Журнал «Медико-социальные проблемы семьи» 2 (том 17) 2012

Утворення яєчників реєструються під час вагітності, за даними різних авторів, в 1-4% випадків [1-5]. Ведення вагітних з кістозними утвореннями яєчників під час вагітності є мало вивченим та викликає у фахівців ланку спірних питань [3-19] у тому числі:

• чи є спостереження життєздатним варіантом тактики ведення безсимптомних, доброякісних кістозних утворень яєчників у вагітних без ознак злоякісності, відзначених при ультразвуковому дослідженні і вимірюванні сироваткових онкомаркерів;
• стан оксидативного, нітрозативного гомеостазу та ендогенної інтоксикації у вагітних з доброякісними кістозними утвореннями яєчників;
• післяопераційна реабілітація прооперованих вагітних з кістозними утвореннями яєчників.

За результатами вивчення стану оксидативного гомеостазу при доброякісних кістозних утвореннях яєчників здійснюється накопичення продуктів вільнорадикального окислення (ВРО) на тлі зниження загальної антиокислювальної активності плазми (ЗАОА) і деяких компонентів антиоксидантної системи [1]. Надлишок вільних радикалів приводить до порушення синтезу ендотеліальною системою оксиду азоту та ендогенної інтоксикації [2], що під час вагітності може привести до порушень гестації. Роботи, присвячені вивченню порушень оксидативного та нітрозативного гомеостазу і вираженості ендогенної інтоксикації при доброякісних кістозних утвореннях яєчників під час вагітності в доступній нам літературі ми не знайшли, як й роботи, присвячені особливостям гормональної функції жовтого тіла та плаценти при даній патології.

Матеріали та методи

Обстежено 125 вагітних групи В, з яких 60 жінкам групи СП, які мали кісти жовтого тіла, проводилася спостережна тактика ведення, 65 групи ЛС, які мали доброякісні кістозні утворення яєчників, – ендохірургічне лікування під час вагітності. 30 умовно здорових вагітних з фізіологічним перебігом вагітності контрольної групи КВ та 30 гінекологічно і соматично здорових невагітних жінок групи КН були без наявності будь-якої ендокринної патології та явищ ендометріозу, з нормальною побудовою яєчників.

У групі ЛС було виділено 2 групи: основна група ЛСО – 34 вагітних, які були прооперовані з приводу кістозних утворень яєчників лапароскопічним доступом і отримали розроблений комплекс реабілітаційних заходів; група порівняння ЛСП – 31 вагітна, прооперована з приводу кістозних утворень яєчників лапароскопічним доступом і яка отримала традиційний комплекс реабілітаційних заходів з призначенням знеболення, седативних препаратів і токолітиків. У групі ЛСО окрім традиційної реабілітації з першого дня після операції призначали корекцію оксидативного та нітрозативного гомеостазу курсу з 3-5 сеансів безперервного фільтраційного плазмаферезу на препараті «Гемос-ПФ» (НПП «Биотех» МЗО РФ) з перервами між сеансами в 2 дні; введення препарату «Імуноглобулін людини нормальний» виробництва «Биомед им. И.И. Мечникова» (Росія) один раз в 3 дні на курс – 3 внутрішньом’язові ін’єкції; прийомом 4,2% розчину L-аргініну по 25 мл 3 рази на день per os («Тівортін») 20 днів; α-токоферол ацетат в капсулах по 0,2 г 1 раз на добу 20 днів; при зниженому рівні сироваткового прогестерону призначали препарати натурального мікронізованого прогестерону по 100 мг вагінально тричі на добу («Утрожестан», «Ендометрин»).

У групі СПП після виявлення у вагітної кісти жовтого тіла проводили тактику спостереження. У групі СПО після виявлення кісти жовтого тіла призначали корекцію оксидативного та нітрозативного гомеостазу курсу з 3-5 сеансів безперервного фільтраційного плазмаферезу на препараті «Гемос-ПФ»(НПП «Биотех» МЗО РФ) з перервами між сеансами в 2 дні; введення препарату “Імуноглобулін людини нормальний” виробництва «Биомед им. И.И. Мечникова» (Росія) один раз в 3 дні на курс – 3 внутрішньом’язові ін’єкції; прийомом 4,2% розчину L-аргініну по 25 мл 3 рази на день per os («Тівортін») 20 днів; α-токоферол ацетат в капсулах по 0,2 г 1 раз на добу 20 днів; при зниженому рівні сироваткового прогестерону призначали препарати натурального мікронізованого прогестерону по 100 мг вагінально тричі на добу («Утрожестан», «Ендометрин»).

