Журнал «Медико-социальные проблемы семьи» 1 (том 17) 2012

Значення фізичної оздоровчої реабілітації в медицині, як науки і практики збереження і повернення здоров'я у сучасному житті людини, зараз різко зросло і продовжує підвищуватися. У першу чергу це пов’язане з порушенням образу життя людини та наростаючими, так званими сучасними «хворобами цивілізації» [1, 2, 5].

Патологічне ожиріння розглядається на сьогодні, як хронічне захворювання людини, особливо вагітних жінок репродуктивного віку, яке характеризується розвитком супутнього комплексу різноманітних метаболічних розладів, які призводять до накопичення жиру та проявів високого індексу маси тіла жінок. Ожиріння погіршує як загальний фізичний стан здоров’я вагітної жінки так і нормальний внутрішньоутробний розвиток плода, а також погіршує репродуктивну функцію жінок та сприяє розвитку та появі важкої екстрагенітальної патології у вагітних.

Україна сьогодні переживає не тільки глибоку економічну кризу, а й стикається з такими демографічними процесами, які призводять не лише до демографічного зменшення населення, але й до змін якісного його життя.

Як відомо, питання розвитку оздоровчого фізичного виховання, фізичної культури і спорту, розглядаються сьогодні як найбільш економічно вигідний та ефективний засіб профілактики різних захворювань серцево-судинної системи (ССЗ), цукрового діабету (ЦД), ожиріння, зміцнення загального і психічного здоров’я та розв’язання інших соціальних, сучасних економічних проблем.

Сьогодні фізичне виховання та фізкультурно-оздоровча робота у навчально-виховній сфері є складовою частиною загальної системи освіти, комплексного підходу до формування розумових та фізичних якостей. Фізичної, духовної та психологічної підготовки до активного соціокультурного життя молоді, професійної діяльності, та оздоровчої спрямованості і широкого використання різноманітних засобів та методів фізичної реабілітації. Фізична культура, фізичне виховання та спорт, фізична та психологічна реабілітація у збереженні і відновленні здоров’я сучасної людини повинні займати значно більше місце, ніж вони займають на сьогодні [5, 6, 8, 14].

Здоровий спосіб сучасного життя молоді, питання розвитку фізичного і психічного виховання, фізичної культури і спорту молоді, особливо дівчат-підлітків, майбутніх матерів, жінок репродуктивного віку, необхідно розглядати як найбільш доступний та економічно вигідний і ефективний засіб комплексного оздоровлення нації. Зміцнення загального і психічного здоров’я вагітної жінки, та розв’язання інших соціокультурних, сучасних економічних проблем та ожиріння молодої людини.

Тому сьогодні з метою активного образу життя молоді, і особливо дівчат-підлітків, школярок, молодим жінкам репродуктивного віку з метою покращення стану свого здоров’я необхідно використовувати всяку можливість для фізичної активності протягом всього дня. Раціонально використовувати свій вільний час, заповнювати його активним виконанням оздоровчих фізичних вправ і занять спортом, а також виконанням сучасних методів фізичної і психологічної оздоровчої реабілітації.

За даними сучасної літератури [1, 6, 13], захворювання серцево-судинної системи (інфаркт міокарда), нервової системи (інсульти), поява цукрового діабету при виникненні тяжкого ожиріння у чоловіків і особливо у вагітних жінок репродуктивного віку потребують термінового вирішення цієї проблеми.

Так, наприклад, за рівнем тяжкої кардіоваскулярної захворюваності сьогодні наша країна посідає перше місце в Європі. Щороку від серцево-судинні патології покидає життя майже 500 тисяч українців, що значно перевищує сумарний показник серед Європейських розвитих країн.

Медико-соціальне значення серцево-судинних, нервових та інших захворювань впливає на тривалість життя населення, показники сучасного генофонду української нації та людських втрат в Україні.

Якщо кожний лікар, спеціаліст реабілітолог, викладач фізичної культури, спортивний тренер, буде розуміти ці питання саме так, то він, незалежно від його спеціалізації, знайде своє місце у боротьбі за широке покращення сучасних показників генофонду української нації, та профілактики людських в країні [2, 4, 8].

