Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

Archive Of Ukrainian Ophthalmology Том 9, №2, 2021

Back to issue

Modern vitreoretinal interventions in the treatment of diabetic maculopathy: delicacy or maximalism?

Authors: Панченко Ю.О.(1), Могілевський С.Ю.(2), Лаврик Н.С.(2), Риков С.О.(2), Шаргородська І.В.(2)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, Україна
(2) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна

Categories: Ophthalmology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Діабетична ретинопатія (ДР), одне з основних ускладнень цукрового діабету, займає одне з провідних місць серед відомих причин низького зору та сліпоти. Однією з основних причин зниження центрального зору в пацієнтів із діабетичною ретинопатією і цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2) є діабетична макулопатія (ДМП). ДМП з можливим розвитком діабетичного макулярного набряку (ДМН) може відзначатися навіть у пацієнтів із початковими змінами на очному дні. Мета: дослідити профіль безпеки й ефективність різних сучасних вітреоретинальних втручань у лікуванні діабетичної макулопатії. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 313 хворих із ЦД2 (313 очей) з ДМП та початковою (I група; n = 40), помірною або тяжкою непроліферативною діабетичною ретинопатією (НПДР) (II група; n = 92) та проліферативною діабетичною ретинопатією (ПДР) (III група; n = 181). Усім хворим були проведені загальноприйняті офтальмологічні дослідження. 313 пацієнтів (313 очей), яким було проведене хірургічне лікування, становили 4 групи спостереження: 1-ша група — 78 пацієнтів (78 очей), яким виконали трипортову закриту субтотальну вітректомію 25+ (ЗСВ); 2-га група — 85 пацієнтів (85 очей), яким виконано ЗСВ і додатково проведено пілінг внутрішньої пограничної мембрани сітківки (ВПМ); 3-тя група — 81 пацієнт (81 око), яким виконали ЗСВ, пілінг ВПМ та додатково етап панретинальної лазеркоагуляції (ПРЛК); 4-та група — 69 пацієнтів (69 очей), яким виконали ЗСВ, пілінг ВПМ, етап ПРЛК і додатково факоемульсифікацію катаракти. Досліджували характер та частоту операційних і післяопераційних ускладнень та ефективність різних видів вітреоретинальних втручань. Терміни спостереження становили 1, 3, 6 місяців та 1 рік після оперативного лікування. Результати. Ефективність різних видів вітреоретинальних втручань була вивчена через 1, 3 і 6 місяців після оперативного лікування. Встановлено високу ефективність втручання при всіх видах вітректомії. Виконання сучасних вітреоретинальних втручань у лікуванні ДМП і ДМН є ефективним через 1 місяць у 60,7, 82,4, 85,2 та 68,12 %, а через 1 рік — у 76,0, 75,0, 73,1 та 73,5 % відповідно. Частота рецидивів ДМП через 1 рік після вітреоретинальних втручань становила 24,0–27,0 % і не залежала від їх модифікації. Ефективність лікування ДМП залежала від стадії ДР і становила 72,5 % при початковій НПДР, 77,2 % при вираженій і тяжкій НПДР та 66,3 % при ПДР. Рецидиви ДМП були розподілені на три види: ранні перехідні, ранні стійкі та пізні. Найбільш поширеними були ранні стійкі рецидиви, які з урахуванням різних методів лікування становили від 16,1 до 25,6 %. Висновки. Виконання всіх етапів хірургічного втручання повинно бути суворо обґрунтованим. Необхідно завжди враховувати ризики впливу кожного з етапів втручання для отримання оптимальних функціональних результатів, особливо у віддалені терміни спостереження.

