Журнал «Медико-социальные проблемы семьи» 2 (том 17) 2012

Одним з показників прогресивного розвитку суспільства є гуманне, милосердне та турботливе відношення до дітей і молоді, які внаслідок своїх фізичних і психологічних порушень не можуть вести повноцінний образ життя і навчання. Інвалідність у сучасному суспільстві розглядається, як стан людини, у якої внаслідок захворювання, дефекту чи наслідків травм, порушені здібності до здійснення своєї життєдіяльності. З цієї причини така людина потребує соціальної, фізичної, психологічної допомоги та відповідної оздоровчої реабілітації. Нажаль, в Україні історично склалося так, що категорія громадян, до яких можна віднести студентів-інвалідів, на протязі значного проміжку часу оставалась соціально беззахисною і фактично була ізольована від суспільства. Відкрите обговорення соціальних проблем життя і навчання людей з обмеженими можливостями не мало популярності серед вищих навчальних закладів нашого суспільства. Однак, за останні роки ситуація в Україні значно змінилась у покращенні життя та особливо у навчанні студентів-інвалідів. Студенти-інваліди сьогодні мають соціальні пільги та фінансову допомогу, правове захищення, а сучасна освіта у вищих навчальних закладах вийшла на новий рівень надання знань людині з особливими потребами. В цей же час суспільство зрозуміло, що для збереження та відновлення фізичного здоров'я студентів-інвалідів, дітей і молоді, необхідно впровадження у їх життя сучасних оздоровчих методів медичної, фізичної, психологічної та соціально-культурної реабілітації. Але в соціокультурному житті, навчанні проблеми оздоровчої та психологічної реабілітації студентів-інвалідів існують в нашій країні, нажаль і зараз [2] (фото 1).

В багатьох розвинутих країнах Європи питання о прийнятті адекватних мір у підтримку людей з обмеженими можливостями поставлено у практичну плоскість. Той факт, що інваліди можуть бути такими ж корисними членами суспільства, як і здорові люди, стає усе очевиднішим. Та головна задача суспільства – не тільки утримувати інвалідів за свій рахунок, а допомогти їм сьогодні, реалізувати їх можливості та здібності які вони мають.

В останні роки в Україні з’явився позитивний здвиг з впровадження у оздоровчий процес, освіту, коли люди з обмеженими можливостями стали вступати до вищих навчальних закладів та отримувати вищу спеціальну освіту разом з звичайними, здоровими людьми. Вони сьогодні разом навчаються, спілкуються між собою та пристосовуються до сучасних, реальних умов нашого соціального життя в країні, причому не гірше за здорових людей.

Усе це стало можливим у наслідок широкого впровадження у навчально-виховний процес сучасних науково обґрунтованих оздоровчих методів фізичної, психологічної, педагогічної, духовної та медичної реабілітації.

На етапі розвитку нашого демократичного суспільства та проведення комплексу оздоровчих заходів з метою впровадження інтеграції громадян з обмеженими фізичними можливостями у суспільство, являє пріоритетний напрямок сучасної соціальної політики нашої держави. Актуальність цієї проблеми не викликає сьогодні сумнівів та визначається в соціальній структурі наявністю на сьогодні значного числа людей, які мають ознаки обмеження життєдіяльності – людей з обмеженими можливостями.

Умовна схема сучасної комплексної реабілітації людей з обмеженими можливостями може бути представлена нами у наступному вигляді:

• педагогічна (професійна реабілітація) - забезпечує реабілітацію людини як суб’єкта життєдіяльності;
• психологічна реабілітація – сприяє мотивації людини до оволодіння професійними здібностями та формує особистість;
• соціальна реабілітація – забезпечує інтеграцію людини до суспільства, як соціального суб’єкта;
• духовна реабілітація – забезпечує реабілітацію людини, як суб’єкта культури, спадщини та носія культурних традицій;
• медична та фізична реабілітація – забезпечує лікування та реабілітацію людини на рівні існування як біологічного організму.

Тільки єдність дій усіх цих компонентів можливо розраховувати на позитивний успіх у роботі з студентами-інвалідами з інтеграції їх у майбутньому у сучасне суспільство.

