Украинский журнал хирургии 4 (19) 2012
Вернуться к номеру
Епідеміологія раку молочної залози в Закарпатській області
Авторы: Русин А.В., Русин В.І., ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Жолудєва Л.О., Одошевська О.М., Девіняк О.Т., Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер
Рубрики: Хирургия
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
дослідження динаміки епідеміологічного процесу в Закарпатській області за 2005–2010 роки мало на меті визначення шляхів проведення медичного скринінгу для ранньої діагностики раку молочної залози в Закарпатській області. Проаналізовані дані Національного та регіонального канцер-реєстрів із застосуванням методів дескриптивної епідеміології, медичної та математичної статистики. Встановлено, що захворюваність на рак молочної залози жіночого населення Закарпаття зберігає сталу тенденцію до зростання з переважанням показників у міських жителів.
Исследование динамики эпидемиологического процесса в Закарпатской области за 2005–2010 год имело целью определение путей проведения медицинского скрининга для ранней диагностики рака молочной железы в Закарпатской области. Проанализированы данные Национального и регионального канцер-регистров с применением методов дескриптивной эпидемиологии, медицинской и математической статистики. Установлено, что заболеваемость раком молочной железы женского населения Закарпатья сохраняет устойчивую тенденцию к росту с преобладанием показателей у городских жителей.
Inestigation of the dynamics of epidemiological process in Transcarpathian region from 2005 to 2010 has been carried out to determine how to conduct medical screening for early detection of breast cancer in the Transcarpathian Region. Data from the National and regional cancer registries using the methods of descriptive epidemiology, medical and mathematical statistics had been analyzed. It is found that the incidence of breast cancer of the female population of Transcarpathia maintains steady growth with prevalence of indices in urban residents.
рак молочної залози, епідеміологія, Закарпаття.
рак молочной железы, эпидемиология, Закарпатье.
breast cancer, epidemiology, Transcarpathian Region.
Вступ
Рак молочної залози (РМЗ) посідає перше місце в структурі онкологічної захворюваності жіночого населення більшості економічно розвинутих країн.
У світі щорічна кількість хворих на РМЗ становить вже понад 23 % (1,38 мільйона) від числа усіх вперше діагностованих випадків злоякісних новоутворень (ЗН) та понад 14 % (458 400) — від усіх смертей [8]. 12,38 % жінок, народжених сьогодні, буде встановлено діагноз РМЗ протягом їх життя [7].
У країнах СНД щорічно реєструється до 510 000 випадків РМЗ [2].
Рівень захворюваності на РМЗ в Україні за останні 47 років (1962–2010) зріс із 17,6 до 69,8 на 100 тис. жіночого населення.
Хоча захворюваність в Україні ще не сягає таких показників, як, наприклад, у країнах Західної Європи та США, аналіз епідеміологічної ситуації чітко вказує на тенденції, що відповідають європейським і американським. Тривожним є той факт, що співвідношення між тими жінками, які захворіли, і тими, які померли, в Україні є гіршим, ніж у розвинених країнах світу [1].
Незважаючи на те що РМЗ належить до візуальних захворювань, в Україні близько 21 % випадків діагностується на пізніх стадіях. Для порівняння: у США цей показник становить 9 % [5]. Кожна жінка, яка занедужала на рак молочної залози, у середньому втрачає 17–18 років життя, а це становить 53 % від усіх втрат жіночої популяції у нашій країні [4].
В останні роки в Україні намітились позитивні тенденції в динаміці основних показників стану онкологічної допомоги хворим на злоякісні новоутворення, простежується тенденція до зниження показника дорічної летальності, але він все ще залишається на рівні 11,5 % (хоча в США цей показник не перевищує 2 % [7]). Показники захворюваності та смертності в жінок Закарпаття нижчі за середні по Україні.
У країнах Західної Європи та Північної Америки скринінгові програми успішно реалізуються вже не одне десятиліття. На території України ще до цього часу відсутня діюча організаційна система скринінгових заходів, спрямована на ранню діагностику раку молочної залози, а також вдосконалений комплекс первинної діагностики даного захворювання.
Регіональні особливості епідеміологічної ситуації — основа для розробки алгоритмів профілактичних заходів.