Стан систем ВРО та АОЗ вивчали за допомогою таких фотометричних методів, як спектрофотометричні та фотоелектроколориметричні. Для цього використовували спектрофотометр СФ-46 (Росія) і фотоелектричний фотометр КФК-2 (Росія).

Для оцінки оксидантного статусу вивчали вміст дієнових кон’югатів (ДК) ненасичених жирних кислот у плазмі крові, рівень малонового діальдегіду (МДА) в еритроцитах крові, перекисний гемоліз еритроцитів (ПГЕ).

Вміст у плазмі крові ДК ненасичених жирних кислот досліджували методом Z. Placer (1966) у модифікації В.Б. Гаврилова і співавт. (1983), заснованим на здатності кон’югованих дієнових структур і гідроперекисів ліпідів, екстрагованих з плазми крові сумішшю гептанізопропанола, поглинати світло в області 232-234 нм. Реєстрацію показника проводили на спектрофотометрі за величиною піку поглинання кон’югованих дієнових структур гідроперекисів ліпідів при довжині хвилі 233 нм.

Рівень МДА в еритроцитах крові установлювали методом J.A. Knight (1988). При нагріванні у кислому середовищі частина продуктів ПОЛ, які належать до класу ендоперекисів, розкладається з утворенням МДА. Взаємодія МДА з тіобарбітуровою кислотою веде до утворення забарвленого комплексу (рожевий колір). Кількісне визначення забарвленого продукту проводили на спектрофотометрі. Екстинкцію реєстрували при довжині хвиль 532 нм и 590 нм для виключення поглинання забарвлених комплексів тіобарбітуровою кислотою речовинами неліпідного походження. Рівень загального білка визначали за методом O. Lowry (1951).

ПГЕ визначали колориметрично за екстинцією позаеритроцитарного гемоглобіну при порівнянні спонтанного лізису еритроцитарних мембран, викликаного водою (100%) і пероксидним окисленням ліпідів киснем повітря (F.C. Tiager, 1968). Екстинкцію проб визначали при довжині хвилі 540 нм.

Для оцінки рівня ендогенної інтоксикації визначали концентрацію молекул середньої маси (МСМ) скринінговим методом Н.І. Габриелян і співавт. (1983) у модифікації А.Н. Ковалевського і співавт. (1989), який заключається в осадженні крупних білкових молекул 15% розчином трихлорацетової кислоти з наступним вимірюванням оптичної щільності супернатанту. Детекцію МСМ у супернатанті проводили при довжинах хвилі 238 нм для вивчення фракції, що вміщує амінопептиди, 254 нм – пептиди, 260 нм – нуклеотиди, 280 нм – ароматичні хромофори.

Для оцінки стану системи антиоксидантного захисту досліджували загальну антиокислювальну активність (ЗАОА) плазми крові, вміст ферментних (супероксиддисмутаза (СОД) та каталаза (Ка)) і неферментних антиоксидантів (вітамини Е).

Резерви антиоксидантного захисту крові у цілому оцінювали за показником ЗАОА плазми методом Г.І. Клебанова і співавт. (1988), який заснований на здатності плазми крові, котра аналізується, гальмувати накопичення активних продуктів тіобарбітурової кислоти у суспензії жовточних ліпопротеїдів, взятої в якості модельної системи вільно радикального окислення. Екстинкцію реєстрували при довжині хвилі 532 нм.

Визначення активності СОД проводили методом Fridovich у модифікації О.П. Макаревича і співавт. (1983), який заснований на здатності ферменту гальмувати реакцію автоокислювання адреналіну в адренохром при рН 10,2. Екстинкцію реєстрували при довжині хвилі 540 нм.

Метод спектрофотометричного вимірювання активності К у сироватці крові був заснований на здатності перекису водню утворювати при взаємодії з розчином молібдату аммонію стійкий забарвлений комплекс жовтого кольору. Екстинкцію розчину вимірювали при довжині хвилі 410 нм.

Вміст ά-токоферолу (вітаміну Е) в сироватці крові визначали методом J. Biery у модифікації Р.Ш. Кисилевич і співавт. (1973). Принцип методу заключається у кількісній спектрофотометричній оцінці утворення продукту взаємодії ά-токоферолу з трьоххлористим залізом у присутності індикатору ά-діпіріділу, який дає рожево-коричневе забарвлення. Екстинкцію реєстрували при довжині хвилі 520 нм.

