Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал Том 19, №7, 2023

Вернуться к номеру

Принципи діагностики й лікування вестибулярної шванноми: огляд літератури

Авторы: Лисенко С.А. (1), Лисенко Н.М. (1), Стойка Я.В. (2), Ботаневич Є.О. (3)
(1) — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
(2) — КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Вінниці», м. Вінниця, Україна
(3) — КНП «Вінницька міська клінічна лікарня № 1», м. Вінниця, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Вестибулярна шваннома є утворенням із клітин Шванна в вестибуло-кохлеарній зоні. Незважаючи на доброякісний характер пухлини, вона несе ризики для життя, оскільки її масивність становить загрозу для внутрішньочерепних структур та їх функціональної дієздатності. Метою дослідження є аналіз сучасної інформації про діагностику й методи лікування шванноми. Матеріали та методи. Було проведено пошук літератури за ключовими словами в наукометричних базах, таких як Web of Science, Scopus, PubMed, Elsevier і Springer. Результати. У більшості випадків вестибулярна шваннома діагностується після виявлення низки симптомів, наприклад запаморочення, погіршення слуху тощо. Відповідно до результатів сучасних досліджень найбільш інформативним методом і водночас золотим стандартом діагностики є магнітно-резонансна томографія та аудіограма, а верифікація здійснюється на основі патогістології. Більшість шванном є клінічно стабільними, проте при аналізі інформації було визначено основні види тактики за наявності такого діагнозу. Найбезпечнішим є неінвазивне спостереження з контролем динаміки клінічної картини й розмірів утворення. Однак існує і кілька хірургічних методик повного видалення пухлини. Найпоширенішим є доступ через середню черепну ямку, який, на жаль, має низку обмежень. Також використовуються транслабіринтна й ретросигмоїдна техніки. Вибір лікування залежить від розмірів, росту й симптоматики пацієнтів. Серед порівняно нових методів лікування є радіотерапія, яка інколи поєднується з операційним способом. Висновки. Отже, вестибулярна шваннома потребує активного спостереження й використання інших методів лікування. За наявності клінічних показань комбінація різних видів терапії дозволяє досягти позитивних терапевтичних результатів. Перспективою майбутніх досліджень є вивчення питання таргетного генного лікування.

Background. Vestibular schwannoma is a formation of Schwann cells in the vestibulocochlear zone. Despite the benign nature of the tumor, it carries risks for life, as its massiveness poses a threat to intracranial structures and their functional capacity. The purpose of the study is to conduct an analysis of modern information on the diagnosis and methods of treatment of schwannoma. Materials and methods. A literature search using keywords was conducted in Web of Science, Scopus, PubMed, Elsevier, and Springer databases. Results. In most cases, vestibular schwannoma is diagnosed after a number of symptoms are detected such as dizziness, hearing loss, etc. According to modern research, magnetic resonance imaging and audiogram are the most informative and at the same time gold standard for diagnosis, and verification is carried out based on pathohistology. Most schwannomas are clinically stable; however, when analyzing the information, the main approaches in the presence of such a diagnosis were determined. The safest and most non-invasive one is observation, with control of the dynamics of the clinical picture and the size of the formation. However, there are several surgical techniques for complete tumor removal. The most common of them is access through the middle cranial fossa, which, unfortunately, has several limitations. Translabyrinthine and retrosigmoid approaches are also used. The choice of treatment depends on the size, growth and symptoms of the patients. Radiotherapy is one of the relatively new methods of treatment, it is sometimes combined with a surgery. Conclusions. Thus, vestibular schwannoma requires active monitoring and the use of other treatment methods. In the presence of clinical indications, a combination of different types of treatment allows achieving positive therapeutic outcomes. A perspective for future research is the study of targeted gene therapy.


