Журнал «» 4(24) 2012

Дослідження Cardiovascular Risk in Young Finns Study

Jonna Juhola, Mervi Oikonen, Costan G. Magnussen, Vera Mikkila, Niina Siitonen, Eero Jokinen, Tomi Laitinen, Peter Wurtz, Samuel S. Gidding, Leena Taittonen, Ilkka Seppala, Antti Jula, Mika Kahonen, Nina Hutri-Kahonen, Terho Lehtimaki, Jorma S.A. Viikari, Markus Juonala, Olli T. Raitakari (Circulation. 2012; 126: 402-409).

Мета. Гіпертензія є одним з основних кардіоваскулярних факторів, що підлягають модифікації. Дане лінійне дослідження ставить перед собою мету виявити найкраще поєднання фізичних та довколишніх факторів у дитячому віці, що могли б запобігти появі гіпертензії в дорослому віці, крім того, встановити, чи є нововиявлені генетичні аспекти предикторами розвитку артеріальної гіпертензії.

Методи та результати.Досліджувана група включила 2625 осіб з дослідження Cardiovascular Risk in Young Finns Study, за якими проводили спостереження від 21 до 27 років з моменту набору групи (1980; вік 3–18 років). Крім оцінки дієтичних факторів та дослідження специфічних біомаркерів, що беруть участь у регуляції артеріального тиску (АТ), ми прагнули встановити, чи справді генетична оцінка факторів ризику, що базуються на виявлених нещодавно 29 однонуклеотидних генних поліморфізмах, підвищує ризик виникнення гіпертензії в дорослому віці. Гіпертензією в дорослих у даному дослідженні вважалося підвищення систолічного артеріального тиску ≥ 130 мм рт.ст. та/або діастолічного артеріального тиску ≥ 85 мм рт.ст. або необхідність медикаментозної корекції даного стану. До незалежних факторів ризику дитячого віку, відповідальних за можливий розвиток гіпертензії в дорослому віці, включили власний артеріальний тиск кожної окремої особи (P< 0,0001), наявність гіпертензії в батьків (р < 0,0001), надлишкову масу тіла в дитячому віці/ожиріння (p= 0,005), низьку професійну діяльність батьків (р = 0,003), а також високий генетично детермінований ризик (р < 0,0001). Оцінка ризику, в основу якої було покладено наявність надлишкової маси тіла в дитячому віці/ожиріння, наявність гіпертензії у батьків та професійну діяльність батьків, виявилась значнішим предиктором гіпертензії, ніж методика, яка оцінювала лише дані про рівень артеріального тиску кожної дитини (статистичний клас C, 0,718 проти 0,733, p= 0,0007). Включення в аналіз даних щодо анамнезу гіпертензії батьків та новітніх генетичних факторів ще більш посилило позицію класу доказовості С (0,742, p= 0,015).

Висновки. Уявлення щодо прогнозування появи гіпертензії в дорослому віці було значно розширене за рахунок відомих фізичних та довколишніх факторів ризику дитячого віку, сімейного анамнезу артеріальної гіпертензії, а також новітніх генетичних змінних. Багатофакторний підхід може знадобитись у виявленні дітей, які мають високий ризик артеріальної гіпертензії в майбутньому.