Концентрацію сумарних нітріт-аніонів (NO2-) визначали з використанням реакції з реактивом Грисса-Ілосвая Кількісне визначення нітріт-аніонів (NO2-) засновано на спектрофотометрії барвника, що утворюється у видимій і ультрафіолетовій частині спектру, так як азобарвник, що утворюється, має оптичну щільність, пропорційну концентрації нітріт-аніонів. Екстинкцію реєстрували при довжині хвилі 540 нм.

Вміст вільного L-аргініну в сироватці крові визначали класичним методом Сакагучі, в основі якого лежить механізм утворення стійкого кольорового комплексу оранжево-червоного аргініну з α-нафтолом в присутності окислювача. Кількість аргініну розраховували користуючись калібрувальним графіком, складеним у відповідності до умов проведення досліду і який являє собою криву залежності оптичної щільності від кількості аргініну.

Статистична обробка отриманих результатів дослідження проводилася з використанням комп'ютерного програмного пакету Microsoft Office Excel 2007.

Результати та їх обговорення

Було проведено визначення деяких показників оксидативного та нітрозативного гомеостазу та вираженості ендогенної інтоксикації у жінок з доброякісними кістозними утвореннями яєчників в залежності від тактики ведення в терміні 7-8, 11-12 і 15-16 тижнів вагітності (табл. 1).

Вагітні груп ЛСО і ЛСП були прооперовані після 12 тижнів вагітності, при цьому вагітні основної групи ЛСО отримали розроблений комплекс післяопераційної реабілітації, групи порівняння ЛСП – традиційний. Вагітні основної групи СПО після виявлення кісти жовтого тіла в терміні 7-8 тижнів вагітності отримали розроблений комплекс лікування, вагітним групи порівняння СПП проводилася традиційна спостережна тактика ведення.

У вагітних групи ЛСО у терміні 11-12 тижнів вагітності зареєстровано збільшення середнього рівня ДК ненасичених жирних кислот порівняно з таким в групі КВ в 1,16 рази (p<0,0001), МДА в еритроцитах крові – в 1,35 (p<0,0001), ПГЕ – у 1,27 рази (p<0,003), у жінок групи ЛСП – відповідно в 1,17 рази (p<0,0001), в 1,34 (p<0,0001), в 1,26 рази (p<0,03).

Видалення кістозних утворень яєчників та проведення розробленого комплексу післяопераційної реабілітації в групі ЛСО привело до того, що в 15-16 тижнів вагітності середні рівні досліджуваних показників вільнорадикального окислення нормалізувалися, при цьому середній рівень ДК знизився в 1,11 (p_д<0,0001) рази, МДА – в 1,37 (p_д<0,0001), ПГЕ – у 1,18 рази (p_д<0,03).

Видалення кістозних утворень яєчників в групі ЛСП привело до зниження в 15-16 тижнів вагітності ДК в 1,06 (p_д>0,05) рази, МДА – в 1,12 (p_д>0,05), ПГЕ – у 1,07 рази (p_д>0,05), але рівень ДК перевищував такий в групі КВ в 1,06 (p_кв<0,009) рази, МДА – в 1,17 (p_кв<0,003), ПГЕ – у 1,17 рази (p_кв<0,002).

Таким чином, проведення розробленого комплексу післяопераційної реабілітації в групі ЛСО зменшило середній рівень ДК ненасичених жирних кислот порівняно з таким в групі ЛСП в 1,05 рази (p_{лсо-лсп}<0,05), МДА в еритроцитах крові – в 1,21 (p_{лсо-лсп} <0,003), ПГЕ – у 1,09 рази (p_{лсо-лсп}<0,04).

Регрес кістозних утворень та проведення розробленої спостережної тактики ведення в групі СПО привело в 11-12 тижнів до зменшення концентрації ДК в 1,09 (p_д<0,02) рази, МДА – в 1,13 (p_д<0,006), ПГЕ – у 1,13 рази (p_д>0,05) та нормалізації цих показників, що зберігалось й при обстеженні в 15-16 тижнів вагітності. У вагітних групи СПП у терміні 11-12 тижнів вагітності, не дивлячись на регрес кістозних утворень, зареєстровано збільшення середнього рівня ДК ненасичених жирних кислот порівняно з таким в групі КВ в 1,10 рази (p<0,0005), МДА в еритроцитах крові – в 1,28 (p<0,0001), ПГЕ – у 1,24 рази (p<0,02), у терміні 15-16 тижнів вагітності – відповідно в 1,09 рази (p<0,002), в 1,35 (p<0,0001), в 1,24 рази (p<0,003). Тобто, проведення розробленої спостережної тактики ведення в групі СПО зменшило середній рівень ДК ненасичених жирних кислот порівняно з таким в групі СПП в 1,05 рази (p_{спо-спп}<0,02), МДА в еритроцитах крові – в 1,28 (p_{спо-спп}<0,0001), ПГЕ – у 1,15 рази (p_{спо-спп}<0,05).

