Международный неврологический журнал Том 20, №7, 2024

Актуальність. Накопичені докази підкреслюють можливу ключову роль психологічних та/або психіатричних факторів у формуванні структури хронічного болю. Розуміння й врахування цих психічних аспектів є важливим для вдосконалення цілісних підходів до лікування хронічного болю та покращення благополуччя пацієнтів. Матеріали та ­методи. Це пілотне крос-секційне обсерваційне дослідження з вивчення ролі психологічних та/або психіатричних факторів, як-от депресія, тривога й катастрофізація, у структурі хронічного болю. Було зібрано демографічні й клінічні показники: тривалість больового розладу, інтенсивність болю, діагноз, що провокує біль, кількість локалізацій болю. Також аналізували супутні захворювання, історію черепно-мозкових травм, травматичні події в дитинстві, наявність посттравматичного стресового розладу, фізичну активність і порушення сну. Як частина психодіагностичної оцінки використовували візуальну аналогову шкалу, шкалу катастрофізації болю, госпітальну шкалу тривоги та депресії. Результати. Виявлено значний зв’язок між розладами настрою, як-от депресія, тривога, і катастрофізацією болю, а також їхній вплив на перебіг больового розладу. Крім того, фізична неактивність була пов’язана з вищим рівнем катастрофізації болю, що підкреслює важливість врахування факторів способу життя в управлінні хронічним болем. Висновки. Розлади настрою в поєднанні з катастрофізацією можуть значно впливати на больові розлади. Ці результати підкреслюють важливість інтеграції психологічної та/або психіатричної оцінки й втручань у стратегії лікування хронічного болю для оптимізації результатів терапії та покращення загального благополуччя пацієнтів. Цілісний підхід, який враховує взаємодію психічних, фізіологічних аспектів і факторів способу життя, є ключовим в ефективному управлінні хронічним болем.

Background. The accumulated evidence underscores the possible pivotal role of psychological and/or psychiatric factors in shaping the landscape of chronic pain. Understanding and addressing these mental dimensions are paramount in advancing holistic approaches to chronic pain management and enhancing patient well-being. Materials and methods. This іs a pilot cross-sectional observational study to investigate the role of psychological and/or psychiatric factors such as depression, anxiety and catastrophizing in the structure of chronic pain. Demographic variables, pain-related data like pain disorder duration, pain intensity, diagnosis that provokes pain, number of body parts that provoke pain were collected. Comorbidities, traumatic brain injury history, traumatic events in childhood and post-traumatic stress disorder in present, physical activity, sleep disorder have also been assessed. The Visual Analog Scale, Pain Catastrophizing Scale, Hospital Anxiety and Depression Scale were used as part of psychodiagnostic assessment. Results. Our findings revealed a significant association between mood disturbances/disorders such as depression, anxiety and pain catastrophizing, and their influence on the course of pain disorders. Additionally, physical inactivity was associated with higher levels of pain catastrophizing, highlighting the importance of addressing lifestyle factors in chronic pain management. Conclusions. Мood disturbances, combined with catastrophizing, may significantly impact pain disorders. These findings underscore the importance of incorporating psychological and/or psychiatric assessments and interventions into chronic pain management strategies to optimize patient outcomes and enhance overall well-being. A holistic approach that considers the interplay between mental, physiological, and lifestyle factors is essential for effective chronic pain management.

катастрофізація; депресія; тривога; хронічний біль

catastrophizing; depression; anxiety; chronic pain