Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
день перший день другий

UkraineNeuroGlobal


UkraineCardioGlobal

Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології

Актуальні інфекційні захворювання день перший день другий

Травма та її наслідки

UkraineOncoGlobal

UkrainePediatricGlobal

Національна школа терапевтів України
день перший ЗАЛА СИНЯ
день перший ЗАЛА БОРДО
день другий ЗАЛА СИНЯ <
день другий ЗАЛА БОРДО

Жінка та війна: формули виживання

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Архів офтальмології України Том 8, №1, 2020

Повернутися до номеру

Організація системи профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі

Автори: Варивончик Д.В.(1), Благун І.В.(2)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна
(2) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, Україна

Рубрики: Офтальмологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. У даний час заходи з профілактики офтальмологічної патології у вугледобувній галузі є фрагментарними, не мають системності й організаційної єдності, що знижує ефективність профілактичної ланки охорони здоров’я і збільшує ризики виникнення виробничо зумовленої, професійної захворюваності, інвалідизації внаслідок слабозорості й сліпоти працюючого населення. Мета роботи: наукове обґрунтування системи профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі. Матеріали та методи. З використанням результатів раніше проведених наукових досліджень і основоположних принципів сучасної теорії медичної профілактики розроблялися організаційна структура, зміст та обсяги профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі на різних рівнях. Результати. Створено якісно нову диференційовану організаційну систему профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі. Запропонована система дозволяє: на первинному рівні профілактики — покращити санітарно-гігієнічний нагляд за умовами праці працівників, оптимізувати освітлення робочої зони, більш раціонально використовувати засоби індивідуального захисту органа зору, упровадити систему профілактичної іригації ока, забезпечити належні умови надання першої (долікарської) медичної допомоги в умовах шахти; на вторинному рівні — уніфікувати програму, оптимізувати обсяги, удосконалити організаційний алгоритм проведення медичних оглядів працюючих у підземних умовах, покращити маршрути пацієнтів для встановлення офтальмологічної допомоги й допуску до роботи в підземних умовах; на третинному рівні — обґрунтувати медичні критерії щодо встановлення професійного генезу офтальмологічної патології серед працюючих у підземних умовах, покращити організацію надання комплексної медико-соціальної реабілітаційної допомоги хворим. Висновки. Широке впровадження запропонованої організаційної системи профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі дозволить покращити надання медичної та реабілітаційної допомоги працюючим, знизить ризик виникнення в них гострої і хронічної виробничо зумовленої і професійної офтальмологічної патології.

Актуальность. В настоящее время мероприятия по профилактике офтальмологической патологии в угледобывающей отрасли являются фрагментарными, не имеют системности и организационного единства, что снижает эффективность профилактического звена здравоохранения и увеличивает риски возникновения производственно-­обусловленной, профессиональной заболеваемости, инвалидизации вследствие слабовидения и слепоты работающего населения. Цель работы: научно обосновать систему профилактики офтальмологической патологии у подземных работников угледобывающей отрасли. Материалы и методы. С использованием результатов проведенных ранее научных исследований и основополагающих принципов современной теории медицинской профилактики разрабатывались организационная структура, содержание и объемы профилактики офтальмологической патологии у подземных работников угледобывающей отрасли на разных уровнях. Результаты. Создана качественно новая дифференцированная организационная система профилактики офтальмологической патологии у подземных работников угледобывающей отрасли. Предложенная система позволяет: на первичном уровне профилактики — улучшить санитарно-гигиенический надзор за условиями труда работников, оптимизировать освещение рабочей зоны, более рационально использовать средства индивидуальной защиты органов зрения, внедрить систему профилактической ирригации глаза, обеспечить надлежащие условия оказания первой (доврачебной) медицинской помощи в условиях шахты; на вторичном уровне — унифицировать программу, оптимизировать объемы, усовершенствовать организационный алгоритм проведения медицинских осмотров работающих в подземных условиях, улучшить маршруты пациентов для обеспечения офтальмологической помощью и допуска к работе в подземных условиях; на третичном уровне — обосновать медицинские критерии для установления профессионального генеза офтальмологической патологии среди работающих в подземных условиях, улучшить организацию предоставления комплексной медико-социальной реабилитационной помощи больным. Выводы. Широкое внедрение предложенной организационной системы профилактики офтальмологической патологии у подземных работников угледобывающей отрасли позволит улучшить оказание медицинской и реабилитационной помощи работающим, снизит риск возникновения у них острой и хронической производственно-обусловленной и профессиональной офтальмологической патологии.

