Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Міжнародний неврологічний журнал Том 19, №8, 2023

Повернутися до номеру

Залежність між когнітивним функціонуванням та синдромальною характеристикою й нейровізуалізаційними змінами у пацієнтів з різними типами енцефалопатій

Автори: Дуве Х.В., Венгер О.П.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

Рубрики: Неврологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Когнітивні порушення можуть бути наслідком прямої та непрямої травми мозку, гіпоксії, набряку, метаболічних порушень, нейродегенеративних процесів, метаболічних енцефалопатій, електролітних аномалій, органної недостатності, дії пестицидів, токсинів, ліків та інфекційних процесів. Наведено результати дослідження взаємозв’язків між когнітивним функціонуванням та синдромальною характеристикою й нейровізуалізаційними змінами у пацієнтів з хронічною посттравматичною (ХТЕ), хронічною судинною (ХСЕ), хронічною алкогольною (ХАЕ) та післяінфекційною (ПІЕ) енцефалопатіями. Проаналізовано дані 520 медичних карт пацієнтів з ХТЕ (n = 145), ХСЕ (n = 145), ХАЕ (n = 102) та ПІЕ (n = 128). Нейровізуалізація проводилася за допомогою мультиспіральної комп’ютерної томографії. Оцінка когнітивних функцій проводилася за допомогою Монреальського когнітивного тесту. Статистичний аналіз даних здійснювався за допомогою комп’ютерного програмного забезпечення Microsoft Excel та Statistica 13.0. Встановлено вірогідну залежність між когнітивним функціонуванням та екстрапірамідним синдромом у пацієнтів з ХСЕ; синдромом когнітивних розладів та емоційно-лабільним розладом у пацієнтів з ХАЕ; цефалгічним синдромом, синдромом рухових розладів та синдромом мозочкової атаксії у пацієнтів з ПІЕ. У пацієнтів з ХТЕ та ХАЕ встановлено вірогідну залежність між когнітивним функціонуванням та розширенням шлуночків, у пацієнтів з ПІЕ — між когнітивним функціонуванням та розширенням субарахноїдальних просторів.

Cognitive impairment can be a consequence of direct and indirect brain injury, hypoxia, edema, metabolic disorders, neurodegenerative processes, metabolic encephalopathies, electrolyte abnormalities, organ failure, the effects of pesticides, toxins, drugs, and infectious processes. The results are presented from the study on correlations between cognitive functioning and syndromic characteristics and neuroimaging changes in patients with chronic post-traumatic (CTE), chronic vascular (CVE), chronic alcohol-induced (CAIE) and post-infectious (PIE) encephalopathies. The data of 520 medical records of patients with CTE (n = 145), CVE (n = 145), CAIE (n = 102) and PIE (n = 128) were analyzed. Neuroimaging was performed using multislice computed tomography. Cognitive functions were examined using the Montreal Cognitive Assessment. Statistical analysis of data was carried out with the help of computer software Microsoft Excel and Statistica 13.0. There was a probable relationship between cognitive functioning and extrapyramidal syndrome in patients with CVE; cognitive impairment and emotional lability disorder in patients with CAIE; cephalalgia syndrome, motor disorder syndrome and cerebellar ataxia syndrome in patients with PIE. In participants with CTE and CAIE, there was a significant correlation between cognitive functioning and ventricular enlargement; in patients with PIE — between cognitive functioning and the enlargement of the subarachnoid spaces.


