Журнал «Медико-социальные проблемы семьи» 1 (том 16) 2011

Національна програма “Репродуктивне здоров’я” визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засоби охорони репродуктивного здоров’я жінок. Регулює суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного фізичного, духовного та психологічного розвитку населення. Усунення факторів, що шкідливо впливають на репродуктивне здоров’я жінок, подолання демографічної кризи та подальшого скорочення чисельності населення, збереження генофонду, забезпечення покращення репродуктивного здоров’я населення України. Тому вона надзвичайно актуальна, як в соціальному, медичному так і особливо, на наш погляд, фізично-реабілітаційному плані. Покращення здоров’я населення нашої країни, зокрема репродуктивного, є одним з реальних шляхів відтворення генофонду населення країни. Вирішування найбільш складних першочергових проблем фізичного здоров’я жінок репродуктивного віку – це перспективи покращення акушерської допомоги вагітним, новонародженим, зниження показників перинатальної та материнської смертності [2].

Вихід країни з демографічної кризи, значне покращення показників здоров’я вагітних жінок та новонароджених – це актуальні проблеми, які сьогодні ставить Національна програма “Репродуктивне здоров’я 2006 – 2015” в Україні.

Широка взаємодія медичних закладів у комплексі вирішення невідкладних проблем репродуктивного здоров’я, інститутами здоров’я , фізичного виховання і спорту, ріст усвідомлення важливості цих питань в суспільстві дадуть ще більш позитивні результати. Все це, на наш погляд, є добрим підґрунтям для покращення показників виконання нової Національної програми “Репродуктивне здоров’я нації 2006 – 2015”. Основним завданням нової програми ставиться вирішення проблеми покращення показників репродуктивного здоров’я жінок, особливо дівчат-підлітків.

Ставлення жінок репродуктивного віку більш активно до формування сучасних принципів здорового образу життя. Необхідність займатись фізичною культурою і спортом, спеціальними фізичними вправами, ЛФК, оздоровчими методами сучасної фізичної та психологічної реабілітації (аеробіка, аквааеробіка, фітнес, футбол, оздоровча ранкова гімнастика та інші).

Так, наприклад, незважаючи на деяке підвищення рівня народжуваності в Україні у 2002 році і продовження цієї тенденції у 2003 та 2009 роках, ситуація у сфері відтворювання населення в країні залишається ще критичною і становиться лише 1,2 дитини на одну жінку, тоді як для простого відтворення населення даний показник має становити не менш як 2,2. Згідно з останніми даними ВООЗ Україна займає останнє місце серед країн Євросоюзу за рівнем як народжуваності так і приросту населення і в двічі перевищує показник рівня загальної смертності економічно розвинутих країн. Коефіцієнт материнської смертності також усе ще залишається значним. Якщо у 2000 році він становив 24,7, то 2003 року – 18,9, що все ще у 2,5 рази перевищує такий показник економічно розвинутих країн Європи. Ми також маємо на сьогодні високі показники перинатальної і дитячої смертності. Так дитяча смертність у 2000 році становила 11,91, у 2003 році цій показник зменшився до 9,7 на 1000 народжених живими, однак він у вдвічі перевищує цей показник у розвинутих країнах [3-5].

В планах підготовки нової Національної програми “Репродуктивне здоров’я нації” рішенням Президента України в найближчий час буде внесено на розгляд парламенту, як першочерговий проект закону України «Об основах законодавства України о охороні здоров'я». Цей законопроект, за словами Віктора Януковича, стане базовим для проведення реформи у сфері Охорони здоров’я в Україні. У ньому передбачається відкриття у найближчий час сучасних перинатальних центрів «Нове життя» у. м. Кіровограді, у містах Дніпропетровської, Донецької, Львівської, Полтавської областей та АР Крим. Сьогодні питома вага дітей, котрі народились у пологодопомічних закладах сертифікованих на відповідність «Лікарня, доброзичлива до дитини» складає 67,4% [1].

Мета роботи – активне застосування сучасних методів і засобів фізичної та психологічної реабілітації, всебічної підготовки вагітної жінки до фізіологічного перебігу вагітності у кожному триместрі, повноцінному внутрішньоутробному розвитку плоду і профілактиці несприятливих акушерських ускладнень у процесі вагітності, пологах та в післяпологовому періоді.

Результати та їх обговорення

В умовах сучасної жіночої консультації, відразу після встановлення вагітності і постановки жінки на диспансерний облік по вагітності (в І триместрі – до 16-17 тижнів), лікар акушер-гінеколог та штатний спеціаліст реабілітолог (які повинні бути у кожній жіночій консультації) спільно повинні відразу скласти програму фізичної реабілітації і фізичних вправ, які будуть відповідати фізіологічним змінам в організмі вагітної.

В першу чергу фізичні вправи (ЛФК) та методи фізичної і психологічної реабілітації повинні бути обґрунтовані спеціалістами відповідно фізіологічним змінам, які відбуваються як у всьому організму вагітної, так і у репродуктивній системі. Програма фізичної і психологічної реабілітації, засоби і методи її застосування повинні суворо контролюватися лікарем акушером і спеціалістом ЛФК, реабілітологом, обов’язково відповідати строку вагітності. При цьому бути клініко-фізіологічно обґрунтованими для використання їх в І триместрі вагітності.

Треба пам’ятати, що на початку І триместру вагітності жінкам не рекомендується застосування інтенсивних фізичних вправ, підвищені психологічні та сексуальні навантаження на репродуктивну систему жінки. Це може порушити ще не міцний зв'язок між материнським організмом і ембріоном.

Тому заняття відносно підвищеного навантаження спеціальної гімнастики бажано починати після установлення нормального, фізіологічного перебігу вагітності, встановлення можливих протипоказань, які існують, і сформування плаценти з підвищеним виділенням в кров гормону прогестерону. До протипоказань втручань фізичних вправ в І триместрі вагітності слід віднести: гнійні процеси в будь-яких органах і тканинах, підвищення температури, захворювання нирок, печінки, різко виражені ранні гестози вагітних (нудота, блювота), кровомазання і кровотеча з матки, підвищена чутливість до фізичних вправ внутрішньоутробного плоду, його рухова активність.

Слід вважати обґрунтованим в цьому строку розвитку вагітності навчання жінки вправам на дихання (грудне, діафрагмальне, черевне та змішане дихання), при цьому найкраще заняття проводити в умовах басейну (аквааеробіка). Правильне дихання у воді дозволяє вагітній зняти нервово-психічне навантаження. Дихати рекомендується повільно, через ніс. 2-3 хвилини такого дихання, як правило, сприяє відновленню кровообігу і психічного балансу. Необхідно також навчити вагітну жінку проведенню самоконтролю при виконанні фізичних вправ за характером і частотою пульсу та дихання. Слід пам'ятати, що після 9-10 тижнів вагітності підвищена збудженість і скорочення матки значно знижується, але до повного формування і утворення плаценти (приблизно до 14-16 тижнів вагітності) гормональний фон (прогестероновий) недостатній і ще плід не зв'язаний міцно з пуповиною до матері. Тому в цьому строку вагітності ще остається підвищеною загроза появи викидня.

Процеси збудження і гальмування в І триместрі вагітності у жінок розрегульовані, наслідком чого можуть бути нудота, блювота, розлади сечовипускання, закрепи, метеоризм. Значно зростає потреба тканин вагітної у кисні (к 16 тижню приблизно в 2,5 рази). Тому їй рекомендуються щоденні прогулянки на свіжому повітрі вранці та ввечері.

В І триместрі за допомогою нескладних фізичних вправ з фітболом в перинатальних центрах спеціалістом реабілітологом, лікарем ЛФК, можуть бути вирішені такі завдання: в першу чергу навчити вагітну жінку правильному диханню (діафрагмальному); активізувати роботу серцево-судинної і дихальної систем; підвищити загальний життєвий тонус, покращити психоемоційний стан. В перші 12 тижнів вагітної слід дотримуватись суворого контролю за станом свого здоров'я, особливо в ті дні, які відповідають очікуваному строку менструації, тому як в ці дні відзначається підвищений ризик переривання вагітності.

Фітбол (з анг. “fit” – здоровий, “ball” – м’яч) – це гімнастичний м’яч, за допомогою якого в перинатальних центрах можна відновити, укріпити та підтримати здоров’я вагітної жінка, роділлі та породіллі та у післяпологовому періоді. Фітбол це унікальний тренажер, який має багато достоїнств, які вперше були застосовані у Швейцарії (80-ті роки). Фітбол відмінно зарекомендував себе у нас в країні у акушерських клініках та перинатальних центрах де він став незамінним помічником у підготовці вагітних жінок у І, ІІ, ІІІ триместрах та безпосередньо під час пологів.

Комплекс фізичних вправ на фітболі покращує рухливість у суглобах, хрестці, куприку, гнучкість, еластичність тазових м’язів у вагітних, сприяє відновленню кровообігу у всіх органах вагітної жінки.

Вправи з фітболом допомагають розвантажити хребет та хрестець, які несуть підвищене навантаження під час вагітності та особливо у пологах. Виконуючи роль опори, м’яч дає змогу вагітній жінці розслабитись та краще відчувати своє тіло. За допомогою фітболу проще виконувати вправи на розтяжіння м’язів промежини та тазового дна при цьому у жінок значно менше відбувається розривів промежини під час врізання, прорізання та розгинання головки плода. Підготовку до пологів за допомогою фітболу можна починати у ранні терміни вагітності (І триместрі), вправи з фітболом будуть сприяти умінню підтримувати своє тіло в гарній формі аж до пологів. Фітбол немає протипоказань, а тому його можна рекомендувати усім вагітним жінкам, особливо яким не показані підвищенні фізичні навантаження. Виключення складають ті випадки коли вагітність перебігає з ускладненнями. При цьому повинен бути строгий контроль та консультації лікаря акушера.

За даними сучасних психологічних досліджень почуття підвищеної тривожності у І триместрі вагітності відчувають біля 15% вагітних жінок, якім потрібна буде психологічна і психотерапевтична допомога.

Встановлено, що більш 35% майбутніх молодих матерів характеризуються слабким психічним і фізичним здоров'ям, близько 30% мають різні межові нервово-психічні розлади. Відомо, що коли об'єктивні і суб'єктивні показники стану вагітних жінок погіршуються на 10-15% – це є прямим підтвердженням прояви хронічної перевтоми і вони потребують комплексного негайного втручання для відновлення їх психічного і фізичного здоров'я.

Швидка психічна втома вагітних жінок, висока нервово-психічна напруга розвиваються особливо з приводу незапланованої вагітності, та непередбачення, що пов'язані з новими фізіологічними умовами розвитку вагітності. Особливо це має місце у І триместрі за недостатньою фізичною рухливістю, організацією праці і відпочинку вагітної жінки, гіперінформацією, труднощами процесу до фізичної та психічної адаптації. Частина з них пов'язана з принципово новими умовами і вони стають причиною нездатності вагітної жінки висловлювати власні емоції, хронічного стресу, дезадаптації. Приблизно для 10% молодих вагітних жінок характерні «екстремальне» високе суб'єктивне значення, низький рівень стійкості до фрустрації та стресу, що може бути початком різного роду психосоматичних розладів з високим ризиком коронарних та інших захворювань. Низький рівень стійкості до стресів, недостатня соціально-психологічна адаптація та дезадаптація, гострі негативні емоційні переживання можуть стати початком розвитку синдрому хронічної втоми (СХВ) різних екстрагенітальних захворювань у вагітних жінок (серцево-судинні захворювання, виразкова хвороба шлунку, нирок, печінки, дванадцятипалої кишки та інші).