Ключевые слова

вестибулярна шваннома; лікування; хірургія; радіохірургія; діагностика; огляд

vestibular schwannoma; treatment; surgery; radiosurgery; diagnosis; review


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Helbing D.-L., Schulz A., Morrison H. Pathomechanisms in schwannoma development and progression. Oncogene. 2020. Vol. 39. № 32. P. 5421-5429. URL: https://doi.org/10.1038/s41388-020-1374-5.
2. Nonaka Y. et al. Contemporary Surgical Management of Vestibular Schwannomas: Analysis of Complications and Lessons Learned Over the Past Decade. Operative Neurosurgery. 2012. Vol. 72. № 2. P. ons103-ons115. URL: https://doi.org/10.1227/neu.0b013e3182752b05.
3. Rosahl S. et al. Diagnostik und Therapie des Vestibularisschwannoms — eine interdisziplinäre Herausforderung. Laryngo-Rhino-Otologie. 2017. Vol. 96. S. 01. P. S152-S182. URL: https://doi.org/10.1055/s-0042-122386.
4. Slattery W.H. Neurofibromatosis Type 2. Otolaryngologic Clinics of North America. 2015. Vol. 48. № 3. P. 443-460. URL: https://doi.org/10.1016/j.otc.2015.02.005.
5. Lee J.D. et al. Genetic and Epigenetic Alterations of the NF2 Gene in Sporadic Vestibular Schwannomas. PLoS ONE. 2012. Vol. 7. № 1. P. e30418. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0030418.
6. Sweeney A.D. et al. Congress of Neurological Surgeons Systematic Review and Evidence-Based Guidelines on Otologic and Audiologic Screening for Patients with Vestibular Schwannomas. Neurosurgery. 2017. Vol. 82. № 2. P. E29-E31. URL: https://doi.org/10.1093/neuros/nyx509.
7. Zhou F. et al. A bibliometric and visualization analysis of global research on vestibular schwannoma. American Journal оf Translational Research. 2023. Vol. 15. № 2. P. 755-778.
8. Żurek M., Wojciechowski T., Niemczyk K. Nationwide clinico-epidemiological treatment analysis of adult patients with tumors of cerebellopontine angle and internal acoustic meatus in Poland during 2011–2020. BMC Public Health. 2023. Vol. 23. № 1. URL: https://doi.org/10.1186/s12889-023-16551-5.
9. Sass H., Cayé-Thomasen P. Contemporary Molecular Bio-logy of Sporadic Vestibular Schwannomas: A Systematic Review and Clinical Implications. The Journal of International Advanced Oto-logy. 2018. Vol. 14. № 2. P. 322-329. URL: https://doi.org/10.5152/iao.2018.4929.
10. Page M.J. et al. The PRISMA 2020 statement: an updated guideline for reporting systematic reviews. BMJ. 2021. 372. P. n71. URL: https://doi.org/10.1136/bmj.n71.
11. Pećina-Šlaus N. et al. Frequency of loss of heterozygosity of the NF2 gene in schwannomas from Croatian patients. Croatian Medical Journal. 2012. Vol. 53. № 4. P. 321-327. URL: https://doi.org/10.3325/cmj.2012.53.321.
12. Komori T. The 2016 WHO Classification of Tumours of the Central Nervous System: The Major Points of Revision. Neurologia medico-chirurgica. 2017. Vol. 57. № 7. P. 301-311. URL: https://doi.org/10.2176/nmc.ra.2017-0010.
13. Harter P.N., Weber K.J., Ronellenfitsch M.W. Histologische und molekularpathologische Besonderheiten von Tumoren des peripheren Nervensystems. Die Pathologie. 2023. URL: https://doi.org/10.1007/s00292-023-01198-1.
14. Halliday J. et al. An update on the diagnosis and treatment of vestibular schwannoma. Expert Review of Neurotherapeutics. 2017. Vol. 18. № 1. P. 29-39. URL: https://doi.org/10.1080/14737175.2018.1399795.
15. Gupta V.K., Thakker A., Gupta K.K. Vestibular Schwannoma: What We Know and Where We are Heading. Head and Neck Pathology. 2020. Vol. 14. № 4. P. 1058-1066. URL: https://doi.org/10.1007/s12105-020-01155-x.