Як відомо у світі налічується зараз близько 500 млн. інвалідів, в тому числі 3 млн. в Україні. При цьому особливу категорію серед них складають студенти ВНЗів. У вищих навчальних закладах України ІІІ-ІV рівнів акредитації сьогодні навчається більше 3800 студентів-інвалідів. Це приводить до актуалізації втручання методів та засобів сучасної фізичної та психологічної оздоровчої реабілітації студентів-інвалідів в Україні.

Особливе значення при цьому приділяється сучасному рівню втручання комп’ютерних новітніх програм і технологій в навчально-виховному процесі, професійній реабілітації та спорту в майбутньому раціональному працевлаштуванні спеціалістів інвалідів [2, 9].

Мета роботи: провести науковий аналіз та вивчити проблеми оздоровчої фізичної реабілітації, психологічної та соціокультурної в роботі з студентами-інвалідами кафедр фізичної реабілітації, комп’ютерних систем та мереж. НДР виконана в умовах Горлівського регіонального інституту ВНЗ ВМУРоЛ «Україна» за темою: «Моніторинг здоров'я студентів-інвалідів ГРІ ВНЗ ВМУРоЛ «Україна», та шляхи зменшення їх інвалідізації методами фізичної реабілітації і фізичного виховання та працевлаштування», сумісно з Донецьким державним інститутом здоров’я, фізичного виховання і спорту, Донецьким національним медичним університетом ім. М. Горького та Донецьким обласним наркологічним диспансером (кабінет анонімного лікування).

Результати та їх обговорення

Професійна реабілітація та реадаптація, особливо працевлаштування, майбутніх спеціалістів інвалідів, є дуже важливим показником ефективності роботи ВНЗ зі студентами-інвалідами випускниками, відновлення трудової діяльності інваліда у колишній чи новій професії. Забезпечення конкурентоспроможності інваліда на сучасному ринку праці та його працездібності, як у звичайних виробничих умовах так і у спеціально розроблених для них умовах праці. [3, 5, 10].

Сучасна реабілітація студентів-інвалідів передбачає сьогодні втручання при навчанні у ВНЗ комплексу соціальних, фізичних, психологічних та педагогічних заходів, що забезпечують можливість для людей з особливими потребами навчатися у ВНЗ та після закінчення повернутися або максимально наблизитися до повноцінного суспільного життя. Кінцевою метою реабілітації таких людей є забезпечення активної їх участі в основних сферах діяльності та житті суспільства. З успіхом проводити навчання студентів-інвалідів за комп'ютерно-новітніми технологіями відповідно до сучасних принципів модифікованого здорового, якісного стилю їх життя.

При виконанні нашої комплексної, науково-дослідницької роботи та реабілітації людей з особливими потребами ми спиралися на принципи гуманістичної педагогіки та психології, найважливішими із яких є:

• перетворення інваліда на суб'єкта активної творчої діяльності;
• демократизм у стосунках лікаря-реабілітолога та інваліда;
• індивідуалізація в роботі з урахуванням стану здоров'я людини, рівня його фізичної підготовленості, індивідуальних психологічних особливостей;
• організацію студентів-інвалідів до індивідуального навчання;
• можливість втручання при навчанні психолого-педагогічної корекції.

Ефективність застосування засобів фізичної реабілітації, комп’ютерних новітніх технологій при навчанні студентів-інвалідів залежить від врахування нами таких принципів: принципу свідомості; принципу активності; принципу систематичності; принципу поступовості; індивідуалізації; науковості; виховного навчання та інші [2].

Заняття фізичною культурою і спортом з інвалідами нами проводяться за спеціальними програмами з урахуванням характеру патології, ступеня відхилення у фізичному розвитку і підготовленості, функціонального стану організму. Особливості стану здоров'я яких не дозволяють справлятись із сучасними фізичним навантаженням у спеціальній медичній групі, то ми займалися з ними за індивідуальними програмами фізичного оздоровлення та реабілітації. Перед оздоровчою фізичною та психологічною реабілітацією осіб з особливими потребами ставляться такі завдання:

• зміцнення загального здоров'я, покрашення фізичного розвитку і загартування організму;
• формування морально-вольових, фізичних, психічних і основних рухових умінь та навичок, підготовка до складання окремих тестів з методів фізичної і психологічної реабілітації;
• усунення або зменшення наслідків захворювань та травм;
• попередження розвитку патологічного процесу;
• підвищення функціональних можливостей органів і систем, фізичної, психологічної і розумової працездатності;
• адаптація організму студентів-інвалідів до комп’ютерних навантажень, що поступово збільшуються у творчому навчально-виховному процесі.