Background. Currently, measures to prevent ophthalmic pathology in the coal mining industry are fragmentary, do not have systematic and organizational unity, which reduces the effectiveness of the preventive health care and increases the risks of professional-related, occupational morbidity, disability due to a low vision and blindness of the working population. The purpose of the work is to substantiate scientifically the system for the prevention of ophthalmic pathology in underground coal mining workers. Materials and methods. Using the results of previous researches and the fundamental principles of the modern theory of medical prevention, the organizational structure, content and the levels of prevention of ophthalmic pathology in underground coal mining workers were developed. Results. A qualitatively new differentiated organizational system for the prevention of ophthalmic pathology in underground coal mining workers has been created. The proposed system allows us: at the primary level of prevention — to improve sanitary and hygienic supervision of the working conditions of the staff, to optimize the lighting of the working area, to use more rationally personal protective equipment for the eyes, to introduce a system of preventive irrigation of the eye, to provide adequate conditions for the provision of first (pre-hospital) medical care at the mine; at the secondary level — to unify the program, to optimize volumes, to improve the organizational algorithm for conducting medical examinations of people working in underground conditions, to improve routing of patients in order to provide ophthalmological care and access to work in underground conditions; at the tertiary level — to justify the medical criteria for the detection of a professional origin of ophthalmic diseases among people working in underground conditions, to improve the organization of providing integrated medical and social rehabilitation care to patients. Conclusions. The widespread introduction of the proposed organizational system for the prevention of ophthalmic pathology in underground coal mining workers will improve the provision of medical and rehabilitation assistance to workers, reduce the risk of acute and chronic professional-related diseases and occupational ophthalmic pathology in them.


Ключові слова

вугільна шахта; працівники; офтальмологія; захворюваність; професійна патологія; профілактика

угольная шахта; работники; офтальмология; заболеваемость; профессиональная патология; профилактика

coal mine; workers; ophthalmology; incidence; occupational disease; prevention

Вступ

Профілактика офтальмологічної патології серед населення працездатного віку є одним із ключових завдань боротьби із сліпотою і слабозорістю на національному рівні [6]. 
Одним із ключових факторів втрати зорових функцій серед працездатного населення є гострі й хронічні виробничо зумовлені та професійні захворювання, травми, опіки органа зору тощо. Зазначені патологічні стани, окрім додаткового навантаження на систему охорони здоров’я, зменшують трудовий потенціал, завдають економічних збитків тощо. У структурі професійної захворюваності населення України 
перше місце посідають працівники вугледобувної галузі з патологічними станами, що формують професійну захворюваність працівників. Для них притаманні також високі рівні офтальмологічної захворюваності і виробничих травм ока [8, 9]. 
На сьогодні заходи з профілактики офтальмологічної патології у вугледобувній галузі є фрагментарними, не мають системності й організаційної єдності, що знижує ефективність профілактичної ланки охорони здоров’я і збільшує ризики виникнення виробничо зумовленої, професійної захворюваності, інвалідизації внаслідок слабозорості й сліпоти працюючого населення. Зазначене визначило актуальність проведення даного дослідження. 
Метою дослідження було наукове обґрунтування системи профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі. 

Матеріали та методи 

З використанням результатів раніше проведених наукових досліджень [2–5] і основоположних принципів сучасної теорії медичної профілактики [28, 31, 34] нами розроблялися організаційна структура, зміст та обсяги профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі на різних рівнях.

Результати та обговорення

Сучасна теорія профілактики захворювань людини ґрунтується на системному підході, що включає загальновизнані три рівні, метою кожного з них є:
— первинна профілактика — усунення факторів ризику хвороб і підвищення резистентності організму осіб із груп високого ризику до цих факторів тощо;
— вторинна профілактика — виявлення на ранній стадії захворювань, що викликані факторами ризику, і надання хворим своєчасної, доступної і високоякісної медичної допомоги тощо;
— третинна профілактика — реалізація комплексу медико-соціальних заходів, спрямованих на максимально можливе відновлення обмеженого функціонування й життєдіяльності хворих, запобігання інвалідизації, максимальне підвищення якості їх життя тощо [28, 31, 34].
Первинна профілактика. Проведеними нами дослідженнями встановлено, що на підземних працівників вугільної галузі впливає комплекс виробничих факторів, ризиків, які значно підвищують офтальмологічну захворюваність:
— на ністагм — метан, кристалічний силіцій діоксид (у складі вугільно-породного пилу), низька освітленість (мето-, скотопічна);
— гострі та хронічні кон’юнктивіти, кератокон’юнктивіти (у тому числі синдром сухого ока) — кристалічний силіцій діоксид (у складі вугільно-породного пилу), нагрівальний мікроклімат, ультрафіолетове випромінювання; 
— катаракту — тринітротолуол;
— глаукому — вібрація;
— виробничі травми органа зору — метан, кристалічний силіцій діоксид (в складі вугільно-породного пилу), вібрація, низька освітленість (мето-, скотопічна), важкість праці;
— злоякісні новоутворення ока і його придатків — ультрафіолетове випромінювання.
Кожен шкідливий виробничий фактор є етіологічною причиною ураження структур і погіршення функціонування зорового аналізатора, а також ініціює і підтримує патогенетичні зміни у ньому, а саме:
— метан — чинить гіпоксичну й пряму нейротоксичну (наркотичну) дію на головний мозок, тим самим погіршує функціонування вищих відділів зорового аналізатора (викликає ністагм) і знижує увагу, контроль власної безпеки працівників (сприяючи виникненню травм);
— тринітротолуол — викликає токсичну катаракту;
— силіцій діоксид кристалічний — є причиною прямого пошкодження передніх структур ока, унаслідок чого виникають гострі та хронічні кон’юнктивіти та кератокон’юнктивіти, у тому числі синдром сухого ока; а також є причиною розвитку в працівників пилових захворювань легень (пневмоконіоз, хронічне обструктивне захворювання легень), унаслідок яких виникає легенева недостатність, яка супроводжується гіпоксією головного мозку, що погіршує функціонування вищих відділів зорового аналізатора (викликає ністагм) і знижує увагу, контроль власної безпеки працівників (сприяючи виникненню травм);
— вібрація (загальна й локальна) — викликає мікротравматизацію всіх структур очного яблука і сприяє виникненню глаукоми внаслідок порушення мікроциркуляції і циркуляції очної рідини, деструкції склистого тіла, ураження зорового нерва й сітківки тощо; 
— мікроклімат (нагрівальний — висока температура та швидкість повітря) — сприяє швидкому висушуванню сльозної плівки ока й прогресуванню синдрому сухого ока; 
— ультрафіолетове випромінювання (при проведенні зварювальних робіт) — є причиною фотокератокон’юнктивіту (електрофтальмії);
— освітленість (низька — мезо-, скотопічна) — є причиною виникнення ністагму, а також внаслідок зниження зорового контролю сприяє виникненню виробничих травм (у тому числі органа зору і його придатків);
— важкість праці (важкого ступеня) — сприяє виникненню втоми, зниженню самоконтролю й виникненню виробничих травм (у тому числі органа зору і його придатків).
У цілому всі шкідливі виробничі фактори ризику синергічно підсилюють свої етіопатогенетичні впливи на орган зору, його придатки, погіршують функціонування вищих відділів зорового аналізатора і стають причиною виробничо зумовленої офтальмологічної патології. Тому основними завданнями первинної профілактики повинні бути:
1) забезпечення безпечних (оптимальних) умов праці шляхом:
— зниження концентрації в повітрі робочої зони метану, тринітротолуолу, вугільно-породного пилу (силіцію діоксиду);
— застосування засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) від впливу вібрації, несприятливого мікроклімату;
— зниження важкості праці за рахунок механізації, автоматизації і роботизації підземних робіт; 
2) оптимізація режиму освітлення робочої зони завдяки використання високоефективного світлодіодного обладнання (наприклад, світлодіодні системи освітлення шахт (SVET Prom-LED 32.Ex-ДБ); світильників шахтних головних (СВГ6, СВГ6Н); світильників шахтних (СВГ7); шахтних ліхтарів-сигналізаторів метану (СМС5М3, СМС-10));
