Газета «Новости медицины и фармации» 7 (409) 2012

Герасим Борисович Гецов народився в сім’ї дрібного чернігівського конторського службовця. Ще будучи учнем Чернігівської гімназії, юнак одночасно займається трудовою діяльністю. Потім вступає на медичний факультет Київського університету. Але навчання було перервано Першою світовою війною, під час якої він на фронті займав посаду лікаря.

Після закінчення навчання працює практичним лікарем в різних профілактично-лікувальних установах. Уже тоді він почав часто замислюватися над тим, що здоров’я людини закладається в дитинстві і тому дуже важливо особливу увагу приділяти саме цьому періоду життя.

Перші кроки Г.Б. Гецова на медичній ниві пов’язані зі створенням показової консультації, якою він завідував протягом 10 років. Консультація була базою спочатку для школи середнього медичного персоналу, а потім для студентів Київського медичного інституту та Інституту удосконалення лікарів

У 1921 році Герасима Борисовича Гецова вибирають асистентом кафедри гігієни Київського медичного інституту. Це було першим кроком на шляху плідної педагогічної діяльності. Крім того, він постійно читає лекції з санітарної освіти на фабриках і заводах Києва, працює депутатом у секції охорони здоров’я Київської міської ради. Одночасно як лікар обслуговує хворих та здорових дітей.

З 1929 року Герасим Борисович працює в Москві, спочатку доцентом Інституту охорони материнства та дитинства, а через рік талановитого педагога вибирають завідуючим кафедри соціальної гігієни матері та дитини ІІ Московського медичного інституту ім. М.І. Пирогова, якому він віддав більше 40 років життя. Його називали «душа деканату».

Уперше в Радянському Союзі у 1930 році був організований педіатричний факультет, і першим його деканом був Герасим Гецов, який відіграв велику роль у становленні нового напрямку в медицині. У 1935 році Герасиму Гецову присудили ступінь доктора медичних наук. Педіатрія стала головною справою його життя. Він розробив усі програми для навчання, організовував практику для студентів. Увесь свій великий досвід Герасим Гецов виклав у трьох монографіях.

Крім того, великий вчений знаходив час і сили для суспільної роботи. На допомогу практичній охороні здоров’я він розробив заходи в галузі охорони материнства та дитинства, наприклад обов’язкові відвідування та лікування дітей вдома лікарями дитячої консультації, а також систему тематичного патронажу: видана популярна література з санітарної освіти: «Супутник матері грудної дитини», «Пам’ятка вагітної жінки», які багато разів перевидавались. Він розробив також методику й організацію заочних курсів для матерів. Разом зі студентами наукового гуртка були організовані пересувні ясла на селі. Герасим Борисович Гецов активно брав участь у всеросійських, всесоюзних з’їздах та пленумах, конференціях дитячих лікарів. З’їзди директорів медичних інститутів з питань організації вищої медичної школи також завжди проходили з його участю.

Великий педіатр приділяв велику увагу поширенню педіатричних знань у пресі. У 1932 році вийшов його підручник з охорони материнства та дитинства, у якому повністю відображено профілактичний напрямок радянської педіатрії. Він автор 105 наукових праць, присвячених теорії та практиці охорони материнства та дитинства, питанням підготовки кадрів дитячих лікарів, методичним питанням вищої медичної освіти, виробничої практики студентів.

Протягом багатьох років Герасим Гецов був активним організатором декадників для удосконалення лікарів. Він був головою Бюро зв’язків із випускниками ІІ Московського медичного інституту; ним установлений контакт з 14 000 лікарів, які працювали в різних місцях Радянського Союзу. 20 років Гецов був членом редколегії журналу «Педиатрия»

Сучасники згадують, що Герасим Борисович цікавився літературою та мистецтвом. Головними рисами його характеру було енергійність, співчуття, чуйність, які чудово поєднувались із високою принциповістю та вимогливістю як до інших, так і до себе.

Герасим Борисович Гецов дожив майже до 90 років. 2 лютого 1980 року його не стало.

В усіх куточках колишнього Радянського Союзу працюють учні і послідовники Г.Б. Гецова, які отримали від нього знання, досвід, а головне, любов до своєї професії.

І.І. Воронцовська, головний бібліограф Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки