Журнал «Медико-социальные проблемы семьи» 2 (том 18) 2013
Вернуться к номеру
Морфологічні аспекти доцільності проведення органозберігаючих операцій у жінок репродуктивного віку з кістозними доброякісними утвореннями яєчників, зацікавлених у реалізації репродуктивної функції
Авторы: Носенко О.М. - Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї, м. Донецьк, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
Рубрики: Акушерство и гинекология, Хирургия
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Мета дослідження — оцінка доцільності проведення органозберігаючих операцій у жінок репродуктивного віку з кістозними доброякісними утвореннями яєчників, зацікавлених у реалізації репродуктивної функції, шляхом вивчення у них фолікулярного апарату яєчників.
Матеріал та методи. Проведена оцінка морфофункціональних особливостей яєчників при ендоскопічних втручаннях у 91 пацієнтки з кістомами яєчників, у 50 хворих на кісти яєчників та у 20 жінок контрольної групи. Гістологічні зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином, вивчали за допомогою світлової мікроскопії. Виявлення рецепторів до естрогенів, прогестерону й ядерного фактора проліферації Proliferating Cell Nuclear Antigen (PCNA) проводили імуногістохімічним методом за допомогою Dako En Vision System (США), HRP (пероксидаза хрону) двоступінчастим методом забарвлення з мишиними моноклональними антитілами до рецепторів естрогенів, прогестерону, PCNA Dako (США).
Результати. У всіх групах жінок із кістозними утвореннями в яєчниках зустрічалися фолікули на різних стадіях розвитку. Фолікули були збереженими при існуванні в яєчниках кістозних утворень навіть великих розмірів і в яєчниках із тугим багаторазовим перекрутом. При проведенні імуногістохімічних досліджень виявлено, що фолікули в яєчниках із кістозними доброякісними утвореннями зберігали свою гормональну і проліферативну активність.
Висновки. У пацієнток репродуктивного віку з наявністю в яєчниках кістозних доброякісних утворень фолікулярний апарат збережений у різному об’ємі, що сприяє відновленню репродуктивної функції шляхом проведення органозберігаючих операцій.
Цель исследования — оценка целесообразности проведения органосохраняющих операций у женщин репродуктивного возраста с кистозными доброкачественными образованиями яичников, заинтересованных в реализации репродуктивной функции, путем изучения у них фолликулярного аппарата яичников.
Материал и методы. Проведена оценка морфофункциональных особенностей яичников при эндоскопических вмешательствах у 91 пациентки с кистомами яичников, у 50 больных с кистами яичников и у 20 женщин контрольной группы. Гистологические срезы окрашивали гематоксилином и эозином, изучали с помощью световой микроскопии. Выявление рецепторов к эстрогенам, прогестерону и ядерного фактора пролиферации (PCNA) проводили иммуногистохимическим методом с помощью Dako En Vision System (США), HRP (пероксидаза хрена) двухступенчатым методом окрашивания с мышиными моноклональными антителами к рецепторам эстрогенов, прогестерона, PCNA Dako (США).
Результаты. Во всех группах женщин с кистозными образованиями в яичниках встречались фолликулы на разных стадиях развития. Фолликулы были сохранены при наличии в яичниках кистозных образований даже больших размеров и в яичниках с тугим многократным перекрутом. При проведении иммуногистохимических исследований выявлено, что фолликулы в яичниках с кистозными доброкачественными образованиями сохраняли свою гормональную и пролиферативную активность.
Выводы. У пациенток репродуктивного возраста с наличием в яичниках кистозных доброкачественных образований фолликулярный аппарат сохранен в разном объеме, что способствует восстановлению репродуктивной функции путем проведения органосохраняющих операций.
Objective. Assessment of feasibility of organ preserving operationes performing in women of reproductive age with benign cystic ovarian masses, interested in implementing reproductive function by studying in them the ovarian follicular apparatus.
Material and methods. The evaluation of morphological and functional characteristics of ovaries obtained during endoscopic interventions from 91 patients with ovarian cystomas, from 50 patients with ovarian cysts and 20 women of the control group. Histological sections were stained with hematoxylin and eosin, and studied using light microscopy, identification of receptors for estrogen and progesterone, as well as the Proliferating Cell Nuclear Antigen (PCNA) was performed immunohistochemical method using Dako En Vision System (USA), HRP (peroxidase horseradish) two-step method of staining with murine monoclonal antibodies to estrogen receptors, progesterone, PCNA Dako (USA).
Results. In all groups, the ovaries with cystic formations encountered follicles at different stages of development. Follicles were preserved by the existence of the ovaries cystic formations, even of large size and in the ovaries of multiple tight tilting. In conducting immunohistochemical studies revealed that the follicles in the ovaries with cystic benign masses retain their hormonal and proliferative activity.
Conclusions. In patients of reproductive age with the presence of ovarian benign cystic formations follicular unit saves in varying volume, which provides the ability to save and restore reproductive function through performing of organ preserving operations.
кістозні доброякісні пухлини яєчників, кістозні пухлиноподібні утворення яєчників, фолікулярний апарат, органозберігаючі операції, морфологія, імуногістохімія.