3) використання ЗІЗ для захисту органа зору в умовах високого ступеня пилового забруднення з обробкою оптичних елементів антистатичними засобами (для запобігання пиловому забрудненню; наприклад, полікарбонатних захисних окулярів закритого типу без вентиляції найвищого рівня захисту очей Univet 601.03.07.00); а також додаткового використання УФВ-світлофільтрів (при проведенні зварювальних робіт; наприклад, використання захисних окулярів закритого типу Univet 603);
4) забезпечення очищення переднього відрізку ока від вугільно-породного пилу шляхом профілактичної іригації (промивання) кон’юнктиви очей сольовими розчинами (офтальмосол («Біофарма»); стерильним фізіологічним розчином натрію хлориду; Plum eye wash та ін.) у кінці зміни, під час повної санітарної обробки (промивки), за допомогою:
— еластичної ванночки для промивання очей (наприклад, ВГ-01 МИОН); 
— станцій для екстреного промивання очей DUO (настінне кріплення) чи Plum eye wash (переносна) та ін.;
— флакона — промивача очей Plum eye wash та ін.;
5) забезпечення надання шахтарям першої медичної (долікарської) допомоги при виробничих травмах та опіках органа зору в умовах шахти шляхом комплектації аптечок першої допомоги: схематичними (анімованими) інструкціями з надання першої допомоги; засобами для промивання очей (див. п. 4); одноразовими рукавичками, вологими серветками та розчинами для антисептичної обробки рук; розчинами антисептичних засобів для інстиляції в око (розчином 0,2 % декаметоксину — офтальмодек, окодек); стерильними комплектами для накладання пов’язки на око (очі) — стерильні марлеві серветки, широкі бинти, перев’язувальні пакети тощо.
Працівникам з наявними ознаками синдрому сухого ока рекомендується до початку роботи та після її закінчення (після промивання очей) інсталювати у кон’юнктивальну порожнину очні краплі з групи лікарських засобів «Штучні сльози і інші індиферентні препарати» (ATC: S01XA20), наприклад штучні сльози («Алкон»).
Вторинна профілактика. Вторинна профілактика повинна бути спрямована на раннє виявлення (скринінг, діагностику), обмеження допуску до роботи в шкідливих умовах праці й надання медичної допомоги працівникам із виробничо зумовленою офтальмологічною патологією, що працюють у підземних умовах вугледобувної галузі. Доцільною є реалізація вищезазначеного під час проведення попереднього та щорічних медичних оглядів працюючих в шкідливих умовах вугледобувної галузі відповідно до положень Наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» № 246 [17]. Результати проведених нами досліджень засвідчили, що в сучасних умовах під час медичного огляду існує необхідність у виявлені офтальмологічної патології, яка належить до медичних (офтальмологічних) протипоказань щодо допуску до виконання робіт у підземних умовах впливу на працівників шкідливих і небезпечних умов праці та трудового процесу, а саме (класи за МКХ-10):
— порушень співдружності руху очей (косоокості) (H49-H51) і ністагму (H55) (у тому числі професійного ністагму гірників);
— порушень акомодації і рефракції (H52), у тому числі: гіперметропії (H52.0), міопії (H52.1) (у тому числі дегенеративної міопії (H44.2), астигматизму (H52.2), порушень зору (H53): у тому числі амбліопії (H53.0), порушення бінокулярного зору (H53.2, H53.3), дефектів полів зору (H53.4), аномалій кольорового зору (H53.5), нічної сліпоти (H53.6); сліпоти й зниження зору (H54));
— хвороб повік (H00-H03), слізного апарату (H03), кон’юнктиви (H10-H13), склери (H15, H19.0, Н19.4), рогівки (H16-H18, H19.1-Н19.4) (у тому числі синдрому сухого ока, викликаного вугільно-породним пилом, що містить SiO2; фотокератиту (електрофтальмії)); 
— хвороб райдужки й циліарного тіла (H20-H22); кришталика (H25-H28) (у тому числі професійної тринітротолуолової катаракти); глаукоми (H40-H42) (у тому числі обумовленої впливом загальної вібрації); 
— хвороб судинної оболонки й сітківки (H30-H36), склистого тіла (H43, Н45), зорового нерва й зорових шляхів (H46-H48);
— хвороб орбіти (H04) та очного яблука (H44, Н45);
— новоутворень (злоякісних, доброякісних) ока і його придаткового апарату (С43.1, С44.1, С49.0С69, С72.3/D03.1, D03.8, D04.1, D09.2, D21.0, D22.1, D23.1, D31, D33.3);
— травм/опіків ока і його придаткового апарату (S05), травм орбіти (T26), вроджених аномалії (вад розвитку) (Q11-Q15).
Зазначені патологічні стани можуть належати як до абсолютних, так і до відносних медичних протипоказань щодо допуску до виконання робіт у підземних умовах. 
Під час проведення попереднього, періодичних й почергових медичних оглядів працюючих у шкідливих і небезпечних підземних умовах необхідно досягти скорочення їх тривалості до мінімуму часу, що обумовлено необхідністю проведення обстеження значної кількості працівників. Відповідно до зазначеного нами пропонується 2-рівневий алгоритм проведення офтальмологічного огляду працівників (рис. 1), що передбачає його диференціацію:
— на скринінг і ранню діагностику (на І рівні) — безпосередньо під час проведення медичного огляду працівників (орієнтовна тривалість занятості персоналу на одного працівника: медична-сестра — 10 хв; лікар-офтальмолог — 10 хв), що реалізується в 100 % оглянутих;
— клінічну й диференціальну діагностику (на ІІ рівні) — проведення додаткових обстежень в амбулаторних умовах ЗОЗ, що реалізує медичний огляд (тривалість — 60 хв/працівник), цього потребує 5–10 % оглянутих на І рівні. 
І рівень (скринінг і рання діагностика):
— І етап — опитування працівників на наявність скарг на стан і/або функції органа зору. На цьому етапі доцільним є використання автоматизованих систем збору анамнезу та скарг з розрахунком ризику офтальмологічної патології завдяки використанню валідованих опитувальників: National Eye Institute’s Visual Functioning Questionnaire — 25 (NEI-VFQ-25), Assessment of Disability Related to Vision (ADREV), Assessment of Function Related to Vision (AFREV), що рекомендовані для використання у практиці The International Council of Ophthalmology (ICO). Зазначені опитувальники дозволяють визначити якість зору і його компоненти, а саме: 1) читання і бачення; 2) периферичний зір; 3) бачення в темряві та при яскравому світлі; 4) заняття домашніми (повсякденними) справами; 5) можливість переміщення на відкритому повітрі, 6) дискомфорт в очах [29, 32]. На цьому етапі на основі результатів опитування можливе визначення основних факторів ризику офтальмологічної патології (орієнтовна тривалість занятості персоналу на одного працівника: медична сестра — 5 хв; лікар-офтальмолог — 1 хв);
— ІІ етап — дослідження функціональних показників органа зору, що здійснюється медичною сестрою: 1) визначення гостроти зору без оптичної корекції вдалечінь і з оптичною корекцією (з додатковим використанням авторефрактометра); 2) вимірювання внутрішньоочного тиску за допомогою автоматичного пневмотонометра (чи орієнтовним пальпаторним методом); 3) визначення полів зору контрольним методом. Якщо передбачено Наказом, визначення бінокулярного й кольорового зору, обсягу акомодації тощо (орієнтовна тривалість занятості персоналу на одного працівника: медична сестра — 3 хв; лікар-офтальмолог — 2 хв);
— ІІІ етап — офтальмологічний огляд працівника лікарем-офтальмологом в умовах міозу: загальний огляд органа зору та його придатків; визначення рухливості очних яблук, акомодації і конвергенції, наявності косоокості, ністагму; огляд переднього відрізка ока у біомікроскоп (щілинну лампу); офтальмоскопія в умовах міозу (пряма чи непряма за допомогою лінзи й щілинної лампи) (орієнтовна тривалість занятості персоналу на одного працівника: медична сестра — 2 хв; лікар-офтальмолог — 7 хв). У разі відсутності підозри на наявність офтальмологічної патології, що обмежує допуск до роботи, або патології, що належить до професійних захворювань, — допуск до виконання робіт у шкідливих і небезпечних умовах; за наявності підозри на зазначене — спрямування на ІІ рівень, що проводиться окремо від основного потоку працівників (у заздалегідь визначені дні, години).
ІІ рівень (клінічна й диференціальна діагностика):
— ІV етап — складання лікарем-офтальмологом програми додаткового обстеження з урахуванням результатів, отриманих під час медичного огляду; 
— V етап — проведення додаткового офтальмологічного обстеження працівника медичною сестрою: 1) авторефрактометрія; 2) гострота зору з оптичною корекцією вдалечінь і вблизь; 3) проведення інших досліджень (тонометрія за Маклаковим, визначення полів зору стандартним методом, визначення темнової адаптації, проведення тесту Ширмера тощо); 4) досягнення мідріазу (з використанням мідріатиків короткої дії); 5) повторна авторефрактометрія (за необхідності);
— VІ етап — огляд працівника лікарем-офтальмологом в умовах максимального мідріазу — скіаскопія, біомікроскопія, офтальмоскопія тощо;
— VІІ етап — визначення остаточного діагнозу, прийняття експертного висновку щодо допуску працівника до роботи в шкідливих і небезпечних умовах, спрямування на подальше спостереження чи обстеження. 
З огляду на вищенаведене нами пропонується уніфікована Програма офтальмологічного огляду працівників, які працюють у підземних умовах вугільних шахт (табл. 1). 
Працівники, у яких виявлена офтальмологічна патологія і які допущені до роботи в підземних умовах, повинні перебувати під динамічним спостереженням лікаря-офтальмолога ЗОЗ, який проводить медичні огляди працюючих підприємства, чи за місцем свого постійного мешкання, відповідно до чинних в Україні «Протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Офтальмологія» [13]. З метою уніфікації обліку результатів офтальмологічного огляду працівників доцільним є використання стандартизованої картки такого огляду та створення єдиної електронної бази результатів медичних оглядів, що дозволяє автоматизувати облік функціонального стану й моніторинг патології органа зору серед працівників. 