Робота виконана у зв’язку з планом НДР Горлівського регіонального інституту університету «Україна» та Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту.

Мета дослідження: виявити особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з високими показниками індексу маси тіла та аліментарним ожирінням; розробити та рекомендувати до втручання сучасні методи та засоби фізичної і психологічної реабілітації вагітних жінок з ожирінням, з метою покращення їх фізичного та психологічного стану здоров’я, ведення пологів та відновного післяпологового періоду.

Результати та їх обговорення

Заслуговують уваги дані сучасних наукових досліджень [6, 7, 13, 16] ризику раптової антенатальної смерті плода при надмірній масі тіла та ожирінні вагітної матері. Вік матери старше 30 років, її шкідливі звички при виношуванні вагітності, тяжке ожиріння частіше призводить до виникнення захворювань, які значно підвищують ризик порушення фетоплацентарного комплексу, появі розширення вен нижніх кінцівок та виникнення варикозної хвороби у вагітних жінок [15, 18]. Доказано, що ожиріння вагітної жінки є однією з основних причин виникнення перинатальної патології та смертності новонароджених. Судинні порушення особливо частіше відбуваються в організмі вагітної жінки з проявою тяжкого ожиріння: матково-плодово-плацентарного кровообігу, варикозної хвороби, підвищення ризику антенатального ураження плода, виникнення перинатальної патології та загибелі плода, ніж у вагітних жінок з нормальною масою тіла.

Ці показники отримані авторами при проведені аналізу сучасних доплерометричних досліджень матково-плодово-плацентарного кровообігу у вагітних жінок при ожирінні та варикозної хворобі [3, 13, 15].

Вагітна жінка значно обмежує свою рухову активність, особливо у І та ІІ-му триместрах вагітності. Вона свідомо починає віддалятися від природи, яка ніколи не визволяла її від необхідності активно рухатись. Тому молоді вагітні жінки розраховуються своїм здоров’ям за зневаження до цього могутнього стимулятора свого життя та здоров’я. І тому вагітні платять сьогодні своїм здоров’ям, бо гіподинамія – це ожиріння, гіпертонічна хвороба, погіршення роботи серця, дихальної системи, виникнення цукрового діабету, стреси, депресія, психічні розлади, синдром хронічної втоми [4, 7, 16] та інші захворювання нашої цивілізації.

Фізична активність вагітної жінки – звичайно важливий оздоровчий елемент її життя, м’язова маса якої достигає у деяких 45% загальної маси тіла. М'язова система організму вагітної жінки з ожирінням, потребує постійної і систематичної роботи. Фізкультура і заняття фізичними вправами життєво необхідні вагітній. Фізичні вправи забезпечують нормальний хід розвитку важливих гормональних фізіологічних процесів в організмі вагітної жінки та внутрішньоутробному росту та нормальному розвитку плода, у тому числі обмінних метаболічних процесів, попереджають появу тяжкого ожиріння і послідовній розвиток так званої хвороби цивілізації – метаболічного синдрому, стресів, депресії та СХВ.

Вирішуючи сьогодні проблему ожиріння у жінок під час вагітності можна попередити чи принаймні запобігти та загальмувати розвиток багатьох переглянутих нами захворювань. Особливо ризику захворювання вісцеральним ожирінням, коли жир відкладається переважно на животі та в області талії. Останні дослідження в цьому напрямку доказують, що характер розподілу жирової тканини має більш важливе значення, ніж сама маса тіла. Надлишок центрального (вісцерального) жиру особливо тісно корелює з ризиком розвитку метаболічних порушень у вагітних жінок. Причина – такий жир є метаболічно активною тканиною, яка здатна синтезувати та вивільнювати в кров багато біологічно активних речовин [9, 16].

Орієнтиром появи тяжкого ожиріння у невагітної жінки є величина окружності талії в сантиметрах. Вже «ризиковим» вважається об'єм талії більш ніж 88 см., таким жінкам слід рекомендувати змінити свій образ життя та починати активно займатися фізичними вправами та сучасними методами фізичної реабілітації для зниження маси тіла. Тому як у лікаря акушера-гінеколога, кардіолога, терапевта так і у спеціаліста реабілітолога жіночої консультації, крім фонендоскопа в своєму арсеналі повинна бути сантиметрова стрічка. Визначення об’єму талії в жіночій консультації повинно стати обов’язковою маніпуляцією під час обстеження вагітної жінки особливо у І та ІІ триместрах вагітності.