16. Hentschel M. et al. The diagnostic accuracy of non-imaging screening protocols for vestibular schwannoma in patients with asymmetrical hearing loss and/or unilateral audiovestibular dysfunction: a diagnostic review and meta-analysis. Clinical Otolaryngology. 2016. Vol. 42. № 4. P. 815-823. URL: https://doi.org/10.1111/coa.12788.
17. Ahn S.J. et al. Gadolinium Enhanced 3D Proton Density Driven Equilibrium MR Imaging in the Evaluation of Cisternal Tumor and Associated Structures: Comparison with Balanced Fast-Field-Echo Sequence. PLoS ONE. 2014. Vol. 9. № 7. P. e103215. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0103215.
18.  Strasilla C., Sychra V. Bildgebende Diagnostik des Vestibularisschwannoms. HNO. 2016. Vol. 65. № 5. P. 373-380. URL: https://doi.org/10.1007/s00106-016-0227-6.
19.  Yildiz E. et al. Vestibularisschwannome: Diagnose — Therapie — Nachsorge. Wiener Medizinische Wochenschrift. 2021. URL: https://doi.org/10.1007/s10354-020-00800-y.
20. Yao L. et al. Therapy of Sporadic and NF2-Related Vestibular Schwannoma. Cancers. 2020. Vol. 12. № 4. P. 835. URL: https://doi.org/10.3390/cancers12040835.
21. Paldor I., Chen A.S., Kaye A.H. Growth rate of vestibular schwannoma. Journal of Clinical Neuroscience. 2016. Vol. 32. P. 1-8. URL: https://doi.org/10.1016/j.jocn.2016.05.003.
22. Single Institutional Experience with Observing 564 Vestibular Schwannomas / Hunter J.B. et al. Otology & Neurotology. 2016. Vol. 37. № 10. P. 1630-1636. URL: https://doi.org/10.1097/mao.0000000000001219.
23. Sughrue M.E. et al. The natural history of untreated sporadic vestibular schwannomas: a comprehensive review of hearing outcomes. Journal of Neurosurgery. 2010. Vol. 112. № 1. P. 163-167. URL: https://doi.org/10.3171/2009.4.jns08895.
24. Tveiten O.V. et al. Long-term Auditory Symptoms in Patients with Sporadic Vestibular Schwannoma. Neurosurgery. 2015. Vol. 77. № 2. P. 218-227. URL: https://doi.org/10.1227/neu.0000000000000760.
25.  Chen Z. et al. The behavior of residual tumors and facial nerve outcomes after incomplete excision of vestibular schwannomas. Journal of Neurosurgery. 2014. Vol. 120. № 6. P. 1278-1287. URL: https://doi.org/10.3171/2014.2.jns131497.
26.  Iannella G. et al. Subtotal resection of vestibular schwannoma: Evaluation with Ki-67 measurement, magnetic resonance imaging, and long-term observation. Journal of International Medical Research. 2017. Vol. 45. № 3. P. 1061-1073. URL: https://doi.org/10.1177/0300060516686873.
27. Jacob J.T. et al. Volumetric analysis of tumor control following subtotal and near-total resection of vestibular schwannoma. The Laryngoscope. 2015. Vol. 126. № 8. P. 1877-1882. URL: https://doi.org/10.1002/lary.25779.
28. Gurgel R.K. et al. Facial nerve outcomes after surgery for large vestibular schwannomas: do surgical approach and extent of resection matter? Neurosurgical Focus. 2012. Vol. 33. № 3. P. E16. URL: https://doi.org/10.3171/2012.7.focus12199.
29. Iwai Y. et al. Functional Preservation After Planned Partial Resection Followed by Gamma Knife Radiosurgery for Large Vestibular Schwannomas. World Neurosurgery. 2015. Vol. 84. № 2. P. 292-300. URL: https://doi.org/10.1016/j.wneu.2015.03.012.
30. Vivas E.X. et al. Congress of Neurological Surgeons Systematic Review and Evidence-Based Guidelines on Intraoperative Cranial Nerve Monitoring in Vestibular Schwannoma Surgery. Neurosurgery. 2017. Vol. 82. № 2. P. E44-E46. URL: https://doi.org/10.1093/neuros/nyx513.
