Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» 1 (10) 2016

Вернуться к номеру

Научно-практическая конференция «Актуальные инфекционные заболевания. Клиника. Диагностика. Лечение. Профилактика»

Авторы: Трихлеб В.И. - Украинская военно-медицинская академия, г. Киев

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Статтю опубліковано на с. 127-132

 

26–27 листопада 2015 року у Національному військово-медичному клінічному центрі «ГВКГ» була проведена науково-практична конференція «Актуальні інфекційні захворювання. Клініка. Діагностика. Лікування та профілактика». Організаторами цієї конференції були фахівці кафедри військової терапії Української військово-медичної академії, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН України», кафедри інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, клініки інфекційних захворювань Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ». 

У роботі конференції взяли участь 563 особи: д.м.н., професорів — 33, к.м.н. — 28, доцентів — 15, лікарів-інфекціоністів, епідеміологів — 289, терапевтів — 167, педіатрів — 61, інших спеціалістів: гастроентерологів, фтизіатрів, лікарів сімейної медицини, невропатологів, анестезіологів, кардіологів — 46, військових лікарів-інфекціоністів — 23, лікарів військової ланки — 23. У конференції взяли участь фахівці медичних закладів з різних відомств та 17 областей.
Конференцію відкрив начальник Української військово-медичної академії, д.м.н., професор В.Л. Савицький. У своїй промові він відзначив актуальність інфекційних захворювань для військово–службовців ЗС України та особливо під час проведення АТО. Цей факт пов’язаний з тим, що військові операції проводяться в несприятливих кліматичних умовах, в регіоні погіршується екологічний стан, відбувається значна міграція населення та ін. Все це сприяє поширенню ряду інфекційних захворювань. З урахуванням перебування українських миротворців у країнах світу, високоендемічних з тропічних інфекцій (малярія, геморагічні лихоманки), у тому числі й особливо небезпечних, відзначив, що перед медичною службою стоять завдання щодо проведення комплексу заходів із запобігання захворюванню військовослужбовців на ці інфекції та можливості ввезення їх до України. В.Л. Савицький побажав успіхів у проведенні цієї конференції. 
З вітальним словом виступила д.м.н., професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «інфекційні хвороби» О.А. Голубов–ська, яка зупинилась на деяких актуальних питаннях стосовно ряду інфекційних захворювань, у тому числі стосовно зростаючої резистентності збудників до антибактеріальних препаратів, і побажала успіхів у проведенні конференції.
З найкращими побажаннями виступила завідувач кафедри військової терапії Української військово-медичної академії д.м.н., професор Г.В. Осьодло.
На конференції були розглянуті різноманітні питання.
З доповіддю «Актуальні інфекційні захворювання в 2015 р.» виступив д.м.н., професор кафедри Української військово-медичної академії В.І. Трихліб. За останні 10 років найбільший рівень захворюваності був у м. Києві, Київській, Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Луганській, Чернігівській, Донецькій і Львівській областях, а найменший — у Харківській і Тернопільській областях. За минулі 2 роки спостерігається зниження рівня захворюваності на гострі інфекції верхніх дихальних шляхів. Циклічність захворюваності на ГРЗ в більшості областей переважає з періодичністю 1–2 роки. За останні роки частіше почали діагностуватись такі респіраторні віруси: метапневмовірус людини (HMPV), SARS, коронавіруси (HCoV-HKH1, NL63), бокавірус (HBoV), грип H1N1A (пандемічний). В.