Надмірною вагою і ожирінням на сьогодні страждає більш 1,7 млрд. людей в усьому світі. Серед них найбільшу половину представляють жінки. Так у США розповсюдженість надмірної ваги тіла і ожиріння серед дорослого населення за період з 2001 по 2002 роки складала 65,7 % при цьому частота тяжкого ожиріння досягала 36,8%.

Тому ожиріння сучасна медицина роздивляється сьогодні як хронічну патологію, яка характеризується збільшенням індексу маси тіла (ІМТ) людини. У дорослої людини в залежності від ступеню збільшення ІМТ виділяють ожиріння І класу (ІМТ 30-34,9), ІІ класу (35-39,9), ІІІ класу (> 40 – значне ожиріння) і IV класу (> 50 – суперожиріння), при ІМТ більше 60 говорять як о «суперсуперожирінні». Однак ІМТ не дозволяє буквально виміряти вміст жирової клітковини, він скоріше являється розрахунковим показником, який відображає загальний склад жиру в організмі і ризик можливих захворювань людини, у тому числі і вагітних жінок.

Метаболічний синдром відносно рідко виникає у жінок при відсутності ожиріння. Відповідно цієї причини важлива «модифікація образу життя», що направлена на зниження ІМТ, підвищення фізичної активності та здорове збалансоване харчування особливо при виникненні вагітності. Ожиріння – найбільш розповсюджена форма порушення метаболічних процесів, що підвищують ризик виникнення патологічного перебігу вагітності та пологів. Жирова тканина відзначається найвищою чутливістю до інсуліну і сама синтезує адипоцитокіни, що впливають на енергетичний обмін [17]. У вагітних жінок з ожирінням, особливо ІІ та ІІІ стадії, вміст інсуліну в сироватці крові відмічається значно вищим ніж порівняно з вагітними у яких немає ожиріння [7, 17]. От же само ожиріння вагітних жінок сприяє розвитку вираженої гіперінсулінемії, ускладнення розвитку вагітності та пологів у жінок залежно від ступеня прояву ІМТ та ожиріння. Найбільш частими ускладненнями вагітності у жінок з ожирінням ІІ-ІІІ ступеня є невиношування вагітності, прояви дисфункції плаценти, пізні гестози вагітності, крупний плід, їм в 2-3 рази частіше проводяться абдомінальне розродження (кесаревий розтин).

Лікар фізіотерапевт, кардіолог, акушер-гінеколог, фахівець-реабілітолог, лікар ЛФК повинні знати цю патологію, яка на сьогодні доволі широко зустрічається у вагітних жінок, і підібрати умови для забезпечення безпеки виконання сучасних фізичних вправ та методів фізичної реабілітації, постійно контролювати рівень цукру у крові, частоту серцевих скорочень, ЕКГ, дихання і пульс під час занять оздоровчими фізичними вправами.

Ожиріння також може розвивається під впливом генетичних аномалій і факторів зовнішньої середи, які призводять до позитивному енергетичному балансу, коли споживання калорій з їжею перевищує їх витрату.

Припускають, що головний вклад у збільшення показників ожиріння вносить підвищене споживання калорій їжі з відносно низьким вмістом рідини («суха їжа») і збагаченої жирами.

У частковості подібним характеристикам відповідає так званий «фаст-фуд» (блюда швидкого приготування). Вважають, що організм вагітної жінки погано розпізнає висококалорійну їжу і тому не здатен відмежувати її споживання внаслідок надмірного надходження калорій [4].

Заслуговує уваги також той факт, що у людей, які снідають повноцінно, особливо з включенням у раціон готових до споживання злаків, ІМТ і ризик ожиріння (у жінок) нижче по зрівнянню з теми, хто сніданок пропускає. Вважають, що повноцінним являється сніданок з високим вмістом харчових волокон і низьким вмістом жирів. Саме такий сніданок дозволяє знизити ризик розвитку ожиріння.

