Журнал "Артеріальна гіпертензія та серцево-судинні захворювання" Том 17, №3, 2024
Повернутися до номеру
Спіронолактон у сучасній кардіології: від багаторічного досвіду до новітніх доказів ефективності (огляд літератури)
Автори: Сіренко Ю.М. (1), Торбас О.О. (2)
(1) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) - ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Кардіологія
Розділи: Довідник фахівця
Версія для друку
Спіронолактон — це лікарський засіб, який відіграє важливу роль у лікуванні різноманітних захворювань, особливо в галузі кардіології та ендокринології. Уперше синтезований у 1957 році, спіронолактон здобув широке визнання завдяки своїй унікальній властивості блокувати дію альдостерону — гормону, який відіграє важливу роль у патогенезі багатьох серцево-судинних захворювань і збільшенні ризику тяжких кардіоваскулярних ускладнень. Спіронолактон входить до списку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров’я. У кардіології це один з універсальних засобів, адже його призначають при резистентній або вторинній артеріальній гіпертензії, серцевій недостатності, у комплексі гормональної терапії та при низці інших клінічних станів і ситуацій. Резистентна артеріальна гіпертензія є складною та серйозною медичною проблемою, що становить значний виклик для лікарів і пацієнтів, оскільки потребує спеціалізованого й індивідуалізованого підходу до лікування. Клінічними дослідженнями було встановлено, що спіронолактон був найефективнішим додатковим препаратом для лікування резистентної артеріальної гіпертензії, і ця перевага спіронолактону підтвердила провідну роль затримки натрію в розвитку резистентності до лікування. У дослідженнях було продемонстровано, що додавання спіронолактону до початкової комбінованої терапії викликало більш потужний антигіпертензивний ефект порівняно з додаванням доксазозину або бісопрололу. Частка пацієнтів, у яких спіронолактон був оптимальним препаратом для зниження рівня артеріального тиску, виявилася найбільшою і за даними аналізу прогнозування впливу кожного препарату на рівень артеріального тиску шляхом вимірювання реніну плазми й визначення ймовірності того, що різні препарати будуть найкращими в різних точках розподілу реніну в плазмі крові. Спіронолактон протягом тривалого часу використовується у сучасній кардіології для лікування пацієнтів із серцевою недостатністю та фібриляцією передсердь, однак у цій статті ми зосередили увагу на ще одному дуже важливому показанні для призначення спіронолактону, а саме на артеріальній гіпертензії, особливо її резистентних формах.
Spironolactone is a drug that plays an important role in the treatment of various diseases, especially in the field of cardiology and endocrinology. First synthesized in 1957, spironolactone gained widespread recognition due to its unique ability to block the action of aldosterone, a hormone that plays an important role in the pathogenesis of many cardiovascular diseases and increases the risk of severe cardiovascular complications. Spironolactone is included in the list of essential medicines of the World Health Organization. In cardiology, it is one of the universal remedies, because it is prescribed for resistant or secondary hypertension, heart failure, as part of hormonal therapy and in a number of other clinical conditions and situations. Resistant hypertension is a complex and serious medical problem, which is a significant challenge for doctors and patients, as it requires a specialized and individualized approach to treatment. Clinical studies found that spironolactone was the most effective adjunctive drug for the management of resistant hypertension, and this superiority of spironolactone confirmed the central role of sodium retention in the development of treatment resistance. Studies have shown that the addition of spironolactone to initial combination therapy resulted in a more potent antihypertensive effect compared to the addition of doxazosin or bisoprolol. The proportion of patients in whom spironolactone was the optimal blood pressure-lowering drug appeared to be the largest, according to the analysis on the prediction of the effect of each drug on the blood pressure level using plasma renin and the probability that different drugs will be best at different points of renin distribution in the blood plasma. Spironolactone has been used in modern cardiology for a long time to treat patients with heart failure and atrial fibrillation, but in this article, we have focused on another very important site for spironolactone administration, namely hypertension, especially in its resistant forms.
артеріальна гіпертензія; серцева недостатність; фібриляція передсердь; лікування; спіронолактон
hypertension; heart failure; atrial fibrillation; treatment; spironolactone