Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

Archive Of Ukrainian Ophthalmology Том 9, №2, 2021

Back to issue

New factors of pterygium occurrence and recurrence after surgical treatmen

Authors: Усенко К.О.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна

Categories: Ophthalmology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Виникнення та рецидивування птеригіуму після хірургічного лікування до сих пір становить актуальну проблему сучасної офтальмології. Мета дослідження — визначення нових факторів, що ведуть до виникнення та рецидивування птеригіуму після хірургічного лікування. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходились 203 пацієнти (232 ока) з птеригіумом. Чоловіків було 108, жінок — 95. Вік пацієнтів становив від 35 до 65 років. Давність захворювання 2,5–2,7 року. Пацієнтам було виконане хірургічне лікування птеригіуму за методом Мак-Рейнольдса з його подальшим заворотом у кон’юнктивальний карман та за методом Арльта з його висіченням, а також за методами Мак-Рейнольдса і Арльта із використанням 0,02% розчину мітоміцину С. Огляд через 3 місяці, 6 місяців та 1 рік після оперативного втручання. Статистичний аналіз результатів клінічних досліджень проводили за допомогою пакета програм SPSS 11.0, MedStat (Лях Ю.Є., Гур’янов В.Г., 2004–2012), MedCalc (MedCalc Software bvba, 1993–2013). Результати. Встановлено, що частота виникнення рецидивів птеригіуму після хірургічного лікування за традиційним методом Мак-Рейнольдса, за методом Мак-Рейнольдса із застосуванням 0,02% розчину мітоміцину С, за традиційним методом Арльта, за методом Арльта із застосуванням 0,02% розчину мітоміцину С становила через 3 місяці 20, 17, 15, 8,7 %; через 6 місяців — 29,5; 27, 27, 26 %; через 1 рік — 26,5; 34,2; 30,6; 37 % відповідно. Частота рецидивів у віддалені терміни спостереження суттєво не відрізнялася (p < 0,05). Аналізувалися дані щодо ролі герпесвірусів та вірусу папіломи людини (ВПЛ) у виникненні птеригіуму. Встановлено, що у тканині птеригіуму вірусна інфекція виявлена у 50,9 % випадків, у тому числі герпесвіруси — у 33,6 % та ВПЛ — у 34,0 % випадків. Серед герпесвірусів вірус простого герпесу (ВПГ) був виявлений у 15,1 %, цитомегаловірус (ЦМВ) — у 7,3 % і вірус Епштейна — Барр (ВЕБ) — у 11,2 %. Регресійний аналіз показав зв’язок ВПГ з ІІ і ІІІ стадією птеригіуму (p < 0,05). Для ЦМВ та ВЕБ таких залежностей виявлено не було. Встановлено зв’язок ВПЛ з І–ІІІ стадіями птеригіуму (p < 0,01). Серед ВПЛ були виявлені 6 (34,2 %), 11 (24,1 %), 16 (21,5 %) та 18-й (20,2 %) типи. Типи 6 і 11 переважно виявлялися при перших стадіях і не виявлялися при IV стадії, типи 16 і 18 не виявлялися при І стадії (р `= 7,9е-04). Серед інших типів тільки ВПЛ-6 мав зв’язок із І та ІІІ стадіями птеригіуму (p < 0,05). У 32,1 % хворих була виявлена мікст-інфекція. Найчастішим було поєднання ВПГ та ВПЛ (30,6 % від усіх випадків мікст-інфекції), три віруси — у 2,5 % (ВПГ + ЦМВ + ВПЛ та ВПГ + ВЕБ + ВПЛ). Досліджено роль мутації V600E гена BRAF у виникненні птеригіуму. Уперше встановлено, що мутація V600E гена BRAF була виявлена у 35,3 % випадків птеригіуму. Вірогідної різниці частоти мутації залежно від статі та віку хворих виявлено не було. Частота мутації за стадіями збільшувалася з 21,3 % при І стадії до 57,7 % при IV стадії (р = 0,0003). Регресійний аналіз показав сильний прогресуючий зв’язок наявності мутації V600E гена BRAF зі стадією птеригіуму і, відповідно, з його прогресуванням. Отже, було доведено, що наявність у тканині птеригіуму ВПГ, ВПЛ та мутації V600E гена BRAF вірогідно впливала на прогресування птеригіуму за стадіями патологічного процесу: на I і II стадії впливали наявність ВПЛ і BRAF+, на III — ВПГ, ВПЛ і BRAF+, на IV — тільки BRAF. Висновки. Отримані нами дані свідчать про прямий зв’язок між виникненням і рецидивуванням птеригіуму після хірургічного лікування та наявністю у хворих BRAF+ мутації та вірусів групи герпесвірусів і вірусу папіломи людини.