І. Трихліб зупинився на літературних даних стосовно структури респіраторних вірусів у дітей, на клінічних проявах бокавірусної та метапневмовірусної інфекцій. Пневмонія при HBoV-інфекції розвивалась у 33,3 % дітей, а при HMPV-інфекції — у 54,7 %. Для бокавірусної інфекції характерним є також бронхообструктивний синдром (у 67 %). У 2009–2014 рр. основними проявами грипу були: гострий початок, лихоманка, інтоксикація зі стрімким ураженням дихальних шляхів — в 90 % випадків, стеноз гортані — у 61 %, бронхообструктивний синдром — у 5 %, пневмонія — у 10 % хворих. Почав частіше реєструватись риновірус, що, крім риніту, може також викликати ураження нижнього відділу респіраторного тракту. При РС-інфекції переважав розвиток обструктивного синдрому, бронхіоліту. Встановлено, що 4-й генотип парагрипу сприяє розвитку пневмонії. При аденовірусній інфекції також можуть розвиватись масивні пневмонії. Відзначається зростання кількості випадків мікст-інфекцій (у 56 % випадках). В.І. Трихліб надав структуру циркулюючих вірусів за тижнями в Україні. За даними Г.М. Асилгарєєва зі співавт. (2015), серед гострих кишкових інфекцій практично за всіма етіологіями спостерігається зниження рівня захворюваності, крім ГКІ, у яких збудник не встановлений. Серед бактеріальних кишкових інфекцій серед дітей віком 0–6 років виявлявся широкий спектр збудників. У 1997–2004 рр. у структурі ГКІ переважали шигельози (31,9 %), у 2005–2010 рр. — сальмонельози (26,0 %), у 2011–2013 рр. — ешерихіози (23,0 %). Близько 49,9–55,9 % всіх БГКІ мали іншу етіологію, ймовірно, викликану умовно-патогенними бактеріями, захворюваність на які значно переважала ГКІ, обумовлені патогенними збудниками. 
Автор доповіді зупинився на факторах передачі збудників, їх резистентності до антибактеріальних препаратів. Він відзначив, що за останні роки через міграцію населення існує можливість появи в регіонах країни нових, нетипових штамів сальмонел, які будуть резистентні до антибактеріальних препаратів. Дещо знизилась кількість пролікованих хворих на менінгококову інфекцію. В.І. Трихліб також зазначив, що практичним лікарям слід звертати увагу на зростаючу кількість атипових форм цієї хвороби, часто у вигляді менінгококцемії без виражених проявів менінгіту. Зросла кількість хворих на хворобу Лайма. За даними Р.А. Крючкова зі співавт., у 2010–2014 рр. частка інфікованих кліщів становила 33,6 % від усіх обстежених. Крім збудників хвороби Лайма, кліщі були інфіковані в 41,2 %, А. phagocytophilum та E. chaffeensis — в 15,2 % випадках. 9,16 % від інфікованих були заражені 2–3 збудниками. Факт укусу кліща відзначають лише в 68,9 % хворих. У хворих на хворобу Лайма тривалість знаходження кліща на місці укусу коливалась від 30 хвилин до декількох годин. Еритемна форма зустрічалась у 47,3–86,7 % хворих. Еритема в 75 % поєднувалась із симптомом інтоксикації, у 85 % — з міалгією. Як указують Л.А. Пермінова зі співавт., найчастіше у хворих реєструвався астеновегетативний синдром, артралгії, субфебрилітет, астеноневротичний синдром, парестезії, міалгії, поліартрит. Помилкові діагнози: лихоманка невідомої етіології, ГРЗ, підозра на ней–роінфекцію, кліщовий енцефаліт. При лікуванні застосовували макроліди, цефалоспорини протягом 10–12 діб. В.І. Трихліб відзначив, що більшість хворих (78,2 %), за даними літератури (Ємельянова А.Н. зі співавт., 2015), вказували на факт присмоктування кліща. У 96,9 % хворих був гострий початок і спостерігався легкий та середньотяжкий перебіг, у 3,1 % — хронічний. У більшості хворих початок захворювання проявлявся з появи типової мігруючої висипки у вигляді кільцеподібної еритеми на місці присмоктування кліща. У більшості хворих еритема локалізувалась на тулубі (84,4 %), у 12,5 % випадів — на нижніх кінцівках. Розміри еритеми — від 2 до 12 см в діаметрі. При ранньому серологічному обстеженні хворих антитіла виявлялись тільки у 69 % хворих. Спостерігається подальше зниження кількості хворих на дитячі інфекції, вірусні гепатити. Але за 10 місяців поточного року в м. Києві зареєстровано 367 випадків захворювань на вірусний гепатит А (інтенсивний показник — 12,7 на 100 тис. населення), що на 36,6 % вище за показник аналогічного періоду минулого року. 
В.І. Трихліб зупинився на частоті виявлення маркерів вірусних гепатитів, ВІЛ/СНІДу як серед цивільного населення, так і серед військово–службовців. Згідно з даними МОЗ, за минулий рік зменшилась кількість хворих на інфекційний мононуклеоз. У 2009 р. М.Ю. Калугіною зі співавт. показано, що у дітей вірус ЕБВ виявляли в поєднанні з ЦМВ — в 11,4 % випадках, а з ВГЛ-6 — в 9,5 %. У 33,3 % дітей, які мали схожу клінічну картину, маркери ВГЛ-6 та ЦМВ виявляли одночасно. При гострій формі обидві інфекції одночасно виявлялись у 17,5 % хворих. Гостра ЕБВ-інфекція в поєднанні з хронічною персистуючою ВГЧ-6 інфекцією виявлялась у 7,5 % хворих. Поєднане виявлення активних форм ЕБВ та ВГЛ-6 було у 25 % хворих. Гостра ЕБВ-інфекція без маркерів ВГЛ відзначена у 7,5 % хворих. Гостра ВГЛ-6 на фоні ЕБВ була у 12,5 % хворих. За минулий рік зменшилась кількість хворих на лептоспіроз. Етіологічна структура лептоспірозу представлена 14 серогрупами. За даними МОЗ, в переважній більшості випадків це L. icterohaemorrhagiae — 34,81 %. За даними Н.А. Васильєвої, Ю.А. Кравчук (2015), L. icterohaemorrhagiae виявлена в 41,5 % випадків, у комбінаціях — у 83,6 %. Найвищі показники захворюваності на лептоспіроз реєструвалися в 6 областях: Хмельницькій, Тернопільській, Херсонській, Кіровоградській, Івано-Франківській, Закарпатській — 28 випадків. У 2014 р. відзначалось зростання рівнів захворюваності на лептоспіроз у 16 областях: Івано-Франківській, Кіровоградській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Тернопільській. За даними Р.З. Альмяшева зі співавт. (2015), у всіх хворих захворювання починалося гостро з підвищення температури тіла до 37,1–40,0 °С. У перші дні захворювання переважали симптоми інтоксикації. Болі в м’язах ніг відзначались тільки в 37,5 % випадків, у 84,4 % випадків був безжовтяничний перебіг. Автор доповіді навів дані про нечасті випадки лептоспірозу, що був викликаний лептоспірозом серогрупи — Sejroe. За даними Є.Г. Волина, Л.Є. Саруханова, Я.Р. Саруханова (2015), останнім часом в Китаї, Кореї, Бразилії, Нікарагуа та ін. країнах виявляються випадки зі змінами клінічної картини лептоспірозу. У тяжких випадках при поліорганній недостатності уражаються й легені, нерідко при цьому розвивається геморагічна пневмонія, що ускладнюється ГРДС-синдромом, кровотечою. Геморагічні пневмонії частіше реєструються при лептоспірах Icterohaemorrhagiae, Canicola, Grippotyphosa. Пневмонії розвиваються в перші дні хвороби (на 4–6-ту добу) та характеризуються: гострим початком, високою температурою, кашлем, кровохарканням, болем у грудях, задишкою, загальною інтоксикацією. Рентгенологічно — дифузні дрібно- або великовогнищеві інфільтрати, часто двобічні. При сприятливому перебігу пневмонія виліковується протягом 10–14 діб. В.І. Трихліб навів показники стосовно нечастих інфекцій. Щодо сказу: зменшується роль лисиці в інфікуванні, збільшується роль собак, спостерігаються летальні випадки після контакту з кішками. У структурі укусів переважали травми від домашніх синантропних та інших тварин. Багато людей гинуло внаслідок того, що вони не звертались за медичною допомогою. Автор навів дані про ботулізм. За даними Н.М. Прикуди, А.