Ураження центру апетиту, який розташовується у паравентрикулярних, аркуатних і латеральних ядрах гіпоталамуса, грає центральну роль у розвитку переїдання. Грелин (стимулятор апетиту) виникає у шлунку і в значному ступеню впливає на обмін лептину, який являється інгибитором апетиту.

До зменшення ризику ожиріння призводять сучасні методи фізичної і психологічної реабілітації які достатньо можуть призводити до зниження ваги на 10% застосуванням на протязі 6 місяців з послідовнім підтримуванням без жирової маси тіла на постійному рівні. Швидке зниження ваги, що відбувається протягом перших тижнів, пов'язане з втратою рідини, і в подальшому воно сповільнюється. Слід нагадати вагітним жінкам, що ожиріння може приводить до метаболічних змін в організмі та появі екстрагенітальної патології і тому потребує постійного дотримування свого режиму [1, 4].

Окрім медикаментозної тактики та фізичної реабілітації при лікуванні хворих з ожирінням використовують зараз поведінкову психотерапію.

Поняття «фізичне» і «психічне» здоров'я людини умовне і вживаються з подвійною метою: по-перше, щоб показати нерозривний зв'язок та взаємодію фізичного і психічного у життєдіяльності вагітної жінки, по-друге, для акцентування позитивного впливу фізичних вправ на психіку та підкреслення важливості психічного розвитку вагітної жінки. На жаль, за останні десятиріччя кількість психічних захворювань у вагітних жінок значно зросла [5]. Як свідчать останні дослідження, однією з провідних причин цього явища є тривала фізична пасивність вагітних жінок на фоні психічних стресів та тривалого напруження у нашому стрімкому XXI столітті.

Аналіз цих причин показує, що в процесі життєдіяльності вагітна жінка, зазначаючи відносно невисоких фізичних навантажень, перебуває під постійним впливом великих психічних напружень. Це створює диспропорцію у функціонуванні нервової системи організму вагітної, знижує загальний тонус та сприяє перевтомі, виникненню патологічного стану та синдрому хронічної втоми, прискоренню старіння.

Так, наприклад, у загальному вигляді психологічна модель ставлення багатьох вагітних жінок до зміни образу свого життя послідовно може виглядати таким чином: дівчата школярки на заняттях фізичною культурою ставляться до фізичних вправ як до гри, як до непотрібної витівки, вагітна жінка репродуктивного віку починає розуміти значення модифікації образу свого життя особливо з появою вагітності, тяжкого ожиріння та тих чи інших захворювань, вагітна жінка з ожирінням у пологах – з глибоким жалем, що не змінив свого образу життя у більш молоді роки [8, 9, 10, 11, 12].

Людині здається, особливо жінкам, що їй увесь час ніколи, що їй не вистачає часу вранці спокійно вставати, розмірено робити гігієнічну гімнастику, фізичні вправи, бігати, плавати, ходити, регулюючи таким чином свій фізичний і психічний стан, потім не поспішаючи поснідати тощо. Звідки висновок – сучасна людина повинна контролювати, оцінювати та регулювати свою психіку та фізичне навантаження за рахунок її невикористаного потенціалу. При тому робити це треба щоденно: психічно та фізично «заряджати» або «розряджати» себе на спортивному майданчику, стадіоні, водному басейні, спортивному залі під контролем спеціаліста реабілітолога, лікаря. Найбільш вдалий час для цього – вранці у процесі ранкової гігієнічної гімнастики, ходьби, бігу підтюпцем, плавання чи з дозволу лікаря у тренажерному залі.

Модифікація образу життя вагітної жінки, це активне заняття фізичними вправами – це серйозна праця, часто важка, монотонна. Це є подолання вагітною жінкою стійких звичок, лінощів і різних бажань. Це велике зусилля над собою. До цього треба підходити вагітним жінкам дуже серйозно [8, 9, 10, 11].

Зниження індексу маси тіла (ІМТ), постійне збільшення, при відсутності протипоказань, фізичної активності вагітних, психофункціональний самоконтроль, поведінкова психотерапія, здорове харчування являються на сьогодні головними принципами боротьби з аліментарним ожирінням і профілактикою сучасних хвороб у тому числі і у вагітних жінок з тяжким ожирінням.

