Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №4, 2021
Вернуться к номеру
Клініко-епідеміологічна характеристика захворюваності населення м. Маріуполя на сальмонельози в період карантинних заходів щодо коронавірусної хвороби COVID-19
Авторы: Валентюк В.Й., Терещенко В.М., Зіновченко Т.М.
Маріупольська районна філія Державної установи «Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України», м. Маріуполь, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Сальмонельози — гострі кишкові інфекційні захворювання, спричинені великою групою сальмонел, характеризуються різноманітною клінікою — від безсимптомного носійства до генералізованих форм.
Епідемічну загрозу для людей становлять близько 30 видів сальмонел. Серед них частіше всього зустрічаються такі види: Salmonella enteritidis, Salmonella thiphymurium, Salmonella london, Salmonella heidelberq, Salmonella anatum, Salmonella newport, Salmonella derby, Salmonella reading.
Джерелом інфекції є тварини, птахи та носії серед людей. Основне джерело інфекції — домашні птахи, особливо качки. Сальмонели знаходяться у м’ясі, внутрішніх органах, яйцях. У 96–98 % випадків захворювання на сальмонельоз пов’язане із споживанням інфікованої їжі. Контактно-побутовий шлях зараження спостерігається серед людей похилого та раннього віку. Становить небезпеку також розсіювання з пилом висохлого інфікованого посліду та контакт з хворими птахами.
Захворюваність населення м. Маріуполя на сальмонельоз за останні 3,5 року має стійку тенденцію до зниження (табл. 1).
У 2020 році захворюваність на сальмонельоз у м. Маріуполі знизилася на 36,34 %. Серед захворілих майже 30 % (23 особи) — діти. Причому 10 із них віком від 1 до 4 років (43,5 %). На таке значне зниження захворюваності вплинули карантинні заходи щодо коронавірусної інфекції COVID-19, в результаті яких скоротилася медична допомога в цілому по всіх нозологіях, зросло самолікування, з порушенням проводиться диспансерне спостереження за перехворілими, скорочуються профілактичні медичні огляди, у тому числі лабораторні дослідження на сальмонельоз. Такий стан може призвести до спалахів цієї хвороби та збільшення хронічного носійства сальмонельозу, а подалі призвести до зростання захворюваності та посилення тяжкості клініки захворювання.
/54.jpg)
При опитуванні захворілих на сальмонельоз встановлено, що підвищення температури тіла до 39–40 °С та вище на початку захворювання відмічалося у 36 осіб (46,8 %). Тільки у 30 % хворих осіб пенсійного віку та у 65,21 % дітей відмічалися такі високі показники температури, що свідчить про зменшення імунної відповіді з віком. Профузне блювання та пронос на початку захворювання відмічалися у 63 осіб (81,8 %). Тільки у 65,2 % захворілих дітей та у 90 % осіб пенсійного віку відмічалися такі клінічні прояви. Це свідчить про низьку здатність дитячого організму до очищування від токсинів. Серед хворих — 5 дітей віком до 1 року. Усі діти знаходилися на змішаному та штучному вигодовуванні. У 3 випадках діти вживали домашні яйця та домашнє куряче м’ясо, у 2 — м’ясо індички, придбане у торговельній мережі. Серед захворілих були 4 дитини віком від 1 до 3 років , які вживали домашнє куряче м’ясо.
Імовірним фактором захворювання на сальмонельоз при проведенні обстеження осередків та опитуванні захворілих вважалися:
— яйце куряче (33 випадки; 42,9 %);
— м’ясо птиці, придбане у торговельній мережі, на ринках міста та у невідомих приватних осіб (24 випадки; 31,2 %);
— молоко та молочні вироби (8 випадків; 10,7 %);
— домашня та громадська кулінарія (10 випадків; 13 %);
— побутовий шлях передачі інфекції (2 випадки; 2,6 %).
Головними збудниками захворювання на сальмонельоз у більшості є Salmonella enteritidis (близько 60 %) та Salmоnella thiphymurium (20–25 %). Інші види збудників сальмонельозу виявлялися у 15–20 % захворілих. Імовірним фактором захворювання у цих випадках в більшості своїй вважалося вживання харчових продуктів, виготовлених із м’яса та яєць домашньої птиці (кури, качки), козячого молока без термічної обробки, шаурми та свинячого м’яса невідомого походження.
Висновки. Захист від сальмонельозу потребує: постійного моніторингу якості продуктів тваринництва та птахівництва від місця вирощування тварин і птахів, підприємств з виготовлення сировини та напівфабрикатів, їх транспортування до об’єктів реалізації, особливо на ринках та у дитячих і закритих закладах; комплексної медичної допомоги, кваліфікованої діагностики, лікування, виявлення всіх задіяних осіб в епідемічному процесі, їх обстеження та диспансерного спостереження за перехворілими й контактними.