Працівники, у яких виявлена офтальмологічна патологія і які були спрямовані у спеціалізовані офтальмологічні відділення (центри, інститути тощо), після встановлення їм заключного діагнозу підлягають повторному (позаплановому) огляду лікарем-офтальмологом і лікарем-профпатологом (головою комісії з медичних оглядів) для прийняття остаточного рішення щодо їх допуску до підземних робіт. Працівники з підозрою на професійне офтальмологічне захворювання спрямовуються в спеціалізовані профпатологічні відділення (центри, інститути тощо) для встановлення в них наявного зв’язку між умовами праці й захворюванням. 
Третинна профілактика. Третинна профілактика має бути спрямована на реалізацію довготривалого медичного спостереження (диспансеризацію) за працівниками з офтальмологічною патологією, які допущені до роботи в підземних умовах вугледобувної галузі, а також на своєчасне встановлення їм професійного захворювання й виведення з професії. Для реалізації заходів третинної профілактики доцільним є формування за результатами щорічних періодичних медичних оглядів працівників, які працюють у підземних умовах вугільної шахти, контингенту осіб з високим ризиком розвитку виробничо зумовленої і професійної патології органа зору. 
Відповідно до положень Постанови КМ України «Про затвердження Переліку професійних захворювань» від 8.11.2000 № 1662 [21] до такої патології серед підземних працівників вугільних шахт можна віднести низку патологічних станів, зазначених у табл. 2. Однак існує необхідність доповнення такого переліку нозологією «Ністагм гірників» (код МКХ-10 — H55), що передбачено п. 4.1 Рекомендації МОП № 194 (перегляд 2010 р.) [10].
Відповідно до результатів проведеного нами дослідження запропоновано такі експертні критерії встановлення хронічного професійного захворювання органа зору та його придатків:
1) наявність у працівника офтальмологічної патології, що включена до «Переліку професійних захворювань» (табл. 2);
2) тривалість експозиції, післяекспозиційного періоду (табл. 3) і клас гігієнічних умов праці — «шкідливий», «небезпечний» [14];
3) обмеження функції зору та структури органа зору на рівнях «помірні», «тяжкі», «абсолютні» (за критеріями МКФ [7]).
Окрему категорію хворих, на яких повинна бути спрямована третинна профілактика, становлять працівники з гострими професійними захворюваннями, виробничими травмами, опіками органа зору згідно з п. 3 Постанови КМ України від 17.04.2019 р. № 337 [22].
Згідно з п. 5 «Інструкції про застосування переліку професійних захворювань» діагноз гострого професійного захворювання, що виникає на виробництві, встановлюється лікарем будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом і лікарем із гігієни праці [20]. 
Тому лікарем-офтальмологом можуть бути встановлені гострі професійні захворювання й виробничі травми, опіки в підземних працівників вугільних шахт, а саме:
— гострий кон’юнктивіт (Н10.2), гострий кератокон’юнктивіт (у тому числі гостра виразка рогівки) (H16.0, H16.2), викликаний/-і впливом хімічних речовин (у тому числі кристалічним силіцієм діоксидом (SiO2), що знаходиться у складі вугільно-породного пилу);
— електрофтальмія (H16.1), викликана впливом ультрафіолетового випромінювання при проведенні електрогазозварювальних робіт у шахті;
— виробничі травми ока й очниці (S00.1, S00.2, S01.1, S02.1, S02.3, S02.8, S05.-); 
— виробничі термічні та хімічні опіки, обмежені областю ока та його придаткового апарату (T26.-).
Згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві [22] лікар-офтальмолог, який виявив випадок гострого професійного захворювання чи виробничої травми, опіку, повинен:
1) негайно надати кваліфіковану медичну (офтальмологічну) допомогу потерпілому (п. 4);
2) спрямувати біологічні матеріали потерпілого на дослідження для визначення наявності в організмі алкоголю, наркотичних, токсичних або отруйних речовин) (п. 7); 
3) негайно повідомити про нещасний випадок керівництво підприємства (п. 4, 6).
Усі працівники, яким встановлено гостре чи хронічне професійне захворювання, виробнича травма, опік тощо органа зору, виводяться з професії і спрямовуються до МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності й складання «Індивідуальної програми реабілітації інваліда» [15, 16, 18, 19]. Такі хворі повинні перебувати під динамічним (диспансерним) спостереженням лікаря-офтальмолога й лікаря-профпатолога ЗОЗ за місцем свого постійного мешкання й отримувати медичну допомогу відповідно до чинних в Україні «Протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Офтальмологія» [13], вони підлягають комплексній медико-соціальній, професійній і трудовій реабілітації [1, 11, 12, 24–26], санаторно-курортному лікуванню [23, 27] тощо.

