Газета «Новости медицины и фармации» 16 (426) 2012

Лист-відповідь МОЗ України ЄБА
щодо рекламування лікарських засобів та інформації про них

На запит Європейської бізнес-асоціації МОЗ України надало роз’яснення
щодо рекламування лікарських засобів та інформації про них.
Пропонуємо вашій увазі його зміст.

Міністерство охорони здоров’я України

Європейська бізнес-асоціація

Управління лікарських засобів та медичної продукції МОЗ України розглянуло звернення Європейської бізнес-асоціації від 10.08.2012 № 873/2012/13, яке надійшло на адресу Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров’я України та повідомляє.

Відповідно до преамбули Закону України «Про рекламу», цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про рекламу» дозволяється реклама: лише таких лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, що в установленому порядку дозволені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я до застосування в Україні; лише таких лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря та які не внесені центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я до переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування.

Забороняється реклама лікарських засобів, застосування та відпуск яких дозволяється лише за рецептом лікаря, а також внесених до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів.

Положення цієї статті не поширюються на рекламу лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, яка розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також яка розповсюджується на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

Відповідно до преамбули Закону України «Про лікарські засоби», цей Закон регулює правовідносини, пов’язані зі створенням, реєстрацією, виробництвом, контролем якості та реалізацією лікарських засобів, визначає права та обов’язки підприємств, установ, організацій і громадян, а також повноваження у цій сфері органів державної виконавчої влади і посадових осіб.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про лікарські засоби» інформація про лікарські засоби (у тому числі препарати, що не зареєстровані або перебувають на стадії розроблення чи впровадження у виробництво) включає назву, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію і публікується у виданнях, призначених для медичних та фармацевтичних працівників, а також у матеріалах, що розповсюджуються на спеціалізованих семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

Дозволяється реклама лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря та не внесені до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів. Перелік лікарських засобів, заборонених до рекламування, затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я. Вимоги до реклами таких лікарських засобів встановлюються Законом України «Про рекламу». Критерії, що застосовуються при визначенні лікарських засобів, рекламування яких заборонено, затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я відповідно до вимог закону. Рішення про віднесення лікарського засобу до лікарських засобів, рекламування яких заборонено, приймається під час державної реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу з внесенням відповідної інформації до Державного реєстру лікарських засобів України. Реклама лікарських засобів, застосування та відпуск яких дозволяється лише за рецептом лікаря, а також тих, що внесені до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів, забороняється.

Інформація про лікарські засоби, що публікується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних та фармацевтичних працівників, а також у матеріалах, що розповсюджується на спеціалізованих семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики, не є «рекламою» у зв’язку з тим, що вона призначена не для споживача (у контексті Закону України «Про захист прав споживачів»), тобто «…фізичної особи, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника», а для фахівців (працівників закладів охорони здоров’я — лікарів та фармацевтичних працівників), які в подальшому зможуть використовувати цю інформацію у професійній діяльності. Зазначене підтверджено положеннями статті 21 Закону України «Про рекламу», де серед встановлених обмежень щодо розміщення реклами на лікарські засоби, медичну техніку, методи профілактики, діагностики, лікування та реабілітації чітко встановлено, що положення цієї статті не поширюються на рекламу лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, яка розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також яка розповсюджується на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики. Правовий режим такої інформації у першу чергу визначається Законом України «Про науково-технічну інформацію», іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Начальник Управління лікарських засобів і медичної продукції

Л.В. Коношевич

Київ та Москва спільно поліпшуватимуть методи і форми
управління охороною здоров’я

У свої виступах мер м. Москви Сергій Собянін та голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов визначили, що співробітництво міст-побратимів у питаннях медичної сфери є дуже важливим. Такі сфери взаємодії, як модернізація амбулаторно-поліклінічної допомоги, організація роботи екстреної медичної допомоги, організація вторинної медичної допомоги тощо є цікавими для професіоналів двох столиць.