Background. Diabetic retinopathy, one of the major complications of diabetes, is one of the leading causes of low vision and blindness. One of the main causes of decreased central vision in patients with diabetic retinopathy and type 2 diabetes mellitus is diabetic maculopathy (DMP). DMP with possible development of diabetic maculopathy edema can be detected even in patients with initial changes in the fundus. The purpose was to investigate the safety profile and effectiveness of various modern vitreoretinal interventions in the treatment of diabetic maculopathy. Materials and methods. We observed 313 patients with type 2 diabetes mellitus (313 eyes) with DMP and initial (group I; n = 40), moderate-to-severe non-proliferative (group II; n = 92) and proliferative diabetic retinopathy (group III; n = 181). All patients underwent conventional ophthalmological examinations. Three hundred and thirteen patients (313 eyes) who underwent surgical treatment were divided into 4 observation groups: group 1 — 78 people (78 eyes) who underwent pars plana vitrectomy 25G (PPV); group 2 — 85 individuals (85 eyes) who underwent PPV and internal limiting membrane (ILM) peeling; group 3 — 81 patients (81 eyes) who underwent PPV, ILM peeling and panretinal photocoagulation (PPC); group 4 — 69 people (69 eyes) who underwent PPV, ILM peeling, PPC and phacoemulsification. The nature and frequency of surgical, postoperative complications and the effectiveness of different vitreoretinal interventions were studied. Terms of observation were 1, 3, 6 months and 1 year after surgery. Results. The effectiveness of different vitreoretinal interventions was studied 1, 3 and 6 months after surgery. High efficiency of intervention for all types of vitrectomy is established. Modern vitreoretinal interventions in the treatment of DMP and diabetic maculopathy edema is effective after 1 month in 60.7, 82.4, 85.2 and 68.12 % of cases, and after one year — in 76.0, 75.0, 73.1 and 73.5 %, respectively. The recurrence rate of DMP one year after vitreoretinal interventions was 24.0–27.0 % and did not depend on their modification. The effectiveness of DMP treatment depended on the stage of diabetic retinopathy and was 72.5 % in the initial non-proliferative diabetic retinopathy, 77.2 % with moderate-to-severe non-proliferative diabetic retinopathy and 66.3 % with proliferative diabetic retinopathy. Recurrences of DMP were divided into three types: early transient, early persistent and late. The most frequent were early persistent relapses, which ranged from 16.1 to 25.6 % taking into account different methods of treatment. Conclusions. All stages of surgery must be strictly justified. The risks of each stage of the intervention should always be considered to obtain optimal functional results, especially in the long-term follow-up.


Keywords

діабетична макулопатія; вітреоретинальні втручання; ефективність; рецидиви; цукровий діабет 2-го типу

diabetic maculopathy; vitreoretinal interventions; efficacy; recurrences; type 2 diabetes mellitus


