Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Hypertension" Том 13, №1, 2020

Back to issue

Effectiveness of antihypertensive therapy in correction of cognitive impairment in hypertensive patients

Authors: Скибчик В.А.(1), Пилипів О.С.(2)
(1) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
(2) — КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», м. Червоноград, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Дані щодо здатності антигіпертензивної терапії знижувати ризик розвитку нових випадків когнітивних порушень (КП) є суперечливими. Тому метою дослідження було оцінити вплив антигіпертензивної терапії на динаміку когнітивних функцій у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ). У дослідження включені 90 пацієнтів з ГХ І–ІІ стадії, 2–3-го ступеня (середній вік пацієнтів становив 49,66 ± 8,74 року). Усім пацієнтам проведено клініко-анамнестичне обстеження, використані лабораторні та інструментальні методи дослідження. Для вивчення когнітивних функцій застосовувались нейропсихологічні тести: GPCOG, MMSE, таблиці Шульте. Серед обстежених КП виявлені у 36 пацієнтів (40 %). Для лікування як антигіпертензивна терапія була використана комбінація інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту або блокатора рецепторів ангіотензину + блокатор кальцієвих каналів. На тлі антигіпертензивної терапії відмічались не лише зниження та нормалізація артеріального тиску, але й покращення когнітивних функцій. Зокрема, у 61,29 % випадків пацієнти набрали вірогідно більше балів при повторному тестуванні за MMSE (p = 0,003) та GPCOG (p = 0,01), майже всі пацієнти (96,77 %) потребували вірогідно менше часу на виконання завдань за таблицями Шульте (p = 0,0001). Загальна сума балів за шкалою MMSE зросла на 3,66 % (p = 0,003), сумарний бал за шкалою GPCOG збільшився на 22,24 % (p = 0,01), а при контрольному виконанні тесту Шульте пацієнти витратили на 14,39 % менше часу порівняно з вихідними результатами (p = 0,0001).

Данные о способности антигипертензивной терапии снижать риск развития новых случаев когнитивных нарушений (КН) противоречивы. Поэтому целью исследования было оценить влияние антигипертензивной терапии на динамику когнитивных функций у пациентов с гипертонической болезнью (ГБ). В исследование включено 90 пациентов с ГБ I–II стадии, 2–3-й степени (средний возраст пациентов составил 49,66 ± 8,74 года). Всем пациентам проведены клинико-анамнестические обследования, использованы лабораторные и инструментальные методы исследования. Для изучения когнитивных функций применялись нейропсихологические тесты: GPCOG, MMSE, таблицы Шульте. Среди обследованных КП обнаружены у 36 пациентов (40 %). Для лечения в качестве антигипертензивной терапии была использована комбинация ингибитора ангиотензинпревращающего фермента или блокатора рецепторов ангиотензина + блокатор кальциевых каналов. На фоне антигипертензивной терапии отмечалось не только снижение и нормализация артериального давления, но и улучшение когнитивных функций. В частности, в 61,29 % случаев пациенты набрали достоверно больше баллов при повторном тестировании MMSE (p = 0,003) и GPCOG (p = 0,01), почти все пациенты (96,77 %) затратили достоверно меньше времени на выполнение заданий по таблицам Шульте (p = 0,0001). Общая сумма баллов по шкале MMSE выросла на 3,66 % (p = 0,003), суммарный балл по шкале GPCOG увеличился на 22,24 % (p = 0,01), а при контрольном выполнении теста Шульте пациенты потратили на 14,39 % меньше времени по сравнению с исходными результатами (p = 0,0001).

Data regarding possibilities of antihypertensive therapy to reduce the risk of the development of new cases of cognitive impairment are contradictory. So, the purpose of the study was to analyze the effect of antihypertensive therapy on the dynamics of cognitive functions in hypertensive patients. We examined 90 patients with stage 1 and 2 hypertension, degrees 2–3 (average age of patients was 49.66 ± 8.74 years). Clinical and anamnestic examination, laboratory and instrumental studies were performed in all patients. Neuropsychological tests such as General Practitioner Assessment of Cognition (GPCOG), Mini-Mental State Examination (MMSE), Schulte tables were used to study cognitive functions. Cognitive impairment was observed in 36 patients (40 %). The combination of angiotensin-converting enzymes inhibitor or angiotensin II receptor blocker + calcium channel blocker was used as antihypertensive therapy. While using this treatment, not only the decrease and normalization of blood pressure were noticed, but also the improvement of cognitive functions. Particularly, in 61.29 % of cases, patients gained obviously more points during retesting with MMSE (p = 0.003) and GPCOG (p = 0.01), and almost all patients (96.77 %) needed less time to fulfill tasks by Schulte tables (p = 0.0001). The total sum of points by MMSE increased by 3.66 % (p = 0.003), the total score by GPCOG increased by 22.24 % (p = 0.01), and in the control execution of Schulte test, patients spent less time (by 14.39 %) in comparison with baseline results (p = 0.0001).


