Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №4, 2021
Вернуться к номеру
Оцінка ризиків гарячки Західного Нілу в Полтавській області за допомогою інструменту ВООЗ
Авторы: Крупініна Т.М. (1), Байбарза І.І. (1), Маковська І.Ф. (2)
(1) — ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України», м. Полтава, Україна
(2) — Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Фактори природи і клімату України сприятливі для циркуляції вірусу гарячки Західного Нілу (ГЗН). У Полтавській області від 2011 року щороку реєструються випадки захворювань осіб на ГЗН, поширюється географія вогнищ (рис. 1).
Мета дослідження: оцінка ризиків ГЗН в області.
/71.jpg)
Матеріали та методи. Ретроспективний аналіз епідемічної ситуації з ГЗН за 10 років (2011–2020 рр.) проведений за даними статистичних звітів, епідеміологічних розслідувань випадків ГЗН, повідомлень у Міністерство охорони здоров’я України, аналітичних довідок, результатів лабораторних досліджень, ентомологічних спостережень. Результати використані для розподілу території області на зони ризику за допомогою інструменту ВООЗ «West Nile virus risk assessment tool» (Інструмент оцінки ризику зараження вірусом Західного Нілу). Для зонування території області за ступенем ризику створювали хороплети в програмному забезпеченні QGIS 3.4.6.
Результати. У Полтавській області з 2011 року серед 366 обстежених хворих із гарячками та 90 здорових осіб антитіла до вірусу ГЗН виявлені відповідно у 85 та 13 осіб (у т.ч. 9 донорів). Діагностовані 52 випадки ГЗН. Визначені 26 імовірних територій інфікувань, ідентифіковані 25 видів комах-переносників (рис. 1). Щорічні рівні захворюваності на ГЗН із 2012 року майже в 14 разів перевищують середні показники по Україні (рис. 2). За оцінкою ризиків, станом на 01.01.2021 лише окремі поселення з 7 районів можна вважати вільними територіями. Більшість сіл розташована по берегах водойм, серед зелених масивів, на шляхах міграції птахів. Через відсутність моніторингових спостережень за циркуляцією збудника серед тварин, птахів і комах дійсна ситуація не визначена, населення даних територій має значний ризик щодо ГЗН. Високий ступінь ризику мають 15 пунктів. До зони ураження віднесені території трьох міст і ще 10 пунктів.
Висновки. Полтавська область має території з різним ступенем ризику щодо ГЗН. Майбутні дослідження мають бути спрямовані на вивчення векторів поширення ГЗН, нагляд за безпекою донорської крові і впровадження профілактичних заходів, комплекси яких рекомендовані інструментом ВООЗ, відповідно до рівня ризику територій.