Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №4, 2021

Суттєвою рисою сучасної пандемії COVID-19 є висока захворюваність медичних працівників, виникнення внутрішньолікарняних спалахів гострої респіраторної коронавірусної хвороби, що свідчить про порушення правил інфекційного контролю та профілактики (ІКП) інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги (ІПМД). За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) (2015) у країнах з низьким та середнім рівнем доходів 10–15 % пацієнтів страждають від ІПМД, у розвинутих країнах таких пацієнтів 5–10 %. Глобальна смертність дорівнює 16 млн смертей від ІПМД щорічно. ІПМД пов’язані зі значним підвищенням випадків захворювання, смерті пацієнтів, інвалідності, витрат для суспільства. Спостерігається міцний зв’язок ІПМД з антимікробною резистентністю збудників.

Центральне місце в попередженні ІПМД належить гігієнічній обробці рук. Це найбільш простий і дешевий захід збереження життя та здоров’я як пацієнтів, так і медичного персоналу при здійсненні лікувально-діагностичного процесу. Однак, як наведено в керівництві ВООЗ, результати досліджень (1981–1999) виявили, що в середньому тільки в 37,8 % випадків, коли потрібно здійснювати гігієнічну обробку рук, медичні робітники виконують цю процедуру. 

Нами проведено дослідження стану вирішення проблеми гігієни рук медичних працівників у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) України.

Матеріали та методи. Вивчено нормативні документи України та інших країн Європи, що регламентують гігієнічну обробку рук, та крос-секційні епідеміологічні дослідження, що включали огляди ЗОЗ, проведено анонімне опитування медичних працівників щодо знань, прихильності та практики гігієнічної обробки рук з використанням розробленої анкети, перевірку на практиці якості обробки рук за допомогою Dermа Lite Check. Дослідження проводилось у травні — вересні 2021 року.

Результати. Аналіз нормативної документації показав, що в Україні розроблений і впроваджений наказ МОЗ України № 798 від 21.09.2010 р. «Про затвердження методичних рекомендацій «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу», зміст якого відповідає рекомендаціям ВООЗ і змісту відповідних документів країн Європи. В документі визначено основні дефініції та вимоги до необхідного оснащення для забезпечення гігієнічної та хірургічної обробки рук медичного персоналу, наведено чіткі алгоритми техніки виконання процедур, коли і як їх потрібно виконувати. Також приділена увага необхідності догляду за руками як на робочому місці, так і вдома. Тобто і керівництво ЗОЗ, і медичні працівники мають нормативне підґрунтя щодо створення умов для правильної обробки рук при роботі в ЗОЗ та дотримання цих правил. Однак огляд відділень ЗОЗ виявив недостатню матеріально-технічну базу для виконання процедур гігієни рук, часто спостерігалась відсутність антисептиків у місцях проведення інвазивних утручань, брак паперових рушників, рідкого мила, крему для догляду за руками, ємкостей для використаних засобів тощо. Медичні працівники не дотримувались дрес-коду (мали довгі рукава одягу, носили кофти поверх медичних халатів, обручки, годинники, браслети, мали довгі нігті, покриті лаком, та ін.), що створювало перепони на шляху якісної обробки рук. В опитуванні брали участь 267 медичних працівників, з них 224 (83,9 %) жінок. Розуміють, що таке гігієнічна обробка рук, і знають правильний алгоритм її виконання лише 33 % опитаних; з яких етапів складається хірургічна обробка рук, обізнані тільки 38 % медичних працівників; не знають переваг використання спиртових антисептиків 44 % респондентів; в яких випадках медичні працівники являють найбільший ризик для пацієнтів, не усвідомлюють 27 % медичних працівників. Знають, яким чином можна знизити вірогідність контактного дерматиту, тільки 18 % опитаних; 39 % респондентів не знають, коли потрібно виконувати гігієнічну антисептику рук; 21 % опитаних не розуміють, коли потрібно проводити звичайне миття рук; не знають переваг гігієнічної антисептики порівняно зі звичайним миттям 70 % респондентів. Слід звернути увагу на те, що 31 % опитаних не знають, що пересування медичних працівників у рукавичках по відділеннях стаціонару не допускається взагалі; 72 % респондентів не знають, яких помилок припускаються при використанні рукавичок. Основною причиною, що заважає медичним працівникам регулярно дотримуватись правил гігієни рук, респонденти вважають виникнення подразнення та сухості шкіри при обробці рук. Наступним етапом дослідження була перевірка на практиці якості обробки рук медичних працівників за допомогою Dermа Lite Check. Ультрафіолетове випромінювання пристрою дозволяє виявити ділянки рук, на які антисептик для обробки рук нанесений неправильно. В дослідженні брали участь 51 медичний працівник, серед них не допустили помилок 6 осіб (11,8 %). Частіше медичні працівники погано обробляли зап’ястя (від 40,4 % до 34,1% помилок у різних закладах), великі пальці (29,3–19,2 %), тильну поверхню руки (25,0–19,5 %). Також були допущені помилки при обробці кінчиків пальців, міжпальцевих зон, навколонігтьових валиків. 

Висновки. Проведене дослідження висвітлило наявність суттєвих недоліків в організації та проведенні гігієнічної і хірургічної обробки рук медичними працівниками в ЗОЗ України. Незважаючи на наявність нормативно-правової бази, медичні працівники недостатньо обізнані щодо алгоритмів та технологій гігієни рук, мають низьку прихильність до виконання правил гігієнічної та хірургічної обробки рук, часто не виконують вимоги на практиці та допускають помилки при здійсненні гігієни рук. Тому вважаємо необхідним розробку та впровадження освітніх програм щодо гігієни рук для медичних працівників та адміністрацій ЗОЗ.