Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №1, 2020

Вернуться к номеру

Динаміка клінічних проявів вісцерального токсокарозу у дітей на фоні протипаразитарної терапії

Авторы: О.А. Дралова, О.В. Усачова
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. Токсокароз — паразитарна інвазія, яка частіше вражає дитяче населення, не має специфічної клінічної картини та часто перебігає у вигляді вісцеральної форми.

Метою нашої роботи було виявити динамічні зміни проявів вісцерального токсокарозу у дітей Запорізької області на фоні проведення антипаразитарної терапії альбендазолом.

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходились 60 дітей віком 1–18 років, які були розподілені на 2 групи за результатами обстеження крові на IgG до токсокар: I група — 35 дітей із токсокарозною інвазією (IgG до токсокар (> 0,9 МО)); II група — 25 дітей без токсокарозної інвазії (IgG до токсокар (< 0,9 МО)). Специфічне протипаразитарне лікування отримували всі діти I групи препаратами альбендазолу у дозі 10 мг/кг протягом 10 діб.

Результати та обговорення. Екзантема була відмічена у 18 дітей (51,4 %) з токсокарозною інвазією і лише у 2 (8 %) — без цієї інвазії (р < 0,01). В 11 (31,4 %) хворих I групи висип був у вигляді кропив’янки та у 7 (20 %) мав дрібнопапульозний характер на відміну від II групи, у якій у 2 (8 %) пацієнтів екзантема була дрібнопапульозною. На свербіж шкіри скаржилися 10 (28,6 %) дітей основної групи та 1 (4 %) — групи порівняння (р < 0,05). Абдомінальний синдром відмічався частіше у хворих I групи (у 6 (17,1 %) проти 2 (8 %) — II; р < 0,05). При цьому нудота супроводжувала абдомінальні болі тільки у пацієнтів I групи (у 8,6 % — 3). Біль у животі у дітей з’являлась після вживання їжі та локалізувалася в епігастральній і навколопупковій ділянках. При обстеженні відмічалося обкладання язика білуватим нашаруванням. Симптоми подразнення очеревини були негативні в усіх хворих. Пальпаторно гепатомегалія реєструвалась у 8 (22,8 %) пацієнтів з токсокарозною інвазією, спленомегалія — у 2 (5,7 %) хворих тієї ж групи. Відповідні симптоми не відмічені у жодної дитини II групи. При ультразвуковому дослідженні (УЗД) органів черевної порожнини збільшення розмірів печінки було зафіксовано у 9 (25,7 %) пацієнтів I групи та у 4 (16 %) — II. Цим дослідженням збільшення селезінки було підтверджено тільки у 2 (5,7 %) хворих I групи. На 10-й день специфічного лікування поодинокі елементи дрібнопапульозного висипу залишились лише в однієї дитини; біль у животі та збільшення селезінки були відсутні в усіх дітей. Отже, симптоми, відмічені при токсокарозі, регресували на фоні антипаразитарної терапії.

Висновки. У дітей, які мають токсокарозну інвазію, відмічені: часта екзантема у вигляді кропив’янки та дрібнопапульозного висипу, яка перебігає з вираженим свербежем шкіри; абдомінальний синдром зі збільшенням печінки та селезінки, що підтверджено даними УЗД. Використання альбендазолу як специфічного протипаразитарного препарату призводить до швидкого нівелювання проявів екзантеми, абдомінального синдрому із зменшенням розміру печінки.



Вернуться к номеру