Газета «Новости медицины и фармации» 01-02 (399-400) 2012

«Я хотів би розвінчати головний міф, що в нас погані лікарі!» — Олександр Аніщенко

«Погоджуюсь, наші медики — не кращі, але й далеко не гірші за своїх колег за кордоном. Але вони змушені працювати в тих умовах, які створила для них держава. І роблять це справді професійно, за що ми повинні їх поважати», — відзначив міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко.

«Ми дуже багато говоримо, що всі лікарі корупціонери. Ну не можна так огульно, це ж не так! — зауважив міністр. — Так, на лікаря покладено функцію розподілу безкоштовних ліків серед пацієнтів, і багато хто вважає, що він робить це виходячи з власних інте­ресів. Насправді лікар орієнтується на стан здоров’я пацієнта: одному вони зараз конче потрібні, а іншому ні, оскільки перебіг захворювання в пацієнтів різний. На жаль, у цій ситуації завжди можна сказати, що в лікаря є якісь не зовсім благородні задуми».

Міністр зазначив, що при відсутності 100% фінансування важко проконтролювати і забезпечити прозорість у використанні ліків. На сьогодні з державного бюджету забезпечуються потреби системи охорони здоров’я за держпрограмами приблизно на 40 %. Отже, 60 % пацієнтів недоотримують потрібні їм ліки. «Тому ми й шукаємо шляхи, щоб у межах виділених нам асигнувань закупити, наприклад, не весь спектр найменувань препаратів, а меншу кількість, але забезпечити ними пацієнтів на 100 відсотків,— сказав Олександр Аніщенко. — Зараз працюють номенклатурні комісії, які визначають препарати першого ряду, тобто вкрай необхідні, щоб повністю задовольнити потребу в них. У цьому році нам держава більш як на 200 млн гривень збільшила фінансування за держпрограмами, ми маємо вийти на стовідсоткове забезпечення антиретровірусною терапією, препаратами першого ряду для лікування туберкульозу, онкологічних захворювань. І будемо намагатися, щоб процент забезпечення найголовнішими ліками наближався до 100 відсотків».

Окрім того, у цьому році Міністерством охорони здоров’я планується запровадити спеціальне маркування на ліках, закуплених за бюджетні кошти, яке свідчитиме, що вони є безоплатними для пацієнта.

Упроваджуємо в Україні практику сімейної медицини

«У всьому світі 75–80 % пацієнтів починають і закінчують лікування в лікаря первинної ланки. Тому у ході реформування системи охорони здоров’я одним з пріоритетів є підготовка лікарів загальної практики — сімейної медицини, створення усіх необхідних умов для їх діяльності, у тому числі оснащення необхідним медичним устаткуванням амбулаторій сімейної медицини», — повідомив в ефірі «5 каналу» міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко.

«Ми запозичуємо кращий зарубіжний досвід, де медична допомога найбільше наближена до пацієнта. Адже лікар, який працює з конкретною сім’єю, з кожним її членом, має можливість постійно конт­ролювати стан здоров’я пацієнтів, вчасно виявити та запобігти тій чи іншій хворобі. Головним завданням сімейного лікаря є не лише прийом пацієнта та його лікування, акцент робиться саме на посиленій профілактичній роботі», — зауважив міністр.

Олександр Аніщенко також зазначив, що сьогодні в Україні існує практика вільного вибору лікаря загальної практики — сімейної медицини незалежно від місця проживан-
ня. «Ця можливість допоможе також виявити рівень професіоналізму та попиту серед сімейних лікарів», — наголосив міністр.

На часі реформування дитячої психіатричної служби

У Міністерстві охорони здоров’я створюється робоча група із залученням фахівців різних установ та відомств, причетних до реформування спеціалізованої психіатричної служби. Ми ставимо завдання удосконалити алгоритми діагностики та лікування психічних розладів у дітей, усунути дискримінацію дітей з особливими потребами при наданні освітніх та соціальних послуг, створити умови для їх адаптації до навчання в загальноосвітніх навчальних закладів», — повідомив головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «дитяча психіатрія» Ігор Марцен­ковський.

Охорона психічного здоров’я дітей в Україні є складною проблемою. Існує спеціалізована психіатрична допомога дітям, але відсутня цілісна система охорони психіатричного здоров’я. Слід врахувати, що останнім часом змінилася структура діагнозів, з якими діти госпіталізуються в психіатричні відділення. Стало менше випадків госпіталізації дітей із розумовою відсталістю, але більше — з депресіями, аутизмом та гіперкінетичними розладами.

Перерозподіл функцій у сфері охорони психічного здоров’я дітей вимагає відповідального використання наявних фінансових, кадрових та матеріально-технічних ресурсів і має спиратися на результати аналізу, проведеного МОЗ. Пріоритетом реформування є залучення ресурсів на користь тих форм, ефективність яких не викликає сумнівів. Але насамперед має бути врахована думка батьків та дітей, які отримуватимуть психіатричні послуги.

