Газета «Новости медицины и фармации» 3 (444) 2013

13 лютого 2013 року відбувся експертний семінар Комітету з медичного права Асоціації правників України (АПУ) «Ліцензування та акредитація медичних та фармацевтичних (аптечних) закладів: новели зими 2013 року».

У заході взяли участь понад 50 зацікавлених осіб, серед яких представники головного управління охорони здоров’я Київської облдержадміністрації, Громадської ради при МОЗ України, Громадської організації соціальних інформаційних ініціатив «Просвіта», Благодійної організації «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДу», Націо­нального медичного університету імені О.О. Богомольця, фахівців та експертів у медичній та юридичній галузі, журналісти спеціалізованих засобів масової інформації. До перегляду семінару в он­лайн режимі, що транслювався із сайтів АПУ та МЕДФАРМКОННЕКТу, долучилися понад 30 зацікавлених осіб із регіонів України.

Відкриваючи захід, заступник начальника управління лікувально­профілактичної допомоги Головного управління охорони здоров я Київської ОДА Володимир Короленко зазначив, що зміни нормативної бази щодо ліцензування медичної практики, які набули чинності в січні 2013 року, є загалом позитивною тенденцією. Проте вони мають певні недоліки, що потребують подальшої зміни.

Підтримуючи думку пана В. Короленка, Олена Беденко­Зваридчук, голова Комітету з медичного права АПУ, зазначила, що новою редакцією Ліцензійних умов провадження медичної практики внесено ряд змін та нових вимог до ліцензіатів, які здійснюють свою практику в медичній сфері. Не всі зміни та вимоги знаходять позитивний відгук серед самих ліцензіатів, зокрема вимога щодо розміщення коду ЄДРПОУ на вивісці медичного закладу є незрозумілою для керівників та власників ЛПЗ. Так само не знайшла підтримки з боку приватно практикуючих фахівців вимога щодо наявності вищої атестаційної категорії для найму лікарів «під свою ліцензію». Крім того, ця вимога певною мірою порушує трудові права найнятих працівників, оскільки виконання вимоги нової редакції Ліцензійних умов тягне за собою масове звільнення найнятих працівників з дня набрання чинності.

Учасники семінару жваво обговорили зміни в організації роботи медичних закладів та приватних кабінетів, ілюструючи свої виступи конкретними практичними випадками. Учасники погодилися, що медичні кабінети та обладнання мають використовуватися за призначенням, однак зазначили, що розмежування дитячого та дорослого прийому має відбуватися відповідно до спеціалізації закладу та в деяких випадках взагалі є нелогічним, наприклад, практика сімейного лікаря чи стоматолога передбачає надання медичної допомоги як дорослому, так і дитячому населенню і провадиться в одному кабінеті.

В. Короленко також зауважив, що відкритим залишається питання вільного доступу до приміщень медичних кабінетів людей з обмеженими можливостями. Наразі таке широке поняття включає в себе не тільки облаштування пандусами чи підйомниками під’їзду до входу до медичного закладу чи кабінету приватної практики, санітарних кімнат, але й дублювання вивіски, табличок на кабінетах та інших важливих надписів шрифтом Брайля. І хоча представники правозахисних пацієнтських організацій наполягають на дотриманні цього положення, учасники дійшли висновку, що дана норма потребує деталізації із розумним підходом та урахуванням потреб самих людей з обмеженими можливостями та можливості практичної реалізації.

Олександр Онищенко, адвокат Київської міської колегії адвокатів, зазначив, що нині всі потенційні ліцензіати та практикуючі медичні заклади/кабінети мають проблеми у зв’язку з реформуванням СЕС (неможливість отримання дозволів). Крім того, на думку пана О. Онищенка, вся процедура отримання ліцензії на медичну практику ускладнює роботу. Свідоме чи випадкове відстрочення видачі бланків ліцензії, обов’язок найняти медичний персонал до отримання ліцензії не сприяють відкриттю нових медичних закладів та змушують власника медичного бізнесу витрачати кошти на етапі стартапу.