кистозные доброкачественные опухоли яичников, кистозные опухолевидные образования яичников, фолликулярный аппарат, органосохраняющие операции, морфология, иммуногистохимия.
cystic benign ovarian tumors, cystic tumor formation of ovarian, follicular apparatus, organ preserving operations, morphology, immunohistochemistry.
Доброякісні пухлини та пухлиноподібні утворення яєчників є досить поширеною патологією серед жінок [2, 4, 7–11]. За даними літератури, пухлини яєчників займають друге місце серед пухлин жіночих статевих органів (6–25 %) і друге-третє місце у структурі невідкладної гінекологічної патології [1, 3, 5]. Слід відзначити, що до 11–12 % череворозтинів виконуються в гінекологічних відділеннях із приводу утворень яєчників або їх ускладнень [4].
Окрім онкологічних аспектів при операціях на яєчниках у жінок підліткового і репродуктивного віку дуже важливими є питання збереження репродуктивної функції, тобто виконання органозберігаючих оперативних втручань [6]. Збереження яєчника є запорукою подальшої реалізації репродуктивної функції у жінок, які не здійснили свою репродуктивну програму, особливо у пацієнток із оваріоектоміями в анамнезі та наявністю єдиного яєчника [6, 9–11], а також у жінок із безплідністю, серед яких кістозні доброякісні утворення яєчників діагностуються в 25–33 % випадків. Не меншу турботу викликає збереження репродуктивної функції у дівчат і дівчат-підлітків із кістозними доброякісними утвореннями яєчників [5].
Метою дослідження стала оцінка доцільності проведення органозберігаючих операцій у жінок репродуктивного віку з кістозними доброякісними утвореннями яєчників, зацікавлених у реалізації репродуктивної функції, шляхом вивчення у них фолікулярного апарату яєчників.
Матеріал та методи
Проведена оцінка морфофункціональних особливостей яєчників при ендоскопічних втручаннях у 91 пацієнтки з кістозними пухлиноподібними утвореннями яєчників (КПУЯ), у 50 хворих на кістозні доброякісні пухлини яєчників (КДПЯ) та у 20 жінок контрольної групи.
Серед яєчників із кістозними пухлиноподібними утвореннями 17 було з ендометріоїдними кістами (група Е), 22 — із кістами жовтого тіла (група Ж), 23 — із фолікулярними кістами (група Ф), 14 — із кістами без епітеліального вистилання (група Б), а також 15 біоптатів яєчників від пацієнток із параоваріальними кістами (група П). Серед яєчників із кістозними доброякісними пухлинами 17 було зі зрілими кістозними тератомами (група Т), 15 — із серозними цистаденомами (група С), 18 — із муцинозними цистаденомами (група М).
Біоптати яєчників контрольної групи були від соматично здорових жінок, без явищ ендометріозу, ендокринних порушень, із регулярними овуляторними циклами, прооперованих з приводу трубної безплідності.
Операційний матеріал фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну (рН 7,4). Дослідження проводили із застосуванням методики ступінчастих зрізів. Зрізи виготовляли товщиною 4–5 мкм і поміщали по 3–4 зразки на стекла Super Frost® Plus (Німеччина). Частину матеріалів після спиртової обробки заключали в целоїдин-парафін, зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином, вивчали за допомогою світлової мікроскопії.
Рецептори до естрогенів, прогестерону та ядерного фактора проліферації Proliferating Cell Nuclear Antigen (PCNA) виявляли імуногістохімічним методом за допомогою Dako En Vision System) (США), HRP (пероксидаза хрону) — за двоступінчастим методом забарвлення. Як «демаскувальний» прийом застосовували нагрівання стекол зі зрізами в мікрохвильовій печі Samsung CE118KFR. Для імуногістохімічного дослідження використовували такі первинні імунні сироватки, як мишині моноклональні антитіла до рецепторів естрогенів, прогестерону та до PCNA Dako (США).
Приготовлені гістологічні препарати вивчали за допомогою світлового мікроскопа Olympus BX-40. Фотозйомку здійснювали цифровим апаратом С200о ZOOM Olympus Dp-Soft.
Результати досліджень опрацьовували методами варіаційної та критеріальної статистики за допомогою пакета комп’ютерної статистичної обробки даних програми Microsoft Exсel.
Результати та обговорення
Вік обстежених жінок коливався від 15 до 35 років і становив у групі з КПУЯ 26,09 ± 0,49 року, з КДПЯ — 26,18 ± 0,69 року, у контрольній — 27,38 ± 0,58 року і вірогідно між групами не відрізнявся (р > 0,05) (табл. 1).
У жінок із групи контролю яєчники мали типові морфофункціональні властивості яєчників жінок репродуктивного віку.
Товщина білкової оболонки становила у пацієнток із КПУЯ 0,28 ± 0,03 см, із КДПЯ — 0,20 ± 0,01 см, із кістозними цистаденокарциномами — 0,24 ± 0,03 см, у контрольній групі — 0,09 ± 0,01 см (pІ–ІІ < 0,006, pІ–к < 0,0001, pІІ–к < 0,0001), і була найбільшою у жінок групи Б — 0,54 ± 0,08 см (табл. 2).
