Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 14, №3, 2024

Вернуться к номеру

Зв’язок інтенсивності хронічного болю в нижній ділянці спини з показниками функціональної активності, стресу та якості життя в осіб працездатного віку

Авторы: Овдій М.О. (1), Черепенко І.В. (1), Циганок А.М. (1), Дмитренко А.М. (2), Кравець Р.А. (3)
(1) - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна
(3) - Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Біль у нижній ділянці спини (БНС) є глобальною проблемою сучасного світу. Детальне вивчення зв’язку інтенсивності болю й тих показників, з якими він може бути асоційований, дозволить оптимізувати підходи до лікування та реабілітації пацієнтів із хронічним БНС. Мета дослідження: оцінити зв’язок між інтенсивністю хронічного БНС і показниками функціональної активності, стресу та якості життя в осіб працездатного віку. Матеріали та методи. Проведено анкетування 159 осіб віком 18–65 років із БНС тривалістю більше ніж 3 місяці. За допомогою Google-форми проведено анкетування учасників, яке охоплювало соціально-демографічні, антропометричні характеристики, дані про спосіб життя, шкідливі звички, рівень фізичної активності (ФА) та стресу, якості життя й порушення функціонування. Інтенсивність болю вимірювали при першому зверненні до лікаря ФРМ за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАШ). Результати. У дослідженні взяло участь 159 пацієнтів, 65,7 % жінок і 34,3 % чоловіків, середній показник інтенсивності болю за ВАШ становив 46,5 ± 18,6 мм. Виявлено слабку позитивну кореляцію між інтенсивністю болю та віком (r = 0,30, р < 0,001), проте не виявлено вірогідного зв’язку між інтенсивністю болю й антропометричними показниками. У досліджуваних, які палять, мають недостатній рівень ФА та порушений сон, спостерігали вищі показники інтенсивності болю: 57,6 ± 15,2 мм (р = 0,04), 49,0 ± 18,8 мм (р = 0,12) і 49,7 ± 19,9 мм (р = 0,002) відповідно. Тривалість сидячої роботи більше ніж 6 годин мала вірогідні асоціації з інтенсивністю болю (р < 0,001). Встановлена слабка позитивна кореляція між інтенсивністю болю та рівнем стресу (r = 0,24, p = 0,002), помірна позитивна кореляція між інтенсивністю болю та порушенням функціонування за ОDI (r = 0,36, p < 0,001), помірна негативна кореляція між інтенсивністю болю та показниками якості життя за SF-36. Висновки. Виявлено вірогідний зв’язок між інтенсивністю болю та віком, палінням, порушенням сну, тривалістю сидячої роботи, рівнем стресу, порушенням функціонування та показниками якості життя.

Background. Low back pain (LBP) is a global problem in the modern world. A detailed study of the relationship between pain intensity and the indicators with which it may be associated will allow optimising approaches to the treatment and rehabilitation of patients with chronic LBP. The purpose was to eva­luate the relationship between the intensity of chronic LBP and indicators of functional activity, stress and quality of life in subjects of working age. Materials and methods. A survey was conducted among 159 persons aged 18-65 years with LBP lasting more than 3 months. Using a Google-form, the participants were given a questionnaire that included socio-demographic, anthropometric characteristics, lifestyle data, bad habits, physical activity (PhA) and stress levels, quality of life, and impairment. The intensity of pain was measured at the first visit to a PhRM doctor using a visual analogue scale (VAS). Results. The study involved 159 patients, 65.7 % women and 34.3 % men, with a mean VAS pain intensity of 46.5 ± 18.6 mm. A weak positive correlation was found between pain intensity and age (r = 0.30, p < 0.001), but no significant relationship was found between pain intensity and anthropometric parameters. Subjects who smoke, have insufficient PhA and sleep disturbance had higher pain intensity scores (57.6 ± 15.2 mm (p = 0.04), 49.0 ± 18.8 mm (p = 0.12), 49.7 ± 19.9 mm (p = 0.002), respectively). Sitting time more than 6 hours had significant associations with pain intensity (p < 0.001). A weak positive correlation was found between pain intensity on the VAS scale and stress le­vel (r = 0.24, p = 0.002), a moderate positive correlation between pain intensity and impairment (r = 0.36, p < 0.001) and a mo­derate negative correlation between quality of life and pain intensity. ­Conclusions. There was a significant association between pain intensity and age, smoking, sleep disturbance, sedentary work for more than 6 hours, higher stress levels, impaired functioning and lower quality of life.


