Журнал «Медико-социальные проблемы семьи» 3-4 (том 17) 2012

Актуальність

Екстрагенітальна патологія, поширеність якої серед вагітних жінок постійно зростає, є суттєвою перешкодою для безпечного материнства [2–4]. Захворювання серцево-судинної системи є однією з найтяжчих екстрагенітальних патологій у вагітних [2–4]. Разом із цим вагітність є особливим перехідним періодом у розвитку жіночої ідентичності, коли крім фізіологічної адаптації відбувається пристосовування до змін в особистій, сімейній і соціальній сферах. Гестаційна домінанта приводить не тільки до фізіологічних змін в організмі матері, але й змінює поведінкові стереотипи, характер міжособистісних, внутрішньосімейних відносин [1, 4, 6, 7]. Існують повідомлення, що у 70 % вагітних мають місце зміни нервово-психічного стану [1]. Негативні біо-психогенні дії середовища, що впливають на організм жінки під час вагітності, можуть спричинити виникнення конкуруючої (стресової) домінанти, здатної істотно порушити перебіг основної (гестаційної) [1, 4, 6, 7].

Мета роботи. Виявити особливості психоемоційного стану у вагітних, які страждають від серцево-судинних захворювань (CCЗ).

Матеріали та методи

До дослідження було залучено 140 жінок із ССЗ, які мали вагітність І ступеня ризику згідно з класифікацією В.І. Медведя, тобто без вираженої серцевої недостатності та без ускладнень ревматичного процесу (субклінічні прояви). Контрольну групу становили 30 соматично здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Групи були однорідними за віком і соціальним статусом.

Щодо визначення психоемоційного стану вагітних використали такі психологічні методи оцінки.

Тест-опитувальник якості життя [5], створений згідно з рекомендаціями експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо проведення популяційних досліджень психосоціальних чинників, що впливають на стан здоров’я населення різних країн. Опитувальник складається з одновимірної шкали, що включає 26 питань стосовно оцінки сприйняття якості життя в цілому, різних сфер особистого життя та здоров’я. Опитуваному пропонується згадати думки стосовно свого життя за останні два тижні, надії, плани, очікування, задоволення та засмучення. Опитувальник містить п’ять ранжированих варіантів відповіді на кожне питання.

Опитувальник задоволеності шлюбом [5], розроблений В.В. Століним і співавт., з метою експрес-діагностики ступеня задоволеності/незадоволеності шлюбом, а також ступеня узгодження/неузгодження задоволеності шлюбом у різних соціальних групах. Тест-опитувальник являє собою одновимірну шкалу, що складається з 24 ствердних висловів стосовно сфер сприйняття себе та партнера, думки, оцінки, установки. Кожному твердженню відповідає три варіанти відповіді: «правильно», «неправильно» та «щось середнє». Заповнення опитувальника займає 10–15 хвилин.

Шкала самооцінки тривожності, запропонована Ч.Д. Спілбергером та адаптована російською мовою Ю.Л. Ханіним [5], — психологічна експрес-методика, що дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як особистісну властивість (рівень особистісної тривожності), і як стан (рівень ситуативної тривожності). Особистісна тривожність — це стійкий стан, що характеризує схильність людини сприймати велике коло ситуацій як загрозливі, реагувати на такі ситуації станом тривоги. Реактивна (ситуативна) тривожність характеризується напруженням, неспокоєм, нервозністю та зумовлена подіями, що відбуваються на даний момент. Певний рівень тривожності — природна і обов’язкова особливість активної особи. Разом із цим існує оптимальний індивідуальний рівень «корисної тривоги». Бланк шкали самооцінки Спілбергера включав інструкцію і 40 суджень, 20 із яких призначені для оцінки рівня ситуативної тривожності та 20 — особистісної тривожності. На кожне питання були можливі чотири варіанти відповіді згідно зі ступенем інтенсивності: «ні, це не так»; «мабуть, так»; «правильно»; «цілком правильно».

