Журнал "Актуальна інфектологія" Том 8, №3, 2020

Актуальність. За даними С.С. Сімонова, у хворих із негоспітальною пневмонією, які лікувались у ВРІТ, найчастіше виділяється пневмокок, зростає частка легіонел, гемофільної палички, золотистого стафілококу, грамнегативних ентеробактерій, синьогнійної палички. Д.В. Сергієнко відмічає, що Streptococcus pneumoniae, грампозитивні коки є провідними збудниками пневмонії у всіх вікових групах. Пневмокок виділяється у 21–22 % хворих із негоспітальною пневмонією, які лікувались у ВРІТ. Також віруси відіграють важливу роль в етіології тяжких пневмоній. H. Influenzae у госпіталізованих у ВРІТ виділяється в 3,8–5,3 % випадках, Legionella spp. — у 5–17,5 %; M. pneumoniae та C. pneumoniae — у 2,0–2,7 %. Staphylococcus aureus, грамнегативні ентеробактерії (Escherichia coli, Klebsiella spp.) — у 7–8,7 та 1,6–8,6 %. Тяжкий перебіг пневмонії в осіб із бронхоектазами, муковісцидозом часто пов’язаний із Pseudomonas aeruginosa. За даними І.В. Авраменко (2015), встановлена залежність тяжкості негоспітальної пневмонії (НП), яка потребувала лікування у ВРІТ, без врахування обсягу ураження легень, від сезону госпіталізації (р < 0,05). Найбільш несприятливий сезон року в плані максимального рівня госпіталізації з тяжкою НП у ВРІТ спостерігався в січні (21,2 %), лютому (18,2 %) і березні (21,2 %), мінімальний — влітку та восени. Хворі з НП тяжкого перебігу з великим об’ємом ураження легень — двобічним, однобічним субтотальним, однобічним масивним полісегментарним ураженням — мали максимальну кількість госпіталізацій із приводу тяжкої НП у грудні (20,0 %) і лютому (20,0 %). Автор дійшов висновку, що найвищий рівень загальної захворюваності на тяжку НП бактеріального генезу припадав на постепідеміологічний період. Була виявлена залежність сезонності госпіталізації від статі. Максимальний рівень госпіталізації серед чоловіків спостерігався в січні (19,0 %), тоді як жінки частіше госпіталізувалися в грудні і лютому (21,7 %).

Метою нашого дослідження було вивчення сезонності госпіталізації негоспітальної пневмонії тяжкого перебігу.

Матеріали та методи: був проведений аналіз даних журналів обліку стаціонарних хворих, які лікувались у відділенні реанімації Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінчний госпіталь» останнім часом (із 2016 по 2019 р).

Результати та обговорення. Приводимо дані попередніх досліджень стосовно госпіталізованих у ВРІТ із приводу тяжкої негоспітальної пневмонії. Кількість госпіталізованих хворих із негоспітальною пневмонією з тяжким станом із розподілом по місяцях представлена в табл. 1 нижче. Загалом за даний період було проліковано 182 хворих із негоспітальною пневмонією тяжкого перебігу. Більшість хворих із тяжкою пневмонією були з категорій «пенсіонери МО» та «військовослужбовці строкової служби». Більшість хворих надходили на лікування в період із січня по квітень. Значна кількість військовослужбовців строкової служби надходила на лікування в період із листопада по лютий, а найбільша — у червні.

Усього за період спостереження було проліковано 52 військовослужбовця строкової служби, 13 військовослужбовців за контрактом, 10 офіцерів, 107 пенсіонерів МО. Померло 25 хворих (13,7 % від загальної кількості), із них військовослужбовців строкової служби — 2 (3,8 % від кількості пролікованих у ВРІТ хворих військовослужбовців строкової служби), військовослужбовців за контрактом — 1 (7,69 % від кількості пролікованих у ВРІТ хворих військовослужбовців за контрактом), офіцерів — 1 (10 % від кількості пролікованих у ВРІТ хворих офіцерів), пенсіонерів МО — 21 (19,6 % від кількості пролікованих у ВРІТ хворих пенсіонерів). Більшість померло в листопаді (9 хворих) та січні (5 хворих). Середній вік військовослужбовців строкової служби — Ме = 21 рік (Q25 = 20, Q75 = 23), min — 19, max — 27; військовослужбовців за контрактом — Ме = 35 років (Q25 = 27, Q75 = 40), min — 19, max — 52; офіцерів — Ме = 46 років (Q25 = 38, Q75 = 49), min — 22, max — 53; пенсіонерів — Ме = 80 років (Q25 = 68, Q75 = 87), min — 41, max — 97. Середній термін перебування у ВРІТ військовослужбовців строкової служби — Ме = 2 доби (Q25 = 1, Q75 = 3), min — 1, max — 26; військовослужбовців за контрактом — Ме = 3 доби (Q25 = 1, Q75 = 8,5), min — 1, max — 16; офіцерів — Ме = 3 доби (Q25 = 1, Q75 = 7), min — 1, max — 11; пенсіонерів — Ме = 3 дні (Q25 = 2, Q75 = 7), min — 1, max — 38. Локалізація пневмонії у військовослужбовців строкової служби, які лікувались у ВРІТ: нижня доля правої легені — у 34,6 %, двобічна в нижніх долях — у 25 %, нижня доля лівої легені — у 28,8 %, полісегментарна — у 3,8 %, субтотальна — у 1,9 %, РДС-синдром — у 9,6 %, ДН — у 9,6 %, ІТШ — 55,8 %. Локалізація пневмонії у військовослужбовців за контрактом, які лікувались у ВРІТ: нижня доля правої легені — у 15,4 %, двобічна в нижніх долях — у 38,5 %, нижня доля лівої легені — у 38,5 %, полісегментарна — у 15,4 %, субтотальна — у 23,1 %, ІТШ — у 53,8 %, ДН — 46,2 %. Локалізація пневмонії в офіцерів, які лікувались у ВРІТ: нижня доля правої легені — у 10 %, двобічна у нижніх долях — у 60 %, полісегментарна — у 10 %, субтотальна — у 10 %, РДС-синдром — у 40 %, ІТШ — у 40 %, ДН — 60 %. Локалізація пневмонії в пенсіонерів МО, які лікувались у ВРІТ: нижня доля правої легені — у 25,2 %, двобічна у нижніх долях — у 42,99 %, нижня доля лівої легені — 17,76 %, полісегментарна — 5,6 %, субтотальна — у 7,5 %, ІТШ — у 42,99 %, ДН — 67,3 %. 

Висновки. Більшість хворих із тяжкою пневмонією були з категорій «пенсіонери МО» та «військовослужбовці строкової служби». Більшість хворих надходили у ВРІТ із приводу негоспітальної пневмонії в період із січня по квітень. Значна кількість військовослужбовців строкової служби надходила на лікування в період із листопада по лютий, найбільша — у червні. У військовослужбовців строкової служби, військовослужбовців за контрактом при надходженні частіше були прояви ІТШ порівняно з ДН, в офіцерів та пенсіонерів МО — навпаки, частіше прояви ДН. У військовослужбовців строкової служби, військовослужбовців за контрактом частіше порівняно з офіцерами та пенсіонерами МО була локалізація пневмонії в нижній долі лівої легені, в офіцерів та пенсіонерів — двобічне ураження легень.