Однак, при впровадженні фізичної та психологічної реабілітації у життя та навчання студентів-інвалідів в умовах нашого інституту виникає велика кількість проблем державного, суспільного, індивідуального, морально-психологічного, соціокультурного та педагогічного характеру.

Як відомо, реабілітаційний процес студентів-інвалідів дуже складний і тривалий, він включає в себе проходження ряду етапів фізичної, психологічної і соціальної реабілітації:

• розроблення нами індивідуальної комплексної програми реабілітації, не тільки загальної, але й індивідуальної програми оздоровчої фізичної реабілітації та навчання в умовах нашого навчального закладу;
• формування мотивації студентів-інвалідів до активної діяльності;
• реалізація індивідуальних програм реабілітації та навчання за обраною студентом-інвалідом майбутньою спеціальністю;
• створення сучасної навчально-методичної та педагогічної групи, яка допомагає освоюванню роботи студентів на індивідуальному комп’ютері, знайомитися з науко-виховними програмами, особливо для студентів з порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату, з вадами нервової системи. З втручанням індивідуальних навально-методичних комп’ютерних програм та методичних посібників.

На сьогодні Горлівський регіональний інститут університету «Україна» є інклюзивним учбовим закладом, де синтез фізично-психологічних, педагогічних і інформаційних технологій дозволяє більш якісно реалізувати індивідуальний підхід до навчання та оздоровлення студентів-інвалідів [6, 10].

Все це дозволяє нам послідовно проводити комплексний динамічний контроль за ефективністю втручання проведених сучасних методів фізичної, психологічної та оздоровчої реабілітації залежно від результатів оздоровлення отриманих студентами-інвалідами.

На базі ГРІ ВНЗ ВМУРоЛ «Україна» навчається в 2011-2012 роках біля 80 студентів-інвалідів. При роботі з ними ми безумовно зустрічаємося з рядом труднощів.

Це в першу чергу проблеми державно-технічного характеру.

Так у багатьох містах країни, через недостатню увагу до інвалідів з боку суспільства студенти часто не мають можливостей користуватися необхідними для них засобами (соціально підготовленого транспорту, під'їзних умов для колясок, спортивних центрів, індивідуальних тренажерів для інвалідів, спортивних залів та басейнів для інвалідів).

При проведенні медичної фізичної, психологічної та оздоровчої реабілітації з інвалідами робота повинна проводитися під контролем лікарем та спеціаліста з фізичної та психологічної реабілітації які мають вищу освіта та досвід роботи.

Спеціаліст з ЛФК, реабілітолог повинні вміти:

• сформувати загальне уявлення про закономірності рухових дій інвалідами;
• сформувати та оволодіти передумовами загального ритму дихання (особливо методики дихання за Стрельніковой, Бутейко(ВЛГД)). Головна мета цього методу дихання повернути хвору людину, інваліда до повного стану здоров’я шляхом оволодіння методом ВЛГД, самоконтролю та саморегуляції, а більш конкретно – оволодіти усіма варіантами нормалізації дихання – основної життєвої функції організму людини [1, 7];
• своєчасно усунути причини, які провокують виникнення помилок у техніці рухової дії.

В програмі навчання новим руховим діям інвалідів необхідно включати систему контролю за якісним рівнем техніки рухових дій та ритмом дихання:

• ступінь автоматизму рухової дії;
• стійкість рухової навички в умовах емоційних зрушень;
• діапазон варіативності прояву техніки рухових дій;
• стійкість техніки навчання руховим діям в умовах стомлення зі збереженням високого результату (контроль пульсу, частоти дихання, АД, ЕКГ).

