Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета "Новини медицини та фармації" Аллергология, пульмонология, антимикробная терапия (435) 2012 (тематический номер)

Повернутися до номеру

Алергенспецифічна імунотерапія (СІТ) в Україні

Автори: Б.М. Пухлик, д.м.н., професор, Асоціація алергологів України, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова

Рубрики: Алергологія, Пульмонологія

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку

Як відомо, оптимальним методом лікування більшості алергічних захворювань (АЗ) на стадії, коли вони ще є алергозалежними (тобто ще не розвинулася неспецифічна гіперреактивність), є елімінація алергенів (АГ) чи ізоляція хворого від АГ [2]. Певною мірою санацію оточуючого середовища також можна розглядати як часткову елімінацію алергенів, але оскільки в реальному житті розвести хворого й алерген майже ніколи не вдається, основним методом специфічного лікування АЗ є специфічна імунотерапія (СІТ) [1, 10].

Як підкреслюється у прийнятій у 2011 році Декларації ЕААСІ (Європейська академія алергології і клінічної імунології) [7], «знаковою сферою лікування алергії сьогодні є алергенспецифічна імунотерапія, на сьогодні це єдиний метод медичного втручання, що може потенційно впливати на природний перебіг алергічного захворювання. Роки клінічних випробувань, дослі­джень і метааналізи переконливо продемонстрували, що імунотерапія може мати обнадійливі результати для пацієнтів і суспільства, поліпшуючи якість життя алергіків, знижуючи довгострокові витрати й тягар алергії, а також змінюючи хід захворювання. Алергенспецифічна імунотерапія не тільки ефективно полегшує симптоми алергії, а й продовжує тривалий вплив після завершення лікування й може запобігти прогресуванню алергічних захворювань.

Ми закликаємо політиків Європи до координації дій та підвищення індивідуального та громадського здоров’я при алергії шляхом:

— сприяння обізнаності про імунотерапію;

— оновлення національної політики в галузі охорони здоров’я для підтримки алергенспецифічної імунотерапії;

— пріоритетного фінансування досліджень з імунотерапії;

— моніторингу показників алергії в економіці охорони здоров’я та макро­економіці;

— оптимізації медичних дисциплін і спеціальностей».

Слід зазначити, що в Україні традиційно лікування АЗ за допомогою СІТ було певною мірою розвиненим. Друге життя цей метод отримав після створення вітчизняних алергенів, які є високоспецифічними для мешканців України. До цього слід додати певну кількість дисертаційних робіт (понад 10), методичні рекомендації [8], монографії, численні науково­практичні конференції, що всебічно висвітлювали питання СІТ (відбір хворих, методика проведення, попередження ускладнень, передовий досвід тощо).

Нижче ми наводимо узагальнені матеріали, отримані у 2008–2010 роках від головних алергологів регіонів, тим більше що підходи до проведення СІТ та оцінки її результатів є в Україні тотожними.

Таким чином, ми можемо оперувати матеріалами проведення СІТ у 38 397 дорослих, які хворіють на АЗ органів дихання, і 14 184 дітей (не включено результати СІТ при інших захворюваннях, а також матеріали, отримані від наукових і науково­педагогічних медичних установ) (табл. 1–4). Найбільше сумарних позитивних результатів отримано при проведенні пероральної СІТ полінозу в дітей (85 %), найменше — при парентеральній СІТ БА у дорослих. Найвищу частку ускладнень СІТ зареєстровано при парентеральній СІТ ЦАР у дорослих (6 %), найнижчу (0,7 %) — при проведенні СІТ полінозу в дітей. Хоча за повідомленнями з регіонів були хворі, які припиняли СІТ через різні причини, побічні реакції, які потребували б цього, не зареєстровано. Це підтверджує відому тезу про те, що СІТ є надзвичайно безпечним методом лікування, якщо, звичайно, його застосовують спеціалісти [5].

Слід назвати регіони, де найкраще застосовують СІТ. У алергологів­терапевтів це Дніпропетровська область — 7714 хворі за ці 3 роки, Донецька — 4800, Вінницька — 3784, м. Київ — 3347, Київська область — 2823, Запорізька (2603) і Львівська (1709).

У алергологів­педіатрів: Дніпропетровська область — 2693, Запорізька — 2670, Донецька — 1226. В останні 2 роки ситуація із СІТ дещо змінилася, але вищенаведені регіони залишаються лідерами в найбільш професійному напрямку діяльності алергологів — проведенні СІТ. Абсолютним лідером у галузі СІТ за 2007–2009 роки є алергологи Дніпропетровської області.

Оскільки 2010 рік нами не аналізувався, а у 2011 році 40 % педіатрів­алергологів не звітували, можемо лише вказати, що лідером у проведенні СІТ у 2011 році серед алергологів­терапевтів знову були алергологи Дніпропетровської області  (3218 хворих), міста Києва (1205), Донецької (1154), Вінницької (1032), Львівської (1029 хворих). Оскільки зараз пріоритет при проведенні СІТ надається пероральному методу, який можна застосовувати й під дистанційним контролем, що дозволяє охопити мешканців периферії, наведемо кращі регіони за цим показником: м. Київ — 434 хворі, Миколаївська область — 364, Дніпропетровська — 355, Черкаська — 252 хворі.

Активність алергологів у регіонах у проведенні СІТ наведена в табл. 5.