Особистісний опитувальник FPI [5] належить до класу психодіагностичних методик, що визначають ступінь вираженості в індивіда окремих властивостей і проявів. Опитувальник FPI являє собою стандартизовану анкету, що складається зі 114 пропозицій, зі змістом яких респондент може погодитися або не погодитися. Питання дихотомічного типу сформульовані так, щоб, відповідаючи на них, людина повідомляла про своє самопочуття, про типові форми поведінки в різних ситуаціях, оцінювала свою особистість з різних позицій, освітлювала особливості своїх взаємостосунків з оточуючими. Перше питання FPI в жодну з шкал не входить, оскільки має перевірочний характер. Інші питання при обробці групуються так, щоб відповіді на них дозволяли оцінити якусь властивість або стан індивіда. Ці згруповані питання, що названі шкалами, розрізняються за найменуваннями особистісної характеристики, що вивчається. Тест FPI містить 12 таких шкал. Шкали I–IX (невротичність, спонтанна агресивність, депресивність, дратівливість, товариськість, врівноваженість, реактивна агресивність, сором’язливість, відкритість) є основними (базовими), а X–XII (екстраверсія/інтроверсія, емоційна лабільність, маскулінізм/фемінізм) — похідними, інтегруючими.

За кожною психологічною методикою було виділено рівень оцінки: низький, середній та високий.

Статистична обробка матеріалів проведена методами варіаційної статистики, t- та х² - критеріїв, рангової кореляції Спірмена. При перевірці статистичних гіпотез за рівень значущості приймали p < 0,05.

Результати та їх обговорення

Виходячи із загальнопсихологічного уявлення щодо природи психоемоційної напруженості, вважається доцільним застосування методик, здатних вирішити задачу діагностики, з одного боку, основних емоційних станів, з іншого боку, джерел їх виникнення. Тому були використані чотири опитувальника, питання та інтерпретація відповідей яких були логічно пов’язані з головною проблемою дослідження і дозволяли здійснити її багатоаспектне вивчення.

Інтегральна оцінка якості життя у вагітних із ССЗ була вірогідно нижчою, ніж у соматично здорових вагітних (відповідно 68,16 ± 0,71 бала і 73,23 ± 1,79 бала; p < 0,05). Ранжирування показника виявило, що питома вага вагітних з високою оцінкою якості життя в групі з ССЗ була в 2,7 раза нижчою, ніж у контрольній групі (табл. 1). Водночас на перше питання тесту («Як ви оцінюєте якість свого життя?») вищу оцінку (5 балів) пацієнтки з ССЗ вказали в 2,5 раза частіше, ніж соматично здорові жінки (відповідно 16,4 і 6,7 %; p < 0,05).

Із метою виявлення ключових позицій даного опитувальника ми проаналізували рангові коефіцієнти кореляції Спірмена між сумарною оцінкою якості життя та бальними оцінками по кожному з 26 питань. З’ясувалося, що в групі з ССЗ інтегральна оцінка якості життя тісніше за все корелювала з доступністю для жінок нової інформації, необхідної для нормального функціонування в повсякденному житті (rs = 0,60; p < 0,001); достатністю грошей для задоволення потреб (rs = 0,52; p < 0,001) і можливістю проведення активного відпочинку (rs = 0,46; p < 0,001). У контрольній групі ключова тріада мала дещо інакший вигляд: задоволеність станом житла (rs = 0,72; p < 0,001); доступність нової інформації (rs = 0,63; p < 0,001) і достатність енергії для нормального функціонування в повсякденному житті (rs = 0,58; p < 0,001). Дивно, що в групі з ССЗ оцінка задоволеності станом свого здоров’я жодним чином не корелювала з інтегральною оцінкою якості життя (rs = –0,05), тоді як у контрольній групі вона стояла на четвертому місці згідно зі ступенем кореляції (rs = 0,44; p < 0,01).

