Газета «Новости медицины и фармации» 6 (404) 2012

1 липня 2011 року набув чинності прийнятий Верховною Радою Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції в Україні» № 3206-VI (далі — Закон). Відтепер дія Закону, окрім осіб, уповноважених на виконання функцій держави, поширюється на посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету. Для медичної галузі це означає, що головні лікарі, їх заступники, завідувачі відділень, лабораторій, служб, головні медичні сестри тощо, які працюють у лікувальних закладах державної та комунальної форми власності та одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету, прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Окрім введення цілої низки обмежень, ст. 12 Закону зобов’язує медичних працівників вищезазначених категорій щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до Закону. У зв’язку з цим на практиці виникає чимало питань з приводу порядку та процедури такого декларування. Тому метою даної статті є розтлумачення певних особливостей декларування доходів і витрат медичними працівниками.

Одразу хотілось би звернути увагу на строк подачі декларації — до 1 квітня, а не до 1 травня, як це передбачено для подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація) відповідно до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI. Особи, які не мали можливості подати до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік через перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою, подають таку декларацію за звітний рік до 31 грудня. Особи, які не подали декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік із зазначених причин і звільняються з цього місця роботи, зобов’язані подати таку декларацію до розриву трудового договору.

У разі невиконання вимог щодо подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності. Так, відповідно до ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, передбаченої Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Окрім адміністративної відповідальності, неподання вказаної декларації може бути підставою для застосування до винної особи дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді догани.

На сьогодні законодавчо визначений порядок зберігання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Так, відповідно до Порядку зберігання документів і використання відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, та відомостей щодо відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 16, декларації зберігаються у кадрових підрозділах відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права в особових справах осіб. Отже, декларації повинні зберігатися в кадровій службі відповідного лікувального закладу. Інформація, що міститься у деклараціях, може надаватися за запитами:

 спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції;

 органів, що провадять оперативно-розшукову діяльність, попереднє слідство;

 судів (у разі надходження відповідного запиту, оформленого згідно із законодавством).

Також необхідно зазначити, що відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» декларації про доходи вищезазначених категорій медичних працівників належить до інформації з обмеженим доступом. А відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом.

В своєму листі від 01.12.2011 р. № 11-02-09/10-299 Міністерство охорони здоров’я України надало методичні рекомендації щодо приведення обробки персональних даних у закладах охорони здоров’я у відповідність до вимог Закону України «Про захист персональних даних». Згідно з указаними рекомендаціями, працівники кадрової служби лікувальних закладів обробляють персональні дані у вигляді картотеки особових карток (за типовою формою П-2), особових справ, трудових книжок та персональних даних працівників в автоматизованій системі, що є складовими відповідної БПД, наприклад «Працівники» або «Кадровий облік». Ці працівники зобов’язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв’язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов’язків.

Отже, оскільки декларації повинні зберігатися в особових справах працівників, то відповідальність за розголошення відомостей, що містять такі декларації, будуть нести працівники (керівники) кадрових служб лікувальних закладів або інші відповідальні особи, призначені головним лікарем.

Нормативно-правові акти:

 Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (у редакції від 08.04.2012).

 Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції в Україні» від 07.04.2011 № 3206-VI.

 Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VI.

 Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 року № 2297-VI.

 Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку зберігання документів і використання відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, та відомостей щодо відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента» від 11.01.2012 № 16.