Ключові слова

енцефалопатії; синдроми; когнітивний дефект; нейровізуалізаційні зміни

encephalopathies; syndromes; cognitive defect; neuroimaging changes


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Hugo J., Ganguli M. Dementia and cognitive impairment: epidemiology, diagnosis, and treatment. Clin. Geriatr. Med. 2014. № 30 (3). Р. 421-42.
2. Rapoport M.J., McCullagh S., Shammi P., Feinstein A. Cognitive impairment associated with major depression following mild and moderate traumatic brain injury. The Journal of Neuropsychiatry and Clinical Neurosciences. 2005. № 17 (1). Р. 61-65.
3. Gellad W.F., Grenard J.L., Marcum Z.A. A systematic review of barriers to medication adherence in the elderly: Looking beyond cost and regimen complexity. The American Journal of Geriatric Pharmacotherapy. 2011. № 9 (1). Р. 11-23.
4. GBD 2016. Neurology Collaborators. Global, regional, and national burden of neurological disorders, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet Neurol. 2019. № 18. Р. 459-480. DOI: 10.1016/S1474-4422(18)30499-X.
5. Erkkinen M.G., Berkowitz A.L. A Clinical Approach to Diagnosing Encephalopathy. Am. J. Med. 2019. № 132 (10). Р. 1142-1147. doi: 10.1016/j.amjmed.2019.07.001.
6. Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги «Ішемічний інсульт (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація)». Затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я 03.08.2012 № 602. Режим доступу: https://dec.gov.ua/wp-content/uploads/images/dodatki/2012-602/2012-602dod4ykpmd.pdf.
7. Hurford R., Charidimou A., Fox Z., et al. Domain-specific trends in cognitive impairment after acute ischaemic stroke. J. Neurol. 2013. № 260 (1). Р. 237-241. 
8. Sobral M., Pestana M.H., Paúl C. Cognitive reserve and the severity of Alzheimerʼs disease. Arq. Neuropsiquiatr. 2015. № 73 (6). Р. 480-486.
9. Tang E.Y., Amiesimaka O., Harrison S.L., et al. Longitudinal Effect of Stroke on Cognition: A Systematic Review. J. Am. Heart Assoc. 2018. № 7 (2).
10. Sun J.H., Tan L., Yu J.T. Post-stroke cognitive impairment: epidemiology, mechanisms and management. Ann. Transl. Med. 2014, № 2 (8). Р. 80.
11. Rist P.M., Chalmers J., Arima H., et al. Baseline cognitive function, recurrent stroke, and risk of dementia in patients with stroke. Stroke. 2013. № 44 (7). Р. 1790-1795.
12. Satizabal C.L., Beiser A.S., Chouraki V., Chêne G., Dufouil C., Seshadri S. Incidence of Dementia over Three Decades in the Framingham Heart Study. N. Engl. J. Med. 2016. № 11. 374 (6). Р. 523-532.
13. Jellinger K.A. Pathogenesis and treatment of vascular cognitive impairment. Neurodegener Dis. Manag. 2014. № 4 (6). Р. 471-490.
14. Madhusudhan S., Anitha A., Sharon Ruth. Cognitive deficits and alcohol dependence syndrome — a paradigm relationship ASEAN. Journal of Psychiatry. 2021. Vol. S (2). Р. 01-07.
15. Тесленко О.О., Григорова А.О., Тесленко Н.І. Клініко-діагностичні особливості хронічної алкогольної енцефалопатії. Карпатські читання, 19–21 червня. Ужгород, 2014. С. 23.
16. Gerridzen I.J., Hertogh C.M., Depla M.F., Veenhuizen R.B., Verschuur E.M., Joling K.J. Neuropsychiatric symptoms in people with Korsakoff syndrome and other alcohol-related cognitive disorders living in specialized long-term care facilities: prevalence, severity, and associated caregiver distress. J. Am. Med. Dir. Assoc. 2018. № 19 (3). Р. 240-247.
17. Amanollahi M., Jameie M., Heidari A., et al. The Dialogue Between Neuroinflammation and Adult Neurogenesis: Mechanisms Involved and Alterations in Neurological Diseases. Mol. Neurobiol. 2023. № 60 (2). Р. 923-959. doi: 10.1007/s12035-022-03102-z. 
18. Barbosa-Silva M.C., Lima M.N., Battaglini D., et al. Infectious disease-associated encephalopathies. Crit. Care. 2021. № 25 (1). Р. 236. doi: 10.1186/s13054-021-03659-6.
19. Chalmers R.A., Cervin M., Choo C., et al. Networks of inflammation, depression, and cognition in aging males and females. Aging Clin. Exp. Res. 2022. № 34 (10). Р. 2387-2398. doi: 10.1007/s40520-022-02198-6.
20. Baune B.T., Ponath G., Golledge J., et al. Association between IL-8 cytokine and cognitive performance in an elderly general population — the MEMO-Study. Neurobiol. Aging. 2008. № 29. Р. 937-944. doi: 10.1016/j.neurobiolaging.2006.12.003.

Повернутися до номеру