Background. Occurrence and recurrence of pterygium after surgical treatment are still urgent problems of modern ophthalmology. The purpose was to determine the main factors leading to the occurrence and recurrence of pterygium after surgical treatment. Materials and methods. We observed 203 patients (232 eyes) with pterygium. There were 108 men and 95 women. The age of patients ranged from 35 to 65 years. The duration of the disease is 2.5–2.7 years. Patients underwent surgical treatment for pterygium by the McReynolds’ method forming a cul-de-sac, by the Artl method with its incision, and the McReynolds and Artl methods using 0.02% solution of mitomycin C. The patients were examined in 3, 6 months, and one year after surgery. The statistical analysis of the results of clinical trials was performed using the software package SPSS 11.0, MedStat (Lyakh Y.E., Guryanov V.G., 2004–2012), MedCalc (MedCalc Software bvba, 1993–2013). Results. The results of clinical studies have found that the frequency of pterygium recurrence after traditional surgical interventions by the McReynolds method, the McReynolds method using 0.02% solution of mitomycin C, by the traditional Arlt method, the Arlt me­thod using 0.02% solution of mitomycin C in 3 months was 20, 17, 15, and 8.7 %, respectively; in 6 months — 29.5, 27, 27, and 26 %, respectively; after 1 year — 26.5, 26.5, 30.6, and 37 %, respectively. Long-term recurrence of pterygium did not differ significantly (p < 0.05). Viral infection was found in pterygium tissue in 50.9 % of cases, including herpesviruses (33.6 %) and human papillomavirus (HPV, 34.0 %). Among herpesviruses, herpes simplex virus (HSV) was found in 15.1 % of cases, cytomegalovirus (CMV) in 7.3 %, and Epstein-Barr virus (EBV) in 11.2 % of cases. The regression analysis showed an association of HSV with stage II and stage III pterygium (p < 0.05). No such dependencies were found for CMV and EBV. There was a relationship of HPV with the I–III stages of pterygium (p < 0.01). There were types 6 (34.2 %), 11 (24.1 %), 16 (21.5 %), and 18 (20.2 %) among HPV. Types 6 and 11 were mainly detected at the first stages and were not detected in stage IV; types 16 and 18 were not detected in stage I (p = 7.9e-04). Among other types, only HPV6 was associated with the I and III stages of pterygium (p < 0.05). Double mixed infection was detec­ted in 32.1 % of patients. The most common was the combination of HSV and HPV (30.6 % of all cases of mixed infection), three viruses — in 2.5 % of cases in the combination of HSV + CMV + HPV and HSV + EBV + HPV. It was first established that the V600E mutation of the BRAF gene was detected in 35.3 % of cases of pterygium. No significant difference in mutation frequency depending on the sex and age of patients was found. The frequency of mutation by stages increased from 21.3 % at stage I to 57.7 % at stage IV (p = 0.0003). The regression analysis showed a strong progressive association with the presence of the BRAF gene V600E mutation with the pterygium stage and, therefore, its progression. Conclusions. Thus, it was proved that the presence of HSV, HPV, and mutation V600E of the BRAF gene significantly influenced the occurrence and progression of pterygium after surgical treatment.


Keywords

птеригіум; виникнення; хірургічне лікування; рецидиви; прогнозування; герпесвіруси; вірус папіломи людини; мутація V600E гена BRAF

pterygium; ocurrence; surgical treatment; recurren­ces; herpesviruses; human papillomaviruses; V600E BRAF gene mutations