При вивченні динаміки показників системи антиоксидантного захисту встановлено (табл. 2), що у вагітних групи ЛСО у терміні 11-12 тижнів вагітності відмічалося порівняно з вагітними групи КВ зниження в плазмі крові активності Ка в 1,21 рази (p<0,0001), активності СОД – в 1,32 (p<0,0006), ЗАОА – в 1,14 (p<0,0001), в сироватці крові токоферолу-ά– в 1,19 (p<0,0001), у жінок групи ЛСП – відповідно в 1,20 рази (p<0,0002), в 1,29 (p<0,0008), в 1,20 рази (p<0,0001), в 1,21 рази (p<0,0001).

Видалення кістозних утворень яєчників та проведення розробленого комплексу післяопераційної реабілітації в групі ЛСО привело до того, що в 15-16 тижнів вагітності рівні досліджуваних показників антиоксадантного захисту нормалізувалися, при цьому середня активності Ка підвищилась в 1,22 (p_д<0,0003) рази, СОД – в 1,29 (p_д<0,002), ЗАОА плазми крові – у 1,10 рази (p_д<0,0003), токоферолу-ά – у 1,18 рази (p_д<0,0001).

Видалення кістозних утворень яєчників в групі ЛСП привело до підвищення в 15-16 тижнів вагітності активності Ка в 1,03 (p_д>0,05) рази, СОД – в 1,08 (p_д>0,05), ЗАОА плазми крові – у 1,07 рази (p_д<0,02), токоферолу-ά – у 1,06 рази (p_д<0,03), але активність Ка була менша за таку в групі КВ в 1,18 (p_кв<0,0001) рази, СОД – в 1,23 (p_кв<0,0007), ЗАОА – у 1,09 (p_кв<0,0002), токоферолу-ά – у 1,15 (p_кв<0,0001) рази.

Тобто, проведення розробленого комплексу післяопераційної реабілітації в групі ЛСО підвищило активність Ка плазми крові порівняно з такою в групі ЛСП в 1,17 рази (p_{лсо-лсп}<0,001), активність СОД плазми крові – в 1,16 (p_{лсо-лсп}<0,02), ЗАОА плазми крові – в 1,05 (p_{лсо-лсп}<0,04), вміст токоферолу-ά в сироватці крові – у 1,13 рази (p_{лсо-лсп}<0,0001).

Регрес кістозних утворень та проведення розробленої спостережної тактики ведення в групі СПО привело в 11-12 тижнів до підвищення активності Ка плазми крові в 1,19 (p_д<0,0001) рази, активності СОД плазми крові – в 1,43 (p_д<0,0001), ЗАОА плазми крові – в 1,14 (p_д<0,0001), вміст токоферолу-ά в сироватці крові – у 1,16 рази (p_д<0,0001) та нормалізації цих показників, що зберігалось й при обстеженні в 15-16 тижнів вагітності.

У вагітних групи СПП у терміні 11-12 тижнів вагітності, не дивлячись на регрес кістозних утворень, зареєстровано зниження середнього рівня активності Ка порівняно з таким в групі КВ в 1,23 рази (p<0,0001), СОД – в 1,32 (p<0,0001), ЗАОА – у 1,18 рази (p<0,0001), токоферолу-ά – у 1,17 рази (p<0,0001), у терміні 15-16 тижнів вагітності – відповідно в 1,19 рази (p<0,0001), в 1,24 (p<0,0001), в 1,09 рази (p<0,003), в 1,14 рази (p<0,0001). Тобто, проведення розробленої спостережної тактики ведення в групі СПО підвищило середній рівень активності Ка плазми крові порівняно з таким в групі СПП в 1,16 рази (p_{спо-спп}<0,0001), активність СОД плазми крові – в 1,21 (p_{спо-спп}<0,0006), ЗАОА плазми крові – в 1,07 (p_{спо-спп}<0,03), вміст токоферолу-ά в сироватці крові – у 1,13 рази (p_{спо-спп}<0,0001).