І за такого підходу виявилося, що лідерами в проведенні СІТ загалом є Київська, Дніпропетровська, Вінницька, Миколаївська, Львівська, Черкаська, Полтавська області, а гіршими — Закарпатська, Івано­Франківська, Рівненська, Волинська, Харківська області. Гіршими за застосуванням пероральної СІТ, якою можна охопити сільське населення, серед терапевтів виявилися алергологи Житомирської, Харківської, Чернівецької областей, АР Крим, а кращими — Миколаївської, Тернопільської, Чернігівської, Київської, Дніпропетровської областей.

Подібний аналіз щодо алергологів­педіатрів наведено в табл. 6.

Як видно з табл. 6, у цілому на 1 лікаря­алерголога в педіатрів припадає значно менше хворих на АЗ, ніж у терапевтів (відповідно 73,79 і 43,53 чол.), але не хворих, які отримували пероральну СІТ (відповідно 13,15 і 16,25 чол.).

Серед алергологів­педіатрів найбільш активними в галузі СІТ були алергологи Запорізької, Одеської, Дніпропетровської областей, а гіршими — Чернігівської, Чернівецької, Рівненської, Харківської областей (менше 10 хворих на 1 лікаря). Що стосується проведення пероральної СІТ, то кращими були алергологи­педіатри м. Києва, Чернігівської (взагалі 0), Рівненської, Івано­Франківської, Харківської областей — менше 10 хворих.

Аналіз частини звітів від педіатричної алергологічної служби за 2011 рік засвідчив, що алергологи­педіатри Дніпропетровської області є кращими в галузі СІТ: усього проліковані 1124 хворі, у тому числі 468 хворих пероральним методом (із розрахунку на кожного з 8 алергологів відповідно 140,5 і 58,5 хворого). Значно менше в Запорізькій області — 583 хворі й жодного на пероральній СІТ (на 1 алерголога припадає 97,17 хворого) та Львівській області: усього 343 пацієнти, у тому числі 181 — на пероральній СІТ (на кожного з 14 алергологів­педіатрів припадає відповідно 24,93 і 12,93 хворого).

Оскільки регіони України відрізняються за чисельністю населення, ми розрахували забезпеченість препаратами алергенів населення (кількість умовних флаконів на 10 000 мешканців регіону) (табл. 7).

У верхній частині табл. 7 — регіони, які щорічно відносно непогано працюють із алергенами (найкращі виділені жирним шрифтом) і розуміють важливість цієї роботи, уміло співпрацюють із хворими в цьому напрямку тощо. Курсивом позначені регіони, які незадовільно працюють у галузі специфічної діагностики і лікування АЗ.

Завершуючи аналіз застосування методу СІТ в Україні, хочеться побажати алергологам завжди мати при собі «Білу книгу WAO», основна теза якої така: алерголог — це «унікальний і незамінний спеціаліст саме тому, що тільки він може компетентно обстежити й лікувати алергенами». А якщо це не так, то тільки займати посаду алерголога недостатньо.

Насамкінець ми б хотіли ще раз нагадати ключову фразу Декларації генеральної асамблеї EAACI, адресовану не алергологам, а керівникам урядів країн Европи: «Алергічні захворювання, включаючи астму, становлять першочергову й постійну загрозу для світової охорони здоров’я. Більш актуальною, ніж раніше, є необхідність розробки ефективних рішень лікування, таких як алергенспецифічна імунотерапія, щоб призупинити і, можливо, припинити вплив алергії на здоров’я і добробут європейців, а також на макроекономіку».


Список літератури

1. Балаболкин И.И. Эффективность аллергенспецифической иммунотерапии при аллергических заболеваниях у детей // Рос. педиатрич. журн. — 2001. — № 5. — С. 32­33.

2. Гущин И.С. Аллерген­специфическая иммунотерапия (гипосенсибилизация ) // Лечащий врач. — 2002. — № 3. — С. 11­15.

3. Довідник з алергології: Науково­методичне видання / За ред. Б.М. Пухлика. — К.: Доктор­Медіа, 2011. — 394 с.

4. Заболотний Д.І.., Пухлик Б.М., Заболотна Д.Д. Специфічна імунотерапія алергенами — оптимальний метод лікування при атопічних алергічних захворюваннях // Мистецтво лікування. — 2005. — № 7(023). — С. 92­95.

5. Корицька І.В. Современные методы лечения аллергического ринита и бронхиальной астмы // Ринологія. — 2007. — № 1.

6. Лапшин В.Ф., Уманец Т.Р. Аллергенспецифическая иммунотерапия атопических заболеваний: про­шлое, настоящее, будущее // Здоров’я України. — 2011. — № 3(15). — С. 44­45.

7. Пухлик Б.М. До сторіччя методу алерген­специфічної імунотерапії // Алергія дитини. — 2011. — № 9–10. — С. 2­3.

8. Пухлик Б.М., Бибикова Л.П., Корицкая И.В., Ковпак А.В. Сравнительная эффективность парентерального и сублингвального методов алерген­специфической иммунотерапии круглогодичного аллергического ринита в промышленном регионе // Астма та алергія. — 2003. — № 4. — С. 52­54.

9. Специфічна імунотерапія алергічних захворювань / Б.М. Пухлик та ін. — Київ; Вінниця, 2008. — 43 с.

10. Abramson M., Puy R., Weiner J. Immunotherapy in asthma: an updated systematic review // Allergy. — 1999. — Vol. 54. — P. 1022­41.


Повернутися до номеру