Нові книги
Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
день перший день другий
UkraineNeuroGlobal
UkraineCardioGlobal
Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології
Актуальні інфекційні захворювання день перший день другий
Травма та її наслідки
UkraineOncoGlobal
UkrainePediatricGlobal
Національна школа терапевтів України
день перший ЗАЛА СИНЯ
день перший ЗАЛА БОРДО
день другий ЗАЛА СИНЯ <
день другий ЗАЛА БОРДО
Жінка та війна: формули виживання
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Журнал "Актуальна інфектологія" Том 7, №2, 2019
Повернутися до номеру
Випадок Лайм-бореліозу, ускладнений розвитком нейросенсорної глухоти
Автори: Прикуда Н.М., Зінчук О.М.
Національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна
Рубрики: Інфекційні захворювання
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
Актуальність. Серед нечастих й особливо небезпечних ускладнень Лайм-бореліозу (ЛБ) є ураження органа слуху з розвитком нейросенсорної глухоти. Нейросенсорна глухота — це втрата слуху, що розвивається упродовж 24 годин внаслідок порушення функції внутрішнього вуха чи слухового нерва. У літературі зустрічаються дані про те, що серед численних причин розвитку нейросенсорної глухоти інфекційні хвороби становлять 12,8–13 %. Найчастіше йдеться про хворобу, спричинену B. burgdorferi.
Мета дослідження: проаналізувати клінічний випадок Лайм-бореліозу, ускладнений розвитком нейросенсорної глухоти.
Матеріали та методи. Аналіз епідеміологічних та клініко-лабораторних даних хворого на Лайм-бореліоз, ускладнений розвитком нейросенсорної глухоти, який перебував на лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні (ЛОІКЛ).
Результати та обговорення. Хворий П. 39 років звернувся у ЛОІКЛ 29.01.2018 р. із скаргами на втрату слуху на ліве вухо. З анамнезу відомо, що в середині жовтня 2017 р. відбулося присмоктування кліща в ділянці лівого плеча. Через тиждень у місці присмоктування хворий помітив кільцеподібну еритему діаметром до 10 см, яка упродовж наступних днів ексцентрично збільшувалася та досягла максимального розміру 16 см. Лікувався амбулаторно (доксициклін у дозі 0,1 г двічі на добу упродовж 14 днів). На 8-му добу прийому доксицикліну та 15-ту добу від моменту появи еритеми у хворого з’явилося відчуття пульсації в лівому вусі з подальшою, через 2 доби, повною втратою слуху. Лікувався в невролога, лор-лікаря. Призначено вінпоцетин, пірацетам, вітаміни групи В. Позитивного ефекту від отриманого лікування не спостерігалося. На момент госпіталізації до інфекційного стаціонару мігруюча еритема на шкірних покривах хворого регресувала. Крім ураження органа слуху, інших органних уражень, характерних для ЛБ, не виявлено. Ознаки інтоксикаційного синдрому також були відсутні. Результати серологічних досліджень (31.10.2017 р.): виявлено антитіла IgM до B. burgdorferi 1,54 (cut off 1,1). Діагностичний рівень IgM до B. burgdorferi підтверджений у реакції імуноблотингу (04.11.2017 р.). Антитіла IgG до B. burgdorferi — результат негативний (тест-системи EUROIMMUN, Німеччина). Пацієнт консультований оториноларингологом. Констатовано тяжке нейросенсорне лівобічне ураження слуху. За результатами авдіографії (30.11.2017 р.) виявлено лівобічне тяжке ураження звукосприймаючого апарату у вигляді лівобічної глухоти. При проведенні МРТ головного мозку (08.12.2017 р.), ультразвукового дослідження органів черевної порожнини та ЕКГ (30.01.2018 р.) патологічних змін не виявлено. Хворому призначено етіотропну (цефтріаксон 1,0 г двічі на добу) та патогенетичну терапію (пентоксифілін, іпідакрину гідрохлорид, вітаміни групи В), гіпербаричну оксигенацію. Проведеним упродовж 28 днів лікуванням не вдалося досягнути відновлення у хворого слуху. Через 2 місяці після лікування картина повторно проведеної авдіографії не змінилася.
Висновки. Нейросенсорна глухота — це одне з рідкісних, але серйозних уражень слухового аналізатора при ЛБ. Покращання слуху після адекватної антибіотикотерапії можливе в окремих випадках у разі раннього лікування.