Газета «Новости медицины и фармации» 15 (425) 2012

Питання прогнозування виникнення сезонних алергічних захворювань стає все більш актуальним в Україні на тлі постійного збільшення кількості хворих на поліноз. Таке збільшення відмічають лікарі не лише алергологічної служби, але й інших профілей. Проте лише багаторічне дослідження кількісного та якісного складу пилку в повітрі певного регіону дає змогу зрозуміти, які саме чинники відповідальні за симптоми сезонного нежитю та кон’юнктивіту в пацієнтів у певний період року. Важливим є також знайти закономірності зміни складу пилку алергенних рослин упродовж сезону.

П’ять повних років аеромоніторингу, проведених у м. Вінниці, дають нам змогу не тільки знати, пилок яких саме рослин знаходиться у повітрі нашого міста, а й передбачати, як змінюється його склад упродовж сезону. Відомі й деякі тенденції змін пилкування алергенних рослин з року в рік. Адже перші дані були отримані нами у 1999 та 2000 роках. Після того моніторинг був відновлений у 2009 році та продовжується у даний час.

Результати досліджень показали почергову зміну концентрацій трьох основних типів алергенів у повітрі Вінниці. Проте така тенденція характерна і для інших міст Європи та Росії.

При цьому, якщо говорити про масивність викиду пилку в атмосферу, то у Вінниці чітко виділяються дві хвилі пилкування — весняно-літня та літньо-осіння. Між ними є невеликий проміжок у липні, коли пилкування злаків (Poaceae) вже закінчилось, а пилку­вання алергенних амброзії (Ambrosia)
та полину (Artemisia) ще не набрало обертів.

Перша хвиля пилкування, більш тривала та масивна, триває з середини березня до середини липня. Вона включає пилкування дерев та злакових трав. Палінація останніх у Вінниці є тривалою, але неінтенсивною (рис. 1).

Зокрема, сезон пилкування рослин зазвичай відкривають вільха (Alnus) та ліщина (Corylus). Початок їх активної палінації та характер викиду пилку в атмосферу має ряд закономірностей, а також відчутно залежний від погодно-кліматичних умов. Так, аналіз тенденцій останніх років показав, що пік пилкування названих ранніх дерев, особливо вільхи, зараз спостерігається на три тижні раніше, ніж це було у 1999–2000 роках. У даний час ми відмічаємо піки пилкування вільхи з 25 по 28 березня (рис. 2), тоді як 14 років тому піковою була середина квітня. Такі зміни пов’язуються нами насамперед із кліматичними тенденціями, що включають поступове збільшення температури повітря.

На зміну вільсі та ліщині у Вінниці приходить в’яз (Ulmus). За ним, з першої декади квітня, пилкувати починає береза (Betula). Одночасно із нею пилок у повітря викидають граб (Carpinus), ясен (Fraxinus), клен (Acer) та тополя (Populus), пилок якої не є алергенним. Активність цих дерев спостерігається до кінця квітня, а піки пилкування фіксувались у 2009–2012 роках майже одночасно, а саме з 20 по 25 квітня (рис. 2).

Найактивнішими пилкопродуцентами серед усіх дерев для Вінниці є вільха та береза (рис. 1). При клінічних дослідженнях було встановлено, що саме ці дерева є найважливішими продуцентами пилкових алергенів для вінничан серед дерев.

Пізніше за всіх прокидається дуб (Quercus). Піки його пилкування зазвичай припадають на першу декаду травня. Після її закінчення у повітрі зникає й пилок крислатого дерева. У першій декаді травня на два тижні прокидається для викиду пилку й волоський горіх (Juglans) (рис. 1). І хоча концентрації його пилку у повітрі зазвичай середньовисокі, цей пилок може бути небезпечним для вінничан (рис. 2).

Одночасно із пилкуванням горіха й дуба, наприкінці квітня й на початку травня, у повітрі реєструється пилок й більшості інших анемофільних рослин нашого регіону. Саме два перші тижні травня характеризуються найбільшим різноманіттям пилку в повітрі. Крім дерев, зокрема й неалергенних верби (Salix) та шовковиці (Morus), пил­кування яких закінчується або вже ­закінчилось, основну кількість пилку у цей період продукують трави. Це представники родин гречкових (Polygonaceae), жовтцевих (Ranunculaceae), макових (Papaveraceae), жимолостевих (Caprifoliaceae), хресто­цвітих (Brassicaceae). Рослини родини розоцвітих (Rosaceae) представлені у цей період як деревною, так і трав’янистою флорою.