Висновки

У проведеному дослідженні було запропоновано якісно нову диференційовану організаційну систему профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі, що включає: первинну профілактику (вплив на виробничі фактори ризику та захист від їх впливу на орган зору), вторинну профілактику (скринінг і рання діагностика виробничо зумовленої офтальмологічної патології в працюючих і надання їм медичної якісної і доступної допомоги); третинну профілактику (виведення працівників з офтальмологічною патологією з професії, встановлення їм професійного генезу захворювання, надання медико-соціальної реабілітаційної допомоги). 
Запропонована система дозволяє:
— на первинному рівні профілактики — покращити санітарно-гігієнічний нагляд за умовами праці працівників, оптимізувати освітлення робочої зони, більш раціонально використовувати засоби індивідуального захисту органа зору, впровадити систему профілактичної іригації ока, забезпечити належні умови надання першої (долікарської) медичної допомоги в умовах шахти;
— на вторинному рівні — уніфікувати програму, оптимізувати обсяги, удосконалити організаційний алгоритм проведення медичних оглядів працюючих у підземних умовах, покращити маршрути пацієнтів для надання офтальмологічної допомоги й допуску до роботи в підземних умовах;
— на третинному рівні — обґрунтувати медичні критерії щодо встановлення професійного генезу офтальмологічної патології серед працюючих у підземних умовах, покращити організацію надання комплексної медико-соціальної реабілітаційної допомоги хворим.
Широке впровадження запропонованої організаційної системи профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі дозволить покращити надання медичної та реабілітаційної допомоги працюючим, знизить ризик виникнення в них гострої і хронічної виробничо зумовленої і професійної офтальмологічної патології. 
Подальші дослідження будуть спрямовані на оптимізацію менеджменту офтальмологічної служби закладів охорони здоров’я, що надають медико-соціальну допомогу шахтарям.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Список літератури

1. Аліфанова Т.А. Професійна реабілітація інвалідів унаслідок патології очей (офтальмологічні аспекти): монографія. Дніпропетровськ: Пороги, 2011. 158 с.

2. Варивончик Д.В., Благун І.В. Нейрофункціональний стан зорового аналізатора у працівників вугільних шахт. Збірник наукових праць співробітників НМАПО. 2017. Вип. 27. С. 450-456.

3. Варивончик Д.В., Благун І.В. Особливості функціонування зорового аналізатора в складних умовах освітленості вугільних шахт. Збірник наукових праць співробітників НМАПО. 2016. Вип. 25. С. 98-104.

4. Варивончик Д.В., Благун І.В., Мішенін А.Б. Синдром «сухого ока» у підземних працівників вугільних шахт. Офтальмологія. 2017. № 2. С. 75-83. DOI: 10.30702/Ophthalmology.2017/07.art6.

5. Варивончик Д.В., Вітовська О.П., Благун І.В. Умови праці та ризики виникнення офтальмологічної патології в підземних працівників вугільних шахт. Український журнал з проблем медицини праці. 2017. № 3. С. 38-45. DOI: 10.33573/ujoh2017.03.038.

6. Варивончик Д.В., Риков С.О., Гудзь А.С., Денисюк Л.І. Наукове обґрунтування Національної стратегії боротьби зі сліпотою в Україні на період до 2030 року. Архів офтальмології України. 2015. Т. 3. № 2. С. 6-13.

7. ВООЗ. Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я: МКФ. 2001. URL: https://moz.gov.ua/uploads/1/5262-dn_20180523_981_dod_1.pdf (дата звернення: 07.02.2020).

8. МОП. Безпека та гігієна праці під час розробки вугільних родовищ підземним способом: Кодекс усталеної практики МОП. 2018. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_protect/---protrav/---safework/documents/normativeinstrument/wcms_626198.pdf (дата звернення: 07.02.2020).