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Банщиков П.А, Егоров В.В, Смолякова Г.П, Бочкарева А.Н. Повышение эффективности хирургического лечения рецидивирующего птеригиума. Совр. технол. в офтальмол. 2015. № 2. С. 141-4.
  2. Бочкарева А.Н., Егоров В.В., Смолякова Г.П., Сорокин Е.Л., Банщиков П.А. Возможности профилактики рецидивирующего течения птеригиума после его хирургического лечения. РМЖ. Клин. офтальмол. 2018. № 19 (1). С. 20-5.
  3. Веселовська Н.М., Ловцова О.Д. Спосіб мікрохірургічного лікування птерігіуму. Вісник Вінницького НМУ. 2006. № 10 (2). С. 379.
  4. Гур’янов В.Г., Лях Ю.Є., Парій В.Д., Короткий О.В., Чалий О.В., Чалий К.О. та ін. Посібник з біостатистики. Аналіз результатів медичних досліджень у пакеті EZR (R-statistics). К.: Вістка, 2018. 208 с.
  5. Карамян А.А., Суханова Е.В., Алиев А.Г. Изучение влияния птеригиума на аберрации оптической системы глаза. Сообщение 1. Зависимость индуцированных аберраций от стадии птеригиума. Вестн. офтальмол. 2008. № 124 (6). С. 1-6.
  6. Петраевский А.В., Тришкин К.С. Тактика лечения первичного птеригиума на разных стадиях его формирования. Вестн. Волгоградского гос. мед. ун-та. 2014. № 49 (1). С. 64-6.
  7. Риков С.О., Могілевський С.Ю., Усенко К.О. Сучані патогенетичні та прогностичні чинники рецидивування птеригіуму після хірургічного лікування. У зб.: IX наук.-практ. конф. дитячих офтальмол. з міжнар. участю «Своє дитинство треба бачити». За ред. проф. С.О. Рикова. 10–12 червня 2021 р.; Бугаз-Затока, Одеська обл. 2021. С. 133-4.
  8. Ситник Г.В. Птеригиум: диагностика и лечение. Воен. мед. 2012. № 22 (1). С. 103-7.
  9. Эйвазова К.А., Катаев М.Г., Гущина М.Б., Афанасьева Д.С., Кухарская Ю.И. Распространенность нарушения слезопродукции у пациентов с птеригиумом. Совр. технол. в офтальмол. 2017. № 3. С. 50-2.
  10. Arceci R.J. Biological and therapeutic implications of the BRAF pathway in histiocytic disorders. Am. Soc. Clin. Oncol. Educ. Book. 2014. e441-5. DOI: 10.14694/EdBook_AM.2014.34.e441.
  11. Bai H., Teng Y., Wong L., Jhanji V., Pang C.P., Yam G.H. Proliferative and migratory aptitude in pterygium. Histochem Cell. Biol. 2010 Nov. 134 (5). 527-35. DOI: 10.1007/s00418-010-0751-5. DOI: 10.1007/s00418-010-0751-5.
  12. Сhalkia A.K., Spandidos D.A., Detorakis E.T. Viral involvement in the pathogenesis and clinical features of ophthalmic pterygium. Int. J. Mol. Med. 2013 Sep. 32 (3). 539-43. DOI: 10.3892/ijmm.2013.1438.
  13. Gallagher M., Giannoudis A., Herrington C., Hiscott P. Human papillomavirus in pterygium. Br. J. Ophthalmol. 2001 Jul. 85 (7). 782-4. DOI: 10.1136/bjo.85.7.782.
  14. Girolamo N. Di. Association of human papilloma virus with pterygia and ocular-surface squamous neoplasia. Eye. 2012 Feb. 26 (2). 202-11. DOI: 10.1038/ eye.2011.312.
  15. Guthoff R., Marx A., Stroebel P. No evidence for a pathogenic role of human papillomavirus infection in ocular surface squamous neoplasia in Germany. Curr. Eye Res. 2009 Aug. 34 (8). 666-71.
  16. Han S.B., Jeon H.S., Kim M., Lee S.J., Yang H.K., Hwang J.M. et al. Risk factors for recurrence after pterygium surgery: an image analysis study. Cornea. 2016 Aug. 35 (8). 1097-103. DOI: 10.1097/ICO.0000000000000853.
  17. Liang K., Jiang Z., Ding B., Cheng P., Huang D., Tao L. Expression of cell proliferation and apoptosis biomarkers in pterygia and normal conjunctiva. Molecular Vision. [Internet] 2011 Jun. 17. 1687-93. Available from: https://www. ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3130721/
  18. Nemesure B., Wu S.Y., Hennis A., Leske M.C. Nine-year incidence and risk factors for pterygium in the Barbados Eye Studies. Ophthalmology. 2008 Dec. 115 (12). 2153-58. DOI: 10.1016/j.ophtha.2008.08.003.
  19. Otlu B., Emre S., Turkcuoglu P., Doganay S., Durmaz R. Investigation of human papillomavirus and Epstein-Barr virus DNAs in pterygium tissue. Eur. J. Ophthalmol. 2009 Mar. 19 (2). 175-9.
  20. Piecyk-Sidor M., Polz-Dacewicz M., Zagoorski Z., Zarnowski T. Occurrence of human papillomavirus in pterygia. Acta Ophthalmologica. 2009 Nov. 87 (8). 890-5. DOI: 10.1111/j.1755-3768.2008.01372.x.
  21. Rezvan F., Hashemi H., Emamian M.H. The prevalence and determinants of pterygium and pinguecula in an urban population in Shahroud. Iran. Acta. Med. +Iran. 2012. 50 (10). 689-96.
  22. Ryu S., Youn C., Moon A.R., Howland A., Armstrong C.A., Song P.I. Therapeutic inhibitors against mutated BRAF and MEK for the treatment of metastatic melanoma. Chonnam. Med. J. 2017 Sep. 53 (3). 173-7. DOI: 10.4068/ cmj.2017.53.3.173.
  23. Tsai Y.Y., Chang C.C., Chiang C.C., Yeh K.T., Chen P.L., Chang C.H., et al. HPV infection and p53 inactivation in pterygium. Mol. Vis. 2009 Jun. 15. 1092-7.

Back to issue