Поступово, разом із пилком неалергенної сосни (Pinus), починаючи із другої декади травня у повітрі реєструються одиничні пилкові зерна злаків. Причому піки пилкування сосни як 14 років назад, так і зараз реєструються стабільно між 16 та 25 травня (рис. 2).

Початок пилкування злаків є залежним від погодних умов, зокрема від температури повітря. Що вища вона, то вища ймовірність початку пилкування злаків вже з 10-х чисел травня. Саме злаки продовжують весняно-літню хвилю палінації у Вінниці і складають літній її компонент. Активне пилкування різних представників цієї родини зазвичай починається в цілому з 20-х чисел травня і продовжується до середини липня (рис. 3). Саме тоді симптоми полінозу відмічає найбільша група вінничан, яка чутлива до пилку рослин.

І хоча у другій половині липня кількість пилку злаків у повітрі різко зменшується, їх палінація продовжується до кінця вересня.

Невеликим проміжком між двома основними хвилями пилкування є час у липні — між активним пилкуванням злаків та полину. На початку палінації полину концентрації його пилку зазвичай невеликі, відносно спокійним періодом можна вважати час від 15 липня до 1 серпня, коли палінація полину нарощує оберти, а згодом до пилку представників цього роду рослин приєднується й пилок амброзії (рис. 4).

Початок пилкування полину ми вже можемо спостерігати з 20 липня (залежно від температури повітря цей термін може зсунутись на тиждень пізніше). Алергенність цієї трави не є такою високою, як алергенність амброзії, сезон якої зазвичай розпочинається з середини серпня — після 10 числа. Причому у 2011 році, у порівнянні з усіма іншими роками спостережень, була відзначена дуже висока як для Вінницького регіону активність амброзії. Піки її пилкування сягали 750 п.з./м³ повітря.

Але незалежно від масивності викиду пилку в атмосферу найвища активність амброзії, як правило, припадає на останні дні серпня (25–28), а також на першу половину вересня, аж до 15 числа включно (рис. 4).

Виключення складав аномально жаркий 2010 рік, коли пік амброзії був зафіксований 13 серпня. Але друга хвиля найінтенсивнішого пилкування амброзії у названому році все одно припала на кінець серпня — початок вересня.

Наприкінці вересня активність палінації рослин знижується, й до кінця жовтня ми спостерігаємо лише одиничні пилкові зерна осінніх видів. Окрім полину та амброзії, це рослини родин складноцвітих (Asteraceae) та лободових (Chenopodiaceae).

Важливим, проте неалергенним літнім пилкопродуцентом у Вінниці є кропива (Urtica). Частка її пилку, зібраного за рік, від усього пилку у Вінниці сягає 40 % щороку. Активне пилкування кропиви зазвичай триває з 20 червня до середини серпня. Проте пилок цієї рослини реєструється у повітрі до кінця вересня.

До рослин, що пилкують улітку, належать й представники родини конопляних (Cannabaceae), й подорожник (Plantago), а також липа (Tilia).

Таким чином, загальний календар пилкування алергенних рослин у Він­ниці розпочинається у березні. Активна палінація вільхи та ліщини, що продукують пилок найпершими, спостерігається з 17 березня по 6 квітня. Буквально відразу за ними у повітрі з’являються високі концентрації пилку берези, активність якої триває до кінця квітня. Разом із березою пилкує граб, його послідовно змінює дуб, що залишається активним до середини травня. За ним розпочинають пилкування злаки, активний сезон яких триває з 18 травня по 15 липня. У другій половині липня пилкування злаків різко йде на спад, поступово передаючи пальму першості полину. Його пилок панує у повітрі з 20 липня по 20 серпня. Саме після 20 серпня в повітрі спостерігаються найвищі, а з 7 по 15 вересня — клінічно значущі концентрації пилку амброзії.

Напевне, якби подібний календар пилкування рослин, створений на підставі багаторічних спостережень, мали б усі регіони України (чи хоча б ті, які розташовані на основних її географічних координатах), наша алергологічна служба, а також хворі на поліноз були б значно краще поінформовані про велику проблему, якою є це захворювання для міль­йонів наших людей.