Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Почки» Том 11, №3, 2022

Вернуться к номеру

Структура й особливості динаміки первинної інвалідності дорослого населення України внаслідок неонкологічних урологічних захворювань

Авторы: Сайдакова Н.О. (1), Пасєчніков С.П. (1), Мітченко М.В. (1), Кононова Г.Є. (1), Гродзінський В.І. (2), Бєлякова В.Г. (3)
(1) — ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», м. Івано-Франківськ, Україна
(3) — Миколаївський обласний центр медико-соціальної експертизи, м. Миколаїв, Україна

Рубрики: Нефрология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Мета дослідження: вивчити структуру й особливості динаміки первинної інвалідності серед дорослого населення України в результаті неонкологічних урологічних захворювань за формуючими її хворобами. Матеріали та методи. Використано форму звітності № 14 Держкомстату України, статистичні збірники ДУ «Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності» й документацію регіональних медико-соціальних експертних комісій. Результати. Виявлено тенденцію до зменшення кількості осіб, уперше визнаних інвалідами внаслідок хвороб сечостатевої системи (ССС). Підтверджено, що цьому сприяє продовження тимчасової втрати працездатності. Офіційна звітність щодо причин інвалідності за класом хвороб ССС стосується лише хронічного гломерулонефриту й хронічного пієлонефриту: за 5 років частка першої нозології збільшилася на 13,0 % (до 43,8 % серед 1549 зареєстрованих), другої — зменшилася на 37,4 % (до 20,0 % у всіх регіонах, крім м. Києва). Одночасно спостерігалася тенденція до зменшення частки виходу на інвалідність з причин, віднесених до «інших» (36,2 ± 2,0 % проти 39,0 ± 1,8 % у 2016 р., а в Центральному і Північно-Східному регіонах — 49,2 ± 2,8 % і 49,6 ± 4,7 % відповідно). За винятком двох вищезгаданих патологій, структура причин інвалідності така: перші три місця посідали сечокам’яна хвороба (СКХ), полікістоз, єдина нирка, наступні три — гідронефроз, уроджені вади й стриктура сечівника. З віком збільшується частота випадків при СКХ, полікістозі, гідронефрозі, стриктурі сечівника й зменшується — при уроджених вадах і єдиній нирці. З роками зменшується також частка призначення ІІ групи інвалідності (18,1 ± 3,1 % у 2020 р. проти 20,4 ± 2,6 % у 2016 р.) і відбувається збільшення частки ІІІ групи (67,8 ± 3,8 % проти 65,3 ± 3,1 %) при стабільних показниках I групи (14,1 проти 14,3 %). Висновки. За 5-річний період спостереження на 12,9 % більше пацієнтів уникли інвалідності і на 4,7 % менше отримали І і ІІ групу. Зменшення частки хронічного пієлонефриту як причини інвалідності на 37,4 % (до 20,0 %) спостерігалось у всіх регіонах, окрім м. Києва. Структура інших причин інвалідності: сечокам’яна хвороба — 45,0 %, полікістоз нирок — 22,1 %, єдина нирка — 18,8 %, гідронефроз — 15,4 %, уроджені вади — 12,1 %, стриктура сечівника — 4,7 %. На тлі загального зростання призначень інвалідності з віком частіше призначалася інвалідність ІІІ групи (7,7 % — до 39 років, 63,1 % — у передпенсійному віці, 67,8 % — у пенсійному).

Background. The purpose of the work: to study the structure and features of the dynamics of primary disability among the adult population of Ukraine as a result of non-oncological urological diseases. Materials and methods. The reporting form No. 14 of the State Statistics Service of Ukraine, the statistical sources of the Ukrainian State Research Institute of Medical and Social Problems of Disability, documentation of regional centers for me­dical and social expertise are used. Results. There is a tendency to reduce the number of people recognized as disabled for the first time due to genitourinary diseases. It has been confirmed that prolonging temporary disability contributes to this. The official repor­ting of the causes of disability by the class of genitourinary diseases is presented only for chronic glomerulonephritis and chronic pyelonephritis; for 5 years, the incidence of the first nosology increased by 13.0 % (to 43.8 % among 1,549 registered), the second — decreased by 37.4 % (to 20.0 % in all regions except Kyiv). At the same time, there was a tendency to reduce the incidence of di­sability retirement for reasons classified as “others” (36.2 ± 2.0 % vs. 39.0 ± 1.8 % in 2016, and in the Central and Northeastern regions it reached 49.2 ± 2.8 % and 49.6 ± 4.7 %, respectively). Apart from the two above-mentioned pathologies, the structure of disability causes is as follows: the first three places belonged to urolithiasis, polycystic kidney disease, single kidney, the next three — hydronephrosis, congenital malformations and urethral stricture. With age, the incidence of urolithiasis, polycystic kidney disease, hydronephrosis, urethral stricture increases and the incidence of congenital malformations and a single kidney decreases. Over the years, the assignment of the second group of disability decreases (18.1 ± 3.1 % in 2020 vs. 20.4 ± 2.6 % in 2016), with an increase of the third group (67.8 ± 3.8 % vs. 65.3 ± 3.1 %), and stabilization of the first group (14.1 vs. 14.3 %). Conclusions. During the 5-year observation period, 12.9 % more patients avoi­ded disability and 4.7 % less received groups I and II. A decrease by 37.4 % (to 20.0 %) in the share of chronic pyelonephritis as a cause of disability was observed in all regions except Kyiv. Structure of other causes of disability: urolithiasis — 45.0 %, polycystic kidney di­sease — 22.1 %, single kidney — 18.8 %, hydronephrosis — 15.4 %, congenital defects — 12.1 %, urethral stricture — 4.7 %. Against the background of the general increase in disability assignments with age, group III disability among others was more common (7.7 % — at the age of up to 39 years, 63.1 % — at pre-retirement age, 67.8 % — at retirement age).