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Измайлов А.С. Диабетическая ретинопатия и макулярный отек [авторферат]. Санкт-Петербург, 2004. 52 с.
  2. Пасечникова Н.В., Сук С.А., Кузнецова Т.А., Пархоменко О.Г. Диабетическая макулопатия. Современные аспекты патогенеза, клиники, диагностики, лечения. Киев: Изд-во ООО «Карбон ЛТД», 2010. 154 с.
  3. Walker J., Рыков С.А., Сук С.А., Саксонов С.Г. Диабетическая ретинопатия. Просто о сложном. Киев: ООО «Бизнес-Логика», 2013. 320 с.
  4. Величко П.Б. Комбинированное лечение диабетического макулярного отека. Совр. техн. в офтальмол. 2015. № 1. С. 43-5. eLIBRARY ID: 23501897.
  5. Бикбов М.М., Файзрахманов Р.Р., Ярмухаметова А.Л. Морфометрическая оценка макулярной зоны при губчатом диабетическом макулярном отеке на фоне антивазопролиферативной терапии. Вестн. офтальмол. 2014. № 130(1). С. 37-41.
  6. De Smet M.D., Gad Elkareem A.M., Zwinderman A.H. The vitreous, the retinal interface in ocular health and disease. Ophthalmologica. 2013. № 230(4). Р. 165-78. doi: 10.1159/000353447.
  7. Величко П.Б. Диабетический макулярный отек. Науч. труды мед. инст. ГТУ им. Г.Р. Державина. Тамбов: Изд-во ТРРО «Бизнес-Наука-Общество», 2013. С. 345-56.
  8. Фабрикантов О.В., Гурко Т.С. Диабетическая макулопатия. Эпидемиология, патогенез, современные подходы к лечению (обзор литературы). Вестн. ТГУ. 2014. № 19(12). С. 744-56.
  9. Danis R.P., Davis M.D. Diabetic retinopathy. Part I. Clinical aspect of diabetic retinopathy. 2. Proliferative diabetic retinopathy. Totowa (USA): Humana Press, 2008. Р. 29-66. doi: 10.1007/978-1-59745-563-3_2.
  10. Сидорова М.В. Діабетична ретинопатія. Патогенез, клініка, лікування. К.: СМП «АВЕРС», 2006. 156 с.
  11. Балашевич Л.И., Измайлов А.С. Диабетическая офтальмопатия. СПб.: Человек, 2012. 396 с.
  12. Klein R., Klein B.E., Moss S.E., Cruickshanks K.J. The Wisconsin epidemiologic study of diabetic retinopathy. XV. The long-term incidence of macular edema. Ophthalmology. 1995. № 102. Р. 7-16. https://doi.org/10.1016/S0161-6420(95)31052-4
  13. Балашевич Л.И., Бржеский В.В., Измайлов А.С., Залевская А.Г., Сомов Е.Е. Глазные проявления диабета. Санкт-Петербургский государственный педиатрический медицинский университет. Санкт-Петербург: Издательский дом СПбМАПО, 2004. 382 с.
  14. Бикбов М.М., Файзрахманов Р.Р., Ярмухаметова А.Л., Зайнуллин Р.М. Анатомическое картирование диабетического макулярного отека по данным оптической когерентной томографии при проведении антивазопролиферативной терапии. Совр. техн. в офтальмол. 2015. № 1. С. 31-3. eLIBRARY ID: 23501891.
  15. Уманец Н.Н., Розанова З.А., Асланова В.С., Бражникова Е.Г. Результаты витрэктомии с удалением внутренней пограничной мембраны в лечении больных с тракционным диабетическим макулярным отеком. Проблеми еколог. та мед. генетики і клін. імунол. 2011. № 4(106). С. 72-8.
  16. Керимов М.И. Изменение толщины сетчатки после микроинвазивной витрэктомии с удалением внутренней пограничной мембраны у больных диабетической ретинопатией. Офтальмологический журнал. 2017. № 5(478). С. 26-33.
  17. Зайнуллин Р.М. Оптимизация диагностики и хирургического лечения диабетического макулярного отека в сочетании с эпиретинальной мембраной [диссертация]. Уфа: Государственное бюджетное учреждение «Уфимский научно-исследовательский институт глазных болезней Академии наук Республики Башкортостан», 2018. 123 с.
  18. Сдобникова С.В., Сдобникова Л.Е. Витрэктомия — метод выбора при лечении диабетической ретинопатии в сочетании с диффузным макулярным отеком. Точка зрения. Восток — Запад. Витреоретинальная патология и заболевания зрительного нерва. 2018. № 2. С. 35-8. doi: 10.2527/2410-1257-2018-2-35-38.
  19. Raczyńska D., Lisowska K.A., Pietruczuk K., Borucka J., Ślizień M., Raczyńska K. et al. The Level of Cytokines in the Vitreous Body of Severe Proliferative Diabetic Retinopathy Patients Undergoing Posterior Vitrectomy. Curr. Pharm. Des. 2018. № 24(27). Р. 3276-81. doi: 10.2174/1381612824666180926110704.
  20. Величко П.Б., Яблоков М.М., Козлов В.А. Анализ результатов хирургического лечения диабетического макулярного отека с эпиретинальным фиброзом после полной панретинальной лазеркоагуляции. Вестник ГТУ. 2015. № 20(6). С. 1659-61.
  21. Бикбов М.М., Файзрахманов Р.Р., Каланов М.Р. Влияние пилинга внутренней пограничной мембраны на морфофункциональные показатели сетчатки при пролиферативной диабетической ретинопатии (предварительное сообщение). Вестник офтальмологии. 2018. № 1(134). С. 63-9. https://doi.org/10.17116/oftalma2018134163-69
  22. Захаров В.Д., Шкворченко Д.О., Какунина С.А., Норман К.С., Фозилова Ф.Ф. Хирургическое лечение регматогенной отслойки сетчатки методом эндовитреального вмешательства с пилингом внутренней пограничной мембраны. Современные технологии в офтальмологии. 2018. № 1(21). С. 138-41.
  23. Путиенко А.А. Результаты витреальной хирургии макулярных разрывов диаметром свыше 800 мкр с применением 20% газово-воздушной смеси перфторпропана. Офтальмологічний журнал. 2019. № 2. С. 33-8. eLIBRARY ID: 38187669.
  24. Файзрахманов Р.Р., Каланов М.Р., Зайнуллин Р.М. Витрэктомия в сочетании с пилингом внутренней пограничной мембраны при диабетическом макулярном отеке. Вестн. Оренбургского гос. ун-та. 2015. № 12(187). С. 257-9.
  25. Мельникова Ю.А., Мамашева А.Д. Причины низких зрительных функций у пациентов после витрэктомии по поводу отслойки сетчатки. Bulletin of Medical Internet Conferences. 2020. № 10(2). С. 50. ID: 2020-02-1149-Т-18904.
  26. Вит В.В. Строение зрительной системы человека. Одесса: Астропринт, 2003. 664 с.

Back to issue