М. Задорожного, за матеріалами IX з’їзду інфекціоністів України (2015), причинами захворювання на ботулізм є: вживання 74 % хворих консервованих м’ясних виробів, сала, 10 % — маринованих грибів, 9 % — риби і рибних продуктів, 7 % — маринованих овочів. У 60,3 % захворювання відзначається в першу добу після вживання продуктів, у 36,2 % — протягом 2–6 днів, у 3,4 % інкубаційний період встановити не вдалось. У 55,2 % початок гострий, з вираженого гастроінтестинального синдрому (у 43,1 % — нудота; у 55,2 % — блювання, у 15,5 % — тяжкість і біль в епігастральній ділянці). В першу добу наявні рідкі випорожнення у 10,3 %, у 65,5 % — метеоризм і запори. У 84,5 % — сухість у роті, у 75,9 % — «сітка перед очами», у 74,1 % — мідріаз, у 63,8 % — диплопія, у 62,1 % — птоз, порушення ковтання — у 87,9 %, дизартрія — у 17,2 %, охриплість голосу — у 13,8 %, афонія — у 3,4 % хворих. Пневмонія — у 31 %. В.І. Трихліб зупинився на питаннях туберкульозу, ВІЛ/СНІДу серед цивільних і військовослужбовців. Прогресуюче поширення ВІЛ/СНІДу ставить питання ранньої діагностики. Хворі мали виражений інтоксикаційний синдром з першого дня хвороби у вигляді загальної слабкості, міалгії, артралгії, головного болю, лихоманки (39,6 ± ± 2,8 °С). Звертала на себе увагу наявність висипки в усіх хворих: плямисто-папульозного характеру — у 80,7 %; у вигляді піодермії та вульгарної висипки — у 65,3 %, була також герпес-зостерна висипка різної локалізації. Відзначалися кандидозні ураження порожнини рота, ротоглотки у 73,4 %. За даними В.М. Гранитова зі співавт. (Барнаул, 2015), ураження шкіри та слизових є в будь-якому симптомокомплексі ВІЛ-інфекції на ранніх стадіях і можуть дебютувати ще при негативних результатах серологічних досліджень; виявлені у 35,3 % хворих. Основні групи дерматозів: інфекційні (вірусні, бактеріальні, мітотичні, протозойні), неінфекційні (папулосквамозні, судинні, токсикоз-алергічні), непластичні (саркома Капоші, спиноцелюлярні епітеліоми, В-клітинні лімфоми). Особливістю дерматологічних проявів є рецидивуючий характер, поєднання з туберкульозом, сепсисом. За даними О.А. Пасечник зі співавт. (2015), О.А. Каїтова, І.В. Лапико (2015), первинні прояви ВІЛ-інфекції мали 18,1 % хворих. Інфекційні та паразитарні хвороби серед вторинних захворювань були у 97,5 % хворих. Провідне місце посідали: туберкульоз, кандидоз, бактеріальні інфекції. Провідною причиною смерті у хворих на ВІЛ/СНІД був туберкульоз. Найчастішим проявом при СНІДі був туберкульоз (у 38 %). Позалегеневі форми: ураження л/вузлів — у 28 %, менінгоенцефаліт — у 22 %, сечостатевої системи — у 22 %, печінки та селезінки — в 11 %, спондиліт — в 11 %, кишечника — у 6 % хворих. Токсоплазмоз головного мозку — у 17 %, пневмоцистна пневмонія — у 15 % хворих. Також у цих хворих були: кандидозна інфекція (в т.ч. езофагіт, бронхіт), цитомегаловірусна інфекція, лімфома головного мозку, повторні пневмонії, синдром виснаження, обумовлений СНІДом, дисемінована саркома Капоші, сальмонельозний сепсис, герпетичний енцефаліт. Ряд дослідників вказують, що в 1/5 хворих відзначається гострий початок церебрального токсоплазмозу. Клінічні прояви криптококового енцефаліту слабко виражені, тому хворим з ВІЛ-інфекцією, при наявності головного тривалого болю, показане дослідження ліквору на криптококоз. Зміни в лікворі слабкохарактерні. Діагностика за допомогою ПЛР допомагає в короткі терміни підтвердити діагноз. Значне місце серед неврологічної патології у ВІЛ-позитивних осіб також мали ішемічні інсульти. Найчастішими та характерними формами нейроСНІДу були: прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія, герпетичний гангліорадикуліт, токсоплазмовий менінгоенцефаліт.
Завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «інфекційні хвороби», д.м.н., професор О.А. Голубовська у своїй доповіді зупинилась на антибіотикорезистентності як проблемі ХХІ століття. Серед основних причин резистентності до антибіотиків є, як і передбачав ще А. Флемінг, застосування антибіотиків. Надмірне та некоректне їх використання (при лікуванні небактеріальних інфекцій, при безрецептурному продажі антибіотиків, застосуванні їх як стимулятора росту тварин), при низькому інфекційному контролі, при неналежних знаннях у розумному їх застосуванні призводить до резистентності різних збудників. Реєструється близько 400 000 європейців з мультирезистентними інфекціями, щорічно вмирає близько 25 000 осіб, потрібно 2,5 млн додаткових діб у стаціонарах вартістю більше ніж 900 млн євро. Резистентні інфекції збільшують удвічі смертність, вартість лікування, тривалість перебування у стаціонарі. Чутливі бактерії можуть стати стійкими в результаті генетичної мутації в їх ДНК (хромосомна резистентність) або, що спостерігається частіше, в результаті набуття мобільних елементів генів від інших бактерій, що вже мають стійкість (горизонтальне перенесення генів резистентності). Нерідко один ген резистентності здатний передавати стійкість до двох або кількох антибіотиків, які зазвичай належать до одного класу; це так звана перехресна резистентність. Крім того, якщо гени резистентності, що детермінують стійкість до антибіотиків різних класів, розташовуються в ДНК бактерії поруч, вони можуть передаватися одночасно (корезистентність). Застосування антибіотика одного типу може призводити до розвитку резистентності не тільки до нього, але також і до інших антибіотиків того ж класу (перехресна резистентність) або до препаратів інших класів (корезистентність). У наш час занепокоєння викликає швидке поширення штамів E. coli, які продукують БЛШС, що мають стійкість (і можуть передавати її) до цефалоспоринів третього і четвертого поколінь. Це особливо небезпечно у зв’язку з тим, що ці бактерії нерідко виявляють стійкість до інших антибіотиків першої лінії, наприклад до фторхінолонів. Фермент БЛШС може руйнувати бета-лактамне кільце антибіотиків, через що вони втрачають свою антибактеріальну ефективність. Це стосується пеніциліну і цефалоспоринів, які широко застосовуються в лікарнях і при амбулаторному лікуванні як препарати першого вибору. Протягом останнього десятиліття штами E. coli, які продукують БЛШС, значно поширилися не тільки в країнах Європи, а й в усьому світі. Ген MCR-1 визначає стійкість бактерій до колістину. Стійкість визначається в 1/5 свиней та 16 з 1322 проб сечі й крові людей. Стійкість визначена в E. coli, Klebsiella pneumoniae і Pseudomonas aeruginosa. ЄС і Україна підписали у 2014 році нову угоду про асоціацію, що передбачає зміцнення технічного співробітництва обох сторін у сфері охорони здоров’я та інфекційних захворювань, зокрема, через впровадження стандартів ЄС українською владою, оперативний план дій і пріоритети для спільної роботи з підготовки та сприяння здійсненню угоди. Для того, щоб почати цю співпрацю і реалізацію угоди про асоціацію, комісія провела в жовтні 2015 року оцінку української системи із запобігання інфекційним захворюванням та боротьби з ними. Комісія попросила Європейський відділ CDC про технічну допомогу