Keywords

гіпертонічна хвороба; когнітивні порушення; антигіпертензивна терапія

гипертоническая болезнь; когнитивные нарушения; антигипертензивная терапия

hypertension; cognitive impairment; antihypertensive therapy

Вступ

У науковій літературі достатньо даних щодо здатності антигіпертензивної терапії знижувати ризик розвитку нових випадків когнітивних порушень (КП). У дослідженні Syst-Eur відмічалось 50% зменшення випадків виникнення деменції у пацієнтів віком понад 60 років, які тривало приймали медикаменти [1]. Ризик виникнення КП на 9 % нижчий в осіб, які приймають антигіпертензивну терапію незалежно від класу препаратів [2]. У багатьох дослідженнях блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРА) показали найкращі результати в поліпшенні когнітивних функцій порівняно з плацебо та були більш ефективними, ніж β-адреноблокатори, діуретики та інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) [3–5]. Лікування препаратами цієї групи дало змогу досягти зниження ризику розвитку судинної деменції на 10 % при тривалому курсі терапії [6]. Але є й суперечливі відомості. Згідно з результатами метааналізу, у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) без об’єктивно діагностованих цереброваскулярних захворювань не були виявлені переконливі докази того, чи взагалі зниження артеріального тиску (АТ) в похилому віці зменшує ймовірність розвитку деменції або когнітивних розладів [7]. Тому метою нашого дослідження було оцінити вплив антигіпертензивної терапії на стан когнітивних функцій у пацієнтів з гіпертонічною хворобою.

Матеріали та методи

У дослідження включені 90 пацієнтів з ГХ І–ІІ стадії, 2–3-го ступеня. Cередній вік становив 49,66 ± 8,74 року, переважали чоловіки (n = 53, 58,89 %).

Усім пацієнтам проведене клініко-анамнестичне обстеження з вимірюванням АТ та визначенням індексу маси тіла, використані лабораторні (рівень загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької та високої щільності, тригліцеридів, глюкози крові, креатиніну з розрахунком швидкості клубочкової фільтрації (за формулою CKD-EPI), електролітів крові) та інструментальні методи дослідження (добове моніторування АТ (ДМАТ), електрокардіографія, ехокардіографія). ДМАТ проводили на портативному апараті АВРМ 50 (Heaco, Велика Британія) перед початком та наприкінці лікування.

Для об’єктивізації когнітивних порушень використовувались нейропсихологічні тестування: опитувальник, коротка шкала дослідження психічного статусу (Mini-Mental State Examination — MMSE), шкала оцінки когнітивних функцій лікарем загальної практики (GPCOG). За допомогою таблиць Шульте оцінювали стійкість уваги та швидкість сенсомоторних реакцій.

Для дослідження впливу антигіпертензивної терапії на параметри когнітивних функцій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією нами був відібраний 31 пацієнт з ГХ ІІ стадії (середній вік — 55,19 ± 4,42 року). Усі пацієнти мали помірні КП, виявлені за допомогою нейропсихологічного тестування за шкалою MMSE (24–26 балів). Усі пацієнти отримували антигіпертензивну фармакотерапію згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (ESC) і Європейського товариства гіпертензії (ESH) 2018 року у вигляді комбінації двох препаратів в одній таблетці. Для лікування як антигіпертензивна терапія була використана комбінація іАПФ або БРА + блокатор кальцієвих каналів (БКК), оскільки, за даними літератури, БКК показали кращий вплив на регрес КП порівняно з діуретиками [8, 9]. Простим методом пацієнти були рандомізовані на дві клінічні групи залежно від характеру фармакотерапії. Перша клінічна група включала 17 пацієнтів, які отримували гіпотензивну терапію БРА (валсартан) у добовій дозі 80–160 мг/добу та БКК (амлодипін) у дозі 5–10 мг на добу у фіксованій комбінації. Пацієнтам, рандомізованим у 2-гу клінічну групу (n = 14), призначили препарат із групи ІАПФ (периндоприл) у добовій дозі 4–8 мг/добу та амлодипін у дозі 5–10 мг/добу, також у фіксованій комбінації.