9. МОП. Безпека та гігієна праці у гірничодобувній галузі та вугільній промисловості в Україні. 2018. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-budapest/documents/publication/wcms_670768.pdf (дата звернення: 07.02.2020).

10. МОТ. Рекомендация № 194 «Рекомендация о перечне профессиональных заболеваний, уведомлении о несчастных случаях на производстве и профессиональных заболеваниях и их регистрации», перегляд 2010 р. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_norm/---normes/documents/normativeinstrument/wcms_r194_ru.pdf (дата звернення: 07.02.2020).

11. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Соціальних нормативів у сфері професійної реабілітації інвалідів для центрів професійної реабілітації інвалідів системи Міністерства праці та соціальної політики України» від 12.04.2007 № 155. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0408-15 (дата звернення: 07.02.2020).

12. Наказ Міністерства соціальної політики «Деякі питання комплексної реабілітації осіб з інвалідністю» від 09.08.2016 № 855.

13. Наказ МОЗ України «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Офтальмологія» від 15.03.2007 № 117. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0117282-07 (дата звернення: 07.02.2020).

14. Наказ МОЗ України «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» від 08.04.2014 № 248. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0472-14 (дата звернення: 07.02.2020).

15. Наказ МОЗ України «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» від 05.09.2011 № 561. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11 (дата звернення: 07.02.2020).

16. Наказ МОЗ України «Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду» від 21.01.2015 № 10. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/10-2015-%D0%BF (дата звернення: 07.02.2020).

17. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 № 246. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0846-07 (дата звернення: 07.02.2020).

18. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків» від 05.06.2012 № 420. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1387-12 (дата звернення: 07.02.2020).

19. Наказ МОЗ України «Про затвердження форми індивідуальної програми реабілітації інваліда, дітей-інвалідів та Порядку їх складання» від 08.10.2007 № 623. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1197-07 (дата звернення: 07.02.2020).

20. Наказ МОЗ України, АМН України, Мінпрацсоцполітики України «Про затвердження Інструкції про застосування переліку професійних захворювань» від 29.12.2000 № 374/68/338. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0068-01 (дата звернення: 07.02.2020).

21. Постанова КМ України «Про затвердження Переліку професійних захворювань» від 8.11.2000 № 1662. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1662-2000-п (дата звернення: 07.02.2020).

22. Постанова КМ України «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» від 17.04.2019 № 337. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-%D0%BF (дата звернення: 07.02.2020).

23. Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням» від 31.10.2007 № 49, зі змінами. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1400-07 (дата звернення: 07.02.2020).

24. Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» від 25.03.2008 № 23, зі змінами. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0545-08 (дата звернення: 07.02.2020).

25. Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення» від 09.06.2010 № 18, зі змінами. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-10 (дата звернення: 07.02.2020).

26. Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Положення про організацію професійної реабілітації (професійного навчання), перекваліфікації інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» від 12.06.2014 № 3. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0780-14 (дата звернення: 07.02.2020).

27. Стандарти санаторно-курортного лікування (клінічні протоколи) / За ред. М.В. Лободи. КІМ, 2008. 383 с.

28. Ali A., Katz D.L. Disease Prevention and Health Promotion: How Integrative Medicine Fits. Am. J. Prev. Med. 2015. Vol. 49. № 5. Suppl. 3. S. 230-240. doi: 10.1016/j.amepre.2015.07.019.

29. Brémond-Gignac D., Tixier J., Missotten T. et al. Evaluation of the quality of life in ophthalmology. Presse. Med. 2002. Vol. 31. № 34. P. 1607-1612.

30. IARC. List of Classifications by cancer sites with sufficient or limited evidence in humans, Volumes 1 to 125a. 2019. URL: https://monographs.iarc.fr/wp-content/uploads/2019/07/Classifications_by_cancer_site.pdf (дата звернення: 07.02.2020).

31. Preventive healthcare. wikipedia URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Preventive_healthcare (дата звернення: 07.02.2020).

32. Scott A.W., Bressler N.M., Ffolkes S. et al. Public attitudes about eye and vision health. JAMA Ophthalmol. 2016. doi: 10.1001/jamaophthalmol.2016.2627.

33. Tableaux des maladies professionnelles sur le site de l’INRS. 2012. URL: http://www.renape-online.fr/data/document/tableau-inrs.pdf (дата звернення: 07.02.2020).

34. WHO. Disease prevention. URL: http://www.emro.who.int/about-who/public-health-functions/health-promotion-disease-prevention.html (дата звернення: 07.02.2020).


Повернутися до номеру