Ключевые слова

первинна інвалідність; неонкологічні урологічні захворювання; структура; динаміка

primary disability; non-oncological urological di­seases; structure; dynamics


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Мельник В.П. Законодавчі засади правового регулювання реабілітації інвалідів: сучасний стан і напрями удосконалення. Часопис Нац. ун-ту «Острозька академія». Серія: Право. 2014. 2.
  2. Немсицверидзе Э.Я. Инвалидность среди трудоспособного населения как медико-демографическая проблема. Социальные аспекты здоровья населения. 2012. 1(23). 12-18.
  3. Паровишник О.В. Забезпечення прав інвалідів в Україні: теоретичні і практичні засади адміністративно-правового регулювання. Харків: Право, 2016. 264 с.
  4. Чічкань М.В. Міжнародно-правові стандарти у сфері соціального захисту інвалідів. Науковий вісник Херсонського держ. ун-ту. 2014. 1(3). 259-263.
  5. Development Goals By, For and With Persons with Disabilities. UN Flagship report on Disabilitiy and Development. 2018. Available from: https://www.ohchr.org/Documents/HRBodies/CRPD/UN2018FlagshipReportDisability.pdf
  6. Ситуаційні завдання щодо прийняття управлінських рішень у сфері оxорони здоров’я (CASE-STUDY): метод. рек.  Уклад. М.М. Білинська, С.Є. Мокрецов, Н.О. Васюк та ін. Київ: НАДУ, 2017. 60 с.
  7. Concept paper WHO Guidelines on Health-Related Rehabilitation (Rehabilitation Guidelines). World Health Organization. Geneva: WHO, 2020. Available from: http://www.who.int/disabilities/media/news/2014/15_01/en/ 
  8. Михайлов И.В., Халилов М.А., Курочкина О.А., Ярош Т.Г., Снимщикова А.Д. Причины и структура первичного выхода на инвалидность лиц, проживающих в условиях напряженного магнитного поля. Вестник новых мед. технологий. 2014. 1. 21-25.
  9. Кириченко А.Г. Структура первичной инвалидности населения Украины. Universum: Медицина и фармакология. 2014. 1(2).
  10. Disability and health: Fact sheet Reviewed November 2016. World Health Organization: website. Geneva: WHO, 2020. Available from: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs352/en/ 
  11. Багній М.С., Коваль О.Я., Яцків Т.Г. Стан медико-соціальної експертизи в Україні та шляхи покращення її реалізації: громадський аналіз та рекомендації: аналітичний звіт та матеріали за проектом «Реалізація громадських ініціатив підтримки правової допомоги щодо проходження медико-соціальної експертизи та пов’язаних із нею питань, аналізу викликів інвалідизації, реабілітації, підготовки пропозицій та їх просування». Львів: Центр громад. адвокатури, 2013. 107 с.
  12. Городецька Ю. Державне управління у сфері соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю: правовий механізм. Право України. 2013. 6. 296-302.
  13. Іпатов А.В., Мороз О.М., Гонгуленко Н.О. та ін. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2016 рік: аналітико-інформаційний довідник. За ред. С.І. Черняка. Дніпропетровськ: Акцент ПП, 2017. 168 с.
  14. Іпатов А.В., Мороз О.М., Ханюкова І.Я. та ін. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2020 рік: аналітико-інформаційний довідник. За ред. Р.Я. Перепеличної. Дніпро: Акцент ПП, 2021. 188 с.
  15. Павлова Л.П., Сарычев Л.П., Кульчицкая Т.К. Инвалидность вследствие урологических заболеваний. Под ред. акад. А.Ф. Возианова. Киев: Здоровье, 1991. 112 с.
  16. Сарычев Л.П. Научное обоснование резервов снижения инвалидности вследствие урологических заболеваний: Автореф. дис… канд. мед наук. Киев, 1986. 21 с.

Вернуться к номеру