на 20.05.2015 р. у проектуванні, підготовці і реалізації оцінки країни. Надала інформацію стосовно зусиль ВООЗ до подолання антибіотикорезистентності у світі. В першій резолюції Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (ВАОЗ), що була прийнята в 1984 р., міститься заклик до раціонального використання лікарських засобів. Далі ВАОЗ обговорила і затвердила ще ряд резолюцій, присвячених проблемі стійкості до антибактеріальних засобів, у 2001 р. У 2005 р. була прийнята резолюція ВАОЗ WHA 58.27, яка закликала до вдосконалення заходів щодо стримування та запобігання поширенню резистентності до антимікробних засобів. Країни ЄС розробили національні плани дій у відповідь на рекомендації Європейської ради в 2001 р. про раціональне використання антимікробних засобів. У травні 2014 р. на 67-й сесії ВАОЗ була прийнята резолюція ВАОЗ WHA 67.25 про стійкість до антимікробних препаратів, в якій Асамблея охорони здоров’я просила генерального директора розробити проект глобального плану дій щодо боротьби з антибактеріальної стійкістю. 24–27 березня в Копенгагені (Данія) проведено семінар, організований Європейським регіональним бюро ВООЗ, з проблем антибіотикорезистентності (АБР). На семінарі широко обговорювалися проблемні питання, пов’язані зі стійкістю до антимікробних препаратів, і приватні питання раціональної антибіотикотерапії, лабораторної діагностики, моніторингу та профілактики виникнення АБР. Активно обговорювалася необхідність створення груп реалізації стратегії раціонального використання протимікробних препаратів, до складу яких необхідно включати кілька фахівців (клінічних фармацевтів, фахівців з профілактики/контролю за поширенням інфекцій, епідеміолога, IT-фахівця), але ключову роль тут відіграє лікар-інфекціоніст.
З приводу стану імунопрофілактики в Україні доповідь зробили директор ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського» д.м.н., професор В.І. Задорожна спільно з провідним науковим співробітником, к.м.н. І.Л. Марічевим. 
На питаннях поствакцинальних реакцій та ускладнень у дітей зупинились співробітники кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця: д.м.н., професор С.О. Крамарьов, Л.О. Палатна, к.м.н, доцент О.В. Виговська, к.м.н, доцент І.В. Шпак, к.м.н., доцент Л.П. Трохимович, Н.В. Арсентьєва.
Про актуальність гострих респіраторних захворювань, пневмонії, діагностику, лікування та профілактику у населення України та військовослужбовців надали інформацію фахівці з Української військово-медичної академії (м. Київ), Центрального санітарно-епідеміологічного управління МО України (м. Київ), клініки інфекційних захворювань НВМКЦ «ГВКГ», клініки інфекційних хвороб ВМКЦ Західного регіону (м. Львів), клініки інфекційних хвороб ВМКЦ Південного регіону (м. Одеса), клініки інфекційних хвороб ВМКЦ Центрального регіону (м. Вінниця), інфекційних відділень військових госпіталів в м. Рівному, Миколаєві та Обласної інфекційної лікарні м. Миколаєва, кафедри інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти, кафедри епідеміології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ), кафедри госпітальної педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Запорізького державного медичного університету (м. Запоріжжя), кафедри інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (м. Київ). 