«Ми повинні змінити сам підхід до надання спеціалізованої психіатричної допомоги дітям. Рання діагностика і терапія психічних розладів залежить у першу чергу не лише від дестигмації психіатричної допомоги в цілому, а й також від спеціальної підготовки батьків, персоналу навчальних закладів, соціальних служб та лікарів загальної практики», — зауважив Ігор Марценковський.

Перинатальні центри допоможуть знизити материнську та дитячу смертність

«У нашій країні минулого року стартував Національний проект «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства», що передбачає відкриття регіональної мережі перинатальних центрів і реорганізацію системи надання медичної допомоги вагітним і новонародженим», — повідомив головний акушер-гінеколог МОЗ України В’ячеслав Камінський.

Концепція проекту «Нове життя» значно об’ємніша й глобальніша, ніж простий ремонт в пологових будинках або зміна в назві. Йдеть-
ся про принципово іншу організацію схем допомоги жінкам.

Перинатальний центр — це клініка широкого профілю, у якій проводитимуться консультації, лікування та реабілітація вагітних, породіль, а також новонароджених дітей. Тут майбутня мама спостерігатиметься з моменту планування вагітності і до пологів. Крім того, у таких центрах у разі необхідності виходжуватимуть недоношених немовлят та надаватимуть їм вузькоспеціалізовану допомогу. І все це з використанням найсучасніших медичних технологій.

Створення мережі перинатальних центрів допоможе в зниженні материнської смертності. Адже діагностику та лікування на висококласному обладнанні мають отримувати саме ті, хто цього потребує найбільше. Тому важливо визначити, допомога якого рівня необхідна жінці. Саме в цьому й полягає перевага проекту «Нове життя»: кожна вагітна відразу відправиться на необхідний їй рівень медичної допомоги.

«Якщо патології у вагітної не спостерігається, вона може й далі обстежуватися на первинному рівні — у жіночій консультації чи сімейного лікаря. У разі виникнення проблем жінка буде направлена на другий рівень — у міжрайонний перинатальний центр. І якщо виявиться, що їй необхідна допомога ще більш висококласних фахівців із якіснішим обладнанням, то вагітна відправиться на третій рівень — в обласні спеціалізовані перинатальні центри або до державного перинатального центру», — зауважив В’ячеслав Камінський.

Наразі згідно з проектом готуються фахівці й оснащуються медобладнанням обласні центри, тобто заклади третього рівня. Наступним кроком буде другий рівень — міжрайонні перинатальні центри.

Інформаційний лист щодо ситуації з лікарськими засобами, зареєстрованими в комплекті з додатковими матеріалами

На сьогодні державна реєстрація лікарських засобів регулюється Законом України «Про лікарські засоби», Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 № 376 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)» та Наказом МОЗ України від 26.08.2005 № 426 «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення» (далі — Порядок експертизи).

Статтею 2 Закону України «Про лікарські засоби» передбачено, що готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти) — це дозовані лікарські засоби в тому вигляді та стані, у якому їх застосовують.

Відповідно до ст. 9 Закону до заяви про державну реєстрацію лікарського засобу додаються матеріали щодо його упаковки.

Порядком експертизи реєстраційних матеріалів для державної реєстрації лікарського засобу передбачено подання розділу 3.2. Р.7. «Система упаковка/укупорка», де детально надається опис контейнера та укупорювальної системи, опис функціональних компонентів вторинної упаковки, включаючи зазначення матеріалів, з яких зроблено кожний компонент упаковки, а також їх специфікації.

Слід наголосити, усі фармакологічні, клінічні дослідження, дослідження щодо якості, стабільності лікарського засобу проведені саме для лікарського засобу, упакованого та укомплектованого конкретними додатковими та пакувальними матеріалами, інформація про які і є складовою реєстраційного досьє, зазначена в інструкції і є невід’ємною частиною лікарського засобу.

Виробником лікарського засобу зазначається комплектність упаковки та наголошується застосування лікарського засобу тільки з пакувальними матеріалами, що входять в упаковку, оскільки саме ці матеріали були досліджені виробником.

Таким чином, реєстрація додаткових матеріалів (у тому числі тих, які можуть класифікуватись як вироби медичного призначення — системи для введення, шприц для введення, голка, катетер, мірна ложка (шприци) тощо), що постачаються виключно з цим лікарським засобом, є єдиним цілим пакування лікарського засобу та використовуються одноразово, підпадає під дію Закону України «Про лікарські засоби» та Наказу МОЗ України від 26.08.2005 № 426 «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення».

У випадку застосування лікарського засобу за допомогою інших пакувальних матеріалів (виробів медичного призначення), що не входять в упаковку, або не зазначені в реєстраційних матеріалах (реєстраційне посвідчення/сертифікат про державну реєстрацію), або можуть застосовуються окремо, такі матеріали (вироби медичного призначення) підлягають державній реєстрації відповідно до Постанови від 9 листопада 2004 р. № 1497 «Про затвердження Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення».

Перший заступник міністра охорони здоров’я України Р.О. Моісеєнко
Голова Державної служби України з лікарських засобів О.С. Соловйов