При вивченні показників системи нітрозативного гомеостазу (табл. 3) виявлено, що у вагітних групи ЛСО у терміні 11-12 тижнів вагітності відмічалося порівняно з вагітними групи КВ зниження продукції L-аргініну в 1,26 рази (p<0,0001), нітріт-аніону (NO2-) – в 1,31 (p<0,0001), у жінок групи ЛСП – відповідно в 1,22 (p<0,0001) і в 1,47 (p<0,0001).

Видалення кістозних утворень яєчників та проведення розробленого комплексу післяопераційної реабілітації в групі ЛСО привело до того, що в 15-16 тижнів вагітності рівні досліджуваних показників нітрозативного гомеостазу нормалізувалися, при цьому продукції L-аргініну підвищилась в 1,58 (p_д<0,0001) рази, нітріт-аніону (NO2-) – у 1,34 рази (p_д<0,0001). Видалення кістозних утворень яєчників в групі ЛСП привело до підвищення в 15-16 тижнів вагітності продукції L-аргініну в 1,31 (p_д<0,0001) рази, нітріт-аніону (NO2-) – у 1,03 рази (p_д>0,05), але рівень L-аргініну була менший за такий в групі КВ в 1,17 (p_кв<0,0001) рази, нітріт-аніону (NO2-) – в 1,31 (p_кв<0,0001) рази. Тобто, проведення розробленого комплексу післяопераційної реабілітації в групі ЛСО підвищило продукцію L-аргініну порівняно з такою в групі ЛСП в 1,17 рази (p_{лсо-лсп}<0,0001), нітріт-аніону (NO2-) – у 1,30 рази (p_{лсо-лсп}<0,0001).

Регрес кістозних утворень та проведення розробленої спостережної тактики ведення в групі СПО привело в 11-12 тижнів до підвищення вмісту L-аргініну в 1,27 (p_д<0,0001) рази, нітріт-аніону (NO2-) – у 1,41 рази (p_д<0,0001) та нормалізації цих показників, що зберігалось й при обстеженні в 15-16 тижнів вагітності. У вагітних групи СПП у терміні 11-12 тижнів вагітності, не дивлячись на регрес кістозних утворень, зареєстровано зниження середнього рівня L-аргініну порівняно з таким в групі КВ в 1,26 рази (p<0,0001), нітріт-аніону (NO2-) – у 1,42 рази (p<0,0001), у терміні 15-16 тижнів вагітності – відповідно в 1,19 рази (p<0,0001), в 1,14 рази (p<0,0001). Тобто, проведення розробленої спостережної тактики ведення в групі СПО підвищило продукцію L-аргініну порівняно з таким в групі СПП в 1,16 рази (p_{спо-спп}<0,0001), нітріт-аніону (NO2-) – у 1,41 рази (p_{спо-спп}<0,0001).

При дослідженні вираженості ендогенної інтоксикації встановлено (табл. 4), що у вагітних групи ЛСО у терміні 11-12 тижнів вагітності відмічалося порівняно з вагітними групи КВ підвищення рівня МСМ 238 нм в 1,22 рази (p<0,0001), МСМ 254 нм – в 1,34 (p<0,0001), МСМ 260 нм – в 1,21 (p<0,0009), МСМ 280 нм – в 1,41 (p<0,0001), у жінок групи ЛСП – відповідно в 1,22 рази (p<0,0001), в 1,31 (p<0,0001), в 1,16 (p<0,03), в 1,45 (p<0,0001).

Видалення кістозних утворень яєчників та проведення розробленого комплексу післяопераційної реабілітації в групі ЛСО привело до того, що в 15-16 тижнів вагітності рівні досліджуваних показників ендогенної інтоксикації нормалізувалися, при цьому середній рівень МСМ 238 нм знизився в 1,16 рази (p_д<0,003), МСМ 254 нм – в 1,28 (p_д<0,0001), МСМ 260 нм – в 1,17 (p_д<0,002), МСМ 280 нм – в 1,38 (p_д<0,0001).

