Газета «Новости медицины и фармации» 3 (444) 2013

Міністерство охорони здоров’я України розробило та затвердило Методичні рекомендації для консультування пацієнтів щодо основних засад здорового харчування. Відповідні поради мають бути взяті до уваги головними лікарями закладів охорони здоров’я, лікарями загальної практики — сімейної медицини, ректорами вищих медичних навчальних закладів, а також професійними медичними організаціями та асоціаціями.

При підготовці Методичних рекомендацій фахівцями МОЗ були використані результати тих наукових робіт, що стосувались вивчення раціонів харчування окремих груп населення, а також було враховано глобальні та регіональні рекомендації ВООЗ та досвід інших країн.

За словами розробників документа, головною концептуальною відмінністю сучасних рекомендацій від традиційних підходів є те, що харчування будь­якої людини, у тому числі дієтичне, базується на чотирьох головних складових: адекватності енергетичним витратам, збалансованості за вмістом найважливіших продуктів та нутрієнтів, безпечності їжі та максимально можливого збереження задоволення від її споживання. При цьому, як зауважують лікарі, дієта хворої людини повинна максимально включати ці чотири складові. Пацієнти не повинні групуватись «навколо дієтичних столів» за ознакою власної хвороби.

Згідно з рекомендаціями, лікар повинен докласти максимум зусиль для налагодження ефективного співробітництва з пацієнтом у питанні забезпечення здорової ваги тіла. Калорійність дієти підраховується за допомогою відтворення раціону із складанням анкети або щоденника харчування. При цьому об’єктивним показником для оцінки вихідної енергетичної адекватності дієти витратам є визначення індексу маси тіла. Як відомо, він визначається за нескладною формулой: вага у кілограмах поділена на квадрат зросту у метрах. Цей показник обов’язково повинен бути визначений та внесений до медичної карти пацієнта, оскільки є ключовим показником для оцінки статусу харчування хворої або здорової людини.

У Методичних рекомендаціях експерти визначили поради і щодо споживання трьох головних груп макронутрієнтів — вуглеводів, білків та жирів, що забезпечують енергетичні та пластичні потреби організму людини, а також мікронутрієнтів — вітамінів та мінералів. Крім того, було розроблено деталізовані рекомендації до щоденного споживання фруктів та овочів, злаків, молочних продуктів, м’яса та напоїв, у тому числі алкогольних.

Визначені також поради стосовно дотримання пацієнтом певного виду дієти, залежно від його стану та анамнезу. Так, серед найбільш вивчених дієтичних підходів, спрямованих на збереження здоров’я, медики виділяють дієту з низьким умістом жиру, також дієту для контролю артеріальної гіпертензії, середземноморську дієту та вегетаріанську. Всі вони, як зауважують лікарі, мають вірогідний позитивний вплив на здоров’я хворих та здорових людей. При цьому зазначені дієти не мають на меті лише зменшення маси тіла. Так, наприклад, середземноморська дієта дозволяє зменшити ризики захворювання на рак, хворобу Паркінсона та Альцгеймера.

Розроблені й суто практичні рекомендації щодо здорового харчування. При цьому підрахунок загальних енергетичних потреб повинен проводитись з огляду на вік, стать та рівень фізичної активності.

Згідно з Методичними рекомендаціями, добовий рівень споживання солі для здорових людей — 6 грамів, або 2,3 грама натрію. Зменшення кількості солі у дієті асоційоване із зниженням ризику ССЗ та смертності від них. Усім без винятка слід рекомендувати споживання понад 300 грамів фруктів та 300 грамів овочів щоденно. Ці харчові продукти є важливим джерелом харчових волокон. Збільшення рівня їх споживання призводить до зменшення смертності від усіх причин, ССЗ та інсульту.

Слід рекомендувати усім пацієнтам заміну рафінованих злаків у дієті на цільнозернові злаки, що містять значно більше харчових волокон. Домінування у раціоні харчування рафінованих злаків призводить до набору надмірної ваги. Необхідно також радити пацієнтам замінити молоко та молочні продукти з нормальним вмістом жиру на знежирені. Слід споживати 500–700 мл (або понад три порції) молочних та кисломолочних продуктів з низьким вмістом жиру щоденно.

Особливу увагу слід звернути на необхідність значного обмеження споживання червоного м’яса та технологічних продуктів із м’яса. Риба, птиця, бобові, горіхи та насіння, а також знежирені молочні продукти повинні рекомендуватись як основне джерело білка. Слід також значно обмежити споживання насичених жирів та уникати вживання трансжирів, зважаючи на суттєве збільшення ризику атеросклерозу та інсульту.

Як зауважують медики, сучасні виклики глобальної охорони здоров’я пов’язані зі способом життя людей, дотриманням ними принципів здорового харчування, достатньою фізичною активністю, уникнення зловживання алкогольними напоями та курінням тютюнових виробів. Сьогодні чотири класи хвороб — серцево­судинні, злоякісні новоутворення, цукровий діабет, хронічні респіраторні захворювання — зумовлюють понад 80 % смертей у нашій країні та понад 70 % усього тягаря хвороб. Тож постійне дотримання правил здорового харчування, звернення до фахового лікаря та дбайливе ставлення до власного здоров’я допоможуть уберегтися від численних ризиків та почувати себе здоровим і енергійним.

Прес­служба МОЗ України