Мета дослідження: проаналізувати епідеміологічні дані захворюваності, смертності від раку молочної залози з метою визначення шляхів проведення медичного скринінгу для ранньої діагностики раку молочної залози в Закарпатській області.
Матеріал і методи
Аналіз сучасного стану епідеміологічної ситуації захворювання на РМЗ проводили на основі персоніфікованої бази даних Національного канцер-реєстру України, регіонального канцер-реєстру, даних Головного управління статистики в Закарпатській області методами дескриптивної епідеміології, медичної та математичної статистики.
Проведено статистичну обробку даних захворюваності, смертності від раку молочної залози в Україні та в Закарпатській області за 2005–2010 роки.
Результати та обговорення
За уточненими даними Національного канцер-реєстру, в Україні у 2010 р. був зареєстрований 166 171 новий випадок захворювання на злоякісні новоутворення, (ЗН) загальний показник захворюваності на ЗН досяг 363,0 на 100 тис. населення. За період 2005–2010 рр. у структурі захворюваності на ЗН жіночого населення перше рангове місце серед основних нозологічних форм посідали ЗН молочної залози — 19,6 % у 2005 р. та 23,1 % у 2010 р.
Захворюваність на РМЗ по Україні за період 2005–2010 рр. невпинно зростала (кореляційний коефіцієнт Пірсона r = 0,823, p = 0,0443), з кожним роком збільшуючись у середньому на 0,95 особи на 100 тис. жіночого населення.
У Закарпатській області у 2010 році на рак молочної залози захворіло 290 жінок, що становило 44,9 випадку на 100 тис. жіночого населення.
Отримані результати дозволили відмітити приріст «грубого» показника захворюваності на РМЗ у Закарпатській області за період 2005–2010 рр., але спостерігається лише повільна та статистично незначуща тенденція до збільшення захворюваності із досить сильними коливаннями захворюваності з року в рік (r = 0,192, p = 0,679) (рис.1).
Найвищі звичайні показники захворюваності на РМЗ у 2010 році зареєстровані в м. Ужгороді (76,9 на 100 тис жіночого населення), Ужгородському районі (65) Свалявському районі (61), найнижчі — у Великоберезнянському, Воловецькому районах (до 14,4 та 23,7 відповідно).
Суттєву роль у розвитку епідеміологічного процесу в популяції України відіграють значні демографічні зміни у складі населення за рахунок збільшення питомої ваги осіб похилого та старечого віку, що особливо притаманне для сільської місцевості [6].
Коефіцієнт відношення кількості міського населення до сільського в Україні становить 2,4, і лише у 7 областях він < 1, включаючи Закарпаття.
З метою оцінки трендів у захворюваності вивчені показники захворюваності на РМЗ серед міського та сільського населення області (табл. 1).
Порівняння показників захворюваності серед міських та сільських жителів вказує на вищі показники захворюваності міського населення, що відповідає світовій тенденції (рис. 2).
Детальний аналіз повікової захворюваності відіграє важливу роль у формуванні груп ризику, скринінгу раку молочної залози, диспансеризації та оздоровленні осіб із передпухлинною патологією.
Вивчення повікових показників захворюваності в період з 2005 до 2010 р. показало, що вони суттєво відрізняються.
Візуалізація розподілу захворюваності на 100 тис. жінок залежно від віку вказує, що до настання менопаузи (перші 6 інтервалів) ця залежність підкоряється моделі пропорційного ризику незалежно від часу спостереження.
Базова захворюваність моделі становить 1,598 на 100 тис. жінок, що відповідає першому віковому інтервалу від 20 до 24 років. При переході у кожен наступний віковий інтервал захворюваність зростає у 100,353 = 2,255 раза, тобто на 225,5 %, або більше ніж удвічі.
Дослідження виявило досить неоднорідну картину показників захворюваності жінок постклімактеричного періоду, визначених у різні роки, що досить сильно варіюють. Спочатку спостерігається десятирічний інтервал 50–59 років із зупинкою показника захворюваності на попередньому рівні, що змінюється новим періодом зростання. Відбувається перерозподіл вікових показників у зв’язку з підвищенням захворюваності пременопаузальних груп, проте пікових значень показники досягають у віці 60–64 та 65–69 років.