Ключевые слова

біль у нижній ділянці спини; хронічний біль; біль; інтенсивність болю; якість життя; порушення працездатності; стрес

low back pain; chronic pain; pain; pain intensity; quality of life; disability; stress


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Treede RD, Rief W, Barke A, et al. Chronic pain as a symptom or a disease: the IASP Classification of Chro–nic Pain for the International Classification of Diseases (ICD-11). Pain. 2019 Jan;160(1):19-27. doi: 10.1097/j.pain.0000000000001384.
  2. Cohen SP, Vase L, Hooten WM. Chronic pain: an update on burden, best practices, and new advances. Lancet. 2021 May 29;397(10289):2082-2097. doi: 10.1016/S0140-6736(21)00393-7.
  3. GBD 2021 Low Back Pain Collaborators. Global, regional, and national burden of low back pain, 1990–2020, its attributable risk factors, and projections to 2050: a systematic analysis of the Global Burden of Disease Study 2021. Lancet Rheumatol. 2023 May 22;5(6):e316-e329. doi: 10.1016/S2665-9913(23)00098-X. 
  4. Sturgeon JA, Langford D, Tauben D, Sullivan M. Pain Intensity as a Lagging Indicator of Patient Improvement: Longitudinal Relationships With Sleep, Psychiatric Distress, and Function in Multidisciplinary Care. J Pain. 2021 Mar;22(3):313-321. doi: 10.1016/j.jpain.2020.10.001.
  5. Kroenke K. Pain measurement in research and practice. J Gen Intern Med. 2018 May;33(Suppl 1):7-8. doi: 10.1007/s11606-018-4363-4.
  6. Nagy Z, Kiss N, Szigeti M, et al. Construct validity of the Hungarian Version of the Patient-Reported Outcomes Measurement Information System-29 Profile Among Patients with Low Back Pain. World Neurosurg. 2024 Jan;181:e55-e66. doi: 10.1016/j.wneu.2023.06.097. 
  7. Langford DJ, Gewandter JS, Amtmann D, et al. Initial Content Validation and Roadmap for a New Patient-Reported Outcome Measure of Pain Intensity. J Pain. 2022 Nov;23(11):1945-1957. doi: 10.1016/j.jpain.2022.07.001.
  8. Martinez-Calderon J, Flores-Cortes M, Clavero-Cano S, et al. The Role of Positive Psychological Factors in the Association between Pain Intensity and Pain Interference in Individuals with Chronic Musculoskeletal Pain: A Cross-Sectional Study. J Clin Med. 2020 Oct 12;9(10):3252. doi: 10.3390/jcm9103252.
  9. de la Vega R, Racine M, Sánchez-Rodríguez E, et al. Pain Extent, Pain Intensity, and Sleep Quality in Adolescents and Young Adults. Pain Med. 2016 Nov;17(11):1971-1977. doi: 10.1093/pm/pnw118.
  10. Shafshak TS, Elnemr R. The Visual Analogue Scale Versus Numerical Rating Scale in Measuring Pain Severity and Predicting Disability in Low Back Pain. J Clin Rheumatol. 2021 Oct 1;27(7):282-285. doi: 10.1097/RHU.0000000000001320.
  11. Muscogiuri G, Verde L, Colao A. Body Mass Index (BMI): Still be used? Eur J Intern Med. 2023 Nov;117:50-51. doi: 10.1016/j.ejim.2023.09.002.
  12. Hjermstad MJ, Fayers PM, Haugen DF, et al.; European Palliative Care Research Collaborative (EPCRC). Studies comparing Numerical Rating Scales, Verbal Rating Scales, and Visual Analogue Scales for assessment of pain intensity in adults: a systematic literature review. J Pain Symptom Manage. 2011 Jun;41(6):1073-93. doi: 10.1016/j.jpainsymman.2010.08.016.
  13. Ovdii М, Asanova А. Assessment of mental disorders, lifestyle and quality of life in patients with chronic low back pain. Psychosomatic Medicine and General Practice. 2024 Jun. 30;9(2).1-8. doi: 10.26766/PMGP.V9I2.521.
  14. Tapak L, Cheraghi F, Sadeghi A, Shirmohammadi N, Feizybarnaji A. Usefulness of the SF-36 Health Survey questionnaire in screening for health-related quality of life among parents of children with cancer: Latent profile analysis. J Prev Med Hyg. 2022 Apr 26;63(1):E142-E151. doi: 10.15167/2421-4248/jpmh2022.63.1.2279.
  15. Sheahan PJ, Nelson-Wong EJ, Fischer SL. A review of culturally adapted versions of the Oswestry Disability Index: the adaptation process, construct validity, test-retest reliability and internal consistency. Disabil Rehabil. 2015;37(25):2367-74. doi: 10.3109/09638288.2015.1019647.