Результати

Аналіз результатів опитування засвідчив, що більшість пацієнтів з ГХ вказали, що їм складніше підбирати потрібні слова при розмові (61,11 %), а також відмічали проблеми із запам’ятовуванням подій чи розмов, що відбулися останнім часом (56,67 %). 35,56 % опитуваних мали проблеми з прийомом ліків, тобто забували приймати ліки або приймали в неналежний час. Ще 23,33 % пацієнтів відмічали проблеми з фінансовими справами й управлінням грошима (оплата рахунків, складання бюджету). За результатами нейропсихологічного тестування MMSE серед обстежених з ГХ когнітивні порушення виявлені у 36 пацієнтів (40 %) (рис. 1). До найслабших доменів пацієнтів за результатами тесту MMSE слід віднести пам’ять (78,57 %), повторювання (57,14 %) та лічильні функції (51,11 %).

З огляду на те, що 5 пацієнтів з КП через суб’єктивні причини повторного тестування не проходили, в кінцевому аналізі були використані дані 31 пацієнта.

Під впливом антигіпертензивної терапії спостерігалось суттєве покращення суб’єктивної симптоматики. Більшість пацієнтів відмічали зменшення частоти та інтенсивності болю голови, запаморочення, шуму у вухах, а також покращення сну.

При порівнянні ефекту лікування різними комбінаціями препаратів на рівні АТ суттєвої відмінностей між показниками двох груп не виявлено. Систолічний АТ (САТ) та діастолічний АТ (ДАТ) в групах пацієнтів на початку лікування істотно не відрізнялися. Протягом трьох місяців лікування серед осіб обох групи спостерігалась позитивна клінічна динаміка та нормалізація АТ, що простежувалась у показниках повторного ДМАТ. Антигіпертензивна ефективність валсартану в поєднанні з амлодипіном підтверджується зниженням середньодобових САТ та ДАТ на 44,64 ± 10,31 мм рт.ст. та 25,12 ± 9,73 мм рт.ст. відповідно.
Фармакотерапія периндоприлом з амлодипіном призвела до зниження середньодобових САТ та ДАТ на 44,95 ± 12,92 мм рт.ст. та 28,16 ± 7,58 мм рт.ст. відповідно. Проте вірогідної різниці у зниженні АТ між групами не виявлено (р = 0,95 для САТ та р = 0,38 для ДАТ), обидві комбінації показали хороші результати (рис. 2).

Отримані нами дані також свідчать про покращення когнітивних функцій на тлі антигіпертензивної терапії в обох групах пацієнтів. Так, у 61,29 % випадках пацієнти набрали вірогідно більше балів при повторному тестуванні MMSE (р = 0,003) та GPCOG (р = 0,01), майже усі пацієнти (96,77 %) потребували вірогідно менше часу на виконання завдань за таблицями Шульте (р = 0,0001), але вірогідної різниці між показниками повторного тестування у двох групах також не виявлено (р = 0,96 для MMSE, р = 0,16 для GPCOG та р = 0,41 для тесту Шульте) (рис. 3, 4).

Результати нейропсихологічного тестування пацієнтів 1-ї клінічної групи демонструють вірогідне зростання показників MMSE на 3,68 % після проведеного лікування порівняно з вихідними показниками: 26,71 ± 0,77 бала проти 25,76 ± ± 0,44 бала (р = 0,003) (рис. 2). Подібна картина спостерігалась і для тесту GPCOG (рис. 3), відзначалось збільшення сумарних балів на 17,06 %: 5,25 ± 1,22 бала проти 4,65 ± 1,11 бала на початку дослідження (р = 0,01). Також при виконанні контрольного тесту Шульте пацієнти 1-ї групи затратили на 12,98 % менше часу: 44,68 ± 3,89 с порівняно з 51,84 ± 5,61 с до лікування (р = 0,0001) (рис. 5).