Середня кількість фолікулів на одне поле зору при малому збільшенні мікроскопа (табл. 3) при використанні методики ступінчастих зрізів становила у контролі 5,93 ± 0,48, тоді як при КПУЯ — 3,76 ± 0,36, КДПЯ — 3,95 ± 0,61 (pІ–ІІ > 0,05, pІ–к < 0,001, pІІ–к < 0,02).
/052/052.jpg)
У всіх групах жінок із кістозними утвореннями в яєчниках зустрічалися фолікули на різних стадіях розвитку: примордіальній, первинній, вторинній (гонадотропінчутливі та гонадотропінзалежні), третинній (рис. 1—3).
Цікавим уявляється те, що фолікули були збереженими при існуванні в яєчниках кістозних утворень великих розмірів і навіть в яєчниках із тугим багаторазовим перекрутом (рис. 4, 5).
/053/053.jpg)
При проведенні імуногістохімічних досліджень виявлено, що фолікули в яєчниках із кістозними доброякісними утвореннями зберігали свою гормональну (рис. 6, 7) і проліферативну активність (рис. 8).
/054/054.jpg)
Висновки
У пацієнток репродуктивного віку з наявністю в яєчниках кістозних доброякісних утворень фолікулярний апарат збережений в різному об’ємі, що сприяє відновленню репродуктивної функції шляхом проведення органозберігаючих операцій.
1. Дифференциальный подход к определению доступа и объема оперативного вмешательства при опухолях яичников / [Манухин И.Б., Высоцкий М.М., Авалиани Х.Д., Смирнова С.О.] // Эндоскопия и альтернативные подходы в хирургическом лечении женских болезней / Под ред. В.И. Кулакова, Л.В. Адамян. — М.: Пантори, 2001. — С. 148-151.
2. Махмудова Г.М.. Лапароскопия в лечении овариальных образований / Махмудова Г.М., Погорелова А.Б., Попов А.В. // Эндоскопия и альтернативные подходы в хирургическом лечении женских болезней / Под ред. В.И. Кулакова, Л.В. Адамян. — М.: Пантори, 2001. — С. 163-164.
3. Применение лапароскопии при лечении доброкачественных опухолей и опухолевидных образований яичников / [Колесова О.М., Соловьева М.И., Николаева Г.И., Аргунова А.А.] // Лапароскопия и гистероскопия в акушерстве и гинекологии / Под ред. В.И. Кулакова, Л.В. Адамян. — М.: Пантори, 2002. — С. 154-156.
4. Хирургическое лечение доброкачественных опухолей яичников у пациенток репродуктивного возраста / [Манухин И.Б., Высоцкий М.М., Авалиани Х.Д., Синельникова Т.И.] // Новые технологии в гинекологии / Под ред. В.И. Кулакова, Л.В. Адамян. — М.: Пантори, 2003. — С. 84-85.
5. Чайка В.К. Проблемные вопросы оказания медицинской помощи пациенткам подросткового и репродуктивного возраста с кистозными доброкачественными опухолями и опухолевидными образованиями яичников / Чайка В.К., Носенко Е.Н. // Тез. докл. и мат-лы ІІІ Международной региональной научно-практической школы-семинара «Актуальные вопросы гинекологической эндокринологии детского, подросткового и репродуктивного возраста». — Святогорск — Донецк, 2004. — С. 92-94.
6. Api M. Is ovarian reserve diminished after laparoscopic ovarian drilling? / M. Api // Gynecol. Endocrinol. — 2009. — Vol. 25, № 3. — Р. 159-165. doi: 10.1080/09513590802585605.
7. Evaluation of adnexal masses: correlation between clinical, ultrasound and histopathological findings / [Dotlić J., Terzić M., Likić I. et al.] // Vojnosanit. Pregl. — 2011. — Vol. 68, № 10. — Р. 861-866.
8. Laparoscopic treatment of adnexal cystic masses / [Marana R., Ferrari S., Scarpa A., Muzii L.] // Minerva Ginecol. — 2006. — Vol. 58, № 5. — Р. 371-380.
9. Management of adnexal cystic masses with unexpected intracystic vegetations detected during laparoscopy / [Marana R., Muzii L., Ferrari S. et al.] // J. Minim. Invasive Gynecol. — 2005. — Vol. 12, № 6. — Р. 502-507.
10. Raffi F.The impact of excision of ovarian endometrioma on ovarian reserve: a systematic review and meta-analysis / Raffi F., Metwally M., Amer S. // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2012. — Vol. 97, № 9. — Р. 3146-3154. doi: 10.1210/jc.2012-1558.
11. The effect of laparoscopic ovarian cystectomy versus coagulation in bilateral endometriomas on ovarian reserve as determined by antral follicle count and ovarian volume: a prospective randomized study / [Var T., Batioglu S., Tonguc E., Kahyaoglu I.] // Fertil Steril. — 2011. — Vol. 95, № 7. — Р. 2247-2250. doi: 10.1016/j.fertnstert.2011.03.078.