. при недостатній ефективності лікування та вираженій обмеженості життєдіяльності направляються на МСЕК.

Б. Протипоказання в праці:

1) обмежена робота з виконанням тонких маніпуляційних рухів, із фізичним напруженням у руках;

2) обмежується робота в умовах високих та низьких температур, великій вологості, вібрації, впливу токсичних речовин.

В. Показання для направлення на МСЕК:

1) тривалий строк перебування на лікарняному листку (4 місяці);

2) неможливість створити необхідні умови праці або перевести хворого на іншу працю (чи обмежити вплив вібрації);

3) інші показання, вказані в пункті 1).

Г. Інвалідність

ІІІ група надається хворим при помірному обмеженні життєдіяльності, що заважає виконанню роботи за основною роботою, пов’язаною з вібрацією. Людям до 45-річного віку ІІІ група інвалідності при необхідності надається на період перенавчання та раціонального працевлаштування.

ІІ група надається хворим із вираженим обмеженням життєдіяльності, що виникає при стійких вегетативних порушеннях, полінейропатіях, стійкому больовому синдромі, що не зменшується протягом 3–4 місяців лікування, при виражених рухових порушеннях у руках, частих та виражених церебральних та коронарних судинних пароксизмах.

І група надається хворим дуже рідко при різко виражених обмеженнях життєдіяльності, що виникли на фоні ускладнень вібраційної хвороби або внаслідок хвороб, які приєдналися.