Таке застосування фізичних навантажень різного змісту в профілактичних, коректувальних і тренувальних цілях рухової сфери інвалідів повинне бути реалізоване спеціалістом-фахівцем реабілітологом на основі керівництва наступними закономірностями:

• глибоке знання показників функціонального стану усіх фізіологічних систем організму інвалідів при проведенні методів та засобів фізичної реабілітації (пульс, частоти дихання, показники АД, ЕКГ);
• адекватність фізичного навантаження, застосовуваних локально й інтегрально, фізіологічним можливостям організму, коли при профілактиці й корекції рухової сфери інвалідів, у кожен момент проведення занять навантаження повинні бути оптимальними.

Крім того, слід завжди знати, що людина з особливими потребами як правило має такі психологічні особливості, що відмінні від особливостей решти їх ровесників, котрі не мають від природи якихось фізичних обмежень. У цієї категорії молоді більш виражені:

• позитивні риси: чутливість, м'якість, доброзичливість, слухняність, довірливість, покірність, чуйність – словом, усе, що дає можливість справжньому реабілітологу плідно працювати і досягати високих результатів у своїй роботі [10];
• негативні риси: підозрілість, вразливість, емоційність, соромливість - усе, що робить їх фізично слабкішими, невпевненими у своїх силах, можливостях і мають бути перепонами у спілкуванні і відносинах [5].

В наступний час існують такі труднощі, щодо навчання за новітньо-комп’ютерними технологіями. Відповідно до даної проблеми нами раніше були розроблені методичні рекомендації по збереженню здоров’я студентів-інвалідів при настанні Синдрому хронічної втоми (СХВ).

Важливе значення мають проблеми при самостійних заняттях студентів-інвалідів.

Обов'язково слід сказати про специфічні причини втоми, студентів з інвалідністю. Під час виконання самостійних занять вони пов'язані з необхідністю інтенсивної розумової діяльності, яка вимагає значного напруження центральної нервової системи. Це являється як педагогічною, так і фізіологічною проблемою. Вирішення цієї проблеми залежить від ряду чинників, однак в основу треба поставити таку організацію режиму праці і відпочинку, з переходом від інтелектуального труда до фізичних вправ, яка б дала змогу уникнути перевтоми [4, 10].

Проблеми при підготовці студентів спортсменів-інвалідів.

Певну кількість наших студентів-інвалідів складають спортсмени, які одержали травми внаслідок своєї професійної діяльності, або такі, що мали порушення у здоров'ї або вади розвитку, але займаються сьогодні спортом [4, 8, 9] (фото 2, 3, 4).

До таких проблем відносять:

• розробку критеріїв нормування фізичних навантажень з обліком збереження функцій щодо медичних показань і протипоказань;
• раціональне планування річного циклу фізичних навантажень інвалідів всіх нозологічних груп і категорій;
• особливості досконалості фізичної, психологічної і інтелектуальної підготовки спортсменів-інвалідів;
• використання традиційних і нетрадиційних засобів відновлення у тренувальному процесі спортсменів-інвалідів;
• розробку нових технічних засобів і тренажерів на основі новітніх технологій;
• розробку наукових систем самовиховання інвалідів (самоконтроль, самоаналіз, самонавіяння) для соціально-психологічної їх незалежності, конкурентоспроможності і працевлаштування.

Висновки

Для вирішення сучасних проблем в роботі з студентами-інвалідами потрібні і час, і кошти. При спілкуванні з студентами-інвалідами педагогам і фахівцям реабілітологам, слід звернути увагу на те, що:

1. кожна людина з особливими потребами потребує особливого психологічного ставлення до неї;
2. до кожного студента-інваліда необхідно застосовувати компетентністно-особистий педагогічний підхід;
3. необхідно сьогодні створювати сучасну систему комплексної, соціальної, багатопрофільної реабілітації, яка повинна бути спрямована на забезпечення відносно незалежної життєдіяльності інвалідів.

Тому не обійтись нам сьогодні без сучасної реабілітаційної інфраструктури європейського рівня. Втручання спортивно-відновного оснащення, для чого треба звернути увагу до наших спонсорів на відповідну допомогу студентам інвалідам.