Починаючи з II триместру вагітності (з 17 тижнів) можливо проводити фізичні вправи з метою навчання вагітних координації рухів, досконалості рухових функцій, вмінню сполучати дихання з рухами, виконанню вправ на формування спеціальних навичок (фітнес, аеробіка і особливо вправи з фітболом, стретчинг). Необхідно виконання фізичних вправ, які потребують напруги одних м'язових груп при одночасному розслабленні інших. Слід починати формувати у вагітних навички у виконанні вправ в тих вихідних положеннях тіла, які будуть прийматися у пологах. Строк вагітності 20-30 тижнів вважається найбільш «напруженим», тому як для вагітної жінки це період можливих максимальних фізичних навантажень на жіночій організм (фітнес, аеробіка і особливо вправи з фітболом, стретчинг).

К 20 тижням вагітності у майбутньої матері вже є не два (як у всіх людей), а три круги кровообігу. Третій круг кровообігу – «мати – плід», і серцю матері вже необхідно виконувати значне додаткове фізичне навантаження. В цьому строку вагітності характерні нестабільний артеріальний тиск з тенденцією до його підвищення, в основному, за рахунок гормональних зсувів, які виникають в організмі вагітної, і підвищення тонусу вже симпатичної системи. В цьому строку вагітності спостерігається зниження в'язкості крові, підвищується проникнення судинної стінки, особливо капілярів, може виникнути загроза крововиливу, передчасне відшарування плаценти, які представляють значну небезпеку для матері. Нирки працюють за обох, кількість сечі підвищується, а об'єм сечового міхура зменшується.

Усі залози внутрішньої секреції випробують підвищене навантаження. В II триместрі вагітності з'являється ще одна залоза внутрішньої секреції, яка сформувалася к 18-20 тижням вагітності – плацента. Плацента до цього часу додатково виробляє значну кількість жіночих полових гормонів – естрогенів і особливо прогестерона, що дуже важливо для збільшення матки і молочних залоз. Плацента регулює маточно-плацентарній кровообіг, а також виробляє релаксин, який впливає на опорно-руховий апарат вагітної.

Тому завдання лікувальної гімнастики в ІІ триместрі та методи фізичної реабілітації більш ускладнюються. Тепер вагітним слід привити навички глибокого та ритмічного дихання і за рахунок цього покращити маточно-плацентарний кровообіг; зміцнити м'язи, які будуть приймати участь в процесі пологів. Вагітні продовжують виконувати вправи з фітболом у положенні лежачи на спині для м'язів тазового дна, на повне розслаблення всіх м'язів.

Наприкінці ІІ триместру рекомендується проводити вправи для оволодіння положеннями тіла, необхідними в родах (підйом таза лежачи на спині з опорою на стопи і лопатки, притягування ніг до живота), продовжувати фізичні вправи з фітболом. Для зняття почуття втоми в ногах і стимуляції венозного кровообігу у вагітної, особливо при варикозної хворобі, слід кожен день виконувати спеціальні вправи сидячи на стільці. В II і особливо в ІІІ триместрах вагітності виникає застій частини рідини в організмі, найбільш в тканинах нижніх кінцівок. В цей час вагітній треба рекомендувати як можна частіше приймати положення сидячи або лежачи з підійнятими ногами.

Порушення психодинаміки та вищої нервової діяльності у ІІ триместрі відмічаються наявністю функціональних нервово-психічних порушень у вигляді неврозів, гестозів, зниження працездатності, погіршення уваги, підвищеної втомлюваності. Почуття страху перед пологами, негативних проявів емоцій, підвищеної емоційної нестійкості, тривожності, поганого самопочуття, наявності частих конфліктів. В цей час можливі порушення психосоматичного здоров'я (захворювання печінки, нирок та жовчного міхура), прееклампсії та еклампсії. Підвищена ранимість, недостатня комунікабельність, емоційна нестабільність вагітної приводять до екстрагенітальних захворювань. Все це повинен добре розуміти психореабілітолог у своєї роботі з вагітними особливо у II триместрі, та перед пологами.

У ІІІ триместрі (33-40 тижнів вагітності) відбувається подальше збільшення маси тіла і матки, дно матки достигає мечовидного відростка, що ще більше обмежує рухливість діафрагми. У вагітної в цей період серце приймає більш горизонтальне положення, зміщаються майже всі внутрішні органи, що заважає їх функціям. Ці фізіологічні зміни викликають необхідність в зменшені об’єму фізичного навантаження (вправи з фітболом, аеробіка), зміни для вагітної структури фізичних вправ і виконання їх, головним чином, з вихідних положень лежачи і стоячи.