Аналіз нейропсихологічного обстеження пацієнтів 2-ї клінічної групи показав значуще поліпшення результатів MMSE, зокрема, сумарна сума балів зросла на 3,63 %: 26,64 ± 0,84 бала порівняно з 25,71 ± 0,47 бала на початку дослідження (р = 0,003) (рис 2). Сумарний бал тесту GPCOG збільшився на 28,52 % (рис. 3): 6,43 ± 1,28 бала проти 5,14 ± 1,35 бала (р = 0,01), а час виконання завдань за таблицями Шульте зменшився на 16,11 %: 43,70 ± 4,84 с після лікування порівняно з 52,54 ± 6,33 с до лікування (р = 0,0001) (рис. 6).

Висновки

1. Отримані результати клінічного дослідження свідчать про безперечно позитивну динаміку когнітивних функцій у пацієнтів з ГХ та КП на фоні прийому антигіпертензивної терапії, що характеризується вірогідним покращенням результатів тестування MMSE та GPCOG, а також збільшенням швидкості реакції при виконанні завдань за таблицями Шульте.

2. Не виявлено суттєвих терапевтичних переваг у корекції когнітивних розладів між використаними комбінаціями іАПФ або БРА + БКК, різниця у динаміці показників нейропсихологічних тестувань між двома групами була статистично незначущою. Тому блокатори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (зокрема БРА валсартан та ІАПФ периндоприл) в комбінації з БКК можуть бути рекомендовані в клінічній практиці для лікування пацієнтів з ГХ, у яких діагностовано КП.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.


Bibliography

1. Forette F., Seux M.-L., Staessen J.Aet alThe Prevention of Dementia With Antihypertensive Treatment New Evidence From the Systolic Hypertension in Europe (Syst-Eur) Study. Arch. Intern. Med. 2002. Vol. 162(18). P. 2046-2052.

2. Levi Marpillat N., Macquin-Mavier I., Tropeano A.I., Bachoud-Levi A.C., Maison P. Antihypertensive classes, cognitive decline and incidence of dementia: a network meta-analysis. J. Hypertens. 2013. Vol. 31(6). P. 1073-82.

3. Hanon O., Berrou J.P., Negre-Pages L., Goch J.H., Nadhazi Z., Petrella R. et al. Effects of hypertension therapy based on eprosartan on systolic arterial blood pressure and cognitive function: primary results of the Observational Study on Cognitive function And Systolic Blood Pressure Reduction open-label study. J. Hypertens. 2008. Vol. 26(8). Р. 1642-1650.

4. Fogari R., Mugellini A., Zoppi A., Marasi G., Pasotti C., Poletti L., Rinaldi A., Preti P. Effects of valsartan compared with enalapril on blood pressure and cognitive function in elderly patients with essential hypertension. European Journal of Clinical Pharmacology. 2004. Vol. 59. Р. 863-868.

5. Kume K., Hanyu H., Sakurai H., Takada Y., Onuma T., Iwamoto T. Effects of telmisartan on cognition and regional cerebral blood flow in hypertensive patients with Alzheimer’s disease. Geriatr. Gerontol. Int. 2012. Vol. 12(2).Р. 207-214.

6. Anderson C., Teo K., Gao P., Arima H., Dans A., Unger T. et al. Renin-angiotensin system blockade and cognitive function in patients at high risk of cardiovascular disease: analysis of data from the ONTARGET and TRANSCEND studies. Lancet Neurol. 2011. Vol. 10(1). Р. 43-53.

7. McGuinness B., Todd S., Passmore P., Bullock R. Blood pressure lowering in patients without prior cerebrovascular disease for prevention of cognitive impairment and dementia. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2009. Vol. 4.

8. Watfa G., Rossignol P., Kearney-Schwartz A., Fay R., Bracard S., Felblinger J. et al. Use of calcium channel blockers is associated with better cognitive performance in older hypertensive patients with subjective memory complaints. J. Hypertens. 2010. Vol. 28(12). Р. 2485-2493.

9. Остроумова О.Д., Первичко Е.И. Влияние амлодипина на когнитивные функции у пожилых больных артериальной гипертонией. Фарматека. 2013. № 13. С. 68-74.


Back to issue