Під час заходу відбулося підписання безстрокового Протоколу про співробітництво між Головним управлінням охорони здоров’я Києва та Департаментом охорони здоров’я Москви.

«Одним із найцікавіших проектів, що успішно діють у Москві, є обов’язкове медичне страхування. Там його запровадили ще у 1993 році. Тож, використовуючи позитивний досвід сусідів, ми хочемо впровадити пілотний проект обов’язкового медичного страхування у Києві. Крім того, цікавим також є досвід Москви у створенні судинних центрів. У московських колег відпрацьована модель, яка дозволяє скоротити час виклику медичної допомоги та час здійснення реанімаційних заходів людям у разі гострих серцевих станів. Натомість москвичів зацікавили наші перинатальні центри. Вони мають бажання вивчити київський досвід створення таких установ та надання допомоги породіллям та новонародженим дітям», — зазначив начальник Головного управління охорони здоров’я м. Києва Віталій Мохорєв.

Він також зауважив, що наразі міста-побратими рухаються паралельними шляхами у напрямі реформування служби первинної допомоги. Проте сусіди випереджають у цьому столицю України, тож досвід Москви буде надзвичайно корисним для київських медиків.

Загалом документ передбачає поліпшення методів і форм управління охороною здоров’я обох столиць. Зокрема, здійснення взаємних обмінів фахівцями для ознайомлення з науковими досягненнями, передовими технологіями у медичній практиці, досвідом реформування галузі охорони здоров’я. Також у рамках співпраці відбуватимуться спільні наукові з’їзди, симпозіуми, конференції та інші науково-прикладні заходи.

Під час свого візиту московські колеги мали змогу відвідати міський перинатальний центр та серйозно зацікавились його сучасними високими технологіями.

Прес-служба МОЗ України

У МОЗ відбулась презентація автомобілів
швидкої медичної допомоги — реанімобілів «Форд» типу С

Міністерство охорони здоров’я наразі отримало 11 реанімобілів «Форд» типу С. Найближчими днями авто надійдуть до пілотних регіонів — Винницької, Дніпропетровської, Донецької області та м. Києва.

Фахівцями Міністерства охорони здоров’я було оглянуто реанімобілі на відповідність Національному стандарту. В огляді, зокрема, взяли участь заступник Міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов, фахівці відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України. Було оцінено можливості та переваги карет швидкої медичної допомоги даного класу.

Найголовнішою відмінністю автомобілів типу С від В є їхнє облаштування, що дає можливість надавати всю необхідну реанімаційну допомогу хворим просто на місці, відзначив заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Толстанов: «Як бачимо, це не просто машина для транспортування хворого — це автомобіль вищого класу, що у першу чергу підтримує основні життєві константи потерпілого, який перебуває навіть у вкрай важкому стані. Зокрема, дефібрилятор, на відміну від такого ж у класі В, має функції кардіомонітора, він дозволяє спостерігати за станом хворого, запобігати виникненню аритмії тощо».

Також важливим, на думку спеціалістів профільного відомства, є просторість карет. «Тут є можливість вільного та легкого доступу лікаря до хворого, і разом з тим усе необхідне для проведення реанімації — під руками», — підкреслив Олександр Толстанов.

«Значною позитивною рисою є також наявність кондиціювання та зовнішньої розетки», — окремо зауважив начальник відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України Михайло Стрельников. — Бригада зможе під’їхати, під’єднатись до розетки, і таким чином машина залишатиметься теплою, підтримуватиметься належна температура в салоні у будь-яку пору року».

Нагадаємо, що у 2011 році державою було виділено 200 млн грн на закупівлю 70 реанімобілів типу С та 216 автомобілів типу В. Усі авто типу B наразі надійшли у пілотні регіони. Динаміку поставки решти реанімобілів типу С, як запевняють постачальники, буде пожвавлено. Усі автомобілі, які приймає МОЗ України, відповідають Національному стандарту України «Автомобілі швидкої медичної допомоги та їхнє устаткування, технічні вимоги та методи випробувань» (EN 1789:2007, MOD) ДСТУ 7032:2009.

Прес-служба МОЗ України