  16. DiPietro L, Al-Ansari SS, Biddle SJH, et al. Advancing the global physical activity agenda: recommendations for future research by the 2020 WHO physical activity and sedentary behavior guidelines development group. Int J Behav Nutr Phys Act. 2020 Nov 26;17(1):143. doi: 10.1186/s12966-020-01042-2.
  17. Bento TPF, Genebra CVDS, Maciel NM, Cornelio GP, Simeão SFAP, Vitta A. Low back pain and some associated factors: is there any difference between genders? Braz J Phys Ther. 2020 Jan-Feb;24(1):79-87. doi: 10.1016/j.bjpt.2019.01.012.
  18. Calvo E, Córdova C, Shura R, et al. Global Pain and Aging: A Cross-Sectional Study on Age Differences in the Intensity of Chronic Pain Among Middle-Aged and Older Adults in 20 Countries. J Gerontol B Psychol Sci Soc Sci. 2023 May 26;78(6):1098-1108. doi: 10.1093/geronb/gbac199.
  19. Guler E, Ozer F. Effects of age, gender and modifiable risk factors on low back pain. Medicine Science. International Medical Journal. 2023;12(1):133-137. doi: 10.5455/medscience.2022.11.244.
  20. Pinho H, Neves M, Costa F, Silva AG. Associations between pain intensity, pain sensitivity, demographics, psychological factors, disability, physical activity, pain phenotype and COVID-19 history in low back pain: An observational study. Physiother Res Int. 2024 Jul;29(3):e2094. doi: 10.1002/pri.2094. PMID: 38741292. 
  21. Eslami V, Katz MJ, White RS, et al. Pain Intensity and Pain Interference in Older Adults: Role of Gender, Obesity and High-Sensitivity C-Reactive Protein. Gerontology. 2017;63(1):3-12. doi: 10.1159/000446651. 
  22. Schembri E, Massalha V, Camilleri L, Lungaro-Mifsud S. Is chronic low back pain and radicular neuropathic pain associated with smoking and a higher nicotine dependence? A cross-sectional study using the DN4 and the Fagerström Test for Nicotine Dependence. Agri. 2021 Jul;33(3):155-167. doi: 10.14744/agri.2021.79836.
  23. Schneider BJ, Ehsanian R. Effects of smoking on pain intensity in patients with chronic pain: are there clinical implications? Ann Palliat Med. 2020 Mar;9(2):517-520. doi: 10.21037/apm.2020.01.02.
  24. Schembri E, Massalha V, Spiteri K, Camilleri L, Lungaro-Mifsud S. Nicotine dependence and the International Association for the Study of Pain neuropathic pain grade in patients with chronic low back pain and radicular pain: is there an association? Korean J Pain. 2020 Oct 1;33(4):359-377. doi: 10.3344/kjp.2020.33.4.359. 
  25. Harahap IA, Huda SN, Tanjung D, et al. Relationship between pain intensity and disability in chronic low back pain patients. Enfermería Clínica. 2021 Dec;31:553-5. doi:10.1016/j.enfcli.2021.04.009.
  26. Islam MdA, Monni AF, Islam MdA, Rahman MdM, Chakrabarty S, Barua SK. The Study Examines the Correlation between the Intensity of Pain and the Oswestry Disability Index in Patients with Chronic Non-Specific Low Back Pain. Scholars Journal of Applied Medical Sciences. 2024 Mar 17;12(03):277-80. doi: 10.36347/sjams.2024.v12i03.011.
  27. Alamam DM, Moloney N, Leaver A, Alsobayel HI, Mackey MG. Pain Intensity and Fear Avoidance Explain Disability Related to Chronic Low Back Pain in a Saudi Arabian Population. Spine (Phila Pa 1976). 2019 Aug 1;44(15):E889-E898. doi: 10.1097/BRS.0000000000003002.
  28. Iguti AM, Guimarães M, Barros MBA. Health-related quality of life (SF-36) in back pain: a population-based study, Campinas, São Paulo State, Brazil. Cad Saude Publica. 2021 Feb 10;37(2):e00206019. doi: 10.1590/0102-311X00206019.
  29. Landmark L, Sunde HF, Fors EA, et al. Associations between pain intensity, psychosocial factors, and pain-related disability in 4285 patients with chronic pain. Sci Rep. 2024 Jun 12;14(1):13477. doi: 10.1038/s41598-024-64059-8.

Вернуться к номеру