Після 36 тижнів вагітності дно матки спускається до рівня реберних дуг, що пов'язане зі зростом і зрілістю плода, а також з проходженням голівки плода ближче до входу в плоскість малого тазу. Все це сприяє облегшенню роботи серця і легень вагітної і поліпшує її загальний стан. Тепер спеціалісту реабілітологу необхідно більше уваги приділяти виконанню вагітною фізичних вправ з фітболом у положенні лежачи на спині з опорою стопами о гімнастичну стінку. В цей час найбільше значення приділяється вправам з фітболом, які навчають правильної поведінки вагітної в пологах: напруги одних м'язів при довільному розслабленні інших; координації глибокого діафрагмального дихання з напругою скелетної мускулатури.

Спеціалісту реабілітологу, як і самій вагітній, необхідно суворо слідкувати за самопочуттям жінки, станом і реакціями її організму і плода (слідкувати за частотою серцебиття і рухами плода до і після кожного заняття) на застосовані фізичні навантаження.

Заняття фізичними вправами в III триместрі вагітності, особливо з фітболом, спрямовані на поліпшення еластичності і розтягування м'язів промежини і тазового дна, підвищення рухомості крижаного і куприкового зчленувань, поперекової області хребта. Зменшення венозного застою, особливо в судинах малого таза і нижніх кінцівок; відпрацювання координації дихання з одночасним напруженням і розслабленням всіх м'язів (релаксація); покращення діяльності серцево-судинної та дихальної систем. Слід більше приділяти часу навчанню вагітної, особливо, діафрагмальному диханню, вправам, які будуть необхідні в процесі пологів (підняття таза з опорою на стопи і плечі, напівприсідання з широко розставленими ногами, вправи на розтягування м'язів тазового дна і промежини). В III триместрі вагітності і при пологах за допомогою виконання фізичних вправ з фітболом лікарями акушерами, психологами і реабілітологами ставляться завдання: поліпшити кровообіг у всьому організмі вагітної; зменшити застійні явища у венах нижніх кінцівок; по можливості розширити кістково-м'язово-тазове кільце («вихід для плода»); навчити м'язової напрузі без затримання дихання; стимулювати роботу шлунково-кишкового тракту, перистальтику кишечника, роботу сечового міхура.

Особливу увагу в III триместрі слід приділяти фізичним вправам, які будуть необхідні при пологах, а починаючи з кінця II триместру вагітності рекомендується проводити репетицію майбутніх пологів, тім більше, що для повноцінної репетиції потребується не менше 15 занять.

Таким чином, біологічні особливості жіночого організму, що характеризується відносно меншим розвитком загальної мускулатури тіла, меншим обсягом порожнини серця, меншою життєвою ємністю легенів, більшою збудливістю нервової системи, періодичними змінами у зв'язку з менструальними циклами, дітородною функцією, створюють особливу необхідність у фізичному тренуванні та фізичної і психічної реабілітації Жінка повинна мати добре розвинений, міцний м’язово-зв’язковий апарат тазової області і промежини. Недостатня еластичність і міцність м'язів тазового дна найчастіше приводять до розривів промежини у пологах і в майбутньому житті до опушення внутрішніх статевих органів після важких пологів, порушенням функції сечового міхура та жіночої сексуальної дисфункції.

В період вагітності й, особливо пологів, підвищується внутрішньочеревний тиск, а щоб його стримувати потрібні сильні, пружні м'язи черевного преса й тазового дна. Дряблість м'язового апарата жінок тісно пов'язано зі зниженням загального фізичного тонусу, і на цьому тлі значно легше розвиваються різного роду психосоматичні захворювання, у тому ж числі хронічні захворювання статевих органів, спайки, що змінюють положення матки у післяпологовому періоді, опущення та випадіння внутрішніх статевих органів.