Як видно з табл. 5, видалення кістозних утворень яєчників в групі ЛСП привело до зменшення в 15-16 тижнів вагітності концентрації МСМ 238 нм в 1,05 рази (p_д>0,05), МСМ 254 нм – в 1,12 (p_д<0,009), МСМ 260 нм – в 1,02 (p_д>0,05), МСМ 280 нм – в 1,31 (p_д<0,0001), але рівень МСМ 238 нм був більший за такий в групі КВ в 1,15 (p_кв<0,0001) рази, МСМ 254 нм – в 1,13 (p_кв<0,008), МСМ 260 нм – у 1,12 (p_кв<0,04), МСМ 280 нм – у 1,06 (p_кв>0,05) рази. Тобто, проведення розробленого комплексу післяопераційної реабілітації в групі ЛСО знизило вміст МСМ 238 нм порівняно з таким в групі ЛСП в 1,10 рази (p_{лсо-лсп}<0,003), МСМ 254 нм – в 1,12 (p_{лсо-лсп}<0,02), МСМ 260 нм – в 1,11 (p_{лсо-лсп}<0,02), МСМ 280 нм – в 1,08 рази (p_{лсо-лсп}<0,03).

Регрес кістозних утворень та проведення розробленої спостережної тактики ведення в групі СПО привело в 11-12 тижнів до зменшення рівня МСМ 238 нм в 1,11 рази (p_д<0,003), МСМ 254 нм – в 1,14 (p_д<0,0001), МСМ 260 нм – в 1,07 (p_д<0,05), МСМ 280 нм – в 1,13 (p_д<0,002) та нормалізації цих показників, що зберігалось й при обстеженні в 15-16 тижнів вагітності. У вагітних групи СПП у терміні 11-12 тижнів вагітності, не дивлячись на регрес кістозних утворень, зареєстровано підвищення середнього рівня МСМ 238 нм порівняно з таким в групі КВ в 1,14 рази (p<0,0001), МСМ 254 нм – в 1,22 (p<0,0001), МСМ 260 нм – у 1,15 рази (p<0,007), МСМ 280 нм – у 1,26 рази (p<0,0001), у терміні 15-16 тижнів вагітності – відповідно в 1,14 рази (p<0,0001), в 1,16 (p<0,002), в 1,13 рази (p<0,003), в 1,21 рази (p<0,0001). Тобто, проведення розробленої спостережної тактики ведення в групі СПО знизило вміст МСМ 238 нм порівняно з таким в групі СПП в 1,12 рази (p_{спо-спп}<0,0005), МСМ 254 нм – в 1,11 (p_{спо-спп}<0,005), МСМ 260 нм – в 1,12 (p_{спо-спп}<0,0003), МСМ 280 нм – у 1,22 рази (p_{спо-спп}<0,0001).

Висновки

Проведення розробленого комплексу післяопераційної реабілітації у вагітних після видалення кістозного утворення яєчника зменшило порівняно з традиційним середній рівень ДК ненасичених жирних кислот в 1,05 рази (р<0,05), МДА в еритроцитах крові – в 1,21 (р<0,003), ПГЕ – у 1,09 (р<0,04); підвищило активність Ка плазми крові в 1,17 рази (р<0,001), активність СОД плазми крові – в 1,16 (р<0,02), ЗАОА плазми крові – в 1,05 (р<0,04), вміст токоферолу-ά в сироватці крові – у 1,13 рази (р<0,0001), продукцію L-аргініну в 1,17 рази (р<0,0001), нітріт-аніону (NO2-) – у 1,30 (р<0,0001); знизило вміст МСМ 238 нм в 1,10 рази (р<0,003), МСМ 254 нм – в 1,12 (р<0,02), МСМ 260 нм – в 1,11 (р<0,02), МСМ 280 нм – в 1,08 (р<0,03).

Проведення розробленої спостережної тактики ведення у вагітних з кістами жовтого тіла зменшило порівняно з традиційною середній рівень ДК ненасичених жирних кислот в 1,05 рази (р<0,02), МДА в еритроцитах крові – в 1,28 (р<0,0001), ПГЕ – у 1,15 (р<0,05); підвищило середній рівень активності Ка плазми крові – в 1,16 рази (р<0,0001), активність СОД плазми крові – в 1,21 (р<0,0006), ЗАОА плазми крові – в 1,07 (р<0,03), вміст токоферолу-ά в сироватці крові – у 1,13 (р<0,0001), продукцію L-аргініну – в 1,16 (р<0,0001), нітріт-аніону (NO2-) – у 1,41 (р<0,0001); знизило вміст МСМ 238 нм в 1,12 рази (р<0,0005), МСМ 254 нм – в 1,11 (р<0,005), МСМ 260 нм – в 1,12 (р<0,0003), МСМ 280 нм – у 1,22 (р<0,0001).