31. Goddard J.C., Schwartz M.S., Friedman R.A. Fundal Fluid as a Predictor of Hearing Preservation in the Middle Cranial Fossa Approach for Vestibular Schwannoma. Otology & Neurotology. 2010. Vol. 31. № 7. P. 1128-1134. URL: https://doi.org/10.1097/mao.0b013e3181e8fc3f.
32.  Ren Y. et al. Auditory Brain Stem Response Predictors of Hearing Outcomes after Middle Fossa Resection of Vestibular Schwannomas. Journal of Neurological Surgery. Part B: Skull Base. 2021. URL: https://doi.org/10.1055/s-0040-1722718.
33.  Hadjipanayis C.G. et al. Congress of Neurological Surgeons Systematic Review and Evidence-Based Guidelines on Surgical Resection for the Treatment of Patients with Vestibular Schwannomas. Neurosurgery. 2017. Vol. 82. № 2. P. E40-E43. URL: https://doi.org/10.1093/neuros/nyx512.
34. Ansari S.F., Terry C., Cohen-Gadol A.A. Surgery for vestibular schwannomas: a systematic review of complications by approach. Neurosurgical Focus. 2012. Vol. 33. № 3. P. E14. URL: https://doi.org/10.3171/2012.6.focus12163.
35.  Sughrue M.E. et al. Beyond audiofacial morbidity after vestibular schwannoma surgery. Journal of Neurosurgery. 2011. Vol. 114. № 2. P. 367-374. URL: https://doi.org/10.3171/2009.10.jns091203.
36. Mangus B.D. et al. Management of Cerebrospinal Fluid Leaks after Vestibular Schwannoma Surgery. Otology & Neurotology. 2011. Vol. 32. № 9. P. 1525-1529. URL: https://doi.org/10.1097/mao.0b013e318232e4a4.
37. Owen H. et al. Technologies for delivery of proton and ion beams for radiotherapy. International Journal of Modern Physics A. 2014. Vol. 29. № 14. P. 1441002. URL: https://doi.org/10.1142/s0217751x14410024.
38. Apicella G. et al. Radiotherapy for vestibular schwannoma: Review of recent literature results. Reports of Practical Oncology & Radiotherapy. 2016. Vol. 21. № 4. P. 399-406. URL: https://doi.org/10.1016/j.rpor.2016.02.002.
39. Huang C.-W. et al. Gamma Knife radiosurgery for large vestibular schwannomas greater than 3 cm in diameter. Journal of Neurosurgery. 2018. Vol. 128. № 5. P. 1380-1387. URL: https://doi.org/10.3171/2016.12.jns161530.
40.  Ding K. et al. Meta-analysis of tumor control rates in patients undergoing stereotactic radiosurgery for cystic vestibular schwannomas. Clinical Neurology and Neurosurgery. 2020. Vol. 188. P. 105571. URL: https://doi.org/10.1016/j.clineuro.2019.105571.
41.  Frischer J.M. et al. Long-term outcome after Gamma Knife radiosurgery for acoustic neuroma of all Koos grades: a single-center study. Journal of Neurosurgery. 2019. Vol. 130. № 2. P. 388-397. URL: https://doi.org/10.3171/2017.8.jns171281.
42. Maniakas A., Saliba I. Microsurgery Versus Stereotactic Radiation for Small Vestibular Schwannomas. Otology & Neurotology. 2012. Vol. 33. № 9. P. 1611-1620. URL: https://doi.org/10.1097/mao.0b013e31826dbd02.
43. Goldbrunner R. et al. EANO guideline on the diagnosis and treatment of vestibular schwannoma. Neuro-Oncology. 2019. Vol. 22. № 1. P. 31-45. URL: https://doi.org/10.1093/neuonc/noz153.
44. Mahboubi H. et al. CyberKnife for Treatment of Vestibular Schwannoma: A Meta-analysis. Otolaryngology-Head and Neck Surgery. 2017. Vol. 157. № 1. P. 7-15. URL: https://doi.org/10.1177/0194599817695805.
45. Woolf D.K. et al. Fractionated Stereotactic Radiotherapy for Acoustic Neuromas: Long-term Outcomes. Clinical Oncology. 2013. Vol. 25. № 12. P. 734-738. URL: https://doi.org/10.1016/j.clon.2013.08.002.
46. Persson O. et al. Stereotactic radiosurgery vs. fractionated radiotherapy for tumor control in vestibular schwannoma patients: a systematic review. Acta Neurochirurgica. 2017. Vol. 159. № 6. P. 1013-1021. URL: https://doi.org/10.1007/s00701-017-3164-6.

Вернуться к номеру