Такі післяпологові захворювання звичайно приводять до змін фізіологічного положення матки в малому тазу і опущення шийки матки та випадіння внутрішніх статевих органів, пролапсу та сексуальної дисфункції жінок (диспареунії), нетриманні сечі і пізніше захворюванням сечового міхура [7, 8].

У жінок, які активно займаються з фітболом, іншими сучасними фізичними вправами: лікувальною гімнастикою, ЛФК, ведуть активний спосіб життя (до, під час вагітності і в післяпологовому періоді), тривалість пологів коротше на 5-6 годин. У них значно рідше виникають акушерські ускладнення та необхідність оперативних втручань у пологах (кесарів розтин, накладання акушерських щипців, вакуум-екстракція плода, гіпотонічні маткові кровотечі та слабкість пологової діяльності).

У таких вагітних жінок значно менше з’являються розширення вен у малому тазі, на ногах, вульві, рідше з’являються набряки нижніх кінцівок та так звані фляки вагітності (розтяжки) на шкірі живота і стегнах.

У підборі фізичних вправ та методів фізичної і психосоматичної реабілітації увага звертається на підготовку тієї або іншої групи м'язів, а також на строк вагітності. Тому в кожному триместрі цілі гімнастичних вправ відрізняються, а фізіологічні зміни – диктують свої правила поведінки. Однак, не всі види фізичних вправ підходять жінкам під час вагітності. По кожному напрямку існують види фізичних вправ та положення вагітної, які найбільш показані під час вагітності, та особливо під час пологів. Так, наприклад, повне розслаблення, або релаксація, добре знімає м'язову та психічну напругу, вправи з фітболом поліпшують кровообіг, регулюють пульс, артеріальний тиск, дає почуття «усвідомлення» себе й дитини, допомагає впоратися зі змінами настрою, а під час пологів залишатися спокійною між переймами. Навчившись стежити за ритмом подиху, жінка також своєчасно підготує себе до пологів. Подих дозволяє контролювати свій психічний і фізичний стан навіть при найдужчих переймах. Подих вагітної жінки є досить своєрідним (діафрагмальним), особливо у першому і другому періодах пологів, тому що організм пристосовується до підвищених потреб у кисні й за рахунок посилення роботи серця, й збільшення кількості еритроцитів – переносників кисню. Тіло вагітної повинно пристосуватися до цього, адже потреба в кисні до кінця вагітності збільшується вище, чим на 30-40%.

В комплексі занять на першому етапі підготовки до пологів жінці слід роз'яснити, що їй прийдеться виконувати при пологах, виробити навички виконання рухів по команді, держати правильну поставу, навчити її різним засобам дихання, напруженню і розслабленню окремих груп м'язів, а також самоконтролю за диханням, частотою пульсу, рухами внутрічеревного плода і його серцебиттям.

На другому етапі необхідно виробити рухомі навички виконання простих спеціальних фізичних вправ при пологах: на координацію рухів з діяльністю певних груп м'язів і діафрагмальне дихання, роз'яснити вагітній, роділлі значення розслаблення м'язів при пологах, виробити рухомі навички в різних положеннях тіла роділлі, які їй прийдеться прийняти при пологах. Зараз вагітна жінка при пологах сама вибирає положення тіла, яке їй легше і краще бути при пологах.

Вагітна жінка повинна знати, що пологи – це фізіологічний процес, і їх боятися не слід. Пологи мають три періоди: перший – розкриття шийки матки, другий – послідовне вигнання плоду, третій – народження посліду. В першому періоді – періоді переймів роділлі необхідно розслабляти всі м'язи, особливо між переймами. Дихати слід глибоко і тільки через ніс.