Метаболічний синдром відносно рідко виникає у вагітних жінок при відсутності ожиріння. Відповідно тому важливе значення має «модифікація образу життя» вагітних, що направлена на зниження ІМТ, підвищення фізичної активності, здорове збалансоване харчування, – головними принципами у боротьбі за здоровий образ життя [1, 6].

Спадкова схильність має особливу силу, і, коли зміни образу життя не приводять до достатньому зниженню ваги, для досягнення вказаної мети у доповнення може потребуватися медикаментозна терапія, але це неприйнятно для вагітних жінок і внутрішньоутробного розвитку плода.

Серед важливих і на наш погляд невирішених, проблем освіти ожиріння вагітних жінок у піднятої нами проблемі та майбутніх наукових досліджувань методів і засобів оздоровчої фізичної і психологічної реабілітації залишаються дуже важливими питання освіти жіночого населення [5, 8, 9, 10].

І починати, мабуть, треба з підвищення рівня освіченості абсолютно кожної людини, кожної майбутньої жінки, починаючи з раннього дитинства, дівчат-підлітків молодшого шкільного віку. Актуальним представляється упровадження у теорію і методику фізичної реабілітації навчання сучасним загально дидактичним преформованим концепціям і підходам. Необхідність створення можливості спрямованого впливу на досконалість фізичного розвитку дівчат-підлітків та жінок репродуктивного віку, і оптимізації факторів, що впливають на цей процес, підвищенням рівня функціональних можливостей організму людини вагітної жінки–матері [2, 4, 5, 7].

Найбільш концептуально виходить педагогічний аспект удосконалення і підвищення ефективності дидактичних основ фізичного виховання вагітних жінок. Особливо важливе формування їх здорового стилю життя виховної, гігієнічної, адаптивної, оздоровчо-реабілітаціної і лікувальної роботах. Рішення проблем профілактики порушень здоров'я і його відновлення особливо у підростаючому поколінні. Необхідні сучасні шліхи втілення їх у школах, ВНЗах, Центрах реабілітації та здоров'я, фізичного виховання і спорту, орієнтованих на збереження і укріплення здоров'я сучасної жінки репродуктивного віку. Важливе значення повинна мати реалізація компетентносно-рефлективного підходу до особистносно-орієнтованої освіти, формування індивідуальності, культури здоров'я сучасної жінки. Виховання стійкої самосвідомої рухової активності засобами морально-психічного, духовного та фізичного виховання здорового образу життя з використанням відповідних модифікацій, що дозволяє нам сьогодні ефективно вирішувати проблеми здоров'я вагітної жінки з ожирінням і новонародженої дитини [1, 2, 5, 9].

Висновки

1. Модифікація образу життя, фізична та психологічна оздоровча реабілітація є головними і глибоко усвідомлюваний критерій невідкладної допомоги вагітним жінкам, які страждають на тяжке ожиріння.

2. В боротьбі з ожирінням і зниженням ІМТ вагітним жінкам слід дотримуватися здорового, збалансованого харчування та усвідомлюваного підвищення фізичної активності. Тільки при цьому можна реально розраховувати на зниження ІМТ на 7-10% за період постійних і активних занять фізичними вправами від 6 до 12 місяців.

3. Малорухомий образ життя, низька фізична активність сучасної вагітної жінки ми рекомендуємо розглядати як усвідомлений фактор, який вносить значний вклад у появу тяжкого ожиріння і розвиток хвороб при вагітності та у післяпологовому періоді.

Рекомендації

Сучасна заняття вагітних жінок з тяжкими ожирінням фізичними вправами та ЛФК (одну годину щоденно) сучасний оздоровчий фітнес, аквааеробіка, ходьба на свіжому повітрі (ранком та вечорі), вправи з футболом) знижують ІМТ найбільш ефективно, фізичні вправи добре асоціюються з втратою маси тіла, нормальним розвитком внутрішньоутробного плода та своєчасному наступу нормальних пологів здоровою дитиною і проведенню післяпологового періоду у породіллі та якості її життя.