Оцінка задоволеності шлюбом у групі з ССЗ у середньому становила 38,70 ± 0,50 бала, що статистично перевищувало таку оцінку в контрольній групі — 35,83 ± 1,21 бала (р < 0,05). Майже половина вагітних із ССЗ оцінювали своє сімейне життя дуже високо, а серед соматично здорових таких було менше чверті, середня оцінка переважала серед жінок контрольної групи, а низьку оцінку зареєстровано практично в однакового відсотка жінок із обох груп (табл. 1).

Аналіз рангової кореляції Спірмена в межах даного опитувальника показав, що у вагітних із кардіальною патологією високі інтегральні оцінки задоволеності шлюбом були пов’язані перш за все з твердим запереченням таких положень: «Шлюб притупляє творчі можливості людини» (rs = –0,75; p < 0,001); «Якщо повернути час вступу до шлюбу, то чоловіком міг би стати хто завгодно, тільки не теперішній чоловік» (rs = –0,63; p < 0,001); «Як правило, спілкування з вашим чоловіком не викликає у вас задоволення» (rs = –0,62; p < 0,001).

У контрольній групі висококореляційну тріаду очолював пункт «Життя в сім’ї, як вам здається, не залежить від вашої волі», — чим більшу солідарність із даною тезою виявляли жінки, тим більшу задоволеність шлюбом вони демонстрували (rs = 0,70; p < 0,001). Таку ж саму тенденцію виявлено й щодо питань: «Якби ви могли щось змінити в характері вашого чоловіка, то не стали б нічого міняти» (rs = 0,65; p < 0,001) і «Основні перешкоди для щасливого подружнього життя криються в вас самих» (rs = 0,46; p < 0,001).

Аналіз кореляції показників оцінок якості життя та задоволеності шлюбом виявив загальну тенденцію, що не залежала від наявності кардіальної патології: жінки, які демонстрували більшу задоволеність шлюбом, вище оцінювали якість свого життя (у групі з ССЗ —r = 0,40; p < 0,001, у контролі — r = 0,43; p < 0,05).

Опитування за шкалою Спілбергера показало, що середній рівень ситуативної тривожності у вагітних з ССЗ (43,81 ± 0,71 бала) був вірогідно вищим, ніж у контролі (39,77 ± 1,88 бала; p < 0,05). Перевищення особистісної тривожності було ще більш значущим (відповідно 48,57 ± 0,57 бала проти 42,93 ± 1,37 бала; p < 0,001). Звертав на себе увагу високий відсоток вагітних із ССЗ та високим рівнем ситуативної та особистісної тривожності, що спостерігався відповідно в 2,6 і 2,2 раза частіше, ніж у контрольній групі (табл. 1).

Дослідження особистісного компоненту показало істотну розбіжність між групами за сьома з дванадцяти шкал. Для вагітних із ССЗ були характерні підвищені невротичність, спонтанна агресивність, депресивність, дратівливість, реактивна агресивність, сором’язливість і емоційна лабільність. Так, серед вагітних із ССЗ високий ступінь реактивної агресивності спостерігався в 5,9 раза частіше, ніж у контрольній групі, депресивності — у 4,4 раза, спонтанної агресивності — у 2,9 раза (табл. 1). Водночас депресивність у пацієнток із ССЗ найтісніше (p < 0,001) корелювала з емоційною лабільністю (r = 0,72), сором’язливістю (r = 0,61) і невротичністю (r = 0,52), зворотні кореляції отримані щодо шкал маскулінізму (r = –0,55), екстраверсії (r = –0,47) і товариськості (r = –0,44).

Під час визначення залежності між рівнем тривожності та зниженою сумарною оцінкою якості життя вагітних виявлено, що жінкам із ССЗ та підвищеною ситуативною тривожністю були властиві побоювання за свою безпеку в повсякденному житті, незадоволеність своїм зовнішнім виглядом і відсутністю умов для активного відпочинку, сексуальна незадоволеність. Підвищення обох видів тривожності асоціювалося з частими негативними емоціями, низькою працездатністю, незадоволеністю житловими умовами, відсутністю важливої для нормального функціонування інформації. Тривожність, перш за все її особистісний компонент, тісно корелювала зі шкалами FPI. У разі підвищення невротичності, депресивності, неврівноваженості, емоційної лабільності, фемінізму збільшувалися оцінки як ситуативної, так і особистісної тривожності. Остання, крім того, була тісно пов’язана з дратівливістю, закритістю, сором’язливістю, інтроверсією.