На завершення нашої роботи слід вказати, що спеціалісту реабілітологу необхідно знати диференційовану методику підходу до проведення фізичних вправ і з іншими групами вагітних жінок. Так, для тих, хто народжує вперше старше 30 років, жінки частіше мають відхилення від фізіологічного перебігу вагітності, характерні стани нервово-психічної напруги: страх перед можливістю загубити дитину при пологах, страх і невпевненість перед пологами, підвищена емоційна лабільність, стрес. Такі вагітні потребують підвищеної уваги лікаря акушера, спеціаліста реабілітолога, спостереження психоневролога, лікаря терапевта, окуліста та інших спеціалістів. При екстрагенітальних захворюваннях обов'язково рекомендуються заняття спеціальною гімнастикою до вагітності і в ранні строки вагітності з широким використанням різних сучасних методів і засобів фізичної і психосоматичної реабілітації. Тому спеціаліст реабілітолог повинен володіти глибокими знаннями клініко-фізіологічного перебігу вагітності у кожному триместрі, обґрунтування особливостей перебігу і розвитку вагітності, майбутніх пологів при призначенні і проведенні відповідних сучасних методів і способів фізичної реабілітації в кожному триместрі вагітності.

Знання і вміння з предмету акушерства і гінекології, дозволяють майбутньому спеціалісту реабілітологу успішно використати сучасні методи і засоби фізичної, психологічної та психосоматичної реабілітації і корекції, сприятливо впливати на фізичне і психічне здоров'я вагітної жінки і майбутні пологи.

Таким чином, фізіологічно обґрунтоване використання вправ з фітболом, інших сучасних методів фізичної і психосоматичної реабілітації при вагітності і пологах у різних категорій жінок дозволяє успішному проведенню пологів, нормальному розвитку плода, скорішому поверненню здоров’я жінки після пологів до повсякденного особистого, соціального життя і вихованню дитини.

Подальше дослідження передбачається провести в напрямку вивчення спеціалістами реабілітологами та фахівцям фізичного виховання, здоров’я і спорту інших проблем з акушерства з метою покращення репродуктивного здоров’я жінок та дівчат-підлітків майбутніх вагітних подолання демографічної кризи, покращення соціального, духовного, фізичного та психічного здоров’я української нації, якості життя людей в Україні.

Сучасні перинатальні центри повинні вирішити важливу державну проблему – покращення перинатального здоров’я вагітних, управління здоров’ям людини. Саме цей путь здатен здійснити недоліки в справі профілактики захворювань, які є причиною смерті новонароджених, захворювань сучасної цивілізації (серцево-судинні, злоякісні, ендокринні та інші захворювання) та захворювань дітей.

У нас, як і раніше, відсутня цільна інфраструктура оздоровчих та профілактичних центрів фізичної реабілітації, недостатня наукова та учбова бази підготовки відповідних спеціалістів реабілітологів з акушерства і гінекології. В фізкультурних вищих навчальних закладах на сьогодні навіть немає програм з предмету підготовки спеціалістів фізичної реабілітації в акушерстві і гінекології.

Сьогодні змінити в країні психологію та світогляд чиновників, відповідних за збереження репродуктивного здоров’я жінок, за стратегію охорони здоров’я матері та дитини, управлінні здоров'ям населення, як і раніше нікому.

Висновки

Сьогодні недостатньо приділяється уваги до модернізації обладнання пологодопомічних закладів, відкриття спеціальних оздоровчих фізично-реабілітаційних комплексів, втручань санаторно-курортного лікування вагітних, матері та дитини, відповідним вимогам оздоровлення, покращення показників генофонду та збереження української нації.

Зараз потребує невідкладного опрацювання сучасних навчальних програм що до покращення репродуктивного здоров’я в інститутах фізичного виховання, здоров’я та спорту, здорового способу життя молоді, особливо дівчат-підлітків та жінок до фізичної реабілітації, фізичного виховання та фізичної культури і спорту населення країни.

Програма репродуктивного здоров’я жінок повинна стати проблемою державного значення як одна з важливих компонентів покращення соціально-економічного розвитку країни і робочого потенціалу держави.

Хай нас в Україні буде знову 52 мільйони!

В роботі розглянуті питання виконання Національної програми «Репродуктивне здоров’я». Вивчені особливості розвитку фізіологічних змін під час виношування вагітності у кожному триместрі, втручання методів та засобів фізичної реабілітації, психокорекції вагітних жінок, психологічний стан та підготовку їх до пологів. Вивчені недоліки та шляхи їх усунення, напрямки поліпшення показників репродуктивного здоров’я жінок, народжуваності, демографічної ситуації та генофонду нації у державі