Цікаво, що для категорії старше 70 років спостерігається падіння показника захворюваності, що, з одного боку, можна пояснити похибкою реєстрації та звернення, а з іншого — середньою очікуваною тривалістю життя українців на рівні 69 років.
Результати дослідження переконливо підтверджують, що смертність серед жінок із причини РМЗ у загальній структурі смертності осіб жіночої статті від злоякісних новоутворень за аналізований період посідає 1-ше рейтингове місце, де показник структури перебуває в межах від 31,1 % у 2005 р. до 32 % у 2010 р.
Аналіз смертності жіночого населення України показав тенденцію до її зростання (r = 0,846, p = 0,0337), тоді як на Закарпатті відмічається коливання на одному рівні із тенденцією до зменшення (r = –0,169, p = 0,717) (рис. 3).
Аналізуючи розподіл показників смертності серед міського та сільського населення (табл. 2, рис. 4), ми виявили коливання показників із тенденцією до зростання їх у жінок із міст, тоді як для жительок села характерним є зниження показників, що потребує подальшого вивчення чинників та вірогідності їх впливу.
За даними Національного канцер-реєстру, у 2005 році відношення показників смертності до захворюваності у відсотках по Україні становило близько 48,2 %. У 2010 році цей показник по Україні знизився до 46 %. У Закарпатській області він у 2005 році становив 53 % (25/48), що на 4,8 % вище за показник по Україні, а у 2010 — 52,6 %. У країнах Європи цей показник перебуває в межах від 25,7 % у Франції до 35,4 % в Данії, що в 1,5–2 рази нижче, ніж в Україні [3].
Висновки
1. РМЗ в умовах Закарпатської області зустрічається рідше, ніж у середньому по Україні, посідаючи перше рейтингове місце серед злоякісних новоутворень усіх локалізацій у жіночого населення.
2. Пікових значень захворюваність досягає у віці 60–64 та 65–69 років.
3. Динаміка показників смертності відповідає динаміці захворюваності та відображає тенденцію до її зростання.
4. Аналіз показників захворюваності та смертності серед міського та сільського населення виявив більш високі показники серед міського населення з тенденцією до зростання.
5. Наведені епідеміологічні дані свідчать про необхідність науково обґрунтованого вирішення проблеми впровадження скринінгової програми для виявлення РМЗ, яка водночас була б економічно вигідною та безпечною.
1. Білинський Б.Т. Еволюція клінічних підходів до проблеми раку грудної залози на фоні прогресу онкологічної науки / Б.Т. Білинський // Онкологія. —2010. — Т. 12, № 3. — С. 282-285.
2. Давыдов М.И. Статистика злокачественных новообразований в России и странах СНГ в 2009 г. / М.И. Давыдов, Е.М Аксель // Вестник РОНЦ им. Н.Н. Блохина РАМН. — 2011. — Т. 22, № 3(85). — 172 с.
3. Особенности трендовых моделей заболеваемости раком грудной железы в Украине после аварии на ЧАЕС / З.П. Федоренко, Л.О Гулак, А.Ю. Рыжов [и др.] // Клиническая онкология. — 2012. — № 5(1). — С. 11-16.
4. Слабкий Г.О. Скринінгові дослідження в практиці сімейного лікаря: виявлення раку молочної залози та раку прямої кишки / Г.О. Слабкий. — К.: Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України, 2011. — 26 с.
5. Шалімов С.О. Епідеміологічні та організаційні аспекти раку молочної залози в Україні / С.О. Шалімов, З.П. Федоренко // Главный врач. — 2004. — № 10. — С. 32.
6. Порівняльна характеристика стану ураження злоякісними новоутвореннями міського та сільського населення України / І.Б. Щепотін, З.П. Федоренко, А.В. Гайсенко [та ін.] // Клиническая онкология. — 2011. — № 1(1). — С. 4-8.
7. SEER Cancer Statistics Review, 1975–2009 (Vintage 2009 Populations) / Howlader N., Noone A.M., Krapcho M. [et al.] // National Cancer Institute. Bethesda, MD, режим доступу: http://seer.cancer.gov/csr/1975_2009_pops09/
8. Siegel R. Cancer statistics, 2012 / R. Siegel, D. Naishadham, A. Jemal // CA Cancer J. Clin. — 2012. — Vol. 62. — P. 10-29.