Л.І. Чернишова, д.м.н, професор, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (м. Київ), та С.О. Крамарьов, д.м.н., професор, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ), зупинились на актуальності грипу у дітей та сучасних підходах у лікуванні. 
Н.О. Виноград, д.м.н., професор, завідувач кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Д. Галицького (м. Львів), презентувала інформацію про ендемічні природно-осередкові інфекції, що маніфестують запальними ураженнями респіраторного тракту. 
Щодо коронавірусної інфекції та клінічних реалій сучасності від групи авторів доповів к.м.н, доцент Н.В. Окружнов (кафедра інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ).
Про перебіг, діагностику, сучасне етіотропне та патогенетичне лікування хронічних вірусних гепатитів доповіли: д.м.н., професор Г.В. Осьодло, д.м.н. С.В. Федорченко, д.м.н, професор Т.В. Чабан, д.м.н., професор І.А. Зайцев, д.м.н., професор В.С. Топольницький, д.м.н., професор В.С. Копча, д.м.н. І.А. Боброва, д.м.н., професор Л.В. Мороз спільно з Т.О. Мельник і співробітники кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава).
Д.м.н. В.Р. Шагінян, к.м.н. О.П. Данько з ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН України» (м. Київ) доповіли про кишкові паразитози та їх діагностику в сучасних умовах, а д.м.н., професор К.І. Бодня зупинилась на питаннях сучасної терапії та профілактики гельмінтозів. Д.м.н. О.В. Усачова зі співавторами з кафедри дитячих інфекційних хвороб Запорізького державного медичного університету (м. Запоріжжя) надали інформацію стосовно нових підходів до визначення групи ризику за токсокарозною інвазією дітей з рекурентними захворюваннями дихальної системи. Група авторів з Української військово-медичної академії та ДУ «Київський міський лабораторний центр Держсанепідслужби України», Центральної СЕС МВС України (м. Київ) учасникам конференції надали інформацію стосовно алергічних проявів при паразитарних інвазіях. Щодо особливостей гострого діарейного синдрому на фоні лямбліозу та гельмінтозів доповів завідуючий інфекційним відділенням для дітей Обласної клінічної інфекційної лікарні (м. Ужгород) М.С. Мальчицький. 
Про антибіотикасоційовану діарею та псевдомембранозний ентероколіт, підходи до діагностики та лікування інформацію надала д.м.н., професор, начальник кафедри військової терапії Української військово-медичної академії (м. Київ) Г.В. Осьодло.
Стосовно захворюваності на гострі діарейні інфекції, лікування хворих з гострою патологією, що викликана полірезистентною бактеріальною мікрофлорою, доповіли співробітники кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ): д.м.н., професор С.О. Крамарьов; к.м.н., доцент Л.О. Палатна; к.м.н., доцент Ю.О. Сухов з кафедри інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (м. Київ) та від групи авторів з кафедри загальної гігієни Одеського національного медичного університету та ДУ «Український науково-дослідний протичумний інститут імені І.І. Мечникова МОЗ України» (м. Одеса) виступила к.м.н., доцент Л.Й. Ковальчук. 
Про гострий ідіопатичний панкреатит від групи авторів доповів д.м.н. В.В. Маврутенков з кафедри інфекційних хвороб ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» (м. Дніпропетровськ).
На особливостях менінгококової інфекції в сучасних умовах зупинились д.м.н., професор кафедри терапії УВМА В.І. Трихліб і к.м.н., доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ) Л.О. Палатна. 
Щодо застосування поліоксидонію в комплексній терапії Лайм-бореліозу зробили доповідь співробітники ДУ «Інститут епідеміології і інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевского НАМН України», д.м.н, професор А.О. Руденко та В.Ю. Луценко. 
Інформацію стосовно труднощів діагностики скарлатини та псевдотуберкульозу у дітей з наведенням клінічних випадків надали к.м.н., доцент І.В. Шпак, к.м.н. В.В. Євтушенко, к.м.н. О.О. Воронов та ін. з кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ).