Узагальнюючи результати багатовекторного порівняльного аналізу, ми дійшли висновку, що у формуванні емоційної напруженості у вагітних із ССЗ значну роль відігравала тривожність.

Значне переважання вираженої особистісної тривожності свідчило про відчуття пацієнтками тривоги як передчування невизначеної загрози, дифузного побоювання. На відміну від болю тривога — це сигнал ще не реалізованої небезпеки. Прогнозування такої ситуації істотно залежить від особливостей індивіда, адже певні умови спричинюють емоційне напруження нерідко не через їх абсолютну жорсткість, а через недостатність психічних або фізичних ресурсів для задоволення потреб. Потреби реалізуються в поведінці не безпосередньо, а з урахуванням установок (що відображають більш-менш стійкий набір суджень, інтересів і цілей), відносин і соціальних ролей індивідуума. Блокада актуалізованої потреби зумовлює незадоволеність життям, належністю до певної групи або своїм положенням у цій групі, народжує відчуття власної непристосованості та переживання несправедливості та нерозуміння з боку оточуючих.

Жінки із ССЗ не дуже високо оцінювали якість свого життя, пов’язуючи ситуацію фрустрації, перш за все, з нестатком інформації у повсякденному житті, недостатністю грошей, відсутністю житла та можливості активного відпочинку. На відміну від соматично здорових вагітних вони не розглядали стан здоров’я як пріоритетну складову якості життя, актуалізуючи скоріше його соціальний, ніж емоційний аспект. Утруднення реалізації мотивованої поведінки і низька суб’єктивна задоволеність істотно підвищували виражену ситуативну тривожність у жінок із ССЗ.

Демонструючи високу задоволеність шлюбом, вагітні з ССЗ як основні детермінанти вказували на соціально прийнятні установки. У цій групі втрата взаєморозуміння та послаблення почуттів до чоловіка поєднувалися з установкою на нерозривність шлюбу, що свідчило про розузгодження самої системи емоційних потреб жінок і провокувало високу особистісну тривожність.

При вагітності, до того ж ускладненій ССЗ, тривога не була усунена шляхом гетеропластичної адаптації, за допомогою ефективної поведінки, що могло б забезпечити припинення фрустрації у зв’язку зі зміною оточення. Її усунення відбувалося шляхом переорієнтації, зміни відношення жінок до незміненого оточення. Тому у пацієнток із ССЗ домінували невротичність, дратівливість, сором’язливість, емоційна лабільність. Такий особистісний профіль відображає виражену астенічну симптоматику; схильність до стресового реагування на звичайні життєві ситуації за пасивно-оборонним типом; нестійкість емоційного стану зі схильністю до афектного реагування; підвищену збудливість, дратівливість, недостатність саморегуляції; наявність скутості, невпевненості, труднощі в соціальних контактах.

Висновок

Специфічними особливостями психологічних станів вагітних із ССЗ порівняно з соматично здоровими вагітними є зниження оцінки якості свого життя та підвищення рівня особистісної та ситуативної тривожності. Психологічний профіль вагітних із ССЗ відрізняють невротичність, дратівливість, депресивність, сором’язливість, емоційна лабільність, низька маскулінізація та інтроверсія, що свідчить про наявність вираженої астенічної симптоматики, обмеження соціальних контактів, схильності до стресового реагування на звичайні життєві ситуації за пасивно-оборонним типом.

Використання опитувальників якості життя та задоволеності шлюбом, шкали самооцінки тривожності за Ч.Д. Спілбергером і особистісного опитувальника FPI дозволяє визначити основні емоційні складові та джерела виникнення стресу у вагітних із ССЗ, що має особливе значення щодо вибору методів психологічної допомоги вагітним із такою патологією.