Під час обговорення змін до процедури акредитації медичних закладів фахівці відмітили, що наразі в Переліку документів, що має надаватися разом із заявою про проведення акредитації, містяться двозначні вимоги, зокрема: надати копію положення (статуту) медичного закладу. Крім того, пані О. Беденко­Зваридчук звернула увагу учасників на той факт, що раніше відомості про стан матеріально­технічної бази (довідка СЕС та довідка МТБ із візою Облздороввідділу, наприклад) видавалися ліцензіатам із порушеннями положень Наказу МОЗ № 385, що сьогодні час ускладнює процес підготовки медичного закладу до акредитації.

У свою чергу пан Володимир Короленко зазначив, що зараз розробляються нормативні акти, які уніфікують профілі медичних закладів, зокрема у межах госпітального округу будуть виділені консультативно­діагностичний центр, багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування та для хронічних хворих, перинатальний центр, хоспіс тощо. Причому нова градація медичних закладів буде обов’язковою для закладів охорони здоров’я будь­якої форми власності.

Продовжуючи дискусію щодо впровадження акредитації фармацевтичних (аптечних) закладів, пані Світлана Малиновська, заступник голови Комітету з медичного права АПУ, зазначила, що, на думку великої кількості експертів­юристів та керівників аптечних закладів, така процедура є недоцільною.

Як зазначила пані С. Малиновська, не виключені зловживання та надання преференцій акредитованим аптечним закладам перед іншими учасниками ринку. Крім того, експерт зазначила, що критеріїв та стандартів державної акредитації фармацевтичних закладів ще не розроблено. Зважаючи на процедуру прийняття наказів МОЗ України, очікувати їх швидкого прийняття не можна, тому аптеки, які б бажали пройти акредитацію, нині не зможуть цього зробити з огляду на відсутність процедури. Також пані Світлана Малиновська зазна­чила, що нещодавно був зареєстрований проект закону, який передбачає виключення аптечних закладів із таких, що мають акредитуватися.

Тетяна Буц, директор ТОВ «Євро­аптека», підтримуючи думку попереднього доповідача, зазначила, що контролю за діяльністю аптек з боку профільного міністерства достатньо. Цілої низки державних регуляторних заходів (ліцензування, регулювання цін, заплановане введення належної аптечної практики тощо), які вживаються щодо діяльності аптечних закладів, на думку пані Т. Буц, достатньо для визнання статусу закладу та рівня надання послуг населенню. Тому введення обов’язкової акредитації аптечних установ є нелогічним.

Усі учасники зазначили, що державне регулювання медичної й фармацевтичної галузей у плані ліцензування та акредитації мають бути вдосконалені з урахуванням розумності, доцільності, дотримання прав та врахування потреб людини­споживача та надавачів медико­фармацевтичної допомоги/послуг, виконання державних зобов’язань, у тому числі з реальним зменшенням впливу державних органів на проведення медичної та фармацевтичної практики. Крім того, усі присутні зазначили, що процес реформування медико­фармацевтичної галузі має проводитися при добре налагодженому діалозі між владою та громадськістю. І саме на підставі пропозицій громадян та їх об’єднань, представників бізнесу, із залученням журналістів загальноукраїнських ЗМІ необхідно проводити обговорення всіх реформ у медичній сфері та запроваджувати їх поступово.

Зазначимо, що під час дискусії обговорювалася низка суміжних актуальних питань, зокрема дотримання прав людини на отримання якісних медичних послуг та вільного доступу до аптек та лікарських засобів, забезпечення прав та пільг медичних та фармацевтичних працівників тощо. Усі присутні мали можливість поділитися власним досвідом, знайти відповіді на питання, що були для них незрозумілими. Усі пропозиції, що надійшли від учасників семінару, будуть враховані при підготовці офіційного документу за результатами обговорення, що буде надіслано до профільного комітету Верховної Ради України та МОЗ України.

Комітет із медичного права висловлює подяку керівництву головного управління охорони здоров’я Київської облдержадміністрації та медіа­партнерам заходу за підтримку та участь у заході.

Запрошуємо всіх небайдужих до теми дотримання прав пацієнтів на вільний доступ до лікарських засобів на наступний семінар, проведення якого планується в березні 2013 року.