Про застосування фторхінолонів 4-го покоління у військовослужбовців, хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, доповів від групи авторів з різних медичних закладів Л.І. Гречаник (клініка фтизіатрії Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ»). 
Д.м.н. В.І. Матяш, к.м.н. Л.В. Березіна від групи авторів з відділення інтенсивної терапії та детоксикації ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН України» (м. Київ) зупинились на інноваційних технологіях в лікуванні інфекційних хвороб.
Щодо проблеми кашлюкової інфекції від групи авторів з кафедри інфекційних хвороб ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» (м. Дніпропетровськ) виступив д.м.н. В.В. Маврутенков. 
Про сучасні методи лікування запальних захворювань сечостатевих органів у чоловіків доповів д.м.н., професор Ю.М. Гурженко з кафедри урології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. 
К.м.н., доцент Л.О. Палатна від групи авторів з кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця надала інформацію про ботулізм у дітей, навела клінічні випадки. 
Лікування дітей, хворих на ХВГС, ускладнену форму вітряної віспи, герпетичне ураження очей, особливості гострих нейроінфекцій у дітей були висвітлені фахівцями з кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ).
Про клінічні прояви, діагностику уражень ЦНС зробили доповіді фахівці ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН України»: П.А. Дьяченко, А.А. Руденко, Л.В. Муравська, Б.А. Пархомець, В.Ю. Луценко, С.П. Борщов. 
Про особливості перебігу мікст-герпесвірусних інфекцій доповіли С.О. Зубченко, Н.М. Горбаль з кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. 
На секції молодих учених і студентів були розглянуті різноманітні питання щодо інфекційних захворювань у дітей. Про функціональний стан печінки у дітей з гострою формою вірусної інфекції Епштейна — Барр доповів асистент кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця В.О. Шадрін; про астеновегетативний синдром у дітей з гострою формою вірусної інфекції Епштейна — Барр— аспірант з цієї ж кафедри Н.С. Кириця. Розкрили «маски» інфекційного мононуклеозу у дітей студенти 6-го курсу медичного факультету № 3 (кафедра дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця): К.В. Белянін, В.Е. Кірхгеснер, А.В. Головіна, А.Д. Ванюшина. Про поліомієліт у дітей доповіли студентки медичних факультетів № 1 та № 3 Ю.О. Литвинець і К. Рогальова. Про полінейропатії у дітей доповіли студентки медичних факультетів № 1 та № 3 Н.В. Арсентьєва та Г. Шереметьєва. Студенти 6-го курсу медичного факультету № 3, кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця О.Р. Вітовська, Х.І. Козій, А.Г. Толкачова, О.Ю. Григоренко висвітлили у своїх виступах питання диференціальної діагностики нейроінфекцій у дітей. Про диференціальну діагностику скарлатини та псевдотуберкульозу у дітей в сучасних умовах доповів А.А. Водяник — студент 6-го курсу медичного факультету № 3, кафедра дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ). Про особливості вітряної віспи у дітей зробили доповіді студенти: С.О. Шевченко, В.Є. Кірхгеснер, К.В. Белянін, Ю.В. Мартиненко, О.С. Грабарь, Н.С. Яніна, Г.В. Ракоча, М.Д. Розяєв, А.І. Шелевицька. З приводу кашлюка, ротавірусної інфекції у дітей надали інформацію студенти: Ю.А. Кудиненко, Т.М. Судаченко, О.О. Мощич, К.В. Матвієнко, М.Г. Березіна, Г.В. Головіна, А.Г. Толкачова, О.Ю. Григоренко, Л.П. Трохимович, А.І. Шелевицька, М.Д. Розяєв. Клінічні прояви бореліозу у дітей в сучасних умовах розкрили студенти: О.О. Мощич, Х.І. Козій, Ю.В. Мартиненко, А.Д. Ванюшина.      


Вернуться к номеру