Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Актуальная инфектология» Том 5, №6, 2017

Вернуться к номеру

Шановні колеги!

Спостерігаючи ситуацію з інфекційними хворобами у світі та в нашій країні, пригадав слова міністра охорони здоров’я США В. Стюарта, який у 1969 р. в посланні до Конгресу писав: «…прийшов час закрити книгу інфекційних хвороб. Війна проти епідемій виграна». Майже всі гранти на наукові дослідження в США та інших країнах були переорієнтовані на соматичні (неінфекційні) захворювання. Але інфекції не пробачають неналежного ставлення до себе. Сьогодні «піднімають голову» інфекції, що начебто давно забуті. На Мадагаскарі — спалах чуми, в Йемені  — спалах дифтерії, у Європі — епідемія кору, не ліквідований поліомієліт. Усе частіше виникають спалахи хвороб, про які згадували тільки в розділі «Рідкісні інфекції», — пташиний грип, хвороба Зіка, лихоманка Ебола, респіраторний синдром MERS, «супербактерії», що резистентні до всіх відомих антибіотиків. І цей список можна продовжувати і продовжувати. Виникла проблема антибіотикорезистентності. У листопаді 2015 р. генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я Маргарет Чен заявила: «Стійкість до антибіотиків ставить під загрозу наші можливості лікувати інфекційні захворювання і підриває багато досягнень в галузі медицини». Ще й до всього в нашій країні охоплення дітей профілактичними щепленнями останніми роками опустилося до критично низьких показників. Ми увійшли в десятку країн світу з найнижчими показниками охоплення вакцинацією.
До чого я все це пишу? Хотілось би, щоб ми всі з вами об’єдналися і донесли можновладцям нашої країни посил: боротьба з інфекційними хворобами повинна бути одним із важливих пріоритетів держави, що інфекційні хвороби несуть загрозу національній безпеці країни так само, як і війна.
Бажаю всім вам, шановні, міцного здоров’я, добра, натхнення у вашій нелегкій праці.
З повагою, головний редактор
професор С.О. Крамарьов


Вернуться к номеру